Проєкт «Нове будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур об'ємом 70 тис. т. по вул. Попова, 2а в м. Чернігові на орендованій земельній ділянці», розроблений у 2021 році ТОВ «АДЕПТ-ПРОЕКТ», головний інженер проекту (ГІП) - Удод Катерина Дмитрівна (кваліфікаційний сертифікат: Серія АР № 017889, дата видачі 16.11.2021р.

Проєкт виконаний на замовлення ТОВ «Зерно-Агротрейд»

на підставі:

• завдання на проектування, затвердженого Замовником;

• розрахунку класу наслідків (відповідальності) об’єкта;

• містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва. Реєстраційний номер 02-01/211 від 20.10.2021р.;

• копії договору оренди земельної ділянки № 4540 місто Чернігів від 18 липня 2019 р.;

• копії договору купівлі-продажу рухомого майна Україна, місто Київ від 8 квітня 2019 р.;

• копії договору купівлі-продажу нерухомого майна місто Київ, Україна від 8 квітня 2019 р.;

• копії технічного паспорту «Комплекс виробничо-складських будівель та споруд»;

• копії листа № 22/1178 від 19.10.2021 Комунальний енергогенеруючий підрозділ «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ фірми «Технова»;

• копії технічних умов № 33 від 01.10.2021р. виробничого підрозділу Київська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на проектування реконструкції під’їзної колії, будівництва нового елеватора, будівлі відстою маневрового тепловоза, маневрової лебідки, встановлення вагонних ваг на під’їзній колії та встановлення автоматизованого модуля (бункери) завантаження вагонів зерном ВП «Чернігівський елеватор» ТОВ «Зерно-Агротрейд» по станції Чернігів регіональної філії «Південно-Західна залізниця»;

• копії технічних умов на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення №04-073/3224 від 16 листопада 2021 року;

• копії технічних умов на тимчасове приєднання до систем централізованого питного водопостачання №04-073/3225 від 16 листопада 2021 року;

• копії технічних умов нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок (з проектуванням лінійної частини приєднання Замовником) від АТ «Чернігівобленерго» від 10.11.2021 року № ТУ-000754-101121-1-25-23-3-000000-1;

• копії технічних умов приєднання до газорозподільної системи АТ «Чернігівгаз» № 140-Туп-330-1121 від 18.11.2021р.;

• копії листа роз’яснення на приєднання до систем централізованого питного водопостачання, централізованого водовідведення;

• копії змін до технічних умов на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення №04-073/3527 від 10 грудня 2021 року;

• звіту про інженерно-геодезичні дослідження ділянки від ФОП Захарченко Сергія Вікторовича за договором №217 від 30 вересня 2021 р.;

• Інженерно-геологічних вишукувань 2221 від «Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту Вінницяагропроект» м. Вінниця 2021 р.;

Відповідність проектних рішень діючим нормам і правилам підтверджено підписом головного інженера проекту - Удод К.Д.(кваліфікаційний сертифікат: Серія АР № 017889, дата видачі 16.11.2021р. 

Замовником, спільно з проектувальником, визначений клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва - СС2 (середні наслідки).

Фінансування об'єкта передбачено за власні кошти.

Район будівництва характеризується наступними природно-кліматичними умовами

Згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» додаток 2:

- фізико-географічний район - I – зона мішаних лісів, поліський край.

Згідно ДСТУ-НБ. В.1.1-27: 2010 «Будівельна кліматологія»:

- Архітектурно-будівельний кліматичний район - I - північно-західний;

- Клімат – помірно-континентальний; 

- Середньорічна температура повітря - 12оС.

Згідно ДБН В.1.2-2: 2006 «Навантаження і впливи»:

- Характеристичне значення ваги снігового покриву для 6 снігового району - 1720Па.

- Характеристичне значення вітрового тиску для 2 вітрового району – 410 Па.

Згідно ДБН В.1.1-12:2006 майданчику будівництва відноситься до 5-ти бальної сейсмічності по шкалі МSК- 64. 

Інженерно-геологічні умови ділянки

В геоморфологічному відношенні площадка розташована в межах Чернігівсько-Городнянської моренно-зандрової рівнини. Її рельєф штучно створений на місці раніше існуючих кар’єрів - відносно рівний, характеризується абсолютними позначками поверхні землі від 139,44 м до 141,30 м.

По літологічному складу розріз ділянки складений елювіально-делювіальними суглинками, що підстилаються алювіальними супісками і пісками, та перекриваються ґрунто-рослинним шаром.

За тектонічним районуванням даний регіон, в межах якого проводяться вишукування, відноситься до північної частини Дніпровсько-Донецької западини з потужним шаром осадових порід

За літологічними ознаками і з урахуванням фізико-механічних характеристик на ділянці виділені наступні інженерно-геологічні елементи:

ІГЕ№1 – насипні ґрунти. Бетон, асфальт, щебінь, суглинки з неоднорідним будівельним сміттям;

ІГЕ№2 – супісок твердий пилуватий просідний жовто-сірий;

ІГЕ№3 – суглинок твердий легкий просідний жовто-сірий ;

ІГЕ№4 –супісок твердий пилуватий з лінзами суглинка пилуватого жовто-сірого;

ІГЕ№5 – суглинок напівтвердий легкий запіскований жовто-бурий;

ІГЕ№6 – пісок пилуватий, щільний маловологий кварцовий жовтий.

ІГЕ -2, ІГЕ-3 характеризуються просідними властивостями. Тип ґрунтових умов по просіданню - I .

Перший від поверхні землі підземний водоносний горизонт «верховодка» причетний до ґрунтів ІГЕ-1 і залягає на глибині 5,10 м. В інших свердловинах до глибини 20 м підземні води не розкриті. Ґрунтові води не засолені.

На основі результатів хімічного аналізу підземні води не агресивні по відношенню до матеріалів фундаментів.

Згідно ДБН В.1.1-12:2006 майданчик будівництва відноситься до 5-ти бальної сейсмічності по шкалі MSK-64. Категорія ґрунтів за сейсмічними властивостями для ІГЕ -1, 2, 3, 4 – третя, а для ІГЕ -5, 6 – друга.

Нормативна глибина промерзання ґрунтів – 1,0 м. розрахункова глибина промерзання ґрунту – 1,5 м. Глибина промерзання ґрунту - до 1,5 м при нормативному - 1,0 м.

Коротка характеристика об’єкту

Пункт накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур складається з наступних будівель та споруд:

Пункт візирування автомобілів з автомобільними вагами №1, №2 (поз. 1);

- Робоча башта (поз. 3);

- Силос-хопер вологого зерна №1, №2, №3 (поз. 4);

- Силос-хопер вологого зерна №4, №5, №6 (поз. 5);

- Сушарка газова №1 (поз. 6);

- Сушарка газова №2 (поз. 7);

- Силос зерновий №1, №2 (поз. 8);

- Силос зерновий №3 (поз. 9);

- Силос зерновий №4, №5, №6 (поз. 10);

- Транспортна галерея №1 (поз. 11);

- Транспортна галерея №2 (поз. 12);

- Транспортна галерея №3 (поз. 13);

- Транспортна галерея №4 (поз. 14);

- Транспортна галерея №5 (поз. 15);

- Транспортна галерея №6 (поз. 16);

- Транспортна галерея №7 (поз. 17);

- Транспортна галерея №8 (поз. 3.1);

- Блок бункерів відвантаження відходів на автомобільний транспорт (поз. 18);

- Бункер відвантаження зерна на автомобільний транспорт (поз. 19);

- Станція завантаження залізничних вагонів (поз. 20);

- Станція вивантаження автомобілів на два проїзди (поз. 21).

Об’єкти допоміжного призначення:

- Лабораторія (поз. 2);

- Очисні споруди зливових стоків (поз. 23);

- Пожежні резервуари (поз. 24);

- Насосна станція протипожежного водопостачання (поз. 25);

- Компресорна №1 (поз. 27).

Об’єкт поділений на дві черги згідно завдання на проектування.

1 черга будівництва складається з наступних технологічних об'єктів:

- Пункт візирування автомобілів з автомобільними вагами №1, №2;

- Робоча башта з системою норійного і конвеєрного транспорту;

- Блок накопичувальних силосів-хоперів вологого зерна (6 од. об'ємом по 940,5 м3, кожен);

- Блок очищення зерна. Попереднє очищення - дві лінії продуктивністю по 150 т/год. Основне очищення – одна лінія продуктивністю 150 т/год;

- Сушарка газова №1, 2 з двома лініями продуктивністю - 150 т/год кожна;

- Блок силосів зернових (2 од. об'ємом по 16016 м3 кожен та 3 од. об'ємом по 13602 м3, кожен), що забезпечують одночасне зберігання 72838 м3;

- Система транспортних галерей і конвеєрів;

- Блок бункерів відвантаження відходів на автомобільний транспорт;

- Бункер відвантаження зерна на автомобільний транспорт;

- Станція завантаження залізничних вагонів;

- Станція вивантаження автомобілів на два проїзди з двома автомобілерозвантажувачами і двома приймальними бункерами об'ємом 100 м³ кожен. Сумарна продуктивність приймальних ліній - 300 т/год;

- об’єкти допоміжного призначення.

2 черга будівництва складається з наступних технологічних об'єктів:

- силос зерновий (1 од. об'ємом 16440 м3) з системою транспортних галерей і конвеєрів.

Пункт накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур запроектовано згідно вимог містобудівного розрахунку, затвердженого у встановленому порядку. Проектом передбачається електропостачання об'єкту, газопостачання, господарсько-побутове та пожежне водопостачання, водовідведення.

Проєкт газопостачання; перенос інженерних мереж, колії залізничних, КТП-10/0.4 кВ на ділянці проектування виконують спеціалізовані проєктні організації окремо за іншими договорами. 

Проектні рішення

Генеральний план

Об’єкт проектування в адміністративному відношенні розташований за адресою: м. Чернігів, Попова, 2a.

Ділянка знаходиться на південній окраїні міста Чернігів в Новозаводському районі та має сполучення з залізничною стацією «Чернігів». З північної сторони розташована ділянка ВАТ «Цегельний завод». З східної сторони розташована ділянка ВАТ «Домобудівник». З південної сторони територія для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.

Територія підприємства забудована одноповерховим і двоповерховими складськими та технічними приміщеннями. Має розвинену мережу автомобільних доріг та залізничних колій.

Абсолютні відмітки поверхні становлять 141,9-140,0 м.

Для експлуатації запроектованих споруд максимально використовуються об’єкти господарювання: існуючі споруди, інженерні мережі, автодороги та залізничні колії.

При виборі майданчика під будівництво, для зниження капітальних витрат, враховувалося максимально можливе наближення об'єкта до залізниці та транспортних магістралей для безперебійного забезпеченням необхідною сировиною.

Проектом передбачено будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур з подальшим зберіганням і відвантаженням на автомобільний транспорт. Територія під розміщення виробництва вільна від зелених насаджень та частково забудована.

На території, що огороджена, частково забудована та благоустроєна, запроектовано пункт накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур з під’їзною колією, що реконструюється за окремим проектом. Будівлі, споруди та мережі, що заважають новому будівництву підлягають демонтажу чи переносу, які виконуються окремими проектами. 

Для забезпечення експлуатаційних і господарських перевезень, проїзду пожежної та ремонтної техніки, проектом передбачені автомобільні проїзди, які з'єднані з зовнішніми автомобільними дорогами. 

Мережа внутрішніх проїздів належить до категорії IVв, розрахункові швидкості руху автотранспорту складають:

а) основні - 30 км/год;

б) в скрутних умовах - 20 км/год;

в) в особливо скрутних умовах - 15 км/год.

Ширина доріг складає не менше 3,5 м.

Внутрішні проїзди комплексу передбачається виконати з монолітного бетону. 

Конструкція покриття автомобільного проїзду для технологічного транспорту прийнята з монолітного армованого бетону по типу 1:

- армований (кл.10А400C, ∅10 мм) бетон марки С25, F150 - h=0,20м;

- пісок ДСТУ Б В.2.7-32-95 с додаванням 12% цементу ДСТУ Б В.2.7-46:2010, h=0,05м;

- щебінь гранітний фр.40/70 ДСТУ Б В.2.7-75-98, покладений за способом заклинювання, h=0.22м;

- пісок середньозернистий по ДСТУ Б.В.2.7-32-95 - h=0.25м;

- ущільнений ґрунт.

Для забезпечення проїзду пожежної техніки використовується покриття зі щебню по типу 2:

• щебінь гранітний фр.40/70 ДСТУ Б В.2.7-75-98, покладений способом заклинювання фр. 10/20 та обробкою в'яжучим, h=0.15м;

• ущільнений місцевий насипний ґрунт.

Конструкція тротуарів прийнята з тротуарної плитки по типу 3:

• тротуарні плитки ФЕМ-60, ДСТУ Б В.2.7-238:2010 - h=0,06 м;

• суха пісчано-цементна суміш (8:1) - h=0,05 м;

• щебінь фр.20/40, ДСТУ Б В.2.7-30:2013 - h=0,10 м;

• пісок середньозернистий по ДСТУ Б.В.2.7-32-95 - h=0,10 м;

• ущільнений ґрунт.

Уздовж проїздів укладається бетонний бортовий камінь БР 100.30.15 на шар із бетону (h=0.10м) марки С12/15. 

Відведення поверхневих вод з поверхні доріг здійснюється по поздовжніх і поперечних ухилах в існуючу зливову систему каналізацію підприємства. Поздовжні ухили доріг призначені в ув'язці з планом організації рельєфу та становлять не менше 5‰. Поперечний ухил проїжджої частини складає 20‰.

На території має бути виконана розмітка території:

- смуги і напрями руху автотранспорту і підйомно-транспортних машин, що беруть участь в технологічному процесі, а також місця їх стоянки;

- місця установки вантажів;

- пішохідні майданчики і доріжки.

Смуги руху технологічного транспорту в екстрених випадках можуть використовуватися пожежним транспортом в обох напрямках.

Рух працівників підприємства здійснюється по пішохідним майданчикам та доріжкам, вимощенню до робочих місць та обладнанню, що обслуговується.

Перехід проїздів передбачається на перехрестях з дотриманням правил безпеки.

Рух працівників підприємства здійснюється по пішохідним майданчикам та доріжкам, вимощенню до робочих місць та обладнанню, що обслуговується.

Перехід проїздів передбачається на перехрестях з дотриманням правил безпеки.

Територія будівництва спланована й упоряджена. Ділянка під розміщення пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур знаходиться на частково забудованій території та має характерний перепад рельєфу, з ухилом в напрямку із заходу на схід.

Проектні відмітки цієї ділянки призначені виходячи з умов примикання запроектованих проїздів до існуючих автодоріг та залізничних колій, відводу поверхневих вод по ухилу спланованої поверхні у понижені місця рельєфу. Проектні ухили площадки прийняті не менш 3‰. Планувальні відмітки біля існуючих будівель і споруд збережені.

До всіх будівель і споруд запроектовані проїзди і підходи з твердим покриттям. Обладнані ділянки для відпочинку працівників, встановлені лави з урнами, виділені місця паління. На території підприємства встановлені контейнери для збору твердих побутових відходів, шо утилізуються у відповідному порядку. 

Територія підприємства щодня підмітається та очищується від сміття. У зимовий час проїзди та пішохідні доріжки очищуються від снігу. 

В якості озеленення передбачається посів газону по ґрунтово-рослинному шару (h=0.15м) на вільних від забудови територіях. Посадочні роботи необхідно проводити після виконання вертикального планування рельєфу і влаштування тротуарів.

Під час будівництва не допускається засмічення навколишнього середовища будівельним сміттям.

Організація охорони підприємства. Ділянка по межі землекористування захищена огорожею металевою з дротових панелей по металевих стовпах із дротом колючим по верху. Приміщення охорони з черговими розташовано в поз. 2. По периметру підприємства, біля воріт та в середині комплексу встановлені автоматичні камери відеоспостереження. Відкривання воріт автоматичне. Виробничі, складські, господарські майданчики і проїзди освітлені.

Архітектурно-будівельні  рішення

Пункт візирування автомобілів з автомобільними вагами №1, №2 (поз. 1 за ГП)

Пункт візирування автомобілів складається з одного пробовідбірника, встановленого на монолітний стовпчастий фундамент. Над пробовідбірником передбачений металевий навіс. 

Фундаменти пункту візирування автомобілів з автомобільними вагами №1, 2 виконані як окремо розташовані стовпчасті монолітні залізобетонні фундаменти на природній основі. Також запроектовані монолітні залізобетоні пандуси з ухилом 1:10, за конструкцією виконані як плитні фундаменти. Фундаменти для установки тензометричних ваг - монолітні залізобетонні на природній основі. 

Бетон застосований для зведення фундаментів С16/20. Бетонна підготовка застосована для зведення фундаментів – бетон С8/10. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Надземна частина пункту візирування автомобілів з автомобільними вагами №1, 2 виконана як рамно-в’язевий металевий каркас з покрівлею та частковим зашиттям стін. Конструкція покрівельного та стінового огородження навісу – профільований лист по металевим прогонам. Розміри в плані між осьовими лініями становлять 22,00 м х 11,00 м. Висота конструкції від відм. 0.000 до найвищої точки становить 10,90 м. Перекриття площадок башти – ґратчастий настил по металевих балках. Підйом на площадки здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру площадок влаштовано металеву огорожу. 

Лабораторія (поз. 2 за ГП)

Будівля лабораторії запроектована двоповерховою з висотою поверху 3.30 м, утепленою металоконструкцією, що складається з блоку модулів контейнерного типу прямокутної форми. Розміри лабораторії в осях «1/2-5/2» – 20,10 м, в осях «А/2-Г/2» – 9,0 м. 

Сходи виконані по металевим балкам

Покрівля прийнята двосхила із покрівельних сандвіч-панелей по металевим балкам, товщиною 200 мм, схил – 25°. 

Робоча башта (поз. 3 за ГП). Блок бункерів відвантаження відходів на автомобільний транспорт (поз. 18 за ГП)

Фундаменти робочої башти, блоку бункерів відвантаження відходів на автомобільний транспорт складаються з:

- монолітного залізобетонного приямку прямокутної форми та з’єднані з ним, залізобетонні монолітні колони. Внутрішні розміри в плані – 8,40 м х 9,80 м, товщина стін – 0,40 м. В приямку запроектовані монолітні залізобетонні колони для спирання на них металевої конструкції. Максимальна глибина приямку від верхньої грані днища до відм. 0.000 становить 7,00 м;

- окремо розташованих монолітних залізобетонних стовпчастих фундаментів на пальовій основі;

- підземного залізобетонного монолітного тунелю. Габаритні розміри тунелю по поперечному перетині становлять 3,80 м х 3,70 м. 

На відмітках -4.700, -2.400, 0.000 запроектовані металеві площадки які призначені для монтажу, обслуговування обладнання та для переміщення персоналу. Приямок накритий металевим навісом. Конструкція стінового огородження навісу – профільований лист по металевим прогонам;

Бетон застосований для зведення фундаментів С16/20. Бетонна підготовка застосована для зведення фундаментів – бетон С8/10. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Надземна частина являє собою просторову, структурну, металеву конструкцію з колон, в’язей і технологічних площадок (перекриття). Висота конструкції від відм. 0.000 до найвищої точки становить 43,15 м. Перекриття площадок башти - ґратчастий настил по металевим балкам. Підйом на площадки здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру площадок влаштовано металеву огорожу. На відмітках +24.500 +35.600 запроектовані монолітні ділянки для спирання на них обладнання. 

Транспортна галерея №8 (поз. 3.1 по ГП)

Транспортна галерея №8 є відкритою просторову металоконструкцію: дві плоскі вниз розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на балку опори металевої та на балку площадки робочої башти (поз. 3 по ГП). По верхнім поясам ферм організована металева балочна клітка. Довжина галереї в плані від осі робочої башти (поз. 3 по ГП) до розпланувальної осі опори металевої ОМ-1 10,50 м, ширина в плані (в осьових лініях елементів поясів ферм) 2,50 м. Покриття галереї - ґратчастий настил по металевим балкам. Також передбачені розширення в рівні верхнього поясу ферм для можливості проходу та обслуговування обладнання. 

Проміжна опора металева виконана як дві двогілкові колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. 

Силос-хопер вологого зерна №1, №2, №3 (поз. 4 за ГП). Силос-хопер вологого зерна №4, №5, №6 (поз. 5 за ГП)

Силоси-хопери вологого зерна складаються з 6 силосів, місткістю 940,5 м3 кожний. Силос - сталева ємність комплектної поставки. Ступінь вогнестійкості силосу - ІІІа. Силоси спираються на металеві стійкі. Тип фундаменту під стійкі силосу – монолітний залізобетонний ростверк на палевій основі з підклонниками для спирання силосу. Бетон застосований для зведення фундаментів С16/20. Бетонна підготовка застосована для зведення фундаментів – бетон С8/10. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Сушарка газова №1 (поз. 6 за ГП). Сушарка газова №2 (поз. 7 за ГП)

Сушарка – технологічне обладнання, сталеве, комплектної поставки.

Під сушарку запроектований монолітний залізобетонний фундамент на пальовій основі. Розмір плити в плані – 9,60 м х 9,60 м. Додатково в фундаменті сушарки газової передбачений монолітний залізобетонний тунель. В фундаменті передбачені металеві закладні деталі та анкерні болти для кріплення сушарки. Бетон застосований для зведення фундаментів С16/20. Бетонна підготовка застосована для зведення фундаментів – бетон С8/10. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Силос зерновий №1, №2, 3 (поз. 8 за ГП). Силос зерновий №4, 5 (поз. 9 за ГП). Силос зерновий №10 (поз. 10 за ГП)

Зерносховища № 1, №2, №3 (поз. 8) складаються з 3-х силосів, місткістю V=13602,2 м³ кожен, діаметр силосу 27,5 м, загальною висотою 30,623 м.

Силос - сталева ємність комплектної поставки.

Тип фундаменту під силос - монолітний залізобетонний ростверк на палевій основі. На палі спирається монолітна залізобетонна плита, на яку встановлюється стальна ємність комплектної поставки. Також в монолітному залізобетонному фундаменті передбачено влаштування підземного тунелю.

Бетон застосований для зведення фундаментів С20/25. Бетонна підготовка застосована для зведення фундаментів – бетон С8/10. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Зерносховища № 4, №5, №6 (поз. 9) складаються з 3-х силосів, місткістю V=16016,0 м³ кожен, діаметр силосу 32,0 м, загальною висотою 28,506 м.

Силос - сталева ємність комплектної поставки.

Тип фундаменту під силос - монолітний залізобетонний ростверк на палевій основі. На па-лі спирається монолітна залізобетонна плита, на яку встановлюється стальна ємність комплектної поставки. Також в монолітному залізобетонному фундаменті передбачено влаштування підземного тонелю.

Бетон застосований для зведення фундаментів С20/25. Бетонна підготовка застосована для зведення фундаментів – бетон С8/10. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Транспортна галерея №1 (поз. 11 за ГП), №2 (поз. 12 за ГП), №4 (поз. 14 за ГП) та №5 (поз. 15 за ГП)

Транспортна галерея №1, №2, №4 та №5 є відкритою просторовою металоконструкцією комплектної поставки та призначена для влаштування технологічного транспортного обладнання. 

Транспортна галерея №3 (поз. 13 за ГП)

Транспортна галерея №3 є відкритою просторову металоконструкцію: дві плоскі вверх розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на балку опори металевої та на балку площадки робочої башти (поз. 3 по ГП). По нижнім поясам ферм організована металева балочна клітка. Довжина галереї в плані (від осі робочої башти (поз. 3 по ГП) до розпланувальної осі опори металевої ОМ-1) 25,31 м, ширина в плані (в осьових лініях елементів поясів ферм) 1,85 м. Покриття галереї - ґратчастий настил по металевим балкам. Також передбачені розширення в рівні нижнього поясу ферм для можливості проходу та обслуговування обладнання. Проміжна опора металева виконана як дві двогілкові колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. 

Транспортна галерея №6 (поз. 16 за ГП) та №7 (поз. 17 за ГП)

Транспортна галерея №6 та №7 є відкритою просторову металоконструкцію: дві плоскі вверх розвинені ферми, встановлені паралельно, з'єднуються в просторову конструкцію прямокутного перерізу, яка в свою чергу спирається на балку опори металевої та на балку площадки робочої башти (поз. 3 по ГП). По нижнім поясам ферм організована металева балочна клітка. Довжина галереї в плані (від осі робочої башти (поз. 3 по ГП) до розпланувальної осі опори металевої ОМ-1) 15,28 м, ширина в плані (в осьових лініях елементів поясів ферм) 2,25 м. Покриття галереї - ґратчастий настил по металевим балкам. Також передбачені розширення в рівні нижнього поясу ферм для можливості проходу та обслуговування обладнання. Проміжна опора металева виконана як дві двогілкові колони які з’єднуються між собою вертикальними та горизонтальними в’язями. 

Бункер відвантаження зерна на автомобільний транспорт (поз. 19 за ГП)

Площадка для спирання бункеру відвантаження зерна на автомобільний транспорт виконана як балочна клітка зі спиранням головних балок на прилеглі колони конструкції робочої башти (поз. 3 по ГП) та станції вивантаження автомобілів на два проїзди (поз. 21 по ГП). Розміри площадки в плані 6,00 м х 12,00 м. Бункер розроблений як металева ємність зі спиранням на нижче розташовану площадку, призначений для накопичення та подальшого відвантаження зерна на автотранспорт.

Станція завантаження залізничних вагонів (поз. 20 за ГП)

Станція завантаження залізничних вагонів представляє собою структурну конструкцію яка складається з металевих колон та бункерів комплектної поставки, та призначена для накопичення та відвантаження зерна на залізничні вагони. Розміри в плані по осьовим лініям станції завантаження залізничних вагонів становлять 10,60 м. х 5,30 м.

Фундаменти станції завантаження залізничних вагонів виконані як окремо розташовані монолітні залізобетонні стовпчасті фундаменти.

Станція вивантаження автомобілів на два проїзди (поз. 21 за ГП)

Станція розвантаження автомобілів являє собою прямокутну споруду з розмірами в плані 30,0 м х 12,0 м.

Фундаменти станції розвантаження автомобілів складаються з:

- окремо розташованих монолітних залізобетонних ростверків на пальовій основі; 

- монолітних залізобетонний тунелів складної форми на природній основі;

- монолітного залізобетонного приямку складної форми. Максимальна глибина приямку від верхньої грані днища до відм. 0.000 становить 5,80 м. Усередині приямка влаштовується бункери для прийому зерна. Бункер являє собою металеву конструкцію з розпірками в формі усіченої піраміди з металевого листа і прокату. Спуск в бункера (в разі його прочищення) здійснюються по металевим скобам;

- підпірні стіни – запроектовані кутового типу на природній основі. Висота змінна – від 1,25 м. до 2,15 м. та від 1,25 м. до 2,20м.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Над станцією розвантаження автомобілів передбачається металевий навіс. Розміри навісу в плані 30,0 м х 12,0 м (в осях 1/21… 6/21 та А/21 – В/21), висота до низу несучих конструкцій змінна – 5,20 ... 16,50 м.

Стійкі, балки і прогони навісу - металеві.

Покриття навісу - сталевий профільований настил.

На позначці +7. 000 м організована металева площадка для установки аспіраційного обладнання. Покриття майданчиків - ґратчастий настил. Підйом на металеві площадки здійснюється за допомогою похилих металевих сходів. По контуру площадки організована металева огорожа.

Очисні споруди зливових стоків (поз. 23 за ГП)

Являє собою заглиблена ємність зі склопластику призначені для збору дощових вод. Ємність - сепаратор нафтопродуктів та сорбційний фільтр, встановлені на монолітні залізобетонні плити з розмірами в плані 11,00 м. х 3,00 м. Товщина плит складає 0,40м. Бетон застосований для зведення фундаментів С16/20. Бетонна підготовка застосована для зведення фундаментів – бетон С8/10. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Пожежні резервуари (поз. 24 за ГП)

Являє собою три заглиблені металеві ємності (пожежний металевий резервуар робочої ємністю Vраб. = 75м³ кожний), опри яких встановлюються на фундаменти з монолітного залізобетону і суцільну сплановану щебеневу підготовку. Розміри фундаменту в плані – 2.1 х 4,2 м. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття

Насосна станція протипожежного водопостачання (поз. 25 за ГП)

Насосна станція - будівля прямокутної форми з розмірами в осях 3.5×5.5м.

Фундаменти – монолітні залізобетонні, товщина стін 300 мм, плити 300 мм. У стінах підземної частини передбачені технологічні отвори, в плиті - приямок.

Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття. У стінах підземної частини передбачені технологічні отвори, в плиті - приямок.

Зовнішні стіни насосної станції – блоки з пористогу бетону товщиною 300 мм. На відм. 2.050 влаштовується приймальний майданчик (по металевим балкам). 

Покрівля – профільований настил по металевих прогонах.

Компресорна №1 (поз. 27 за ГП)

Компресорна являє собою компактну одноповерхову будівлю з контейнера (20 футів) комплектної поставки. Розміри контейнера в плані 2435 × 6055 мм, висота 2,96 м.

Фундаменти - монолітна залізобетонна плита, бетон С16/20. Під підошвою плитного фундаменту виконана підготовка з бетону класу С8/10 товщиною 100 мм. Перед входом  передбачений залізобетонний майданчик. Контейнер кріпиться до закладних деталей.

Конструктивна контейнер становить собою металевий каркас із огороджувальних конструкцій з гофрованих сталевих листів з теплоізоляцією з мінеральної вати. Контейнера поставляються і монтуються з готовою внутрішньою обробкою і інженерним забезпеченням згідно їх призначенню. Вікна – металопластикові по індивідуальному замовленню з коефіцієнтом теплопередачі не менше 0,5 м2 К/Вт. 

Заходи доступності об'єкту для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення

Залучення до роботи комплексу людей з обмеженими можливостями не передбачається. Проектні та існуючи рішення враховують архітектурно-планувальні, інженерно-технічні заходи для забезпечення доступності будівель при яких кожна особа, може відчувати себе безпечно і комфортно без сторонньої допомоги і в міру своїх можливостей.

У плануванні вхідних вузлів адміністративних приміщень підприємства враховані вимоги ДБН В.2.2-40:2018 по доступності їх використання маломобільними групами населення.

Для інклюзивних груп населення проектом передбачаються наступні заходи:

- на відкритій гостьовій стоянці в районі адміністративно-побутового корпусу (поз. 2 за ГП), виділяється місце для транспорту осіб з інвалідністю (згідно п.5.4.1 ДБН В.2.2-40:2018).

- для покриття пішохідних доріжок, тротуарів використовується ФЕМ плитка, що не перешкоджає пересуванню маломобільних груп населення на кріслах колясках або з милицями.

- передбачене влаштування пандусів, тактильних вказівників жовтого кольору. Бортовий камінь влаштовується в одному рівні з проїзною частиною в місцях сполучення.

При проектуванні благоустрою споруд у місцях монтажу бордюрного каменю виконані пандуси з пониженням.                                                                                            

Рішення щодо водопостачання та каналізації

Проектований комплекс обладнується системами протипожежного та господарсько-питного водопостачання, господарсько-побутової каналізації  та зливової каналізації.

Згідно Технічних умов №04-073/3224 від 16.11.2021р., наданих КП «Чернігівводоканал», водопостачання об'єкта передбачено від існуючої кільцевої міської мережі водопроводу Ø150 мм. Тиск в точці підключення становить 1.6-2,0атм. Підключення здійснюється в існуючому колодязі.

Система водопостачання комплексу - роздільна:

- протипожежний водопровід – система В2 для пожежогасіння об'єкта

- господарсько-питний водопровід – система ВО для забезпечення господарсько-питних потреб у побутовому корпусі  з лабораторією та для заповнення пожежних резервуарів.

Вода з пожежних резервуарів забирається пожежними насосами, встановленими в приміщенні насосної станції протипожежного водопостачання і подається в кільцеву мережу протипожежного водопроводу Ф160 з встановленими на ній підземними пожежними гідрантами. 

Витрата на зовнішнє пожежогасіння складає 20л/с.

Кільцева мережа протипожежного водопроводу монтується з поліетиленових водопровідних труб ПНД ПЕ100  SDR17  РN10  ∅160х9,5 по ДСТУ Б В.2.7-151:2008.

Пожежогасіння силосних корпусів, силос-хоперів, норійних веж передбачено з використанням сухотрубів  ø80мм, по яким вода подається одним пожежним струменем з витратою 5л/с.

Система сухотрубів передбачена зі стальних електрозварних труб по ГОСТ 10704-91, з подальшою окраскою емаллю ПФ-115 по ГОСТ 6465-76 в два шари по одному шару ґрунтовки ГФ-021 по ГОСТ23343-78.

Мережі зовнішнього господарсько-питного водопроводу ВО прокладаються з напірних водопровідних труб з поліетилену ПЕ63, PN6,3, SDR21, S10, Ф40х2,0, 63х3,0.

Господарсько-побутові стоки від побутового корпусу з лабораторією самопливно поступають у існуючу самопливну мережу господарсько-побутової каналізації ф150. Підключення передбачено в існуючому колодязі, згідно ТУ.

Трубопроводи системи побутової каналізації прокладаються з каналізаційних труб ПВХ SDR41 SN4 Ф160мм.

Зливові стоки від будівель та споруд відводяться на вимощення, звідки через лотки  та дощоприймальні колодязі попадають в мережу К2. В проекті передбачена закрита система водовідведення зливової каналізації в самопливному режимі. Найбільш забруднена частина дощу через розділовий колодязь потрапляє на  установку очистки зливових стоків фірми "Standartpark". 

Зливові стоки після очищення на очисних спорудах до нормативних показників, прямують в колодязь з насосом, звідки, згідно з ТУ, по напірній лінії К2Н Ф160 прямують у колодязь на існуючій мережі зливової каналізації Ф600.

Внутрішньомайданчикові мережі дощової каналізації передбачаються з труб ПВХ SDR 41 SN4 Ду 200мм-630мм.

Річні витрати водопостачання становлять -2351 м3/рік.

Річні витрати стоків становлять -2351 м3/рік.

    Електротехнічні рішення

Електротехнічна частина проекту «Нове будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур об’ємом 70 тис. т. по вул. Попова, 2а в м. Чернігові на орендованій земельній ділянці» розроблена на підставі завдання на проектування та  Технічних умов нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок (з проектуванням лінійної частини приєднання Замовником) від АТ «Чернігівобленерго» від 10.11.2021 року № ТУ-000754-101121-1-25-23-3-000000-1.

Проектні рішення щодо  переносу інженерних мереж, встановлення КТП-10/0.4 кВ на ділянці проектування виконані  окремими проектами , експертизою не розглядаються.

Річне споживання електричної енергії становить 5313.40 МВт/год/рік.

У проєкті виконано розрахунок електричних навантажень по трансформаторній підстанцій ТП-106 та  КТП-10/0,4 кВ, виконано  перевірку потужності та кількості трансформаторів, і перетину проводів живлення 10 кВ.

Розрахунки виконані з урахуванням одночасно працюючих найбільш енергоємних технологічних маршрутів. Покриття розрахункових навантажень передбачається використання потужностей трансформаторних підстанцій КТП та ТП-106, які розташовані на території комплексу.

Проектом передбачено будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур з подальшим зберіганням і відвантаженням на автомобільний транспорт.

Основними споживачами електроенергії в проектованому комплексі є:

- технологічні електроприймачі перевантажувальної установки (конвеєри, норії, автомобілерозвантажувачі, сушарка газова та ін.);

- внутрішнє електрообладнання і електроосвітлення технологічних будівель і споруд;

- зовнішнє освітлення території комплексу.

До споживачів допоміжних об'єктів відносяться:

- внутрішнє електрообладнання і електроосвітлення, побутові приміщення персоналу та ін.;

- електроприймачі насосної станції протипожежного водопостачання та каналізаційних насосних станцій.

Технологічні електроприймачі перевантажувального комплексу відносяться до споживачів III категорії по надійності електропостачання відповідно до ПУЕ.

До споживачів особливої групи I категорії відносяться: система пожежної сигналізації, насосна станція протипожежного водопостачання, засоби зв'язку,.

Споживачі I к.н.е. забезпечуються:

- прокладанням взаєморезервованих ліній 0,4 кВ від ТП-106 та КТП.

- пристроєм АВР ;

Пристрої зв'язку та сигналізації і світильники аварійного освітлення поставляються в комплекті з акумуляторними батареями.

Для резервування електропостачання особливої групи споживачів I категорії передбачається автономне джерело електропостачання - резервна дизельна електростанція яка обладнана пристроєм автоматичного введення резерву (АВР).

Для підключення технологічного обладнання, передбачається обладнання розподільних пунктів (РП1.1 і РП1.2), які розташовуються  на відм. +9,000 та +13,000 робочої башти поз. 3 по ГП. Живлення РП1.1 (секція 1ЩС щит 1ЩС3) передбачено кабелями від КТП комірки 3РЩ РУ-0,4кВ, живлення РП1.2 (секція 2ЩС щит 2ЩС6) передбачено кабелями від КТП комірки 6РЩ РУ-0,4кВ. Електрообладнання розподільних пунктів передбачається на базі обладнання фірми «Siemens».

Трансформаторна підстанція ТП-106, використовується для електропостачання: сушарок газових СГ-1 та СГ-2, насосної станції протипожежного водопостачання та насосної ливневих стоків

КТП-10/0,4 кВ з двома трансформаторами по 630 кВА, використовується для електропостачання:, операторської, РП, побутового корпусу, електрообладнання та електроосвітлення технологічних будівель і споруд, зовнішнього освітлення, тощо.

Розподільні пункти РП1.1, РП1.2, призначені для електропостачання транспортного та маршрутного обладнання, систем пиловидалення, та інше. Передбачено встановлення пускозахисного обладнання фірми «Siemens» (пристроїв плавного пуску, перетворювачів частотних, автоматичних вимикачів для захисту двигунів, магнітних пускачів) в оболонку шафового виконання.

Проектом передбачена компенсація споживаної електроприймачами реактивної потужності на напрузі 0,4 кВ встановленими регульованими конденсаторними установками на підстанції КТП. У мережі 0,4 кВ РП1.1 і РП1.2, додатково, реактивна потужність мінімізується установками перетворювачів частоти на основних енергоприймачах.

Зовнішні мережі електропостачання запроектовані кабельними. Спосіб їх прокладання визначено в залежності від кількості кабелів в потоці і зручності їх експлуатації.

На напругу 0,4 кВ - кабелі з мідними жилами, матеріал ізоляції і оболонки кабелів - полівінілхлоридний пластикат.

При перетині кабельними лініями протипожежних перешкод та інших огороджувальних конструкцій, проходи кабелів через відрізки труб, отвори і прорізи ущільнюються негорючим матеріалом з межею вогнестійкості не менше вогнестійкості протипожежної перешкоди (огороджувальної конструкції) за ознакою EI відповідно до ДБН В.1.1-7-2016.

Кабелі прокладаються:

- на лотках окремо стоячих кабельних естакад від КТП (поз 22. по ГП) до робочої башти (поз. 3 по ГП);

- на лотках на кабельних конструкціях: технологічних будівель і споруд (конвеєрів,  станції розвантаження вагонів, станцій розвантаження автомобілів, будівлі і т. п.);

- в ґрунті в гнучких гофрованих двостінних полімерних трубах системи кабельних трубопроводів на глибині не менше 0,7 м від поверхні землі (покриття); на ділянці перетину автомобільної і залізничної доріг - в гнучких посилених двошарових поліпропіленових трубах на глибині не менше 1,0 м від полотна дороги.

При перетині кабельними лініями протипожежних перешкод та інших огороджувальних конструкцій, проходи кабелів через відрізки труб, отвори і прорізи ущільнюються негорючим матеріалом з межею вогнестійкості не менше межі вогнестійкості протипожежної перешкоди (огороджувальної конструкції) за ознакою EI відповідно до ДБН В.1.1-7-2016.

У місцях можливих механічних пошкоджень кабелі захищаються лотками з кришками або прокладаються в трубах.

При перетині (зближенні) з іншими інженерними мережами кабельні трубопроводи та кабельні камери розміщуються на відстанях і глибинах, що відповідають вимогам глави 2.3 ПУЕ та СОУ 45.2-31032472-10: 2009. У місцях перетину залізничних колій і автомобільних доріг, застосовуються посилені двох стінні труби на глибині: 1,2 м від головки рейки до верху кабельного трубопроводу, 1,0 м - від полотна автодороги до верху кабельного трубопроводу.

Перетини кабелів 0,4 кВ обрані за струмовим навантаженням і перевірені за умовами відключення струмів ОКЗ і допустимій втраті напруги.

На нижчій напрузі прийнята 3-х фазна 3,4,5 дротова система напругою 0,4/0,23 кВ з глухозаземленою нейтраллю (TN-C-S).

Підключення технологічного обладнання, устаткування пиловидалення, а також електрообладнання і електроосвітлення технологічних будівель і споруд передбачається від щитів 0,4 кВ трансформаторних підстанцій, щитів 0,4 кВ розподільних пунктів і від силових розподільних щитів, що встановлюються безпосередньо у будівлях і спорудах.

Для прийому і розподілу електроенергії в допоміжних будівлях і спорудах, передбачається установка ввідно-розподільних пристроїв (ВРП), а також силових розподільних щитів і щитів освітлення.

Електрообладнання та електроосвітлення виконано відповідно до норм. Ввідні і розподільні силові щити прийняті з запобіжниками і автоматичними вимикачами.

Підключення рухового навантаження виконано із застосуванням в системах керування перетворювачів частоти і пристроїв плавного пуску.

Проектом передбачається улаштування робочого, аварійного (освітлення безпеки, евакуаційне освітлення) і ремонтного освітлення будівель і споруд. Напруга в мережі робочого і аварійного освітлення - 220 В. Для ремонтного освітлення передбачено використання переносних акумуляторних світильників.

Освітлення приміщень і споруд виконується світлодіодними світильниками та світлодіодними прожекторами. Освітленості прийняті по ДБН В.2.5-28-2018, ДБН В.2.2-8-98. Вибір типів світильників проведений відповідно до характеристик середовища і призначення приміщень і споруд.

Світильники аварійного освітлення виділяються із загального числа світильників робочого освітлення і виконуються з акумуляторними комплектами, що забезпечують роботу не менше однієї години.

Керування освітленням здійснюється дистанційно і вимикачами, що встановлюються за місцем.

Силова розподільча та групова мережі виконуються кабелями з мідними жилами марки ВБбШвнг та ВВГнг що прокладаються:

- у металевих лотках на кабельних конструкціях;

- у сталевих трубах на скобах по стінах, колонах;

- у сталевих трубах в підливі підлоги;

- у ПВХ трубах у збірних конструкціях стін і за підвісними стелями;

- по стінах у ПВХ трубах;

- у пластикових коробах.

Вибір перетинів кабелів виконано за тривало допустимим навантаженням з перевіркою на втрату напруги. Захист мереж від струмів короткого замикання і перевантаження виконується автоматичними вимикачами і запобіжниками.

На фідерах мережі штепсельних розеток передбачена установка пристроїв захисного відключення з диференціальним захистом на струм витоку 30 мА.

Проектом передбачено виконати зовнішнє робоче освітлення території комплексу прожекторами типу ДСУ10В зі світлодіодами потужністю 100 Вт встановлених на металоконструкціях. Проектом передбачається місцеве та автоматичне керування зовнішнім освітленням перемикачами, встановленими в щитах ЩНО.

Автоматичне керування освітленням здійснюється в залежності від освітленості за сигналом сутінкового реле. Фотодатчики встановлюються на фасаді відповідних будівель.

Живлення мереж зовнішнього освітлення передбачається від щитів 0,4 кВ трансформаторної підстанції КТП та лабораторії. 

В якості основних заходів електробезпеки при обслуговуванні електроустановок передбачається заземлення (занулення) неструмоведучих частин електрообладнання і металоконструкцій.

Основним заходом захисту персоналу від ураження електричним струмом в мережі 0,4 кВ з глухозаземленою нейтраллю є захисне занулення. Всі металеві не струмопровідні  частини електрообладнання і металоконструкції, які нормально не перебувають під напругою приєднуються до контуру заземлення трансформаторної підстанції, використовуючи нульові РЕ і РЕN жили живильних кабелів.

Поділ РЕN - провідника на N- і РЕ-провідники (система TN-C-S, в мережі 0,4/0,23 кВ) виконується на вводі у будівлю на шині РЕ ввідного пристрою або окремо.

Відповідно до ДСТУ Б В.2.5-82:2016 (ДСТУ) та ПУЕ, гл. 1.7 на вводі в будинок (споруду) для виконання основної системи зрівнювання потенціалів передбачається головна заземлювальна шина (ГЗШ), яка встановлюється всередині ввідно-розподільчого пристрою (шина РЕ) або окремо біля нього. 

ГЗШ призначена для з'єднання між собою таких провідних частин:

- PEN провідника мережі живлення;

- захисних провідників;

- заземлюючих провідників пристроїв захисного, функціонального та блискавкозахисного заземлення;

- металевих труб комунікацій, що входять у будівлю (споруду) зовні;

- металевих частин систем вентиляції та кондиціонування;

- металевих частин каркаса будівлі (споруди);

- металевих покриттів кабелів.

В якості додаткової заземлюючої жили РЕ в розподільній і груповій мережах служить 3-тя (в системі 220В) або 5-а (в системі 380В) жила заземлення перетином відповідно до п. 4.2.1.1 ДБН В.2.5-27-2006. 

На фідері мережі штепсельних розеток передбачена установка пристрою захисного відключення з диференціальним захистом на струм витоку 30 мА.

Зовнішні контури заземлення (заземлюючі пристрої) виконуються з горизонтальних (плоский провідник 40х4 мм) і вертикальних (d=16мм) заземлювачів. Довжина вертикального електрода - 3м.

Заземлення конвеєрних і кабельних естакад виконуються приєднанням опорних металоконструкцій до природних заземлювачів в якості яких використовуються залізобетонна підлога або до заземлюючих пристроїв.

Безпечна експлуатації об'єкта забезпечуються:

- застосуванням електроустаткування і світильників відповідно до категорій приміщення, споруди і характеристикою середовища в якій воно встановлюються; 

- пристроєм надійної схеми електропостачання, яка забезпечує відповідну категорію електропостачання споживачів; 

- штучним освітленням будівель, споруд і території; 

- аварійним освітленням; 

- відключенням вентиляції у разі пожежі; 

- відповідністю електрообладнання та кабельної продукції умовам роботи в нормальних і післяаварійних режимах;

-забезпеченням усіх електроустановок захисними засобами і попереджувальними плакатами;

- захисним заземленням електроустановок та технологічного обладнання;

- захистом об'єктів від блискавки.

В якості основних заходів електробезпеки обслуговування електроустановок передбачається заземлення (занулення) не струмопровідних  частин електрообладнання і металоконструкцій.

Заземлення прожекторних щогл здійснюється приєднанням металевої щогли або випуску від щогли до заземлювального пристрою. Опір заземлювального пристрою не повинно перевищувати 10 Ом.

Передбачається повторне заземлення сервісних ящиків шляхом приєднання їх до заземлюючих пристроїв прожекторних щогл, опорних металоконструкцій конвеєрів, до рейок підмашинних шляхів.

Металеве обладнання, конвеєри, опорні металоконструкції, кабельні естакади, вентиляційні короби і т.п. повинні становити на всій довжині безперервне коло, яке приєднується до заземлюючих пристроїв через кожні 40-50м, але не менше ніж у двох точках. Рейки залізниці, в межах споруд через які вони проходять, з'єднують між собою сталевою смугою і приєднуються до заземлювального пристрою.

Для захисту від статичної електрики встановленого обладнання передбачені  виконати наступні заходи:

- зазори між огорожами і приводними пасами повинні бути 150 мм, а з лінійними швидкостями понад 5 м/сек - 200 мм;

- заземлення металевих огорож приводних ременів;

- заземлення пари різнорідних металів;

- заземлення кожухів робочих машин, апаратів та іншого обладнання;

- вистилати матерчаті фільтри з боку входу повітря рідкісної мідною сіткою з тонкого дроту, поєднуючи її з землею;

- від кожної заземленої машини або частини її повинен йти окремий провід до збірної заземлювальної шини захисного заземлення, з'єднаної з заземлювачем.

Фланцеві з'єднання трубопроводів допускається виконувати без перемичок, при цьому забороняється не струмопровідні шайби (пластмаса або забарвленого).

Рішення щодо опалення та вентиляції

Джерело теплопостачання лабораторії - електрична енергія. Проектом передбачено електричний котел Скат, виробництва Protherm, що буде встановлений в приміщенні опалювального пункту. В приміщенні лабораторії проектом передбачається водяна двотрубна система опалення. Теплоносієм для системи опалення є вода з параметрами 80-60 °С. В якості опалювальних приладів застосовуються панельні сталеві радіатори типу 22, Н= 500 мм з нижнім підключенням теплоносія. На радіаторах встановлюються термостатичні клапани з термоголовками. У проектованій системі опалення передбачені автоматичні балансувальні клапани Система опалення проектується із застосуванням поліпропіленових трубопроводів виробництва Vawin Ekoplastic. Трубопроводи по всій довжині ізолюються трубною теплоізоляцією. Циркуляція теплоносія в системі здійснюється циркуляційним насосами. Для забезпечення підтримки нормованої температури в приміщенні станції протипожежного водопостачання передбачається система опалення за допомогою електричної енергії. Опалювальні прилади-конвектори електричні "Термія". Опалення приміщення операторської СГ передбачається за допомогою електричної енергії. Опалювальні прилади-конвектори електричні "Термія". Теплова потужність розрахована виходячи з необхідності підтримки допустимих параметрів мікроклімату в приміщенні. Опалення приміщення операторської передбачається за допомогою електричної енергії. Опалювальні прилади-конвектори електричні "Термія". Теплова потужність розрахована виходячи з необхідності підтримки допустимих параметрів мікроклімату в приміщенні. Конвектори "Термія" тип ЕВНА з вбудованим терморегулятором, рівнем захисту від ураження електричним струмом-II, температурою тепловіддавальної поверхні не більше ніж 85°C та із ступенем захисту, що забезпечується оболонкою-IP20. Джерелом тепла у всіх приміщеннях трансформаторної підстанції є теплові надлишки від працюючого обладнання.

Вентиляція будівлі лабораторії передбачена припливно-витяжна з механічним спонуканням повітря. Загальнообмінна вентиляція офісних та лабораторних приміщень передбачена системою ПВ1. Припливно-витяжна установка з роторним рекуператором встановлена на горищі над сходовою клітиною. Калорифер у припливно-витяжній установці - електричний. Повітропроводи прокладаються в конструкції підшивної стелі. В якості повітророзподілювачів по приміщенням прийняті дифузори круглої форми.  Система є загальною для всієї будівлі. Повітропроводи, що прокладаються вище стелі 2-го поверху, теплоізолюються. Також проектом передбачені витяжні системи В1 та В2 від санітарних вузлів, душових, роздягалень, окремі для 1-го та 2-го поверхів. Системи обладнуються канальними вентиляторами, шумоглушниками та вібровставками до та після вентиляторів. Проектом передбачені повітропроводи з тонколистової оцинкованої сталі. Вентиляція опалювального пункту - припливно-витяжна природня з трикратним повітрообміном. Для комфортних умов праці встановлені кондиціонери фірми «Мitsubishi». В будівлі насосної станції протипожежного водопостачання передбачена загальнообмінна вентиляція з природнім спонуканням за допомогою дефлектора, а також витяжна система з примусовим спонуканням, яка розрахована на асиміляцію тепловиділень від працюючих насосів. Дана система вмикається автоматично при досягненні внутрішньої температури +40℃ та вимикається при температурі +30℃. Компенсація кількості витяжного повітря забезпечується через припливні решітки природнім шляхом. В приміщеннях компресорної передбачена природня припливна і витяжна вентиляція. Приплив здійснюється за допомогою припливного клапана у зовнішній стіні, а витяжка за допомогою дефлектора.  Вентиляція будівлі операторської передбачена припливно-витяжна з механічним спонуканням руху повітря. Припливне повітря в холодний період року підігрівається за допомогою канального електричного калорифера. Проектом передбачена вентиляція камер силових трансформаторів Т1, Т2 за допомогою витяжних та припливних систем з примусовим та природнім спонуканням руху повітря. Витрати повітря розраховані на асиміляцію теплових надлишків від електричного обладнання. Системи П1 та П2 працюють з частковою рециркуляцією з метою підігріву вуличного повітря. Системи вентиляції вмикаються за допомогою автоматики при досягненні температури внутрішнього повітря +35℃ та вимикаються при зниженні температури до 20 ℃. У холодний період року разом з системами П1 та П2, вмикаються витяжні вентилятори системи В1 та В2.

Заходи з енергозбереження

При розробці проекту передбачені наступні енергозберігаючі заходи:  передбачене встановлення термостатичних головок на радіатори водяного опалення; електричні нагрівальні конвектори передбачені із автоматичними терморегуляторами; передбачене встановлення в системі вентиляції лабораторії роторного рекуператора для використання тепла повітря, що видаляється із приміщень; передбачене використання систем автоматики для регулювання витрати та температури припливного повітря припливно-витяжної системи вентиляції; основні вентсистеми запроектовані з частотним регулюванням швидкості обертів електродвигунів вентиляторів; передбачається автоматичне зниження температури в середині приміщень у неробочий час.

Заходи з пожежної безпеки

Проектом передбачаються заходи відповідно до вимог ДБН В 1.1-7-2016: при виникненні пожежі передбачено автоматичне відключення всіх вентиляційних систем з механічним спонуканням; електричні конвектори прийняті з вбудованими терморегуляторами, рівнем захисту від ураження електричним струмом-II, ступенем захисту, що забезпечується оболонкою-IP20 та температурою тепловіддавальної поверхні не більше ніж 85 °C; для поліпропіленових трубопроводів, в місцях перетину огороджувальних конструкцій з нормованим класом вогнестійкості, передбачені спеціальні сталеві муфти; трубопроводи в місцях перетину перекриття, внутрішніх стін і перегородок прокладаються в сталевих гільзах. Краї гільз виводяться на один рівень із стіною та  стелею і на 30 мм вище відмітки чистої підлоги. Зазори і отвори в гільзах заробити негорючим будівельним матеріалом.

Заходи по боротьбі з шумом і вібрацією

Для зниження рівня шуму в проекті передбачені наступні заходи: всі системи вентиляції обладнані шумоглушниками; вентиляційне обладнання виконано в звукоізольованому корпусі; використовується вентиляційне обладнання з низьким рівнем шуму; для зниження передачі структурного шуму від обладнання, на повітроводах встановлюються гнучкі вставки. В системах кондиціонування застосоване обладнання з низьким рівнем шуму.

Загальна витрата тепла на опалення та вентиляцію становить – 50,90 кВт в тому числі:

- витрата тепла на опалення приміщень лабораторії становить – 28,00 кВт (електр.);

- витрата тепла на опалення приміщень операторської становить – 3,00 кВт (електр.);

- витрата тепла на опалення розподільних пунктів становить – 6,00 кВт (електр.);

- витрата тепла на опалення насосної станції становить – 3,00 кВт (електр.);

- витрата тепла на опалення компресорної становить – 2,00 кВт (електр.);

- витрата тепла на вентиляцію приміщень лабораторії становить – 8,90 кВт (електр.).

Рішення з охорони праці та техніки безпеки

Охорона праці і техніка безпеки в будівництві і експлуатації проектованого об’єкту забезпечується прийняттям проектних рішень в суворій відповідності з ПУЕ, «Правилами безпечної експлуатації електроустановок» (ПБЕЕ), вимоги яких враховують умови безпеки праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань, пожеж і вибухів.

Санітарно-епідеміологічні заходи

Проектом передбачено будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур з подальшим зберіганням і відвантаженням на автомобільний транспорт. Територія під розміщення виробництва вільна від зелених насаджень та частково забудована.

На період проведення будівельних робіт врахувати вимоги щодо забезпечення робітників санітарно-побутовими приміщеннями; установити заходи щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища і обмеження шумового впливу, згідно ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Складування виробів, будівельних матеріалів передбачено в спеціально відведених місцях. Відходи, які утворюються на будівельному майданчику, складуються у сміттєві контейнери і регулярно вивозяться по мірі накопичення на полігони ТПВ за окремим договором.

На період проведення будівельних робіт врахувати вимоги щодо забезпечення робітників санітарно-побутовими приміщеннями; установити заходи щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища і обмеження шумового впливу, згідно ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Складування виробів, будівельних матеріалів передбачено в спеціально відведених місцях. Відходи, які утворюються на будівельному майданчику, складуються у сміттєві контейнери і регулярно вивозяться по мірі накопичення на полігони ТПВ за окремим договором.

Заходи щодо дотримання вимог пожежної і техногенної безпеки

Проектування об’єкту проведено відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019.

Клас відповідальності об'єкта відповідно до ДСТУ 8855:2019-СС2.

Проектом передбачені заходи у відповідності з п. 13.1 ДБН В.2.2-9:2018, що передбачають проектні рішення, пристрої та заходи  для усіх груп користувачів, в тому числі  для МГН згідно ДБН В.2.2-40:2018.

Проектом передбачено будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур з подальшим зберіганням і відвантаженням на автомобільний транспорт. Територія під розміщення виробництва вільна від зелених насаджень та частково забудована.

Для забезпечення експлуатаційних і господарських перевезень, проїзду пожежної та ремонтної техніки, проектом передбачені автомобільні проїзди, які з'єднані з зовнішніми автомобільними дорогами. 

Ширина доріг складає не менше 3,5 м.

Внутрішні проїзди комплексу передбачено виконати з монолітного бетону. 

Протипожежні відстані між виробничими будівлями та спорудами відповідають вимогам п. 15.3 ДБН Б.2.2-12:2019.

Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення

Пункт візирування автомобілів з автомобільними вагами №1, №2 (поз. 1 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Лабораторія (поз. 2 за ГП)

Проектом забезпечується безпечна евакуація персоналу і відвідувачів з приміщень при аваріях і пожежах. Мінімальна ширина евакуаційного виходу становить 1.5 м. З будинку, з першого поверху, передбачено два евакуаційних виходу. Евакуаційні виходи розташовуються розосереджено.

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0.

Робоча башта (поз. 3 за ГП). Блок бункерів відвантаження відходів на автомобільний транспорт (поз. 18 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Транспортна галерея №8 (поз. 3.1 по ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості ферм, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Силос-хопер вологого зерна №1, №2, №3 (поз. 4 за ГП). Силос-хопер вологого зерна №4, №5, №6 (поз. 5 за ГП)

Ступінь вогнестійкості силосу - ІІІа. 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15.

Сушарка газова №1 (поз. 6 за ГП). Сушарка газова №2 (поз. 7 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15.

Силос зерновий №1, №2, 3 (поз. 8 за ГП). Силос зерновий №4, 5 (поз. 9 за ГП). Силос зерновий №10 (поз. 10 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції фундаментів відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15.

Зерносховища № 4, №5, №6 (поз. 9) 

За межею поширення вогню всі металеві конструкції фундаментів відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості металевих конструкцій фундаменту (настили перехідних площадок, сходові марші) – RE15.

Транспортна галерея №1 (поз. 11 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості ферм, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Транспортна галерея №2 (поз. 12 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості ферм, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Транспортна галерея №3 (поз. 13 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості ферм, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Транспортна галерея №4 (поз. 14 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості ферм, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Транспортна галерея №5 (поз. 15 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості ферм, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Транспортна галерея №6 (поз. 16 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості ферм, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Транспортна галерея №7 (поз. 17 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості ферм, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Бункер відвантаження зерна на автомобільний транспорт (поз. 19 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Станція завантаження залізничних вагонів (поз. 20 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Станція вивантаження автомобілів на два проїзди (поз. 21 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, в’язів, балок, прогонів - R15, профільованого настилу - RЕ 15.

Пожежні резервуари (поз. 24 за ГП)

Являє собою три заглиблені металеві ємності (пожежний металевий резервуар робочої ємністю Vраб. = 75м³ кожний), опри яких встановлюються на фундаменти з монолітного залізобетону і суцільну сплановану щебеневу підготовку. Розміри фундаменту в плані – 2.1 х 4,2 м. Всі залізобетонні конструкції, що, заглиблені в ґрунт, мають гідроізоляційне покриття.

Насосна станція протипожежного водопостачання (поз. 25 за ГП)

Насосна станція - будівля прямокутної форми з розмірами в осях 3.5 × 5.5 м.

Зовнішні стіни насосної станції – блоки з пористогу бетону товщиною 300 мм. На відм. 2.050 влаштовується приймальний майданчик (по металевим балкам). 

Покрівля – профільований настил по металевих прогонах.

Двері металеві, вікна металеві. По межі поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості стін дверей – REI90.

Компресорна №1 (поз. 27 за ГП)

За межею поширення вогню всі металеві конструкції відносяться до групи М0. Клас вогнестійкості колон, балок - R15. Клас вогнестійкості огороджувальних конструкцій - ЕІ 15. Ступінь вогнестійкості – ІІІа.

Проведеною ідентифікацією відповідно до Постанови КМУ № 956 від 11 липня 2002 року (зі змінами  згідно Постанові  КМУ від 21 вересня 2011 року №990) об'єкт: «Нове будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур об'ємом 70 тис. т. по вул. Попова, 2а в м. Чернігові на орендованій земельній ділянці» не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки. (Ідентифікацію виконано ТОВ «ІНТЕГРОВАНІ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПЛЮС» Ліцензія на проведення робіт протипожежного призначення НАКАЗ № 631 від 26.11.2020 р. (електронна форма), термін дії: необмежений, ГІП: Пікулін Ю.Д., кваліфікаційний сертифікат  Серія АР  № 006914 і Свідоцтва № 00088 від 01.12.2017 року про підвищення кваліфікації за напрямом: інженерно-будівельне проектування у частині дотримання вимог пожежної безпеки, відповідно до ст.17 Закону України «Про архітектурну діяльність»,  (Проект  222-209-П-Т14-ІДН).

 Згідно п. 1 ДСТУ Б В.1.1-36:2016 проведено визначення категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою  для приміщень і будинків (або частин будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого та складського призначення, лабораторій, а також зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежно від кількості й пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються), з урахуванням особливостей технологічних процесів виробництв та об'ємно-планувальних рішень, наявності технічних засобів, що запобігають виникненню аварійних ситуацій. Розрахунки категорій виконано ТОВ «ІНТЕГРОВАНІ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПЛЮС» Ліцензія ДСНС України  НАКАЗ № 631 від 26.11.2020 р. (електронна форма),  термін дії: необмежений, ГІП: Пікулін Ю.Д., кваліфікаційний сертифікат  Серія АР  № 006914 і Свідоцтва № 00088 від 01.12.2017 року про підвищення кваліфікації за напрямом: інженерно-будівельне проектування у частині дотримання вимог пожежної безпеки, відповідно до ст.17 Закону України «Про архітектурну діяльність»  (Проект  222-209-П-Т17-00-КВП).

ТОВ «ІНТЕГРОВАНІ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПЛЮС» Ліцензія ДСНС України НАКАЗ № 631 від 26.11.2020 р (електронна форма),  термін дії: необмежений, ГІП: Пікулін Ю.Д., кваліфікаційний сертифікат  Серія АР  № 006914 і Свідоцтва № 00088 від 01.12.2017 року про підвищення кваліфікації за напрямом: інженерно-будівельне проектування у частині дотримання вимог пожежної безпеки, відповідно до ст.17 Закону України «Про архітектурну діяльність», (Проект 222-209-П-Т18-00--СРВО) розроблено проект автоматизованої системи  раннього  виявлення  загрози  виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення  у складі проекту «Нове будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур об'ємом 70 тис. т. по вул. Попова, 2а в м. Чернігові на орендованій земельній ділянці»  для забезпечення оперативного реагування при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення про них керівництва та персонала підприємства, а також населення, у разі, якщо зона можливого ураження небезпечними чинниками виходить за територію підприємства.

Метою створення даного комплексу є:

- впровадження на базі сучасних технологій та комп'ютерної техніки, телекомунікаційних засобів, інформаційно-програмних продуктів автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення шляхом збору, накопичення, передачі, оброблення і відображення даних про наявність небезпечних чинників на підприємстві;

- оповіщення про загрозу надзвичайної ситуації, або її виникнення, керівництва та персоналу підприємства;

- оповіщення  про  загрозу  або  виникнення  надзвичайної  ситуації територіальних органів: Державної служби України з надзвичайних ситуацій

(ДСНС), Національної поліції (НП), Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ);

- оповіщення органів місцевої влади.

      Все запроектоване обладнання та матеріали підтверджені  чинними сертифікатами в системі УкрСЕПРО.

Зовнішнє пожежогасіння

Пожежогасіння проектованого комплексу передбачено від кільцевої мережі протипожежного водопровіду (В2), з пожежними гідрантами.

Вода з пожежних резервуарів (поз 24по ГП) забирається пожежними насосами, встановленими в приміщенні насосної станції протипожежного водопостачання (поз. 25 по ГП) і подається в кільцеву мережу протипожежного водопроводу Ф160 з встановленими на ній підземними пожежними гідрантами.

Для пожежогасіння проектованого комплексу  розрахункова витрата води визначена, згідно з ДБН В 2.2-8-98 «Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна», по силосу зерновому (поз.1, 3, 5 по ГП).

Будівельний об’єм силосу – 19,0 тис м³.

Ступінь вогнестійкості – IIIа

Категорія будівлі по пожежній і вибухопожежній безпеці - «Б».

Згідно з п.6.2.4, т.5 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», витрата на зовнішнє пожежогасіння складає 20л/с. 

Загальна витрата на пожежогасіння складає 20л/с

Розрахунковий тиск у мережі протипожежного водопроводу:

Нр=82,85м 

НL – втрати по довжині в трубопроводі складають 4,9м 

Розрахунковий напір у пожежного гідранта (Н) становить77,95м 

Втрати напору в рукавній лінії: hр.л=9,6м 

Протипожежна насосна станція – заглиблена, за ступенем забезпечення водою відноситься до I категорії, згідно з ДБН В 2.2-8-98 «Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна».

Категорія надійності подачі електроенергії насосної станції протипожежного водопостачання – I.

У насосній станції передбачена автоматична насосна установка GRUNDFOS  з насосами марки Fire 2 CRF 64-4 3x 400V 50Hz UA (1 робочий и 1 резервний). Насоси встановлені «під залив».

При продуктивністі установки - 72м3/год створюється напір Н = 83м.   Номінальна потужність Р2 = 22 кВт, 3-х фазна, ном. напруга-380-420В, частота струму 50Гц.

Насоси працюють в автоматичному режимі від тиску в мережі протипожежного водопроводу. Запуск походить від кнопки на пульті управління, куди надходить сигнал про пожежу, а також передбачена можливість ручного включення.

Передбачено будівництво кільцевої мережі протипожежного водопроводу з поліетиленових водопровідних труб ПНД ПЕ100  SDR17  РN10  ∅160х9,5 по ДСТУ Б В.2.7-151:2008.

Мережі водопроводу прокладаються на глибині 1,8м від поверхні землі.

Проекти систем  протипожежного захисту розроблені ТОВ «ІНТЕГРОВАНІ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПЛЮС» Ліцензія ДСНС України НАКАЗ № 631 від 26.11.2020 р (електронна форма),  термін дії: необмежений, ГІП: Пікулін Ю.Д., кваліфікаційний сертифікат  Серія АР  № 006914 і Свідоцтва № 00088 від 01.12.2017 року про підвищення кваліфікації за напрямом: інженерно-будівельне проектування у частині дотримання вимог пожежної безпеки, відповідно до ст.17 Закону України «Про архітектурну діяльність» (шифр  проектів  222-209-П-Т12-СПС-СКЕ-СПТС, 222-209-П-Т13-00-БЗ).

Система протипожежної сигналізації та оповіщення про пожежу

Система передавання тривожних сповіщень

Розглянутим проектом передбачається побудова автоматичної системи пожежної сигналізації (АСПС), Системи передачі тривожних повідомлень (СПТС). 

Обладнанню АСПС підлягають всі приміщення, крім приміщень з мокрими процесами (туалети, душові та ін.) згідно до ДБН В.2.5-56:2014 табл А1 п.14 та п.15 і ДБН B.2.2-8-98 додаток В.

АСПС і СПТС призначена для виявлення вогнища пожежі на ранній стадії, і передачі наступних керуючих та інформаційних сигналів:

-  сигнал запуску світлозвукових сповіщувачів про пожежу ;

-  сигнал «Пожежа» на комунікатор для передачі на ПЦС;

-  сигнал «Несправність» на комунікатор для передачі на ПЦС;

- сигнал на відключення вентиляції

В якості технічних засобів виявлення пожежі використовуються:

- для ручного запуску АСПС і СПТС використовуються сповіщувачі пожежні

ручні СПР-1;

- теплові пожежні сповіщувачі СПТ-2Б, призначені для виявлення спалаху, що супроводжується виділенням тепла;

- димові пожежні сповіщувачі СПД-3, призначені для виявлення спалаху, що супроводжується виділенням диму.

В якості приладу приймально-контрольного пожежного запроектований ППКП Тірас-16П.

В якості технічних засобів управління евакуацією передбачено використовувати світлозвукові оповіщувачі «ОСЗ» з написом «ВИХІД». На фасаді будівлі АБК  передбачено встановити світло-звуковий оповіщувачі ОСЗ «ДЖМІЛЬ».

Всі пожежні шлейфи програмуються як цілодобові пожежні. В кожному приміщенні, що підлягає захисту передбачено встановити пожежні сповіщувачі з урахуванням площі і висоти приміщення. Загальна кількість контрольованих датчиками приміщень не перевищує норм, вказаних в ДБН В.2.5-56:2014 Тип автоматичних пожежних сповіщувачів обраний в залежності від призначення приміщень, характеру горючих матеріалів і первинних ознак пожежі, згідно з додатком ДБН В.2.5-56:2014.

В якості технічних засобів зв'язку з пультом централізованого спостереження (ПЦС) запроектований ППКП Тірас-16П з модулем МЦА-GSM (модуль цифрового автодозвону по каналу зв'язку - GSM).

ППКП Тірас-16П передбачено встановити в приміщені охорони №118 в будівлі АБК з лабораторією, поз.2 по ГП (передбачається облаштування пожежного посту охорони відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 п.5.9)..

Пожежні сповіщувачі передбачено розмістити на стелі приміщень, які захищаються з урахуванням конструктивних особливостей стелі відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 та з урахуванням розташування технологічного обладнання.

У місці розміщення ППКП передбачено встановити світильник аварійного освітлення з електроживленням по першій категорії згідно з ПУЕ..

У місці розміщення ППКП передбачено встановити телефонний апарат з виходом на міську телефонну мережу.

Світлозвукові оповіщувачі «СЗО» з написом «ВИХІД» передбачено встановити на виході приміщення у напрямку шляхів евакуації.

Настінні СЗО передбачено кріпити на висоті не менше 2000 мм від рівня підлоги, і не менше 200 мм від рівня стелі. В іншому випадку для настінних СЗО використовується захисна сітка.

Електропроводка запроектована кабелем:

- кабель сигналізації ТОВ АЛЛАЙ ПСВВ (j-yy) 4х0,22- для підключення пожежних сповіщувачів.

- кабель вогнестійкий JE-H(St)H FE180/E30 2х1,5- табличок ОСЗ «Вихід»

- кабель ТОВ АЛЛАЙ КОРкНc FE180/Eк30 (НХН-FE180)- для підключення живлення приладів від мережі 220 В

Для з’єднання між будівлями кабель прокладається в трубі армованій, Ø20 (30м). Прокладка кабелю зовнішня, повітряна, за допомогою тросу нержавіючого 3мм.

Заземлення згідно до ПУЕ.

Проектована установка є споживачем 1 категорії, її електропостачання передбачається від двох незалежних джерел живлення.

Електроживлення АСПС здійснюється від наступних джерел живлення:

- основне живлення - мережа змінної напруги 220В частотою (50 ± 1) Гц;

- резервне живлення для ППКП - акумуляторні батареї, встановлені в прилад ППКП, ємністю 18 А /г (батарея працює на навантаження тільки при відсутності основного живлення, забезпечує працездатність системи протягом 24год. черговому режимі і 3 год. в режимі «Тривога»);

ППКП забезпечує автоматичний перехід з основної мережі електропостачання на живлення від акумулятора і навпаки, не допускаючи при цьому помилкових спрацювань.

Проектним рішенням передбачений 10% запас пожежних сповіщувачів відповідно ДБН В.2.5-56-2014.  

Все запроектоване обладнання та матеріали підтверджені  чинними сертифікатами в системі УкрСЕПРО.

Блискавкозахист

Необхідність виконання блискавкозахисту об’єкта від ПУБ і його рівня блискавкозахисту (РБЗ) визначені за ДСТУ EN 62305-2:2012 «Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками».

Прийнятий рівень блискавкозахисту даного об’єкту – ІІ, що використовують для розрахунку блискавкозахисту будівель та споруд в яких наявні пожежо- та вибухонебезпечні зони. Надійність захисту від удару блискавки становить 0,9…0,95. 6.

Основні проектні рішення

Для захисту будівлі від прямих ударів блискавки запроектовано систему зовнішнього блискавкозахисту, яка складається з вертикальних струмовідводів, вертикальних доземних провідників, вертикальних заземлювачів, блискавко приймальної сітки.

Влаштування системи блискавкоприймачів відповідно до р. 5.2 та додатку Е.5.2 ДСТУ EN 62305-3:2012 запроектовано з використанням методів захисної сітки та сфери що котиться.

Для захисту території використовується метод сфери, що розраховується та проектується відповідно до р Е.5.2.2.2 додатку Е та р.А.2 ДСТУ EN 62305-3:2012.

Моделюється сфера з радіусом r=30м для II рівня блискавкозахисту, що котиться навколо всієї будівлі і над нею до тих пір, поки вона торкається з площиною землі або блискавкоприймачем, що діє в якості провідника блискавки. Об'єкт вважається захищеним, якщо сфера не має спільних точок з об'єктом, що захищається.

Блискавкоприймачі БП1...БП20 кріпляться до щогл освітлення.  Для захисту будівель елеваторного комплексу передбачається установка стрижневих блискавкоприймачів, висотою 7м та 4м, які мають принаймні один доземний провідник.

Для захисту плоскої покрівлі та устаткування запроектована сітка блискавкозахисту. Крок чарунки сітки, відповідно до таблиці 2 ДСТУ EN 62305-3:2012 для ІІ класу БЗС не більше 10х10 м. Сітку передбачено виконати з оцинкованого дроту 8 мм.

Провідники сітки блискавкозахисту, відповідно до вимог п.5.2.2.3 додатку А та додатку Е.5.2.2.3 ДСТУ EN 62305-3:2012, запроектовані проходити по краю покрівлі, коньку (ухил перевищує 10%) та виступах, а також сітка повинна бути влаштована таким методом, щоб струм блискавки мав завжди, принаймні, два різні шляхи до заземлювача.

Всі виступаючі частини будівлі, що виступають за зоною захисту покрівлі, захищаються за методом захисного кута та сфери що котиться. Виступаючі конструкції металевих шахт, труб та вентиляторів додатково захищаються стрижневими блискавкоприймачами, що встановлюються на спеціальних кронштейнах.

Всі елементи, що знаходяться на даху будівлі (антени, щогли, тощо) передбачено, щоб знаходились всередині простору, що захищається.

Щогли антен, що знаходяться на даху, передбачено з'єднати з провідником блискавкозахисту (з'єднання за допомогою іскрового розрядника).

Система струмовідводів

Влаштування системи струмовідводів запроектовано згідно вимог р. .5.3, додатку Е.5.3 ДСТУ EN 62305-3:2012.

Відповідно до таблиці 4 ДСТУ EN 62305-3:2012, струмовідводи передбачено розмістити по периметру будівлі з середньою відстанню між струмовідводами 10 м для ІІ класу LPS. Від кожного вертикального блискавкоприймача влаштовується мінімум 2 струмовідводи.

Струмовідводи виконуються з оцинкованого дроту діам. 8 мм і прокладаються по зовнішнім конструкціям стін, прийнятими по проекту негорючими, що приховуються під негорюче оздоблення фасадних стін та з ’ єднанням до металевих конструкцій що мають безперервний риштунок.

Струмовідводи передбачено прокладати найкоротшими шляхами та, по можливості, по виступаючих кутах будівлі.

Відповідно до р. 8.1. ДСТУ EN 62305-3:2012, для захисту від ураження струмом людей, які можуть перебувати під час грози зовні будівлі, струмовідводи на нижніх 2,5 м висоти ізолювати за допомогою прокладання їх у пластиковій термостійкій трубці для блискавкозахисту з товщиною стінки 4 мм, що забезпечує імпульсну міцність у 100 кВ, 1,2/50 мкс

Система заземлення

Влаштування системи заземлення запроектовано згідно вимог р. 5.4, додатку Е.5.4 ДСТУ EN 62305-3:2012.

Влаштування системи заземлення запроектовано з використанням розміщення заземлюючих пристроїв типу А. Такий тип розміщення являє собою вертикальні або горизонтальні електроди, розміщені за межами будівлі, які приєднані до кожного доземного провідника та прокладені на глибині по верхньому краю не менше 0,5м. Для рівномірного розподілу електричної взаємодії, вертикальні електроди сполучені горизонтальним провідником - полоса стальна оцинкована 40х4.

Для системи заземлення запроектовані вертикальні оцинковані стержневі заземлювачі діам. 16 мм та довжиною 4,5 м.

З’єднання заземлювачів з струмовідводами запроектовано за допомогою контрольного з’єднання, згідно вимог п. 5.3.6 ДСТУ EN 62305-3-2012.

Величина опору заземляючого пристрою блискавкозахисту в будь- - який період року не повинна перевищувати 10 Ом. У разі невиконання умови, збільшити довжину уземлюючого електроду до отримання опору 10 Ом.

Для захисту від вторинних проявів блискавки обов ’ язково забезпечити влаштування пристроїв захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП) в ГРЩ (даним проектом не передбачається).

Все обладнання запроектовано відповідно до вимог р. 5.5-5.6, додатку Е.5.6 ДСТУ EN 62305-3-2012.

Інженерно-технічні  заходи цивільного захисту (шифр проекту 178.2-180-П-Т12-ІТЗЦЗ) – розробник ТОВ «ІНТЕГРОВАНІ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПЛЮС» Ліцензія ДСНС України НАКАЗ № 631 від 26.11.2020 р . (електронна форма),  термін дії: необмежений, ГІП: Пікулін Ю.Д., кваліфікаційний сертифікат  Серія АР  № 006914 і Свідоцтва № 00088 від 01.12.2017 року про підвищення кваліфікації за напрямом: інженерно-будівельне проектування у частині дотримання вимог пожежної безпеки, відповідно до ст.17 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Основні рішення прийняті в Розділі «Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)» проекту «Нове будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур об'ємом 70 тис. т. по вул. Попова, 2а в м. Чернігові на орендованій земельній ділянці» розроблені відповідно до вихідних даних а також згідно з ДБН А.2.2-3:2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на будівництво», ДСТУ 8773:2018  та наказу МНС України від 10.02.2012 № 485 «Про затвердження Методичних рекомендацій з розробки розділу Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів».

В даному розділі розглянуті:

- можливі аварійні ситуації, пов'язані з експлуатацією об'єкта;

- наведено аналіз аварій на аналогічних об'єктах;

- розглянуті небезпеки для об'єкта, зумовлені зовнішніми факторами;

- надані технічні рішення і заходи, спрямовані на зменшення ризику і запобігання можливих НС.

Розрахунок часу евакуації відповідно до вимог зміни № 1 ДБН А.2.2-3-2014 та ДСТУ 8828:2019- ТОВ «ІНТЕГРОВАНІ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПЛЮС» Ліцензія ДСНС України НАКАЗ № 631 від 26.11.2020 р . (електронна форма),  термін дії: необмежений, ГІП: Пікулін Ю.Д., кваліфікаційний сертифікат  Серія АР  № 006914 і Свідоцтва № 00088 від 01.12.2017 року про підвищення кваліфікації за напрямом: інженерно-будівельне проектування у частині дотримання вимог пожежної безпеки, відповідно до ст.17 Закону України «Про архітектурну діяльність» (шифр проекту 222-209-П-Т16-РЕ)

Відповідно до зміни № 1 до ДБН А.2.2-3-2014 та вимогам ДСТУ 8828:2019 в складі проектної документації представлений розрахунок часу евакуації з  приміщень, будівель та споруд будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур об'ємом 70 тис. т. по вул. Попова, 2а в м. Чернігові на орендованій земельній ділянці  розроблений відповідно до вихідних даних а також згідно з ДБН А.2.2-3:2014.  Прийняті в проекті рішення, щодо геометричних параметрів шляхів евакуації та евакуаційних виходів, відповідають вимогам нормативних документів, що дозволяє евакуювати людей до початку впливу на них небезпечних факторів пожежі.

Розрахунком встановлено, що час евакуації людей з приміщень, будівель та споруд відповідає вимогам ДСТУ 8828:2019, а пропускна здатність шляхів евакуації людських потоків, прийнятих в проекті, відповідає вимогам ДБН В.1.1-7-2016.

Евакуація людей з будь – якого розрахункового приміщення назовні відбудеться раніше ніж будь-який небезпечний фактор пожежі (в нашому випадку - втрата видимості) досягне гранично допустимого значення.   Виходячи з вищевикладеного приходимо до висновку, що з приміщень, будівель та споруд у складі проекту «Нове будівництво пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур об'ємом 70 тис. т. по вул. Попова, 2а в м. Чернігові на орендованій земельній ділянці» - евакуація потоків людей, при умові своєчасного їх оповіщення, а також утримання наявних евакуаційних шляхів і виходів у належному стані, буде досягнута.

Рішення з екологічних питань (забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, захисту навколишнього середовища)

У процесі нового будівництва пункту накопичення, зберігання та первинної переробки зернових та олійних культур об’ємом 70 тис. т. по вул. Попова, 2а в м. Чернігові на орендованій земельній ділянці, прогнозуються наступні фактори впливу на компоненти навколишнього середовища:

Клімат і мікроклімат: Активний і масштабний вплив планованої діяльності на мікроклімат в процесі виробництва робіт і експлуатації об'єкта відсутній, негативний вплив на клімат відсутній.

Повітряне середовище - допустимий.

Джерелами викидів забруднюючих речовин на об’єкті є технологічне устаткування, процеси перевантаження зернових та олійних культур. Загальна кількість проектованих джерел викидів – 33, 6 з яких є організованими. Валовий викид забруднюючих речовин становить 17000,17 т/рік, в т. ч. без урахування викиду парникових газів і важких металів 43,851 т/рік.

Аналіз результатів розрахунку  розсіювання забруднюючих речовин показав, що максимальні концентрації по всім забруднюючим речовинам у приземному шарі атмосфери не перевищують ГДК м. р. населених місць с урахуванням фону.

Акустичний вплив - допустимий.

Основними джерелами шуму на об’єкті, що проектується, є залізничний та автомобільний транспорт;  технологічне і транспортуюче устаткування.

Прийняті проектом проектні рішення зі зменшення акустичного впливу на оточуюче середовище оцінені як достатні.

Водне середовище - вплив в межах нормативних вимог.

Водопостачання приміщень здійснюється з існуючих мереж міського водопроводу. Розрахункові витрати води становлять 2351 м3/рік. Водовідведення здійснюється в існуючі каналізаційні мережі міської каналізації. Розрахунковий об’єм каналізаційних стоків становить 2351 м3/рік. 

Геологічне середовище, ґрунт – вплив відсутній.

Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти. Проектом передбачено комплексний благоустрій території з висадкою зелених насаджень.

Об’єктів природно-заповідного фонду на ділянці розміщення проектованого об’єкта немає. Шляхи міграції тварин і птахів в районі                                             розташування об’єкта, що проектується, відсутні.

Реалізація проекту не здійснить негативний вплив на рослинний і тваринний світ.

Соціальне середовище: Негативний вплив здійснюватиметься в період виконання робіт буде носити локальний і короткостроковий характер. Вплив на соціальне середовище позитивний – створення нових робочих місць, поліпшення умов праці обслуговуючого персоналу.

Техногенне середовище: У зоні проектованої діяльності відсутні пам’ятники архітектури, історії, культури.  Вплив на техногенне середовище відсутній. Негативний вплив об'єктів навколишнього техногенного середовища на проектовану діяльність відсутній.

Відходи: У процесі експлуатації передбачається утворення 378,967 т/рік відходів.

Проектом передбачено дотримання правил збору та тимчасового зберігання відходів відповідно до діючих норм. Вивіз відходів, що утворилися на об’єкті, буде здійснюватися за договорами зі спеціалізованими організаціями.

Безпека експлуатації

Рішення, які прийняті проектом, не суперечать вимогам чинного законодавства та забезпечують безпеку експлуатації будівель та прилеглої території за трьома групами ризику згідно вимог ДБН В.1.2-9-2008 та іншої нормативної документації, чинної на території України.

В процесі розгляду проекту по зауваженням експертів ТОВ «ЕКСПЕРТНО-ІНСПЕКЦІЙНИЙ ЦЕНТР» «ПІВДЕНЬ БУДЕКСПЕРТИЗА» проектною організацією за погодженням із Замовником в проект внесені зміни і доповнення.

Відповідальність за внесення змін в усі екземпляри проекту покладається на генерального проектувальника і Замовника.

Експертиза проекту виконана відповідно до процедури, яка визначена «Настановою щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» ДСТУ 8907:2019 та «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 № 560.

При прийнятті рішень враховані зміни, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017р. №403 «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», а також Закону України №1817-VIII від 17.01.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності», як об'єкта, що відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Відповідальність за дотримання в проекті зазначених вимог, за відповідність проектної документації вихідним даним, вимогам державних стандартів, норм і правил несе проектна організація, що розробила проектну документацію, а також головний архітектор і головний інженер проекту відповідно до статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.