Замовник будівництва: КНП «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня».

Юридична адреса: 55001, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ,

вул. Миру, буд. 3 (код ЄДРПОУ 33850812)

Генеральний проєктувальник: ТОВ «КРІО-МЕД-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42558586)

Юридична адреса: 08151, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка,

вул. Незалежності, буд. 63

Головний інженер проєкту: Стецюра Денис Вікторович 

сертифікат: серія АР № 015592  дата видачі 26.04.2019 р.

 Склад  проєкту:

   При розробці проєкту використовувались вихідні дані, надані замовником:

-               Завдання на проєктування;

-               Медичне завдання;

-               Технічний звіт обстеження фундаменту для цілей улаштування кріогенного газифікатора у кисневому пункті КНП «ЮМБЛ» ТО 2021/701-А, що виконаний у 2021р. ПП «АРКАДАБУД;

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПРОЄКТУ

Коротка характеристика ділянки

КНП "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня", в якій виконується реконструкція кисневого пункту, знаходиться в м. Южноукраїнськ по вул. Миру, 3. У закладі функціонують понад 20 спеціалізованих відділень, працюють 79 лікарів, молодших фахівців з медичною освітою - 230 осіб та 110 осіб молодшого медичного персоналу. Ділянка лікарні знаходиться в північній частині міста, біля районів з багатоповерховими житловими будинками. Ділянка обмежена з північно-східної сторони вул. Парковою, з міським парком з протилежної сторони вулиці. З північно-західної сторони ділянка обмежена вул. Миру, з дев’ятиповерховими житловими будинками з протилежної сторони вулиці. З південно - східної сторони розташований гаражний кооператив, з південно-західної сторони міський парк та ріка Южний Буг. В’їзд і виїзд на ділянку знаходяться з боку вул. Паркова та вул. Миру. Рельєф ділянки спокійний, спланований з невеликим ухилом у південно-східному напрямку.  Відмітки рельєфу коливаються від 86,09 до 85,12 м. Організація рельєфу максимально враховує існуючі

відмітки будівель, споруд верху покриття прилеглих територій. Ділянка має покриття тротуарів та доріжок для пішоходів, проїздів  для автотранспорту  з асфальтобетону і достатньо озеленена. Відведення поверхневих вод передбачено поверхневим способом в

мережу  дощової каналізації.

Існуючий стан будівництва

Існуюча будівля кисневого пункту – одноповерхова будівля з силікатної цегли, з розмірами в плані 11,38 х 8,37 м. Висота приміщень - 2,94 м. Покрівля плоска, з руберойду. Будівля інфекційного корпусу прямокутна в плані, триповерхова, з несучими стінами з цегли. Будівля головного корпуса прямокутна в плані, п’ятиповерхова,  з несучими стінами з цегли. Конструктивна жорсткість будівель забезпечується несучими зовнішніми та внутрішніми повздовжніми стінами з цегли та горизонтальними дисками плит перекриття і покриття.

Плити перекриття і покриття збірні залізобетонні  багатопустотні, товщиною – 220 мм. Дах плоский, покрівля корпусів виконана із руберойду на бітумній мастиці з утеплювачем, водовідведення з внутрішнім водостоком. В будівлях встановлені металопластикові вікна, зовнішні двері – металеві і з металопластику. Біля стін будівель влаштовано вимощення з асфальтобетону.

Перелік основних робіт по реконструкції кисневого пункту

Згідно завдання на проєктування,  даним робочим проєктом передбачається реконструкція кисневого пункту КНП "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" та улаштування кріогеного газифікатора у складі наступних робіт:

–          виконання залізобетонного майданчику під прєектне обладнання в існуючому кисневому пункті;

–          виконання блискавкозахисту та заземлення проєктного обладнання;

–          встановлення проєктного кріогенного резервуару (газифікатора) об’ємом 5,0 м³;

–           встановлення випарника 200м³/год;

–           виконання обв’язки проєктного обладнання;

–   приєднання проєктного обладнання до існуючої мережі системи киснепостачання в кисневому пункті;

–           прокладання трубопроводу від існуючого кисневого пункту до інфекційного відділення;

–     внутрішньобудинкове розведення системи киснепостачання інфекційного  відділення з влаштуванням швидкороз’ємних муфт з флоуметрами у місцях споживання кисню, відповідно до погодженого медичного завдання;

–    встановлення шести додаткових швидкороз’ємних муфт з флоуметрами у відділенні  анестезіології та інтенсивної терапії;

–    встановлення двох контрольно-відсічних блоків на 1-му поверсі у приймальному відділенні і на 4-му поверсі у хірургічному відділенні;

Мета проєкту: забезпечити  корпуси КНП "Южноукраїнської міської багатопрофільної лікарні" безперебійним постачанням кисню медичного газоподібного на існуючі точки споживання. У зв’язку з поширенням коронавіруса SARS-CoV-2 в світі та різким збільшенням хворих на COVID-19 в Україні, Кабінетом Міністрів України сформовано спеціальний Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV2, та її наслідками. У рамках реалізації заходів по боротьбі з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, проводиться встановлення додаткового резервуару для зберігання рідкого кисню та підведення трубопроводів з киснем до місць його використання.

Гідрологічні та гідрогеологічні умови

Геологічна будова. Літолого-стратиграфічний розріз представляється в наступному вигляді зверху вниз:

Шар 1(ІГЕ-І) Насипний шар, складений з темно-бурого суглинку гумусованого з корінням рослин  та будівельного сміття, твердий, потужністю від 0,6 м. до 1,0 м. Відкладення четвертинного періоду Q ІІІ;

Шар 2. (ІГЕ-ІІ) Суглинок сірого до сірувато-бурого кольору, твердої консистенції, середній , алювіально-делювіального походження , непросідний;

Шар 3. (ІГЕ-ІІІ) Суглинок жовтувато-бурого кольору з сірими плямами, твердої до напівтвердої консистенції, середній з включенням твердих карбонатів та примазками MnO, алювіально-делювіального походження , непросідний;

Шар 4. (ІГЕ-ІV) Суглинок червоно-бурого кольору, напівтвердої консистенції, легкий з включенням мілкого щебеню та жорстви граніту з прошарками каоліну сірого кольору, нижче рівня ґрунтових вод тугопластичної консистенції, водонасичений, алювіально-делювіального походження, непросідний. Відкладення палеогенового періоду Р ІІІ;

Шар 5. (ІГЕ-V) Кора вивітрювання граніту :жорства та щебінь граніту з каолінистим заповнювачем. Відкладення архейського періоду Ar ;

Шар 6. (ІГЕ-VІ) Граніт червоно-чорного кольору у корінному заляганні, тріщинуватий, інтрузивного походження, непросідний.

Архітектурно-будівельні рішення

Робочим проєктом передбачено влаштуваня фундаментів під резервуар для кисню об'ємом 5м³ з одним випаровувачем вагою по 0,2т., та щоглу блискавкоприймача.

Резервуар являє собою металевий циліндр на металевому піддонні з габаритами 2300х2300 мм. і висотою 3154 мм.

Випаровувачі - трубчастої конструкції з габаритами 1620x700x2390 (h) мм. на чотирьох опорах. Фундамент під газифікатор запроєктований в наявній кисневій станції. Конструкція фундаменту – монолітна залізобетонна плита товщиною 700 мм., з розмірами в плані 2300х2300 мм. Для випаровувачів передбачений  фундамент у вигляді залізобетонної плити товщиною 500 мм., з розмірами в плані 1435х925 мм.

Матеріал фундаментів - бетон класу С12/15,F100,W6,  арматура класу А400С по  ДСТУ 3760:2019. В основі фундаменту влаштована подушка з щебеню. Захисний шар прийнятий для арматури

в основі фундаменту не менше 70 мм. Ґрунтом основи фундаментів слугує ІГЕ-2 Суглинок сірого до сірувато-бурого кольору, твердої консистенції, середній, алювіально-делювіального походження, непросідний.

Для блискавкозахисту передбачено встановлення щогли блискавкоприймача Н=14 м. Щогла блискавкоприймача Н=14 м. монтується на монолітний залізобетонний стовпчастий фундамент. Матеріал фундаменту бетон класу С20/25,F50,W6, арматура класу А400С по  ДСТУ 3760:2019. Під фундаментом влаштовується підготовка з щебеню. Ґрунтом основи фундаментів слугує ІГЕ-2 Суглинок сірого до сірувато-бурого кольору, твердої консистенції,

середній, алювіально-делювіального походження, непросідний.

Антикорозійний захист будівельних конструкцій

Усі роботи виконуються відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.6-186:2013 «Настанова щодо захисту будівельних конструкцій будівель та споруд від корозії». Антикорозійний захист металоконструкцій виконується двома шарами емалі ПФ-115 по ґрунтуванню ГФ-021. Захист поверхонь бетонних фундаментів, що знаходяться в ґрунті, здійснюється двома шарами бітумної мастики.

Система централізованого постачання кисню

Кисневий трубопровід з тиском до 1,6МПа відноситься до категорії (УI). Радіуси вигину труб мають бути R = 3 Дн (Дн – зовнішній діаметр). Труби, призначені для монтажу киснепроводів, повинні піддаватися попередньому контролю на відсутність на внутрішній поверхні забруднень жирами і маслом. Контроль повинен проводитися на торцях труб, в доступних місцях: труб, що працюють під тиском не більше 1,6 МПа - оглядом; труб, що працюють під тиском 1,6 МПа. Якщо зібрався бруд, що перевищує допустимий, труби повинні бути знежирені методом, відповідним  вимогам галузевого стандарту "Устаткування кисневе. Методи знежирення. Застосовувані матеріали". Знежирення кисневих трубних проводок до приладів і засобів контролю та автоматики слід проводити відповідно до вимог "Тимчасової інструкції по монтажу кисневих трубних проводок до приладів і засобів автоматизації" Мінмонтажспецбуду.

Система забезпечення лікарні киснем включає в себе газифікаційну кріогенну станцію, розподільчий газовий пункт кисню газоподібного та систему трубопроводів для забезпечення подачі кисню. Робота кріогенної газифікаційної станції заснована на газифікації рідкого кисню, що зберігається в кріогенному резервуарі за робочою температурою Т≥-183 0С, та подальшою подачею кисню на споживача через вентиль видачі рідини на випарник продукційний, де кисень рідкий переходить у газоподібний стан шляхом теплообміну через випарник з навколишнім повітрям. Далі вже газоподібний кисень проходить через запірну арматуру, що змонтована після продукційного випарника, та по магістральному  трубопроводу подається до кисневого газорозподільчого пункту. (на резервуарі кріогенному встановлена арматура та прилади КВП, робота яких описана у інструкції виробника даного резервуара). На кисневому газорозподільчому пункті встановлені колектора, які в свою чергу пов’язані з трубопроводом подачі кисню від джерела (газифікаційна станція) та  трубопроводами споживача (окремо по кожному корпусу). На колекторах розподільчої станції встановлена запобіжна арматура та манометри. Від колекторів кисень з робочим тиском, який дорівнює тиску на який відрегульований кріогенний газифікатор, далі подається до входу у лікувальні корпуси.  Подача кисню виконується по мідним трубопроводам. Мідні труби з’єднуються  на пайці припоєм ЛК-62-05. Радіуси вигину труб повинні бути R = 3 Дн (Дн – зовнішній діаметр). На трубопроводах кисню встановлюється арматура, спеціально призначена для роботи з киснем: латунна, бронзова, з нержавіючої сталі, футерована. Сталева і чавунна арматура не допускається. Установка арматури шпинделем «вниз» не рекомендується.

 Внутрішні трубопроводи лікувальних газів прокладаються в пластикових захисних  коробах, відкрито по стінах приміщень та стель, прикріплюючись  хомутами до стіни (стелі) та приховано в під стельовому просторі за умови доступу до трубопроводів для їх огляду і обслуговування з дотриманням всіх вимог безпеки експлуатації. Кріплення трубопроводів до стіни виконується  хомутами. Кріплення до стелі може бути виконане із застосуванням спеціальних кліпс. Кріплення трубопроводів виконується:  на вертикальних ділянках через 1-1,5 м., на горизонтальних через 0,75-1,0 м.  У місцях проходження через перекриття, стіни і перегородки труби закладаються в захисні футляри (гільзи) з водогазопровідних труб. Простір між трубою і футляром заповнюється  піною  з класом вогнестійкості ЕІ 45 або ЕІ 60. Краї футляра (гільзи) розташовуються в одному рівні з поверхнею стін, перегородок і стель і на 50 мм вище за рівень чистої підлоги приміщень. Ділянки  трубопроводів в місцях проходження через стіни, перекриття і перегородки не повинні мати стиків. Прокладка киснепроводів через вентиляційні канали не дозволяється.  Всі трубопроводи після монтажу повинні пройти випробування пневматично на міцність і герметичність. Величина випробувального тиску приймається: на міцність 1,25Р (Р - робочий тиск), а герметичність повинна відповідати робочому тиску. Киснепроводи фарбуються в блакитний колір. В арматурі та системі подачі кисню використовувати лише  прокладки і матеріали (фторопласт), що допускаються до вживання для роботи в середовищі кисню. Будь які ремонтні  та обслуговуючі дії з системою подачі лікувальних газів повинні виконуватися кваліфікованим персоналом в спецодягу, з вживанням спеціального інструменту, з заповненням всіх необхідних формулярів і паспортів. Залишковий  тиск в балонах не менш, як 0,05 МПа.

Монтаж і з'єднання киснепроводів

Труби, призначені для монтажу киснепроводах, повинні піддаватися попередньому контролю на відсутність на внутрішній поверхні забруднень жирами і маслом. Контроль повинен проводитися на торцях труб, в доступних місцях: труб, що працюють під тиском не більше 1,6 МПа - оглядом; труб, що працюють під тиском 1,6 МПа. Якщо зібрався бруд, що перевищують допустимий рівень, труби повинні бути знежирені методом, відповідним вимогам галузевого стандарту «Устаткування кисневе. Методи знежирення. Застосовувані матеріали». Кожна труба, виготовлена з вуглецевої, низьколегованої або нержавіючої сталі, повинна бути піддана огляду з метою визначення чистоти внутрішньої поверхні від плівок, розривів, окалини і зварювального грата. Труби, в яких виявлено зазначені дефекти, до монтажу не допускаються. У процесі монтажу киснепроводу має бути виключено забруднення його внутрішньої поверхні жирами і маслом. Киснепроводи повинні бути, як правило, звареними в стик. Зварні зєднання не повинні бути розташовані в товщі стін, перегородок і перекриттів. Відстань від зварних стиків повинна бути не менше: до опор - 50 мм., до початку вигину труби (за винятком крутозагнутими відводів) - 100 мм., до вварних штуцерів і бобишек - не менше 200 мм. Монтаж і зварювання сталевих киснепроводів повинні проводитись за технологією, що виключає утворення на внутрішній поверхні киснепроводу шлаку, грата бризок. Фланцеві з'єднання допускається застосовувати в місцях підключення киснепроводів до апаратів, арматури та іншого обладнання, конструкції яких передбачає таке підключення, а також на ділянках, які потребують періодичного розбирання в процесі експлуатації (зміни коліна, «котушки» і т.д.). Не допускається розташовувати фланцеві з'єднання в каналах та інших важкодоступних для огляду місцях. Не допускається розміщення арматури, дренажних пристроїв, фланцевих та різьбових з'єднань в місцях перетину киснепроводу залізних і автомобільних доріг, пішохідних проходів і над дверними отворами. Запобіжні клапани і пристрої на трубопроводах і апаратах з киснем пропускною спроможністю понад 100 м³/год повинні бути закритого типу з викидом газу за межі будівель. На киснепроводах I і II категорій повинна встановлюватися тільки спеціальна арматура, призначена заводами-виробниками для роботи з киснем. На киснепроводах проводах III, IУ, У і УI категорій допускається застосування арматуру, спеціально не призначеної для роботи з киснем, що відповідає вимогам цієї Інструкції (ВСН10-83).

Ідентифікація потенційно небезпечних об'єктів будівництва

Об'єктом  ідентифікації  є  кисневий  газифікатор,  який  встановлюється  на  території  міської клінічної лікарні». Кисень є індивідуальною небезпечною речовиною. Основними видами робіт, які пов’язані з небезпечними речовинами, є газифікація рідкого кисню. Рідкий кисень доставляється до газифікатора в автозаправнику. З автозаправника кисень переливається в резервуар газифікатора, де зберігається і звідти

надходить на газифікацію в випарники. Газифікація кисню здійснюється під тиском 0,7 МПа. З газифікатора газоподібний кисень по трубопроводу надходить в лікувальний корпус. Кисневий газифікатор розташований в окремо стоячій будівлі кисневої станції. Відстань від потенційно небезпечного об'єкту (газифікатора) до найближчого елементу сельбищної території (корпуса лікарні) – 35 м. Встановлений кисневий газифікатор належить до об’єктів підвищеної небезпеки другого класу.

Заземлення, блискавкозахист та захист від вторинних дій блискавки

Всі трубопроводи кисню та арматура, встановлена на них, всі трубопроводи лікувальних газів повинні бути заземлені. Екрани, що мають кабелі, з'єднуються з системою заземлення на обох кінцях і на межах зон. Всі провідні частини, що входять в об'єкт зовні, з'єднуються з системою заземлення споруди. Обладнання, трубопроводи та короби приєднуються до існуючого заземлюючого пристрою. Всі провідні елементи значних розмірів, такі, як металева шафа кисневого спорудження, металева підлога, рами та трубопроводи приєднуються до найближчої заземлювальної шини або іншого загального з'єднувального елементу найкоротшим шляхом. Провідники систем заземлення, зрівнювання потенціалів та заходів проти статичної електрики прийняти не менш як    ПВ3-6мм².

Для забезпечення постійної надійності роботи пристроїв блискавкозахисту  щорічно перед початком грозового сезону проводиться перевірка і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту на цілістність і надійність сполучення конекторів. Рівень блискавкозахисту - ІІI. Для захисту будівлі, передбачається зовнішня система заходів, які застосовуються для уникнення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції. Влаштування зовнішнього блискавкозахисту запроєктовано одиничним стрижньовим блискавковідводом. Система одиничного стрижньового блискавковідводу передбачає встановлення:

- блискавкоприймача (призначений для перехоплення блискавки) - сталь Ø16мм. безпосередньо до стіни. Відстань між струмовідводом і об'єктом, що захищається, не менше 0,1м.;

 - заземлювача (провідна частина), яка перебуває безпосередньо в електричному контакті з землею, який складається з 2 вертикальних електродів сталь Ø16мм, L=4.5м., об'єднаних горизонтальним електродом - сталева полоса 40х4мм. і відстанню між ними 3м.

На відстані 0.5-0.8м від поверхні грунту встановлюється з'єднувач промiжний для зєднання струмовідводів з заземлювачем та для періодичного вимірювання опору заземлювача. Всі електромонтажні роботи (з заземлення та блискавкозахисту) виконати згідно з ПУЕ та наведено в (РК).

Техніка безпеки при роботі з киснем

Робота з киснем сполучена з наступними небезпеками: 

а) загоряння    встаткування,   трубопроводів   і   арматур, що працюють із киснем  або  повітрям  з  підвищеним  вмістом кисню;

б) загоряння  одягу  й  волосяних  покривів   обслуговуючого персоналу, що  перебувають  у  середовищі  газоподібного  кисню,  або повітря з підвищеним вмістом кисню;

в) вибух  вуглеводнів  і  інших  вибухонебезпечних домішок при перевищенні їхнього вмісту в рідкому кисні або рідкому збагаченому киснем повітрі понад припустимий;

г) руйнування матеріалів, викликані крихкістю й хладоємкістю при температурах рідкого кисню; 

д) обмороження при потраплянні рідкого кисню на відкриті ділянки тіла, при доторканні до переохолодженого встаткування, при вдиханні низькотемпературних парів рідкого кисню в легені.

Адміністрація підприємства, на території якого знаходяться балони з киснем, повинна розробити інструкції по техніці безпеки і пожежній безпеці на підставі чинних норм і правил. Обов’язкове забезпечення:

-     очередного та періодичного медичного обстеження обслуговуючого персоналу кисневої згідно Наказу МОЗ України від 24.05.2007р. №246;

-    призначення особи, відповідальної за безпечну експлуатацію обладнання та трубопроводів кисню та їх технічний стан (п1.28 НПАОП 0.00-1.65-88)

Правила з техніки безпеки при роботі з киснем:

-    при зіткненні кисню з мінеральними маслами, асфальтом та іншими горючими речовинами може статися вибух. Пористі речовини, насичуючись випарами кисню, стають вибухонебезпечними. В зв’язку з цим необхідно не допускати засмічування площадки встановлення балонів та заправника, особливо горючими речовинами;

- забороняється працювати у промасленому одязі та забрудненими руками, курити раніше, ніж через 30 хвилин, після знаходження в зоні обслуговування, працювати не обезжиреним інструментом. Рекомендується використання обмідненого інструмента; 

- при необхідності підсвічування приладів в нічні години потрібно користуватись акумуляторними ліхтарями закритого типу;

-       забороняється проводити роботи, пов’язані з різкою, зваркою чи пайкою при ремонті;

-    підтягувати фланцеві, ніпельні з’єднання та сальники арматури під тиском категорично забороняється. Забороняється користуватися ключами з подовжувачами;

-       для продувки обладнання застосовувати повітря або азот, які очищені від масла та вологи, з точкою роси не вище 55^оС;

-      продування трубопроводів перед введенням в експлуатацію і після перерви в експлуатації тривалістю більше 30 діб повинне здійснюватися азотом в кількостях, що забезпечують швидкість в трубопроводі не менш, як  40 м/с (не менш як 2 години) до повного зникнення запахів і слідів промивальних матеріалів. (ВСН 10-83, п. 8.8);

-      в місцях, де проводяться роботи зі зрідженим і газоподібним киснем, повинні бути вивішені відповідні попереджуючі знаки;

-      в випадку проведення ремонтних робіт, тиск в лінії споживання потрібно скинути;

-      у  випадку  загоряння   одяг  повинен  бути  негайно  скинутим  або  зірваним  з потерпілого. Одяг, який просочений киснем,  може  якийсь час  горіти  без  доступу  повітря,  тому  збивати  полум'я або закутувати палаючого в повстину для  припинення  доступу  повітря  не  треба;

- роботи з киснем повинні проводитись в одязі встановленого зразка, з бавовняно-паперового неворсистого матеріалу, в рукавицях з брезенту;

-      заправка газифікатору  проводиться з відключенням від мережі кисне постачання;

-   у приміщенні лікувальних газів повинен вестися контроль повітряного середовища. Не допускається робота в приміщеннях зберігання й розрядки балонів при об'ємній частці кисню в повітрі менш як 19% і більше 23%. Залишковий  тиск в балонах не менш, як 0,05 МПа;

-      до виконання нероз'ємних з'єднань з кольорових металів і сплавів допускаються робітники, які пройшли підготовку і випробування, що здали іспит по програмах, затверджених Міністерством (відомством);

-   варку трубопроводів з кольорових металів дозволяється виконувати при температурі навколишнього повітря не нижче 5°С. Поверхня кінців труб і деталей трубопроводів, що підлягають з'єднанню, перед зваркою оброблена і очищена відповідно до вимог відомчих нормативних документів і галузевих стандартів;

-    у випадку загоряння вентиля балона або трубопроводів необхідно перекрити подачу з рампи (відключити розрядну рампу від споживачів) і відкрити вентиль скидання в атмосферу;

- прокладочні й ущільнюючі матеріали, застосовані у вузлах установки арматури і в роз'єднувальних з'єднаннях, повинні відповідати проєкту та нормативам. У середовищі кисню не допускається використання прокладочних і ущільнюючих матеріалів органічного походження;

-   транспортування балонів із ПРП, як правило, виконується у вертикальному положенні в контейнерах. Наповнені й порожні балони необхідно зберігати в контейнерах або клітках окремо. Мінімальний залишковий тиск в балоні 0,05 МПа.

Заходи з пожежної безпеки

В рамках реконструкції кисневого пункту та улаштування кріогеного газифікатора  реалізовані наступні заходи з пожежної безпеки:

-   на будмайданчику повинен бути передбачений пожежний щит з інвентарем. Проїзди до об’єктів повинні бути справні та не використовуватися для складання матеріалів і виробів;

- передбачена можливість під’їзду до фасадів будинків пожежних автомобілів для  пожежогасіння й евакуації людей з вул. Миру та вул. Паркова. Конструкція покриття проїздів розрахована на навантаження 16т. кожної осі пожежного автомобіля;

-   між будівлями, в яких будуть проводитись роботи з реконструкції і іншими будівлями  і спорудами, які розташовані на ділянці,  витримані протипожежні та санітарно-побутові розриви;

-   повинна бути особа, призначена Наказом відповідальним за забезпечення пожежної безпеки при виконанні комплексу монтажних робіт, яка повинна забезпечувати свочасне виконання

вимог пожежної безпеки, приписів, постанов та інших   законних вимог державних інспек-

торів з пожежного нагляду, знати     порядок проведення тимчасових вогневих та інших пожежонебезпечних робіт, встановити порядок дії працівників при виявленні пожежі;

-    всі працівники, які беруть участь у реконструкції, повинні допускатися до роботи тільки після проходження протипожежного інструктажу та навчання з попередження  і гасіння

можливих пожеж в порядку, встановленому  керівником;

-     працівники підприємства, які беруть участь у монтажних роботах, повинні дотримуватися

на виробництві та в побуті вимог пожежної безпеки, дотримуватися  і підтримувати протипо-

жежний режим, виконувати запобіжні заходи під  час проведення робіт з легкозаймистими і горючими рідинами, іншими небезпечними в пожежному відношенні речовинами, матеріалами і обладнанням;

-     в разі виявлення пожежі або ознак горіння повідомити про нього в підрозділ пожежної

охорони і довести до відома про виявлення пожежі Виробника робіт;

-     на період виконання демонтажно-монтажних робіт пожежогасіння може здійснюватися

від пожежних гідрантів, розташованих на прилеглих ділянках території, а також з викорис-

танням інвентарю пожежних щитів, місце розташування яких вказано на будгенплані.

До початку виконання робіт необхідно уточнити місце розташування пожежних гідрантів

і встановити покажчики їх розташуваня.

Оцінка впливу на навколишнє природне середовище

Під час проєктування, впровадження, а також у процесі експлуатації системи має бути забезпечено екологічну безпеку людей, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище за рахунок дотримання всіх норм і правил, передбачених правилами безпеки, чинними нормативними документами, інструкціями з охорони праці тощо. Заплановані монтажні роботи не загрожують видам та популяціям, що перебувають під особливим захистом. Негативний вплив на флору і фауну не очікується. Шумовий вплив під час реалізації проектованої діяльності відсутній. Потрібно обов’язково утилізувати, знешкоджувати або ліквідовувати можливі шкідливі речовини і відходи. Утилізація акумуляторів після закінчення терміну експлуатації виконується згідно інструкції виробника. Виробничі відходи, які утворюються при виконання будівельних робіт, вивозяться на полігони твердих відходів. Технічні рішення цього проєкту не передбачають зміни та втручання у технологічні процеси, що відбуваються на об’єктах та зовнішніх мережах. Впровадження в дію СРВНС не призводить до виникнення додаткових викидів в атмосферу або ґрунті, таким чином, не погіршує екологічний стан навколишнього середовища, а напроти підвищує ефективність та надійність роботи технологічного обладнання усіх об'єктів. Дотримання всіх чинних норм і правил техніки безпеки, природоохоронних заходів та санітарних норм під час впровадження та експлуатації СРВНС забезпечить відсутність екологічних ризиків життєдіяльності населення від проєктованої діяльності, а також відсутність негативного впливу на повітряне, водне середовище, ґрунтово-рослинний покрив, геологічне середовище, клімат, соціальне і техногенне середовище. Проектована Система є екологічно чистою. Обладнання, що встановлюється, не виробляє компонентів, які забруднюють навколишнє середовище. Спеціальні заходи для охорони навколишнього середовища не передбачаються.

Енергозбереження

Система киснепостачання є пневматичною централізованою системою та не потребує споживання електричної енергії. Трубопроводи не потребують утеплення та повинні бути у відкритому доступі. Головним в роботі системи киснепостачання у напрямку енергоефективності та енергозбереження являється: забезпечення безперебійного киснепостачання хворих та вирішення проблем ефективної та стабільної роботи системи в умовах епідемій та пандемій і здійснення контролю за аварійною ситуацією на інженерних мережах.

Принципові рішення щодо впровадження заходів з енергозбереження:

- реконструкція системи киснепостачання шляхом встановлення нових енергоефективних ємностей для зберігання кисню медичного у зрідженому стані за температури понад - 196°;

- встановлення високопродуктивного обладнання для ефективного випаровування кисню медичного з зрідженого стану у газоподібний та зменшення ефекту обмерзання трубопроводів;

-реконструкція внутрішньобудинкових мереж системи киснепостачання шляхом прокладання мідних трубопроводів підвищеного діаметру;

- проведення після виконання монтажних робіт випробування системи киснепостачання на щільність та міцність, що унеможливлює додаткові втрати кисню медичного (газоподібного) у системі кисне постачання;

- проведення вчасного, якісного та кваліфікованого виконання технічного обслуговування, поточного ремонту, капітального ремонту, знежирення, випробування системи в цілому задля справного та безперебійного її роботи;

• періодично та систематичною перевіряти чи перекриті (закриті повістю) крани, вентилі (швидкороз’ємні муфти) у місцях споживання кисню медичного (газоподібного) при відсутності необхідності у споживанні кисню пацієнтами.

Охорона праці

Проєкт розроблений відповідно до Закону України «Про охорону праці» і передбачає проєктні рішення по створенню безпечних і нешкідливих умов праці, засобів колективного та індивідуального захисту, запобігання нещасних випадків і аварій, використанні сучасних досягнень зарубіжної та вітчизняної науки і практики при монтажі і експлуатації обладнання.

Для забезпечення безпечного ведення процесів, що виключає можливість отримання таких правил:

1. Роботи з реконструкції кисневого пункту вести в строгій відповідності з вимогами безпеки;

2. Виконувати вимоги інструкції по робочому місцю, інструкції по техніки безпеки,   пожежної безпеки і промислової санітарії;

3. Працювати тільки з справними засобами КВПіА, блокування і сигналізації;

4.Всі працівники зобов’язані періодично проходити медогляд згідно з наказом Міністерства       охорони здоров’я України № 150 и від 21.02.2019 р. (із змінами і доповненнями, внесеними Міністерства охорони здоров’я України від 28.06.2014 р.);

5. Необхідно дотримуватися правил, що забезпечують пожежну безпеку, основні з яких полягають в дотримані технологічного режиму, правил внутрішнього розпорядку на виробництві та суворому  дотримані протипожежного режиму;

6. Приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння, які повинні міститися в справжньому стані, розташовуватися в доступних місцях, підхід до яких не повинен бути захаращений;

7. Ремонтна бригада повинна знати розташування первинних засобів пожежогасіння, вміти ними користуватися і використовуваним за призначення;

8. На час виконання вантажно-розвантажувальних  робіт слід виділяти ділянки, навколо яких повинні бути встановлені межі безпечної зони, сигнальні огорожі, знаки безпеки.

До складу санітарно-побутових приміщень відносяться гардеробні, душові, вмивальні, вбиральні, місця для паління, питного водопостачання та зберігання одягу. На кожного працюючого виділено в гардеробній місце на вішалці для домашнього та спеціального одягу. Для санітарно-побутового забезпечення будівельників виділяється тимчасово

пристосовані підсобні приміщення у будівлі лікарняного корпусу. Складування матеріалів, конструкцій і виробів слід здійснювати відповідно до вимог стандартів і (або) технічних умов на них.

Кошторисна документація

Заявлена кошторисна вартість, передбачена наданою кошторисною  документацією, у поточних цінах станом на 22.09.2021 р. складала 4839,436 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи – 1386,751 тис. грн.; устаткування – 2526,309 тис. грн.;    інші витрати – 926,376 тис. грн.

За результатами розгляду кошторисної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проєктом, складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

тис. грн

Опис зауважень та внесених змін

Під час проведення експертизи робочого проєкту ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Міжрегіональна будівельна експертиза»  висунула зауваження з питань вимог до міцності, надійності та довговічності об’єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини. За результатами розгляду, робочий проєкт  відредагований за зауваженнями відповідно до нормативних вимог з доповненнями необхідними матеріалами та погодженнями в повному обсязі, що надає підставу затвердити його в установленому порядку.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проєкту покладається на генпроєктувальника та замовника.