Проєкт виконаний на замовлення ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОВНЄШТОРГ» на підставі:

• завдання на проєктування, затвердженого Замовником;

• розрахунку класу наслідків (відповідальності) об’єкта;

• містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №93/3099/12/01-23/20 (зі змінами від 08.06.2021) від 08.06.2020р.;

• витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4803595772017, кадастровий номер 4810136600:07:001:0025;

• витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-48010342272020, кадастровий номер 4810136600:07:004:0037;

• витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-48010342252020, кадастровий номер 4810136600:07:004:0071;

• витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4807242422019, кадастровий номер 4810136600:07:004:0151;договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.02.2009 №672, кадастровий номер ділянки 4810136600:07:004:0037. Площа ділянки 22,9114 га.;

• договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.08.2005 №2572, кадастровий номер ділянки 4810136600:07:001:0025. Площа ділянки 1,7292га;

• технічний звіт по топографо-геодезичній зйомці об’єкта: «Нове будівництво накопичувальної бази сільгосппродукції силосного типу №2 з подальшим перевантажуванням через причал №4» за адресою: м. Миколаїв, віл. Айвазовського, 14, який розроблено ФОП Моор Г. О. у м. Миколаєв 2021 р.

• технічного звіту з інженерно-геологічних вишукувань від ТОВ «Нумна» м. Миколаїв 2021 р.;

• технічних умов на електропостачання, виданих ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОВНЄШТОРГ» від 10.09.2021р.;

• технічні умови на протипожежне водопостачання та каналізацію зливову з додатком;

• DC01:4854-3409-5016-5296 Звернення щодо погодження обгрунтованих відхилень від будівельних норм. «Неможливість влаштування глухої протипожежної стіни (перегородки) обумовлено технологічним процесом, який передбачає верхню загрузку зерна в склад механізмами які рухаються вздовж всього складу;

• висновку з оцінки впливу на довкілля, що наданий Департаментом екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації 04.11.2021 року за № 22/2021.

Відповідність проектних рішень діючим нормам і правилам підтверджено підписом головного інженера проекту -Удод К.Д. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АР № 017889, дата видачі 16.11.2021р.).

Замовником, спільно з проектувальником, визначений клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва – СС2 (середні наслідки).

Фінансування об'єкта передбачено за власні кошти, банківський кредит.

Район будівництва характеризується наступними

природно-кліматичними умовами

Згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 майданчик досліджень знаходиться в II (Південно-Східному) архітектурно-будівельному кліматичному районі, в степовій зоні.

Клімат степовий, помірно-континентальний, що характеризується жарким посушливим літом і помірно м'якою, з частими відлигами, зимою. Спостерігаються різкі коливання температури, сильні вітри, снігові замети.

Середньорічна температура повітря складає 10,1°С. Найхолодніший місяць січень має середню місячну температуру -2,6°С. Самий спекотний місяць липень має середньомісячну температуру +22,7° С.

Середня за рік відносна вологість - 73%.

Кількість снігу та терміни його випадання сильно відрізняються залежно від особливостей зими. Тимчасовий сніговий покрив формується, зазвичай, вже в листопаді (дуже рідко в жовтні), постійний – в середньому на початку грудня.

Проте взимку характерні часто тривалі відлиги, під час яких сніг може повністю зійти, а потім випасти заново, таким чином, постійний сніговий покрив може встановлюватися кілька разів. Стійко сніг всю зиму лежить тільки в суворі зими, які бувають досить рідко.

Максимальної висоти сніговий покрив зазвичай досягається в лютому (рідше – у березні). Сніговий покрив сходить в середньому у середині березня, але це залежить, багато в чому, від кількості снігу та від середньої температури березня, яка може дуже сильно відрізнятися. При холодному березні сніг може повністю зійти тільки в квітні. 

Вітрове навантаження – 470 Па. 

Снігове навантаження – 870 Па. 

Товщина ожеледі – 22 мм. 

Вітрове навантаження при ожеледі – 260 Па.

У відповідності до ДБН В.1.1-12-2014 (зміна №1) «Будівництво у сейсмічних районах України» інтенсивність сейсмічних дій у балах шкали MSK-64 для району будівництва згідно карти ЗСР-2004-А складає 5 балів. 

Інженерно-геологічні умови ділянки будівництва

Ділянка проектування знаходиться на південній окраїні міста, в межах території діючого підприємства з власним морським терміналом, поряд з морським спеціалізованим портом "Ольвія" та має сполучення з залізничною стацією «Жовтнева». Ділянка з півночі та заходу обмежена – проїздами, з півдня – залізничними під’їзними коліями, з сходу –ділянка обмежена вул. Айвазовського. Територія спланована та вільна від забудови.

У геоморфологічному відношенні досліджувана територія приурочена до Східноєвропейської полігенної рівнини, Причорноморської області пластово-акумулятивних і пластово-денудаційних низовин, Причорноморської пластово-акумулятивної низовини на неогенових відкладах, розташовуючись в межах намитої (підсипаної) лівої заплави р. Південний Буг. 

В геологічній будовідо глибини 27,0 м (згори вниз) приймають участь:

- голоценові намивні грунти (tH), що складають штучно утворену територію, представлені намивними пісками середньої крупності жовтими, жовтувато-сірими, пухкими та середньої щільності, неоднорідними за гранулометричним складом, черепашково-детритовими, від малого ступеню водонасичення до насиченого водою. В намивних грунтах зустрічаються прошарки супісків від твердих до текучих ( в залежності від рівня підземних вод);

- aлювіальні лиманні голоценові відклади (almH), які літологічно представлені частим перешаруванням жовтувато-коричневих, сірувато-коричневих глинистих і піщаних грунтів. Досить витриману потужність в середній частині розрізу мають суглинки туго пластичні та значну частину розрізу представляють мулисті грунти. Піски середньої крупності, середньої щільності, насичені водою;

- відклади сарматського горизонту верхнього міоцену (N13s)представлені вапняками світло-сірими, органогенними черепашковими, різного ступеню тріщинуватості. Вміст черепашок та детриту двостулкових молюсків до 40%. Черепашки зцементовані світло-сірою глинисто-карбонатною речовиною. У верхній частині товщі вапняки пониженої міцності сильно тріщинуваті, нижче – середньої міцності та міцні. Спорадично у вапняках зафіксовані лінзи та прошарки глин. Глини аргілітовидні, тонкошаруваті, легкі, пилуваті, сірі-зеленувато, містять включення уламків вапняку, напівтверді. Покрівля вапняків зафіксована на глибинах10,6 - 21,6 м (абсолютні відмітки 8,73-17,45 м). Максимальна пройдена потужність 16,0 м.

Згідно ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних районах України» територія  м. Миколаєва перебуває в межах зони інтенсивності з 6 балами при повторюваності землетрусів 1 раз в 500 і 1000 років і 7 балами при повторюваності землетрусів 1 раз в 5 000 років.

Відповідно до вищевказаного ДБН ґрунти, що складають дану територію відносяться до IV категорії ґрунтів за  сейсмічними властивостями

Гідрогеологічні умови ділянки вишукувань на розвідану глибину до 27,0 м характеризуються наявністю четвертинного водоносного горизонту. 

На період вишукувань рівень водоносного горизонту зафіксовано на глибинах 0,2-5,5 м, що відповідає абсолютним відміткам 0,04-3,30 м. Ґрунтові води мають повсюдне поширення. Водовмісні породи – алювіальні та техногенні відклади. Відносним водотривам являються алювіальні глини та вапняки сарматського горизонту. Режим та живлення водоносного горизонту тісно пов’язане з поверхневими водами Бузького лиману.

Територія вишукувань характеризується як підтоплена

В період будівництва та експлуатації будівель та споруд необхідно звернути увагу на  підтоплення території та наявність в геологічному розрізі мулистих грунтів з низькими несучими властивостями.

Проектні рішення

Генеральний план

Об’єкт проектування в адміністративному відношенні розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 14.

При розробці генерального плану керувались наступними принципами:

– технологічна схема планування будівель, що реконструюються, в ув’язці з територіальним розміщенням існуючих та раніше побудованих об’єктів;

– ув’язка з існуючими автодорогами та інженерними мережами.

Генеральним планом передбачено:

– забезпечення протипожежних розривів залежно від призначення, категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості споруд відповідно до вимог діючих нормативних документів;

– скорочення протяжності технологічних комунікацій;

– зручність обслуговування та проведення ремонтних робіт;

– забезпечення раціонального виробничо-технологічного процесу.

Для експлуатації запроектованих споруд максимально використовуються об’єкти господарювання: існуючі споруди, інженерні мережі, автодороги та залізничні колії.

При виборі майданчика під будівництво, для зниження капітальних витрат, враховувалося максимально можливе наближення об'єкта до залізниці та транспортних магістралей для безперебійного забезпеченням необхідною сировиною.

Проектом передбачено будівництво зернового елеватора силосного та підлогового типу зберігання поряд з існуючим, поєднавши за допомогою транспортних галерей, з послідуючим виходом на рейдовий причал. Територія під нове будівництво вільна від забудови та зелених насаджень.

На території комплексу будуть розміщені силоси зернові, склад підлогового зберігання, сорійні башти, силоси-хопери вологого та сухого зерна з сушаркою, котрі з’єднаються між собою транспортними галереями (будівлі та споруди, що були раніше запроектовані шифр 107-ПР0109/15). Для забезпечення виробничого процесу на території підприємства додатково будуть передбачені допоміжні будівлі та споруди: трансформаторна підстанція, розподільчий пункт, ваги, операторські, компресорні, установки з очищення господарсько-побутових та зливових стоків.

Надходження сировини забезпечується залізничним та автомобільним транспортом з  розвантаженням через Станцію розвантажування вагонів та Станцію розвантаження автомобілів. 

Будівництво планується провести в п’ять черг.

Для забезпечення експлуатаційних і господарських перевезень, проїзду пожежної та ремонтної техніки, проектом передбачені автомобільні проїзди, які з'єднані з зовнішніми автомобільними дорогами. 

Мережа внутрішніх проїздів належить до категорії IVв, розрахункові швидкості руху автотранспорту складають:

а) основні - 30 км/год;

б) в скрутних умовах - 20 км/год;

в) в особливо скрутних умовах - 15 км/год.

Ширина доріг складає не менше 3,5 м.

Внутрішні проїзди комплексу передбачається виконати з бетонних плит. 

Уздовж проїздів укладається бетонний бортовий камінь БР 100.30.15 на шар із бетону.

Відведення поверхневих вод з поверхні доріг здійснюється по поздовжніх і поперечних ухилах в зливову систему каналізацію підприємства. Поздовжні ухили доріг призначені в ув'язці з планом організації рельєфу та становлять не менше 5‰. Поперечний ухил проїжджої частини складає 20‰.

На території має бути виконана розмітка території:

– смуги і напрями руху автотранспорту і підйомно-транспортних машин, що беруть участь в технологічному процесі, а також місця їх стоянки;

– місця установки вантажів;

– пішохідні майданчики і доріжки.

Смуги руху технологічного транспорту в екстрених випадках можуть використовуватися пожежним транспортом в обох напрямках.

Рух працівників підприємства здійснюється по пішохідним майданчикам та доріжкам, вимощенню до робочих місць та обладнанню, що обслуговується.

Перехід проїздів передбачається на перехрестях з дотриманням правил безпеки.

Смуги руху технологічного транспорту в екстрених випадках можуть використовуватися пожежним транспортом в обох напрямках.

Рух працівників підприємства здійснюється по пішохідним майданчикам та доріжкам, вимощенню до робочих місць та обладнанню, що обслуговується.

Перехід проїздів передбачається на перехрестях з дотриманням правил безпеки.

На території підприємства розташовано існуюче пожежне депо на два автомобілі, пожежні резервуари та проектуються нові пожежні гідранти. Місцезнаходження пожежних резервуарів, пожежних гідрантів і напрям руху до них, визначаються покажчиками типового зразка, плоскими, виконаними з використанням  покриттів, що відбивають світло або флуоресцентних, відповідно до ГОСТ 12.4.026 і розташованими на видних місцях на висоті 2-2,5м від рівня покриття на опорах або на стіні. Встановлені щити (стенди) з пожежним інвентарем, інформаційні щити з протипожежною агітацією.

Основні планувальні рішення, заходи щодо благоустрою та обслуговування територій

Територія будівництва спланована й упоряджена. Ділянка під розміщення зернового елеватора знаходиться на вільній забудови території та має характерний перепад рельєфу, з ухилом в напрямку зі сходу на захід.

Проектні відмітки цієї ділянки призначені виходячи з умов примикання запроектованих проїздів до існуючих автодоріг та залізничних колій, відводу поверхневих вод по ухилу спланованої поверхні у понижені місця рельєфу. Проектні ухили площадки прийняті не менш 5‰. Планувальні відмітки біля існуючих будівель і споруд збережені.

Чорні відмітки спланованої території в районі проектування, коливаються від 2,00 до 6,30 м. Система висот - Балтійська.

Для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і архітектурного оформлення проектом передбачається благоустрій ділянки.

До всіх будівель і споруд запроектовані проїзди і підходи з твердим покриттям. Обладнані ділянки для відпочинку працівників, встановлені лави з урнами, виділені місця паління. На території підприємства встановлені контейнери для збору твердих побутових відходів, шо утилізуються у відповідному порядку. 

Територія підприємства щодня підмітається та очищується від сміття. У зимовий час проїзди та пішохідні доріжки очищуються від снігу. 

Залучення до роботи комплексу людей з обмеженими можливостями не передбачається. Проектні та існуючи рішення враховують архітектурно-планувальні, інженерно-технічні заходи для забезпечення доступності будівель при яких кожна особа, може відчувати себе безпечно і комфортно без сторонньої допомоги і в міру своїх можливостей.

Під час будівництва не допускається засмічення навколишнього середовища будівельним сміттям.

В якості озеленення передбачається посів газону по ґрунтово-рослинному шару на вільних від забудови територіях. Посадочні роботи необхідно проводити після виконання вертикального планування рельєфу і влаштування тротуарів. 

Загальне освітлення території здійснюватиметься за допомогою прожекторів, встановлених будівлях та стовпах.

Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення

Станція розвантаження автомобілів (поз. 1 по ГП)

Станція розвантаження автомобілів являє собою прямокутну споруду з розмірами в плані по осях  18,0 м х 30,0 м. Перед в’їздами до станції влаштовуються пандуси.  Над станцією розвантаження автомобілів передбачається навіс висотою 18,15 м від верху фундаменту.

Фундамент (приямок під бункера та конвеєр) виконаний з монолітного залізобетону і має прямокутну форму з розмірами в плані 13,7 м х 17,6 м. Глибина приямка 5,4 м, товщина днища – 400мм, стін – 400мм, 500мм. Фундамент під колони навісу та опори технологічного обладнання об’єднані в один монолітний залізобетонний стрічковий ростверк на пальовій основі. 

Стійки, балки і прогони навісу - металеві.

Покриття навісу - сталевий профільований настил.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок - R15, настилу профільованого стін Е15, настилу профільованого покриття RE15.

Станція розвантаження вагонів (поз. 2 по ГП)

Станція розвантаження залізничних вагонів являє собою прямокутну споруду з розмірами в плані між осями 1/2… 8/2 та між осями А/2, Б/2   39,5 м х 6,8 м. Над станцією розвантаження залізничних вагонів передбачається навіс висотою від відм. 0.000 (верх головки рейки) до найвищої точки 15,25 м.

Фундаменти виконані спільно з приямками під конвеєр з монолітного залізобетону. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Стійки, балки і прогони навісу - металеві.

Покриття навісу - сталевий профільований настил.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок - R15, настилу профільованого стін Е15, настилу профільованого покриття RE15.

Норійна башта №3  (поз. 3 по ГП)

Норійна башта. Споруда яка сполучає транспортні потоки навантаження зерна в силоси і розвантаження зерна із силосів за допомогою розміщення транспортних механізмів (норій, конвеєрів).

Фундамент (приямок) норійної башти виконаний з монолітного залізобетону і має прямокутну форму з розмірами в осях 5,0 м х 6,0 м. Глибина приямка 4,8 м, товщина днища і стін 0,4 м. Приямок призначений для кріплення башмаків норій, а також для кріплення опор норійної вишки. Також проектом передбачено влаштування приямку з розмірами в плані 8,14(7,695) м х 5,1 м. Глибина приямку 4,8 м, товщина днища і стін 0,4 м. Над приямками профільований лист з металевим прогонів. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Надземна частина являє собою просторову, металеву конструкцію з колон, в’язів і технологічних майданчиків (перекриттів). Висота конструкції від відм. 0.000 до найвищої точки – 45,35 м. Перекриття вежі - ґратчастий настил по металевих балках. Підйом на майданчики по металевих сходах. По контуру майданчиків влаштовано металеву огорожу.

Покрівля - односхилий з металевого профільованого листа по металевим прогонів покриття.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, прогонів - R15, профільованого настилу покриття - RЕІ 15, профільованого настилу стін - Е15.

Двері і вікна металопластикові за індивідуальним замовленням.

Фундаменти - монолітні залізобетонні.

Група будівельних конструкцій за межею поширення вогню - М0.

Межа вогнестійкості будівельних конструкцій - R15.

Силоси - хопери накопичувальні №1-4  (поз. 4 по ГП)

Силоси - хопери складаються з 4-х силосів. Силос - сталева ємність комплектної поставки. Ступінь вогнестійкості силосу - ІІІа. Силоси спираються на металеві стійки. Тип фундаменту під стійки силосу – монолітний залізобетонний ростверк на палевій основі з підклонниками  для спирання силосу, та для металевих опор транспортної галереї №22 (поз. 47 по ГП). Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15. 

Компресорна №3  (поз. 5 по ГП)

Компресорна являє собою одноповерхову будівлю прямокутної форми, комплектної поставки з розмірами в плані (в осях 1/5…2/5; А/5…Б/5) 6,00 м. х 3,50 м. Висота змінна – від 3,59 м. до 4,02 м. (по зовнішнім граням покрівельних панелей). Зовнішні огороджуючі конструкції утеплені з коефіцієнтом теплопередачі не менше  2.8 м2 К/Вт. Ворота – металеві  з утеплювачем з коефіцієнтом теплопередачі не менше 0,45 м2 К/Вт. 

Фундамент  під споруду – монолітна залізобетонна плита. Товщина монолітної залізобетонної плити 200 мм. Під підошвою плитного фундаменту виконана підготовка з бетону класу С8 / 10 товщиною 100 мм. Перед входом передбачений залізобетонний майданчик. Будівля  кріплеться до закладних деталей фундаментів. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості стін дверей – EI15. Ступінь вогнестійкості будівлі  IIIа.

Ваги автомобільні №1-4 (поз. 6 по ГП)

Автомобільні ваги складаються з тензометричних ваг.

Фундаменти для установки тензометричних ваг - монолітні залізобетонні на природній основі (згідно завдання заводу-виробника). Для заїзду та з'їзду з ваг передбачені пандуси з ухилом 1:10.

Монолітний залізобетонний фундамент змішаного типу на природній основі. Фундамент має розміри в плані 3,83х22,04 м. В фундаменті передбачені металеві закладні деталі для кріплення обладнання. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Опорна башта №1 (поз. 7 по ГП)

Опорна башта №1 є спорудою, на яку спираються транспортні галереї. На опорній вежі є сполучені сходові марші, які забезпечують доступ для обслуговування обладнання.

Фундамент під опорну вежу виконаний у вигляді суцільного монолітного залізобетонного приямку на який спираються колони металевого каркаса. Фундамент (приямок) норійної башти виконаний з монолітного залізобетону і має прямокутну форму з розмірами по зовнішнім граням вертикальних стін  11,75 м х 8,55 м. Глибина приямка 3,7 м, товщина днища і стін 0,4 м. В стінах передбачено влаштування колон для спирання колон надземної частини споруди. Розмір колон в перетині 0,7 м. х 0,7 м. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Надземна частина являє собою просторову металеву конструкцію з колон, в’язей і технологічних майданчиків (перекриття). Розміри в плані в осях  6,6 м х 6,0 м, висота конструкції від відм. 0.000 до найвищої точки складає 43,4 м. Перекриття вежі – ґратчастий настил по металевих балках. Підйом на майданчики здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру майданчиків влаштовано металеву огорожу.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕІ 15.

Опорна башта №2 (поз. 8 по ГП)

Опорна башта №2 є спорудою, на яку спираються транспортні галереї. На опорній башті є сполучені сходові марші, які забезпечують доступ для обслуговування обладнання.

Фундаменти під колони опорної башти запроектовані монолітні, залізобетонні на пальовій основі. Біля опорної башти передбачена підпірна стіна висотою 1,0 м. 

Надземна частина являє собою просторову металеву конструкцію з колон, в’язей і технологічних майданчиків (перекриттів). Розміри в плані 6,6 м х 6,0 м, висота конструкції 35,1 м. Перекриття вежі – ґратчастий настил по металевих балках. Підйом на майданчики здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру майданчиків влаштовано металеву огорожу.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕІ 15.

Опорна башта №3 (поз. 9 по ГП)

Опорна башта №2 є спорудою, на яку спираються транспортні галереї. На опорній башті є сполучені сходові марші, які забезпечують доступ для обслуговування обладнання.

Фундаменти під колони опорної башти запроектовані монолітні, залізобетонні на пальовій основі. 

Надземна частина являє собою просторову металеву конструкцію з колон, в’язей і технологічних майданчиків (перекриттів). Розміри в плані 5,0 м х 6,0 м, висота конструкції 12,7м. Перекриття вежі – ґратчастий настил по металевих балках. Підйом на майданчики здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру майданчиків влаштовано металеву огорожу.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕІ 15.

Опорна башта №4 (поз. 10 по ГП)

Опорна башта №4 є спорудою, на яку спираються транспортні галереї. На опорній вежі є сполучені сходові марші, які забезпечують доступ для обслуговування обладнання.

Фундамент під опорну вежу виконаний у вигляді суцільного монолітного залізобетонного приямку на який спираються колони металевого каркаса. Фундамент запроектований плитного типу на природній основі. Габаритні розміри плитної частини 7,765 м. х 3,65 м. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Надземна частина являє собою просторову металеву конструкцію з колон, в’язей і технологічних майданчиків (перекриттів). Розміри в плані 5,69(5,81) м х 4,0 м, висота конструкції від відм. 0.000 до найвищої точки – 4,4 м. Перекриття вежі – ґратчастий настил по металевих балках. Підйом на майданчики здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру майданчиків влаштовано металеву огорожу.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕІ 15.

Транспортна галерея №1, №19 (поз. 11.1, 11.2 по ГП)

Транспортні галереї №1, №19 є відкритими просторовими металоконструкціями: дві плоскі вверх розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, які в свою чергу спираються на проміжну опору та на балки норійної башти №3 (поз. 3 по ГП).  Також розроблені металеві балочні клітки які, з одного боку спираються на проміжну опору, з іншого – на балки норійної башти №1 (поз. 1.16 по ГП). Довжина галерей в плані (між осями норійних башт №1, №3) 47,5 м, ширина (в осьових лініях верхніх поясів ферм) 2,5 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжна опора металева виконана як дві двогілкові колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями.

Фундаменти проміжної опори виконані на пальовій основі у вигляді суцільного монолітного залізобетонного ростверку, на який спираються колони металевої конструкції. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, ферм - R15.

Транспортна галерея №2, №3 (поз. 12, 13 по ГП)

Транспортна галерея №2 представляє собою відкриту балкову металоконструкцію: головні балки (шв. 30П) спираються на конструкції проміжних опор і конструкції опорної башти  №1 та опорної башти №2. Прольоти галереї 8,70 м, 4,0 м, 14,5 (відстань від розбивочної осі Ом-3 до перетину розбивочної осі опор та осі Б/8 опорної башти №2) ширина 5,4 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжна опора металева виконана як дві двогілкові колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями.

Транспортна галерея №3 є відкритою просторову металоконструкцію: дві плоскі ферми, розвинені вниз, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію, яка в свою чергу спирається на проміжну опору, опорну башту №1 та на опорну башту №2. Довжина галереї  в плані 45 м, ширина (стінками крайній балок настилу) 3,0 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках.

Фундаменти проміжних опор транспортних галерей виконані як окремо розташовані стовбчасті фундаменти на природній основі та як  суцільний монолітний залізобетонний ростверк на пальовій основі. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, ферм - R15, профільований настил - RE15.

Транспортна галерея №4 (поз. 14 по ГП)

Транспортна галерея №4 представляє собою відкриту балкову металоконструкцію: головні балки спираються на конструкції проміжних опор і на балку опорної башти  №3 (поз. 9 по ГП). Довжина галереї в плані складає 78 м. Прольоти галереї по 6,0 м, 6,7 м, 6,75 м. ширина 5,4 м (по стінкам крайніх балок). Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві суцільні прокатні колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями.

Фундаменти транспортної галереї №4 окремо розташовані стовпчасті монолітні залізобетонні фундаменти на природній основі. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, ферм - R15, профільований настил - RE15.

Транспортна галерея №5 (поз. 15 по ГП)

Транспортна галерея №5 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на балки металевих опор та на балки  площадки опорної башти №2 (поз. 8 по ГП) та опорної башти №3 (поз. 9 по ГП). Довжина галереї в плані 81,94 м, ширина в плані (в осьових лініях елементів поясів ферм)  3,0 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві двогілкові колони, які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Транспортна галерея №6 (поз. 16 по ГП)

Транспортна галерея №6 представляє собою відкриту балкову металоконструкцію: головні балки спираються на конструкції проміжних опор та на балку опорної башти з підземною галереєю (поз. 19 по ГП). Також розроблена прогінна будова яка представляє собою дві плоскі ферми, розвинені вниз, встановлені паралельно. Ферми з'єднуються в просторову конструкцію, яка в свою чергу спирається на проміжні опори. Довжина галереї  в плані 64,085 м, ширина (між стінками крайній балок настилу) 5,4 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Прольоти галереї по 3,885м, 6,0 м, 11,5 м, 18,5м.  Проміжні опори металеві виконані як дві суцільні прокатні колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями.

Фундаменти транспортної галереї №6 окремо розташовані стовпчасті монолітні залізобетонні фундаменти на природній основі. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, ферм - R15, профільований настил - RE15.

Транспортна галерея №7 (поз. 17 по ГП)

Транспортна галерея №7 представляє собою відкриту балкову металоконструкцію: головні балки спираються на конструкції проміжних опор, на балку опорної башти №4 (поз. 10 по ГП). Також розроблена прогінна будова яка представляє собою дві плоскі ферми, розвинені вниз, встановлені паралельно. Ферми з'єднуються в просторову конструкцію, яка в свою чергу спирається на проміжну опору та на балку опорної башти №3 (поз. 9 по ГП). Довжина галереї  в плані 43,31 м, ширина (між стінками крайній балок настилу) 3,0 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Прольоти галереї по 2,0 м, 6,0 м, 23,31 м.  Проміжні опори металеві виконані як дві суцільні прокатні колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями.

Фундаменти транспортної галереї №7 окремо розташовані монолітні залізобетонні фундаменти плитного типу на природній основі. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, ферм - R15, профільований настил - RE15.

Транспортна галерея №8 (поз. 18 по ГП)

Транспортна галерея №8 представляє собою відкриту балкову металоконструкцію: головні балки спираються на конструкції проміжних опор та на балку опорної башти №4 (поз. 10 по ГП). Прольоти галереї по 4,905 м, 5,77 м, 2,84 м. ширина (між стінками крайній балок настилу)  3,0 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві суцільні прокатні колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, ферм - R15, профільований настил - RE15.

Опорна башта з підземною галереєю (поз. 19 по ГП)

Опорна башта з підземною галереєю являє собою існуючу опорну башту, до якої добудовується конструкція площадки для спирання та обслуговування транспортної галереї №6 (поз. 16 по ГП). При реконструкції башти демонтується частина існуючих балок та покриття в осях  2-4. Конструкція площадки, що добудовується, являє собою просторову металеву конструкцію з колон, в’язей і технологічних майданчиків (перекриттів). Розміри в плані 13,4х8,4 м, висота конструкції, що добудовуеться – 9,0 м

Споруда, що добудовуеться являє собою просторову металеву конструкцію з колон, в’язей і технологічних майданчиків (перекриттів). Перекриття  – ґратчастий настил по металевих балках. Підйом на майданчики здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру майданчиків влаштовано металеву огорожу.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕІ 15.

Транспортна галерея №20, №21 (поз. 20.1, 20.2 по ГП)

Транспортні галереї №20, 21 є відкритими просторовими металоконструкціями: дві плоскі ферми, розвинені вниз, встановлені паралельно, з'єднуються в просторові конструкції, які в свою чергу спираються на балки опорної башти №1 (поз. 3 по ГП) та на балки опорної башти №1(поз. 7 по ГП)  . Довжина галерей  в плані 21,6 м та 21,55 м, ширина (між стінками крайній балок настилу) 2,1 м. Покриття галерей – ґратчастий настил по металевих балках.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, ферм - R15, профільований настил - RE15.

Склад підлогового зберігання (поз. 21 по ГП)

Споруда призначена для підлогового зберігання сипучих зернових насипною вагою до 0.8 т/м3. Завантаження складу здійснюється з конвеєра, розміщеного в галереї, що кріпиться до рам.

Склад являє собою прямокутну споруду з розмірами в осях – 32,0 х 168 м, висотою 28,20 м. 

Фундаменти під рами - монолітні залізобетонні стовбчасті на пальовій основі. Під складом в поперечному та в повздовжньому напрямках розташовані  монолітні тунелі розмірами 3,8 х 2,7 м., та 3,0 х2,4 м. Товщина стін та підлоги тунелів – 0.3 м. Для входу до тунелів організовані приямки які розташовані в торці складу та на одній з бокових сторін.

Підлога складу – бетонна із покриттям - зміцнювачем бетонна “Toping”.

Стіни складу висотою 8 м – підпірні монолітні на природній основі. Товщина стін – від 0,6 до 0,4 м.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Дах двосхилий. Покрівля - профільований настил по прогонах з прокатної сталі.

Для огородження внутрішнього простору над складом зведена рамна конструкція. Крок поперечних рам 6,0 м. Рами розкріплені системами вертикальних і горизонтальних в’язів. Стояки та ригелі рам – зварні двутаври змінного перерізу.

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості  в’язів, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕІ 15.

Опорна башта №5 (поз. 22 по ГП)

Опорна башта являє собою існуючу опорну башту, до якої добудовується конструкція площадки для спирання та обслуговування транспортної галереї №9 (поз. 27 по ГП). При реконструкції башти демонтується частина існуючих в’язей, огородження, переносяться сходинкові марші. Конструкція площадки, що добудовується, являє собою кронштейни, на які спираються ферми транспортної галереї та площадки обслуговування. На відм. +20.650 встановлюється система балок під конвеєр та площадку обслуговування. 

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕІ 15.

Опорна башта №6 (поз. 23 по ГП)

Опорна башта №6 є спорудою, на яку спираються транспортні галереї. На опорній башті є сполучені сходові марші, які забезпечують доступ для обслуговування обладнання.

Фундаменти під колони опорної башти запроектовані монолітні, залізобетонні на пальовій основі. 

Надземна частина являє собою просторову металеву конструкцію з колон, в’язей і технологічних майданчиків (перекриттів). Розміри в плані 5,0 м х 6,0 м, висота конструкції 30,85 м. Перекриття вежі – ґратчастий настил по металевих балках. Підйом на майданчики здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру майданчиків влаштовано металеву огорожу.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕІ 15.

Опорна башта №7 (поз. 24 по ГП)

Опорна башта №7 є спорудою, на яку спираються транспортні галереї. На опорній башті є сполучені сходові марші, які забезпечують доступ для обслуговування обладнання.

Фундамент під опорну вежу виконаний на пальовій основі у вигляді суцільного монолітного залізобетонного приямку, на який спираються колони металевого каркаса.

Надземна частина являє собою просторову металеву конструкцію з колон, в’язей і технологічних майданчиків (перекриттів). Розміри в плані 6,0 м х 6,6 м, висота конструкції 43.4 м. Перекриття вежі – ґратчастий настил по металевих балках. Підйом на майданчики здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру майданчиків влаштовано металеву огорожу.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕІ 15.

Опорна башта №8 (поз. 25 по ГП)  та Опорна башта №9 (поз. 26 по ГП)

Опорні башти №8 та №9  є спорудами, на які спираються транспортні галереї. На опорних баштах є сполучені сходові марші, які забезпечують доступ для обслуговування обладнання.

Фундаменти під опорні башти виконані на пальовій основі у вигляді суцільного монолітного залізобетонного приямку, на який спираються колони металевого каркаса.

Надземна частина башт являє собою просторову металеву конструкцію з колон, в’язей і технологічних майданчиків (перекриттів). Розміри в плані 6,0 м х 6,6 м, висота конструкції 38.9 м. Перекриття вежі – ґратчастий настил по металевих балках. Підйом на майданчики здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру майданчиків влаштовано металеву огорожу.

За межею поширення вогню все металеві конструкції відносяться до групи М0. Межа вогнестійкості колон, зв'язок, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕІ 15.

Транспортна галерея №9 (поз. 27 по ГП)

Транспортна галерея №9 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на балку металевої опори та на балки  площадки опорної башти №5 (поз. 22 по ГП) та опорної башти №6 (поз. 23 по ГП). Довжина галереї в плані 53,3 м, ширина в плані (в осьових лініях елементів поясів ферм)  3,3 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві двогілкові колони, які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Транспортна галерея №10 (поз. 28 по ГП)

Транспортна галерея №10 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на балки металевих опор та на балки  площадки опорної башти №6 (поз. 23 по ГП) та опорної башти №7 (поз. 24 по ГП). Довжина галереї в плані 105,9 м, ширина в плані (в осьових лініях елементів поясів ферм)  3,3 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві двогілкові колони, які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Транспортна галерея №11 (поз. 29 по ГП)

Транспортна галерея №11 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на балку опорної башти №7 (поз. 24 по ГП) та опорної башти №8 (поз. 25 по ГП). Довжина галереї в плані 21 м, ширина в плані (між стінками крайній балок настилу)  5,42 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Транспортна галерея №12 (поз. 30 по ГП)

Транспортна галерея №12 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на балки  площадки опорної башти №8 (поз. 25 по ГП) та опорної башти №9 (поз. 26 по ГП). Довжина галереї в плані 27,5 м, ширина в плані (між стінками крайній балок настилу)  5,42 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Транспортна галерея №13 (поз. 31 по ГП)

Транспортна галерея №13 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на балки  площадки опорної башти №9 (поз. 26 по ГП) та опорної башти №1 (поз. 7 по ГП). Довжина галереї в плані 32,6 м, ширина в плані (між стінками крайній балок настилу)   5,42 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Транспортна галерея №14 (поз. 32 по ГП)

Транспортна галерея №14 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вверх розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на конструкції проміжних опор і конструкції опорної башти №7 (поз. 24 по ГП). Довжина галереї в плані 106,75 м, ширина в плані (між осьовими лініями поясів ферм) 3,5 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві двогілкові колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. Опори спираються на фундаменти силосу зернового №1-4 (поз. 34 по ГП).

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Транспортна галерея №15 (поз. 33 по ГП)

Транспортна галерея №15 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вверх розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на конструкції проміжних опор і конструкції опорної башти №9 (поз. 26 по ГП). Довжина галереї в плані 106,75 м, ширина в плані (між осьовими лініями поясів ферм) 3,5 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві двогілкові колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. Опори спираються на фундаменти силосу зернового №5-8 (поз. 35 по ГП).

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Силос зерновий №1-4 (поз. 34 по ГП)

Зерносховища № 1-4 складаються з 4-х силосів. Силос - сталева ємність комплектної поставки.

Тип фундаменту під силос - монолітний залізобетонний ростверк на палевій основі. Через колони на ростверк спирається монолітна залізобетонна плита, на яку встановлюється стальна ємність комплектної поставки. Також  в фундаменті передбачені місця для опор транспортних галерей №14.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню всі металеві конструкції фундаментів відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15.

Силос зерновий №5-8 (поз. 35 по ГП)

Зерносховища № 5-8 складаються з 4-х силосів. Силос - сталева ємність комплектної поставки.

Тип фундаменту під силос - монолітний залізобетонний ростверк на палевій основі. Через колони на ростверк спирається монолітна залізобетонна плита, на яку встановлюється стальна ємність комплектної поставки. Також  в фундаменті передбачені місця для опор транспортних галерей №15.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню всі металеві конструкції фундаментів відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15.

Силос зерновий №9-12 (поз. 36 по ГП)

Зерносховища № 9-12 складаються з 4-х силосів. Силос - сталева ємність комплектної поставки.

Тип фундаменту під силос - монолітний залізобетонний ростверк на палевій основі. Через колони на ростверк спирається монолітна залізобетонна плита, на яку встановлюється стальна ємність комплектної поставки. Також  в фундаменті передбачені місця для опор транспортних галерей №16.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню всі металеві конструкції фундаментів відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15.

Силос зерновий №13-16 (поз. 37 по ГП)

Зерносховища № 13-16 складаються з 4-х силосів. Силос - сталева ємність комплектної поставки.

Тип фундаменту під силос - монолітний залізобетонний ростверк на палевій основі. Через колони на ростверк спирається монолітна залізобетонна плита, на яку встановлюється стальна ємність комплектної поставки. Також  в фундаменті передбачені місця для опор транспортних галерей №17.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню всі металеві конструкції фундаментів відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15.

Транспортна галерея №16 (поз. 38 по ГП) 

Транспортна галерея №16 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на конструкції проміжних опор. Довжина галереї в плані 114,0 м, ширина в плані (між осьовими лініями поясів ферм) 3,5 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві двогілкові колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. Опори спираються на фундаменти силосу зернового №9-12 (поз. 36 по ГП).

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Транспортна галерея №17 (поз. 39 по ГП) 

Транспортна галерея №17 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на конструкції проміжних опор. Довжина галереї в плані 114,0 м, ширина в плані (між осьовими лініями поясів ферм) 3,5 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві двогілкові колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. Опори спираються на фундаменти силосу зернового №13-16 (поз. 37 по ГП).

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Силос зерновий №17-20 (поз. 40 по ГП)

Зерносховища № 17-20 складаються з 4-х силосів. Силос - сталева ємність комплектної поставки.

Тип фундаменту під силос - монолітний залізобетонний ростверк на палевій основі. Через колони на ростверк спирається монолітна залізобетонна плита, на яку встановлюється стальна ємність комплектної поставки. Також  в фундаменті передбачені місця для опор транспортних галерей №18.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню всі металеві конструкції фундаментів відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15.

Силос зерновий №21-24 (поз. 41 по ГП)

Зерносховища № 21-24 складаються з 4-х силосів. Силос - сталева ємність комплектної поставки.

Тип фундаменту під силос - монолітний залізобетонний ростверк на палевій основі. Через колони на ростверк спирається монолітна залізобетонна плита, на яку встановлюється стальна ємність комплектної поставки. Також  в фундаменті передбачені місця для опор транспортних галерей №18.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

За межею поширення вогню всі металеві конструкції фундаментів відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15.

Транспортна галерея №18 (поз. 42 по ГП)

Транспортна галерея №18 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на конструкції проміжних опор і конструкції опорної башти №9 (поз. 26 по ГП). Довжина галереї в плані 220,75 м, ширина в плані (між осьовими лініями поясів ферм) 3,5 м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві двогілкові колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. Опори спираються на фундаменти силосів зернових №17-20, 21-24 (поз. 40, 41 по ГП).

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Лабораторія (поз. 43 по ГП)

Лабораторія (поз.43 по ГП), є частиною єдиного комплексу виробничих, складських, санітарно-технічних та допоміжних будівель та споруд, виконано відповідно до затвердженого зовнішнього вигляду забудови.

Рівень відповідальності  - II (нормальний)

Степінь вогнестійкості -  II

Клас конструктивної пожежної небезпеки -  С0

Лабораторія – двоповерхова безкаркасна будівля прямокутна у плані з розмірами в осях 12,0 м х 26,0 м. За відносну позначку 0,000 прийнято позначку підлоги першого поверху будівлі, що відповідає абсолютній відмітці +106,90 за генпланом. Несучими конструкціями служать поздовжні стіни з повнотілої цегли 500 мм і стіни сходової клітини товщиною 380 і 250 мм. Поперечні зовнішні стіни мають товщину 380 мм. Перекриття поверхів виконані із збірних залізобетонних заздалегідь напружених плит довжиною 12 м.

Трансформаторна підстанція (поз. 44 по ГП)

Трансформаторна підстанція являє собою одноповерхову будівлю прямокутної форми, комплектної поставки з розмірами в плані (в осях 1/44…2/44; А/44…Б/44) 9,20 м. х 12,00 м. Висота змінна – від 3,69 м. до 4,82 м. (по зовнішнім граням покрівельних панелей). Зовнішні огороджуючі конструкції утеплені з коефіцієнтом теплопередачі не менше  2.8 м2 К/Вт. 

Дверні отвори – двері будівлі виконуються металевими, ворота – металеві  -  з утеплювачем з коефіцієнтом теплопередачі не менше 0,45 м2 К/Вт. Всі металеві поверхні фарбуються в два прошарки;

Підлога  приміщення РП – фальшпідлога;

Фундамент  під споруду – монолітний залізобетонний, бетон С16/20. Під підошвою плитного фундаменту виконана підготовка з бетону класу С8 / 10 товщиною 100 мм

Перед входом в приміщення РП передбачений залізобетонний майданчик, ТП – пандус.  Будівля  кріпиться до закладних деталей фундаментів.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості стін дверей – EI15. Ступінь вогнестійкості будівлі  IIIа.

Розподільчій пункт №5 (поз. 45 по ГП)

РП є блок з трьох 3х футових контейнерів (2990х2435мм) з розмірами в плані ( в осях 1/45…2/45, А/45…Б/45) 7335х2990мм. Висота змінна – від 4,0 м. до 4,35 м. (по зовнішнім граням покрівельних панелей)

Контейнерні будівлі встановлюються на фундамент опорної башти №8 (поз. 25 по ГП) Перед входами передбачені металеві сходи. Модулі кріпляться до закладних деталей фундаментів.

Дверні отвори – двері будівлі виконуються металевими. Всі металеві поверхні фарбуються в два прошарки;

Підлога – фальшпідлога;

По межі поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості стін дверей – REI90. Ступінь вогнестійкості будівлі  IIIа.

Компресорна №4 (поз. 46 по ГП)

Компресорна являє собою одноповерхову будівлю прямокутної форми, комплектної поставки з розмірами в плані (в осях 1/46…2/46; А/46…Б/46) 4,50 м. х 3,00 м. Висота змінна – від 3,09 м. до 3,46 м. (по зовнішнім граням покрівельних панелей). Зовнішні огороджуючії конструкції утеплені з коефіцієнтом теплопередачі не менше  2.8 м2 К/Вт. 

Ворота – металеві  з утеплювачем з коефіцієнтом теплопередачі не менше 0,45 м2 К/Вт. Фундамент  під споруду – монолітна залізобетонна плита. Товщина монолітної залізобетонної плити 200 мм. Під підошвою плитного фундаменту виконана підготовка з бетону класу С8 / 10 товщиною 100 мм. Перед входом передбачений залізобетонний майданчик. Будівля  кріпляться до закладних деталей фундаментів.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості стін дверей – EI15. Ступінь вогнестійкості будівлі  IIIа.

Транспортна галерея №22 (поз. 47 по ГП)

Транспортна галерея №22 являється відкритою просторовою металоконструкцією: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на балки металевих опор та на балки  площадки норійної башти №2 (поз. 1.20 по ГП) та норійної башти №1 (поз. 1.16 по ГП). Довжина галереї в плані 42,9 м, ширина в плані (в осьових лініях елементів поясів ферм)  2,4м. Покриття галереї – ґратчастий настил по металевих балках. Проміжні опори металеві виконані як дві двогілкові колони, які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок - R15.

Рішення щодо енергоефективності та енергозбереження

Проектом надано заходи щодо енергозбереження:

- впровадження сучасного енергоефективного технологічного обладнання для зернового комплексу;

- застосування (АСУ ТП) автоматизації систем керування технологічними процесами;

- функції автоматизації: керування технологічним обладнанням з пульта оператора; 

- автоматичний збір даних комерційного і технічного обліку споживання електроенергії;

- для керування проектованим технологічним обладнанням встановлюється процесор «SIMATIC S7-1500» фірми «Siemens» у приміщені розподільного пункту ТП №4;

- підключення транспортного навантаження виконано із застосуванням в системах керування перетворювачів частоти та пристрої плавного пуску;

- встановлення пускозахисного обладнання фірми «Siemens» та «SchneiderElectric» (пристроїв плавного пуску, перетворювачів частоти, автоматів захисту двигунів, магнітних пускачів) в оболонку шафового виконання;

- застосування компенсації реактивної потужності (КРМ) передбачається на напрузі 0,4 кВ установкою двох регульованих конденсаторних установок потужністю 600 кВAр в РУ-0,4 кВ на підстанції ТП №4,  у мережі 0,4 кВ  РП №4 та РП №5, з автоматичним керуванням

- додатково реактивна потужність мінімізується установками перетворювачів частоти на деяких енергоприймачах;

- застосування для штучного освітлення люмінесцентних та енергоефективних ламп;

- автоматичне керування зовнішнім освітленням із застосуванням фотоелементів;

- теплофізичні  характеристики огороджувальних конструкцій будівлі лабораторії    вимогам  ДБН В. 2.6-31:2016 відповідають; 

- автоматичне регулювання  споживання електроенергії в залежності від заданої температури  в опалювальних приміщеннях і температурою зовнішнього повітря;

- підбор перетину кабельних провідників для зменшення  втрат електроенергії в мережах;

- застосування для зовнішнього освітлення  і приміщень комплексу  світильників з  ЛЕД лампами;

- припливна - витяжна система вентиляції з рекуперацією та підігрівом повітря;

- повна автоматизація і механізація технологічних процесів зернового комплексу, забезпечує оптимальну витрату ПЕР і  надійну  економічну роботу електрообладнання;

- проектована річна потужність по перевалці зернового комплексу складає 4,0 млн.т/рік;

- розрахункова річна потреба в електроенергії  - 10188,13тис.кВт*год/рік;

- річні витрати водопостачання становить -2366 м3/рік;

- розрахункова річна потреба природного газу (раніше запроектовано проект. шифр 107-ПР0109/15 не входить до проекту)  -2,6 млн.м3/рік. 

Рішення щодо водопостачання та каналізації

Проект перевантажувального комплексу передбачає 5 черг будівництва.

В даному розділі проекту  розглядається 1-а черга будівництва, що передбачає, згідно завдання на проектування, прокладення зовнішніх внутрішньомайданчикових систем протипожежного водопроводу та зливової каналізації.

Підключення проектованих мереж протипожежного водопроводу здійснюється  від існуючої кільцевої мережі протипожежного водопроводу з труб ПЕ Ø225мм, згідно ТУ №1/209 від 18.01.2021р.

Проектована кільцева водопровідна мережа  Ø225мм монтується з ПЕ труб, з встановленням підземних пожежних гідрантів.

Витрата води на зовнішнє пожежогасіння складає 35л/с. 

Тиск в мережі існуючого пожежного водопроводу під час пожежі, згідно ТУ, становить 75,0м и створюється насосами, розміщеними в існуючій насосної станції протипожежного водопостачання.

Мережа протипожежного водопроводу прокладається з поліетиленових водопровідних труб ПНД ПЕ100, SDR17, РN10, ∅225х13,5, по ДСТУ Б В.2.7-151:2008.

Колодязі на мережі передбачені зі збірного залізобетону діаметром 1,5м, 2,0м по ТП 901-09-11.84, Ал. ІІ.

Пожежогасіння силосних корпусів, силос-хоперів, норійних веж передбачено з використанням сухотрубів ø80мм, по яким вода подається одним пожежним струменем з витратою 5л/с.

Внизу сухотрубів, вище рівня планування, встановлені сполучні головки ГМ 80 для підключення пожежних рукавів до найближчих гідрантів. Зверху, на галереях і норійних вежах, встановлені пожежні вентилі Ф65 в шафах, в комплекті з пожежними головками, пожежними стволами і рукавами.

Система сухотрубів передбачена зі стальних електрозварних труб по ГОСТ 10704-91, з подальшою окраскою емаллю ПФ-115 по ГОСТ 6465-76 в два шари по одному шару ґрунтовки ГФ-021 по ГОСТ23343-78.

Відведення зливових стоків з майданчику перевантажувального комплексу здійснюється закритою системою водовідведення в самопливному режимі.    Дощовий стік, потрапляє  по мережі колекторів на очисні споруди через розподільчій колодязь. Найбільші забруднена його частина потрапляє на установку очистки зливових стоків фірми "Standartpark", що складається з сепаратора нафтопродуктів ПБМО700-100, сорбційного фільтра, розділового і збірного колодязів.

Продуктивність установки становить 100л/с, з використанням байпасної лінії - до 500л/с.  

Зливові стоки, згідно ТУ, після очищення на зливових очисних спорудах до нормативних показників, згідноТУнаправляються в затоку Бузького лиману..

Рішення щодо опалення та вентиляції

Джерело теплопостачання - електричні мережі. Проектом передбачена загальнообмінна припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням. Повітрообміни в приміщеннях прийняті згідно нормативних документів. У проекті передбачені припливно-витяжні системи для кабінетів та побутових приміщень. Для санвузлів запроектовані окремі витяжні системи. Зовнішнє повітря системи ПВ1 проходить очистку у фільтрі, частково підігрівається у пластинчастому рекуператорі та догрівається у електричному калорифері. Припливне повітря систем П1...П7 підігрівається у електричному калорифері.  В якості повітророзподільників запроектовані припливно-витяжні дифузори та решітки. Для формування аеродинамічних характеристик систем, повітропроводи обладнані дросельними клапанами, які регулюють витрату повітря. Повітроводи проектуються з оцинкованої сталі.

Опалення приміщеннь здійснюється за допомогою настінних електричних конвекторів типу ЕВНА Термія. Електроконвектори обладнані термостатами, для точної підтримки температури в приміщенні, мають клавіши регулювання за ступенями потужності, мають захист від перегріву з автоматичним перезапуском. Також вони мають спеціальний режим роботи термостата AntiFrost, який дозволяє тривалий час підтримувати температуру приміщення на рівні +5 - +7 ° С, чим виключає його промерзання. Електроконвектори кріпляться до зовнішніх стін на кронштейнах, які є в комплекті.

Для забезпечення комфортних умов приміщень в літній період року, проектом

передбачено встановлення мульти-спліт систем кондиціювання К1-К4 Hitachi.  Трубопроводи холодопостачання прийняті із мідних труб та ізолюються трубною ізоляцією товщиною 6 мм. Трубопроводи в місцях перетину внутрішніх стін і перегородок прокладаються в гільзах.

Протипожежні заходи

Проектні рішення опалення, вентиляції та кондиціювання передбачають протипожежні та противибухові заходи згідно з ДБН В.2.5-67:2013. Теплова ізоляція обладнання та повітропроводів передбачається з матеріалів «НГ». На повітропроводи, в місцях перетину протипожежних будівельних конструкцій з високим класом вогнестійкості, встановлюються протипожежні вогнезатримуючі клапани. Система автоматики передбачає: автоматичне блокування (відключення) електроприймачів систем вентиляції, кондиціонування в разі пожежі. Відключення відбувається централізовано, припиненням подачі електроживлення на розподільні щити систем вентиляції.

Захист від шуму і вібрації

Для створення допустимого рівня звукового тиску і рівня шуму передбачаються наступні заходи: канальні вентилятори та припливні установки застосовуються в звукоізолюючих корпусах; на повітропроводах встановлюються глушники шуму; повітропроводи з'єднуються з вентиляторами за допомогою гнучких вставок; швидкість повітря в повітропроводах прийнята оптимальна.

Заходи по енергозбереженню

Опір теплопередачі зовнішніх огороджень відповідає мінімально допустимим значеням опору теплопередачі виробничих будівель. Передбачені проектом системи опалення розраховані з урахуванням вимог з енергозбереження: використання рекуперації тепла витяжного повітря; високоефективні установки з малим споживанням електроенергії; автоматика припливних систем дає можливість автоматичного регулювання температури припливного повітря, для запобігання його перегріву та зайвих енерговитрат; на припливних системах встановлюється автоматика, яка дає можливість знижувати витрати повітря в неробочий час; на виході повітря з припливних установок передбачені датчики температури повітря.

Загальна витрата тепла на опалення та вентиляцію становить - 66,14 кВт (електр.), в тому числі:

- витрата тепла на опалення – 44,00 кВт;

- витрата тепла на вентиляцію – 22,14 кВт.

Електротехнічні рішення

Електротехнічна частина проекту будівництва накопичувальної бази сільгосппродукції силосного типу №2 виконаний згідно завдання на проектування та технічних умов на електропостачання, наданих ТОВ «Компанія Евровнєшторг»  10.09.2021 р. Проектування здійснювалось в межах раніше дозволеної потужності згідно Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №40/837 від 18.06.2021 р., складеного між  АТ «Миколаївобленерго» та  ТОВ «Компанія Евровнєшторг».

Вихідними даними для розробки електротехнічної частині є завдання технологічній і сантехнічній частинах проекту, та генерального плану бази з розміщенням проектованих об'єктів.

У розділі надані  технічні рішення по внутрішньмайданчиковим мережам електропостачання, зовнішньому освітленню, заземленню та блискавкозахисту проектованої бази.

Розрахункова  потужність накопичувальної бази становить – 1910 кВт.

Річні витрати електроенергії  - 10188,13  МВт*год /рік

Основними споживачами електроенергії в проектованій накопичувальній базі є:

• технологічні електроприймачі перевантажувальних установок (конвеєри, норії, автомобілерозвантажувачі та ін.);

• установки аспірації та видалення пилу пересипних станцій, станції розвантаження залізничних вагонів та ін.;

• внутрішнє електрообладнання і електроосвітлення технологічних будівель і споруд;

• зовнішнє освітлення території бази.

До споживачів допоміжних об'єктів відносяться:

• внутрішнє електрообладнання;

При проектуванні прийнята напруга  6 кВ в системі з ізольованою нейтраллю. У мережі низької напруги прийнята система 0,4/0,23 кВ - для малопотужного технологічного обладнання, систем аспірації, кондиціонування, освітлення та кіл керування.

Система заземлення - TN-C-S.

Технологічні електроприймачі накопичувальної бази відносяться до споживачів ІI категорії по надійності електропостачання відповідно до ПУЕ. Перший ввід запроектовано від ТП№2 , другий ввід запроектовано від ТП №1.

Надійність електропостачання споживачів II категорії забезпечується:

• наявністю взаєморезервованих кабельних вводів 6 кВ, прокладених від понижуючих трансформаторних підстанцій, ТП№1 комірки №1 (РУ-6 кВ)  та ТП№2 комірки №3 (РУ-6 кВ);

• наявністю двох трансформаторів 6/0,4 кВ, які живляться від різних комірок 6 кВ, призначених для підключення споживачів II категорій;

• секціонуванням збірних шин РУ-6 кВ і РУ-0,4 кВ в трансформаторної підстанції.

Пристрої зв'язку та сигналізації і світильники аварійного освітлення поставляються в комплекті з акумуляторними батареями.

Також живлення лабораторії виконано від ТП№1.

Проектом передбачено для покриття розрахункових навантажень встановлення трансформаторної підстанції ТП№4 на території накопичувальної бази,  виконано розрахунок електричних навантажень для вибору потужності та кількості трансформаторів, і перетину проводів живлення 6кВ, розрахунки виконані з урахуванням одночасно працюючих найбільш енергоємних технологічних маршрутів:

Розподільний пункт РУ-6 кВ (ТП №4), підключається різними зовнішніми вводами від існуючих ТП №2  та ТП №1,  на напрузі 6 кВ і 0,4 кВ прийнята одинарна, секціонована система збірних шин

Проектована трансформаторна підстанція комплектується:

• масляними трансформаторами напругою 6/0,4 кВ потужністю 2500 кВА кожен;

• РУ-6 кВ – збірними камерами типу КСО, з вакуумними вимикачами та вимикачами навантаження;

• РУ-0,4 кВ - панелями розподільних щитів типу ЩО-90 з автоматичними вимикачами і вимикачами навантаження.

Для підключення технологічного обладнання, передбачається обладнання розподільного пункту РП №5 , підключення якого передбачено кабельною лініями 0,4 кВ від комірок 7РЩ та 9РЩ РУ-0,4 кВ.

Компенсація споживаної електроприймачами реактивної потужності передбачається виконати на напрузі 0,4 кВ установкою двох регульованих конденсаторних установок потужністю 600 кВАр в РУ-0,4 кВ на підстанції ТП №4. У мережі 0,4 кВ у РП №4 та РП №5, додатково, реактивна потужність мінімізується установками перетворювачів частоти на деяких енергоприймачах.

На стороні 6 кВ трансформаторної підстанції передбачені наступні види захистів:

- на ввідних комірках РУ-6кВ ТП №4:

• максимально-струмовий захист від коротких замикань миттєвої дії (струмове відсічення) - перший ступінь захисту

• максимально-струмовий захист від перевантаження з витримкою часу - другий ступінь захисту;

• захист від однофазних замикань на землю з дією на відключення.

- на секційному вимикачі в РУ-6 кВ трансформаторній підстанції ТП №4:

• максимально-струмовий захист від коротких замикань миттєвої дії (струмове відсічення без витримки часу) - перший ступінь захисту;

• максимально-струмовий захист від перевантаження з витримкою часу - другий ступінь захисту.

- на лініях, що відходять до силових трансформаторів 6/0,4 кВ:

• максимально-струмовий захист від коротких замикань миттєвої дії (струмове відсічення) - перший ступінь захисту;

• максимально-струмовий захист від перевантаження з витримкою часу - другий ступінь захисту;

• захист від однофазних замикань на землю з дією на відключення;

• захист від перевантаження трансформаторів, що діє на сигнал;

• газовий захист масляних трансформаторів при пошкодженні бака.

На стороні 0,4 кВ трансформаторів захист від струмів короткого замикання здійснюється автоматичними вимикачами, які встановлюють у ввідних шафах 0,4 кВ. Захист від струмів короткого замикання ліній, що відходять виконується вимикачами, які встановлені в розподільчих шафах 0,4 кВ.

На фідерах мереж штепсельних розеток передбачена установка пристроїв захисного відключення з диференціальним захистом на струм витоку 30 мА.

Зовнішні мережі електропостачання 6 кВ запроектовані кабельними, прийнято  трьохжильні кабелі з алюмінієвими жилами, з ізоляцією із зшитого поліетилену (АПвЕгП), на напругу 0,4 кВ прийняті  кабелі з мідними жилами, матеріал ізоляції і оболонки кабелів - полівінілхлоридний пластикат, що не підтримує горіння.

При перетині кабельними лініями протипожежних перешкод та інших огороджувальних конструкцій, проходи кабелів через відрізки труб, отвори і прорізи ущільнюються негорючим матеріалом з межею вогнестійкості не менше межі вогнестійкості протипожежної перешкоди (огороджувальної конструкції) за ознакою EI відповідно до ДБН В.1.1-7-2016.

Проектовані кабелі прокладаються:

• у лотках по кабельній естакаді від ТП №4 до транспортної галереї між норійною баштою №3 та опорною баштою №7;

• у лотках на кабельних конструкціях: технологічних будівель і споруд (конвеєрів, пересипних станцій, станції розвантаження вагонів, станцій розвантаження автомобілів, будівлі і т. п.);

• у ґрунті в гнучких гофрованих двостінних полімерних трубах системи кабельних трубопроводів на глибині не менше 0,7 м від поверхні землі (покриття); 

• на ділянці перетину автомобільної і залізничної доріг - в гнучких посилених двошарових поліпропіленових трубах на глибині не менше 1,0 м від полотна дороги.

При перетині (зближенні) з іншими інженерними мережами кабельні трубопроводи розміщуються на відстанях і глибинах, що відповідають вимогам глави 2.3 ПУЕ та СОУ 45.2-31032472-10: 2009. У місцях перетину залізничних колій і автомобільних доріг, застосовуються посилені двохстінні труби на глибині: 1,2 м від головки рейки до верху кабельного трубопроводу, 1,0 м - від полотна автодороги до верху кабельного трубопроводу.

Перетин струмопровідних жил силових кабелів з ізоляцією з СПЕ обрані за тривало допустимим струмом навантаження і стійкості до струмів короткого замикання, і враховують необхідний запас для забезпечення надійності електропостачання при виході з ладу однієї з ліній живлення і на збільшення електричних навантажень на перспективу. Перетин струмопровідних екранів кабелів вибрано за допустимим струмом режиму подвійного короткого замикання на землю в мережі 6 кВ.

Виконано перевірку перетину екрана кабелю за значенням наведеного струму від перебігу по жилі кабельної лінії струму нормального робочого режиму.

Для кабельних ліній 6 кВ передбачається захист від замикань на землю з дією на відключення вимикача і заземлення струмопровідних екранів кабелів з обох кінців.

Перетини кабелів 0,4 кВ обрані за струмовим навантаженням і перевірені за умовами відключення струмів ОКЗ і допустимій втраті напруги.

На нижчій напрузі прийнята 3-х фазна 3, 4, 5 дротова система напругою 0,4/0,23 кВ з глухозаземленою нейтраллю (TN-C-S).

Підключення технологічного обладнання, устаткування пиловидалення, а також електрообладнання і електроосвітлення технологічних будівель і споруд передбачається від щитів 0,4 кВ трансформаторної підстанції, щитів 0,4 кВ розподільчих пунктів і від силових розподільних щитів, що встановлюються безпосередньо в будівлях і спорудах.

Для прийому і розподілу електроенергії в допоміжних будівлях і спорудах, передбачається установка ввідно-розподільних пристроїв (ВРП), а також силових розподільних щитів і щитів освітлення.

Електрообладнання та електроосвітлення виконано відповідно до норм. Ввідні і розподільні силові щити прийняті з автоматичними вимикачами.

Підключення рухового навантаження виконано із застосуванням в системах керування перетворювачів частоти та пристроїв плавного пуску.

Силова розподільча та групова мережі виконуються кабелями з мідними жилами марок ВВГнг та ВБбШвнг у підсилосних і підземних галереях і прокладаються:

• у металевих лотках на кабельних конструкціях;

• у сталевих трубах на скобах по стінах, колонах;

• у сталевих трубах в підливі підлоги;

• у ПВХ трубах в збірних конструкціях стін і за підвісними стелями;

• по стінах в ПВХ трубах;

• у пластикових коробах.

Вибір перетинів кабелів виконується за тривало допустимим навантаженням з перевіркою на втрату напруги. Захист мереж від струмів короткого замикання і перевантаження виконується автоматичними вимикачами.

Передбачається улаштування робочого, аварійного (освітлення безпеки, евакуаційне освітлення) і ремонтного освітлення будівель і споруд. Напруга в мережі робочого і аварійного освітлення - 220 В. Для ремонтного освітлення передбачено використання переносних акумуляторних світильників.

Освітлення приміщень і споруд виконується світлодіодними світильниками та світлодіодними прожекторами. Освітленості прийняті по ДБН В.2.5-28-2018, ДБН В.2.2-8-98. Вибір типів світильників проведений відповідно до характеристик середовища і призначення приміщень і споруд.

Світильники аварійного освітлення виділяються із загального числа світильників робочого освітлення і виконуються з акумуляторними комплектами, що забезпечують роботу не менше однієї години.

Керування освітленням здійснюється дистанційно і вимикачами, що встановлюються за місцем.

Проектом передбачено улаштування зовнішнього робочого освітлення території терміналу прожекторами типу ДСУ10В зі світлодіодами потужністю 100 Вт на прожекторних щоглах ПМ1, ПМ2, ПМ3, і на металоконструкціях конвеєрних естакад.

Проектні рішення прийняті згідно ДБН В.2.5-28-2018, на підставі мінімальної нормованої освітленості для різних зон.

Прожекторні щогли ПМ1, ПМ2, ПМ3 - висотою 7 м.

Живлення мереж зовнішнього освітлення передбачається від щитів 0,4 кВ трансформаторної підстанції №4 та розподільчого пункту №5.

Проектом передбачається місцеве та автоматичне керування зовнішнім освітленням. Керування освітленням здійснюється перемикачами, встановленими в щитах ЩНО1 та ЩНО2. Автоматичне керування освітленням здійснюється в залежності від освітленості за сигналом сутінкового реле. Фотодатчики встановлюються на фасадах будівель ТП№4 і РП№5.

В якості основних заходів електробезпеки при обслуговуванні електроустановок передбачається заземлення (занулення) не струмопровідних  частин електрообладнання і металоконструкцій.

Відносно заходів електробезпеки електроустановки поділяються на електроустановки вище 1 кВ в мережах з ізольованою нейтраллю (РУ-6 кВ підстанції) і електроустановки до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю (всі інші) з системою заземлення TN-C-S.

Заземлюючі пристрої виконано загальними для напруг 6 кВ і 0,4 кВ.

Загальний опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 2,0 Ом (ПУЕ. Глава 1.7, п.1.7.92, п.1.7.98). В якості основного заземлюючого пристрою використовуються зовнішні контури заземлення трансформаторної підстанції №4.

В електроустановках понад 1 кВ з ізольованою нейтраллю в якості основних заходів електробезпеки виконується заземлення і вирівнювання потенціалів.

Для кабельних ліній 6 кВ передбачається захист від замикань на землю з дією на відключення вимикача і заземлення струмопровідних екранів кабелів з обох кінців.

Основним заходом захисту персоналу від ураження електричним струмом в мережі 0,4 кВ з глухозаземленою нейтраллю є захисне занулення. Всі металеві не струмопровідні частини електрообладнання і металоконструкції, які нормально не перебувають під напругою приєднуються до контуру заземлення трансформаторної підстанції, використовуючи нульові РЕ і РЕN жили живильних кабелів.

Поділ РЕN - провідника на N- і РЕ-провідники (система TN-C-S, в мережі 0,4/0,23 кВ) виконується на вводі в будівлю на шині РЕ ввідного пристрою або окремо.

Відповідно до ДСТУ Б В.2.5-82:2016 (ДСТУ) та ПУЕ, гл. 1.7 на вводі в будинок (споруду) для виконання основної системи зрівнювання потенціалів передбачається головна заземлювальна шина (ГЗШ), яка встановлюється всередині ввідно-розподільчого пристрою (шина РЕ) або окремо біля нього. ГЗШ призначена для з'єднання між собою таких провідних частин:

• PEN провідника мережі живлення;

• захисних провідників;

• заземлюючих провідників пристроїв захисного, функціонального та блискавкозахисного заземлення;

• металевих труб комунікацій, що входять у будівлю (споруду) зовні;

• металевих частин систем вентиляції та кондиціонування;

• металевих частин каркаса будівлі (споруди);

• металевих покриттів кабелів.

В якості додаткової заземлюючої жили РЕ в розподільній і груповій мережах служить 3-тя (в системі 220 В) або 5-а (в системі 380 В) жила заземлення перетином відповідно до п. 4.2.1.1 ДБН В.2.5-27-2006. На фідері мережі штепсельних розеток передбачена установка пристрою захисного відключення з диференціальним захистом на струм витоку 30 мА.

Зовнішні контури заземлення (заземлюючий пристрій) виконуються з горизонтальних (плоский провідник 40х4 мм) і вертикальних (стрижень заземлення d = 16 мм) заземлювачів. Довжина вертикального електрода - 3м.

Заземлення конвеєрних і кабельних естакад виконуються приєднанням опорних металоконструкцій до природних заземлювачів в якості яких використовуються залізобетонна підлога або до заземлюючих пристроїв.

Заземлення прожекторних щогл здійснюється приєднанням металевої щогли або випуску від щогли до заземлювального пристрою. Опір заземлювального пристрою не повинен перевищувати 10 Ом.

Передбачається повторне заземлення сервісних ящиків шляхом приєднання їх до заземлюючих пристроїв прожекторних щогл, опорних металоконструкцій конвеєрів, до рейок підмашинних шляхів.

Металеве обладнання, конвеєри, опорні металоконструкції, кабельні естакади, вентиляційні короби і т.п. повинні становити на всій довжині безперервне коло, яке приєднується до заземлюючих пристроїв через кожні 40м-50м, але не менше ніж у двох точках. Рейки залізниці, в межах споруд через які вони проходять, з'єднують між собою сталевою смугою і приєднуються до заземлювального пристрою.

Зовнішнє і внутрішнє освітлення створює нормовану освітленість, забезпечуючи безпеку обслуговування і пересування.

Охорона праці та техніка безпеки в будівництві і експлуатації проектованих електричних мереж забезпечується прийняттям проектних рішень в суворій відповідності з ПУЕ, «Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів(ПБЕЕС)», вимоги яких враховують умови безпеки праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань, пожеж і вибухів.

Рішення з охорони праці та техніки безпеки

Охорона праці і техніка безпеки в будівництві і експлуатації проектованого об’єкту забезпечується прийняттям проектних рішень в суворій відповідності з ПУЕ, «Правилами безпечної експлуатації електроустановок» (ПБЕЕ), вимоги яких враховують умови безпеки праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань, пожеж і вибухів.

Санітарно-епідеміологічні заходи

Проектом передбачено будівництво зернового елеватора силосного та підлогового типу зберігання поряд з існуючим, поєднавши за допомогою транспортних галерей, з послідуючим виходом на рейдовий причал.  

Призначення БН – приймання зернових, олійних культур та продуктів переробки з автотранспорту, залізничного транспорту зберігання в зерноскладах силосного типу (24 металевих силосів об’ємом 11762 м³ кожен, склад універсальний підлогового зберігання V=62372 м³, та відвантаження на водний транспорт (по існуючим лініям);

На території комплексу будуть розміщені силоси зернові, склад підлогового зберігання, сорійні башти, силоси-хопери вологого та сухого зерна з сушаркою, котрі з’єднаються між собою транспортними галереями (будівлі та споруди, що були раніше запроектовані шифр 107-ПР0109/15). Для забезпечення виробничого процесу на території підприємства додатково будуть передбачені допоміжні будівлі та споруди: трансформаторна підстанція, розподільчий пункт, ваги, операторські, компресорні, установки з очищення господарсько-побутових та зливових стоків.

Територія планованої діяльності межує з природоохоронною територією Європейського значення – територією Смарагдової мережі. Найближчий об’єкт природно-заповідного фонду – лісовий заказник «Балабанівка» знаходиться на відстані 380 м від планованої діяльності.

За результатами аналізу розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі встановлено, що викиди забруднюючих речовин з урахуванням фонового забруднення не перевищують встановлених ГДК забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених міст при здійсненні планованої діяльності.

На період проведення будівельних робіт в проекті враховані вимоги щодо забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями; розроблені заходи щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища і обмеження шумового впливу згідно ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Складування виробів, будівельних матеріалів передбачено в спеціально відведених місцях.

Відходи, які утворюються на будівельному майданчику, складуються у сміттєві контейнери і регулярно вивозяться по мірі накопичення на полігони ТПВ за окремим договором.

Заходи щодо дотримання вимог пожежної і техногенної безпеки

Ділянка проектування знаходиться на південній окраїні міста, в межах території діючого підприємства з власним морським терміналом, поряд з морським спеціалізованим портом "Ольвія" та має сполучення з залізничною стацією «Жовтнева». Ділянка з півночі та заходу обмежена – проїздами, з півдня – залізничними під’їзними коліями, з сходу – ділянка обмежена вул. Айвазовського. Для проїзду пожежної техніки, проектом передбачені автомобільні проїзди, які з'єднані з зовнішніми автомобільними дорогами.  Внутрішні проїзди комплексу передбачається виконати з бетонних плит. 

Замовник отримав затвердження DC01:4854-3409-5016-5296 Звернення щодо погодження обгрунтованих відхилень від будівельних норм. «Неможливість влаштування глухої протипожежної стіни (перегородки) обумовлено технологічним процесом, який передбачає верхню загрузку зерна в склад механізмами які рухаються вздовж всього складу.

До групи силосів проектом передбачається облаштування технологічних проїздів з бетонним покриттям, які забезпечують проїзд для пожежних машин з обох повздовжніх сторін.

Витримані протипожежні розриви між будівлями елеватора та групами проектуємих силосів.

Споруди елеваторного комплексу відносяться до ІІІа ступені вогнестійкості.

Будівелі та споруди накопичувальної бази сільгосппродукції силосного типу за категоріями з вибухопожежної та пожежної небезпеки відносяться до категорії В.

Згідно з п.6.2.4 (таблиця 5) ДБН В.2.5-74:2013 витрата на зовнішнє пожежогасіння складає 35л/с. Розрахунковий протипожежний запас, з умови          3-х годинного  пожежогасіння, становить 378м³. 

Запас води для протипожежних потреб  на території підприємства зберігається в трьох існуючих резервуарах, місткістю по 180 м³ кожен. (всього 540 м³), що забезпечує протипожежні потреби проектованого комплексу.

На території підприємства розташоване пожежне депо.

Згідно Технічних умов, водопостачання проектованого об'єкта передбачено від існуючої кільцевої мережі протипожежного водопроводу Ø225 мм, тиск в точках підключення при пожежі становить 75м. Пожежогасіння передбачено від кільцевої мережі протипожежного водопроводу з пожежними гідрантами. На території підприємства проектуються нові пожежні гідранти. Місцезнаходження пожежних резервуарів, пожежних гідрантів і напрям руху до них, визначаються покажчиками. На території передбачено встановлення пожежних щитів з  протипожежним інвентарем.

Зовнішнє пожежогасіння силосних корпусів, силос-хоперів, норійних веж і складів напільного зберігання передбачено з використанням сухотруб, ø80мм, по яким вода подається одним пожежним струменем з витратою 5л/сек. Внизу сухотруб, вище рівня планування, встановленні з'єднувальні головки ГМ80 для підключення пожежних рукавів до найближчого гідранту. Внизу сухотрубів, вище рівня планування, встановлені сполучні головки ГМ 80 для підключення пожежних рукавів до найближчих гідрантів. Зверху, на галереях і норійних вежах, встановлені пожежні вентилі Ф65 в шафах, в комплекті з пожежними головками, пожежними стволами і рукавами. З метою пожежогасіння норій передбачені сухотруби для подачі води в оголовок кожної норії.

Металеві силоси є сертифікованими у сфері виробництва устаткування зернопереробних комплексів. В силосному просторі передбачена система датчиків, які контролюють температуру зерна і при її підвищенні вмикають систему активної вентиляції. У випадку пожежі передбачена аварійна вигрузка зерна одночасно тільки з одного силоса, решта силосів зачинені металевими заслонками, які запобігають розповсюдженню вогню.

Проектуємий елеваторний комплекс обладнується зерносушаркою (проект виконаний раніше). Зерносушарка є сертифікованим устаткуванням у сфері безпеки машин і механізмів  і постачається заводом виробником.

Проведена ідентифікація потенційно – небезпечних об’єктів, за результатами якої проектуємий об’єкт визнано потенційно – небезпечним об’єктом. 

Розроблений розділ «Інженерно технічних заходів цивільного захисту», в якому наведені рішення, спрямовані на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

Проведений Розрахунок часу евакуації з будівель та споруд з постійним перебуванням людей, згідно висновків якого евакуація забезпечується.

Проектом розроблено наступні системи протипожежного захисту:

1. Система пожежної сигналізації, система централізованого пожежного спостереження

В якості приладу приймально-контрольного пожежного використовується ППКП Тірас 16.128 П та прилади Тірас 16П, що об’єднуються в ієрархічну структуру.

В якості технічних засобів виявлення пожежі використовуються: 

- теплові пожежні сповіщувачі СПТ 2Б;

- сповіщувачі пожежні  ручні СПР.

Проектом передбачена передачу сигнала «Пожежа» на комунікатор (ППКП «Тірас 16.128  П. через МЦА-GSM).

2. Система керування евакуюванням

Система оповіщення прийнята 2 типу.

В якості технічних засобів управління евакуацією використовувати світлозвукові оповіщувачи «ОСЗ» з написом «ВИХІД». На фасаді будівлі АБК встановлюється світло-звуковий оповіщувачі ОСЗ «ДЖМІЛЬ».

3. Система блискавозахисту 

Відповідно до ДСТУ EN 62305:2012 проєктом передбачається захист будівель і споруд від прямих ударів і вторинних проявів блискавки. Рівень блискавкозахисту приймається - IV.

Захист від прямих ударів блискавки виконується шляхом приєднання блискавкоприймачів до заземлювачів. Як блискавкоприймачі використовуються:

- конструктивні металеві елементи будівель і споруд; 

- стрижневі блискавкоприймачі, що встановлюються на будівлях, спорудах, конвеєрних естакадах для захисту силосів та обладнання, що встановлюється на покрівлі і майданчиках будівель і споруд; 

- протяжні металоконструкції конвеєрних естакад. 

Ряд будівель і споруд потрапляють в зону захисту прожекторних щогл (стрижневі блискавкоприймачі) і конвеєрних естакад (тросові блискавкоприймачі).

Блискавкоприймачі виконуються з оцинкованої сталі і зв'язуються з контуром заземлення струмовідводами, в якості яких використовуються металеві колони. З'єднання струмовідводів і заземлювального пристрою передбачається роз'ємним. Для захисту від вторинних проявів блискавки, металеві корпуси споруд і трубопроводи на вводах приєднуються до заземлюючих пристроїв.

4. Система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій.

Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (далі - АСРВНС або комплекс) передбачає: 

- впровадження на базі сучасних технологій та комп'ютерної техніки, телекомунікаційних засобів, інформаційно-програмних продуктів автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення шляхом збору, накопичення, передачі, оброблення і відображення даних про наявність небезпечних чинників на підприємстві; 

- оповіщення про загрозу надзвичайної ситуації, або її виникнення, керівництва та персоналу підприємства;

 - оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації територіальних органів: ДСНС, Національної поліції, Міністерства охорони здоров'я України;

 - оповіщення органів місцевої влади.

До складу технічних засобів системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації на об’єкті підвищеної небезпеки входять:

- пульт керування на базі ПК (АРМ оператора); 

- газоаналізатор-сигналізатор «Дозор С» у складі:

- блок живлення та сигналізації;

- датчик гранично – допустимої концентрації CH4;

- датчик гранично – допустимої концентрації CО;

- ручні сповіщувачі «ИПР» - для активізації АСРВНС в ручному режимі у випадку візуального виявлення небезпечних факторів. 

У режим оповіщення/інформування блок оповіщення переводиться за допомогою спеціальних команд, які надходять з пульта керування АСРВНС або з моноблоку ВЕЛЛЕЗн-120-100.  Залежно від типу команди підсистема:

 - генерує сигнал «Увага всім!» та відтворює його через гучномовці;

 - відтворює через гучномовці відповідні заздалегідь підготовлені мовні повідомлення; 

- ретранслює оперативні мовні повідомлення.

Рішення з екологічних питань (забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, захисту навколишнього середовища)

Планована діяльність – нове будівництво накопичувальної бази сільгосппродукції силосного типу №2 з подальшим перевантаженням через причал №4, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 14  є об’єктом оцінки впливу на довкілля у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». 

Оцінка впливу на довкілля планованої діяльності була здійснена. Зазначена процедура розпочата 23 грудня 2020 року шляхом оприлюднення Повідомлення про плановану діяльність та зареєстрована в єдиному реєстрі з ОВД в справі за номером 202012227173. 

За результатами процедури ТОВ «Компанія «Євровннєшторг»» було отримано Висновок з оцінки впливу на довкілля, що наданий Департаментом екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації 04.11.2021 року за № 22/2021. 

У процесі здійснення планованої діяльності прогнозуються наступні фактори впливу на компоненти навколишнього середовища:

Клімат і мікроклімат: Активний і масштабний вплив планованої діяльності на мікроклімат в процесі виробництва робіт і експлуатації об'єкта відсутній, негативний вплив на клімат відсутній.

Повітряне середовище - допустимий.

В період будівництва викиди забруднюючих речовин в атмосферу здійснюватимуться при виконанні земельних, зварювальних і фарбувальних робіт, при роботі будівельних машин і механізмів. 

Вплив на атмосферне повітря носить тимчасовий характер, тривалість якого визначається розрахунковим терміном продовження будівництва.

Загальна кількість джерел викидів з урахуванням існуючих – 125 стаціонарних джерел (110 з яких є організованими), 4 пересувних джерела.

Загальна кількість викидів ЗР від планованої діяльності з урахуванням існуючих джерел викидів складає 244,31065 т/рік , кількість викидів парникових газів – 8398,0022 т/рік. Збільшення обсягів ЗР прогнозується на 70%.

За результатами аналізу розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі встановлено, що викиди забруднюючих речовин з урахуванням фонового забруднення не перевищують встановлених ГДК забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених міст при здійсненні планованої діяльності.

Акустичний вплив - допустимий. 

При проведенні будівельних робіт основними джерелами шумового та вібраційного впливу є будівельно-монтажне обладнання, вантажно-розвантажувальні роботи і транспорт.

Шумове забруднення та вібрація носять тимчасовий характер (залежить від тривалості будівельно-монтажних робіт під час будівництва об’єкта планованої діяльності).

Під час експлуатації об’єкту основними джерелами шумового впливу будуть залізничний та автомобільний транспорт, технологічне та транспортне обладнання накопичувальної бази.

При штатному режимі реалізації планової діяльності, з урахуванням впровадження передбачених організаційно-технічних заходів та визначених екологічних умов, негативний вплив шуму та вібрації на довкілля не передбачається.

Прийняті проектом рішення зі зменшення акустичного впливу на оточуюче середовище оцінені як достатні.

Водне середовище - допустимий.

Водопостачання підприємства здійснюється з існуючих мереж. Водовідведення здійснюється в існуючі каналізаційні мережі. У зв’язку з провадженням планованої діяльності прогнозується збільшення обсягів водопостачання.

Прийняті рішення щодо очистки та відведення поверхневих стоків, а також запобігання забруднення водних ресурсів мінімізують негативний вплив на водні ресурси. Здійснення планованої діяльності не впливатиме на гідрогеологічний режим підземних вод.

Геологічне середовище, ґрунт. При штатному режимі експлуатації об’єкта, з урахуванням впровадження передбачених організаційно-технічних заходів, вплив під час впровадження планованої діяльності характеризується як екологічно допустимий.

Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти – вплив допустимий. 

Територія планованої діяльності межує з природоохоронною територією Європейського значення – територією Смарагдової мережі. Найближчий об’єкт природно-заповідного фонду – лісовий заказник «Балабанівка» знаходиться на відстані 380 м від планованої діяльності.

При штатному режимі провадження планової діяльності, з урахуванням впровадження передбачених організаційно-технічних заходів та визначених екологічних умов - вплив об’єкту планованої діяльності під час впровадження планової діяльності на рослинний і тваринний світ характеризується як екологічно допустимий.

Соціальне середовище – вплив позитивний.

 Реалізація планованої діяльності чинить позитивний вплив на економіку регіону, сприяє розвитку агропромислового комплексу, забезпечує додаткові врахування у місцевий бюджет,також  створюються додаткові робочі місця.

Техногенне середовище. Пам’ятки архітектури, історії і культури (як об’єкти забудови) та інші елементи техногенного середовища в зоні впливу проведення робіт та впровадження планованої діяльності відсутні.

Реалізація планованої діяльності не буде створювати екологічно небезпечний вплив на промислові, сільськогосподарські та громадсько-житлові об’єкти, наземні та підземні споруди та інші елементи техногенного середовища.

При штатному режимі реалізації планової діяльності, з урахуванням впровадження передбачених організаційно-технічних заходів та визначених екологічних умов — негативний вплив на техногенне середовище не передбачається.

Відходи. Після введення об’єкту в експлуатацію номенклатура відходів не зміниться, але передбачається збільшення обсягів утворення відходів в порівнянні з існуючим станом на 37,2%. Розрахунковий обсяг утворення відходів під час провадження планованої діяльності становить 18102,886 т/рік.

По мірі накопичення відходи передаються спеціалізованим ліцензованим підприємствам за укладеними договорами. 

Безпека експлуатації

Рішення, які прийняті проектом, не суперечать вимогам чинного законодавства та забезпечують безпеку експлуатації будівель та прилеглої території за трьома групами ризику згідно вимог ДБН В.1.2-9-2008 та іншої нормативної документації, чинної на території України.

В процесі розгляду проекту по зауваженням експертів ТОВ«ЕКСПЕРТНО - ІНСПЕКЦІЙНИЙЦЕНТР» «ПІВДЕНЬБУДЕКСПЕРТИЗА» проектною організацією за погодженням із Замовником в проект внесені зміни і доповнення.

ВідповідальністьзавнесеннязмінвусіекземплярипроектупокладаєтьсянагенеральногопроектувальникаіЗамовника.

Експертиза проекту виконана відповідно до процедури, яка визначена «Настановою щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» ДСТУ 8907:2019 та «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 № 560.

При прийнятті рішень враховані зміни, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017р. №403 «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», а також Закону України №1817-VIII від 17.01.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності», як об'єкта, що відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Відповідальність за дотримання в проекті зазначених вимог, за відповідність проектної документації вихідним даним, вимогам державних стандартів, норм і правил несе проектна організація, що розробила проектну документацію, а також головний архітектор і головний інженер проекту відповідно до статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.