Шифр робочого проекту:  14.02.2021.

Замовник будівництва: Комунальне  некомерційне підприємство Кам’янської міської ради «Міська лікарня № 7» (код ЄДРПОУ 05411245). Юридична адреса: 51900, Дніпропетровська обл., м. Кам’янське, вул. Сергія Слісаренка, 3.

Генеральний проектувальник: ТОВ «Будівельно - ремонтна група «Житлобуд-1» (код ЄДРПОУ 45153183). Юридична адреса: 51911, Дніпропетровська обл., м.Кам’янське, вул. Воробйова, 13.

Головний інженер проекту: Пєніє В.А. (кваліфікаційний сертифікат серія АР №003842 від 28.09.2012; свідоцтво про підвищення кваліфікації  № 364 від 27.04.2018 р.).

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта  - СС2 (середні наслідки).

При розробці проектної документації використовувались вихідні дані і документи, надані замовником:

·      Завдання на проектування, затверджене Генеральним директором КНП КМР «Міська лікарня № 7»  19.01.2021 р.;

·      Медичне завдання, затверджене Начальником управління охорони здоров’я Кам’янської міської ради  06.01.2021 р.;

·      топографічний план в масштабі 1:500, наданий Замовником;

·      Висновок про інженерно-геологічні умови ділянки по об’єкту «Капітальний ремонт системи киснезабезпечення КНП КМР «Міська лікарня № 7» за адресою: м. Кам’янське, вул.Сергія Слісаренка, 3», виконаний фахівцями ДП «ДніпроДІІНТР» - Д/ф ДП «УкрНДІІНТВ», м.Дніпро у 2021 р. (шифр 8548);

·      Технічний  висновок за результатами обстеження несучих і огороджувальних конструкцій будівлі інфекційного корпусу комунального закладу Дніпродзержинська міська лікарня №7 Дніпропетровської обласної ради, розроблений фахівцями ТОВ «Афіна Центр» у 2015р. (шифр 01915-ТЗ);

·      Технічний паспорт БТІ на громадський будинок «Інфекційний корпус» м. Кам’янське, вул.Сергія Слісаренка, 3», складений ПП «ЛЕКС СТАТУС» 07.12.2020р.

Стислий опис основних проектних рішень

 У зв’язку з поширюванням на території України інфекції COVID-19, гостро стало питання забезпечення газоподібним киснем інфекційних відділень, призначених для лікування даного захворювання. Так як існуючі системи киснезабезпечення лікарень були орієнтовані на використання кисневих балонів ємністю 40 л, вони виявились нездатні забезпечити потребу в кисні для апаратів ШВЛ в повному обсязі при значному збільшенні захворюваності.

Для рішення цього питання передбачено накопичення рідкого кисню на території інфекційного відділення КНП КМР «Міська лікарня № 7» з подальшою газифікацією його в межах киснево - газифікаційної станції і транспортування споживачу.

Будівельні роботи по капітальному ремонту передбачається виконати в одну чергу.

Характеристика району будівництва та будівельного майданчика.

Адміністративно ділянка відноситься до Заводського району, розташована в правобережній частині міста Кам’янське, в західній частині території КНП КМР «Міська лікарня №7».

Ділянка межує:

- з східного боку розташовується 7-ми поверхова будівля головного корпусу;

-з західного боку розташовується вільна від забудови територія, огороджена парканом, на якій прокладено кінцеве кільце трамваю № 1;

-з північного боку  розташовується вільна від забудови територія, має огорожу та обмежена червоною лінією вул. Сергія Слісаренка;

- південного боку розташовується вул. Стасова.

Рельєф ділянки  має значний ухил у бік проїжджої частини вул. Сергія Слісаренка, що створює сприятливі умови для організації поверхневого стоку в міську зливову каналізацію.

Абсолютні відмітки денної поверхні знаходяться в межах 162,50-164,50м.

Згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27-2010 «Будівельна кліматологія» ділянка будівництва відноситься до ІІ (південно-східного) кліматичного району.

Дніпропетровська область належить до області з помірно-континентальним кліматом, який відрізняється спекотним, сухим літом і не дуже холодною зимою.

Абсолютна максимальна температура зовнішнього повітря – від +39°С до +41°С.

Абсолютна мінімальна температура зовнішнього повітря – від мінус 32°С до мінус 42°С.

Температура повітря найбільш холодної п'ятиденки  забезпеченістю  0,98 - мінус 29ºС.

Територія відноситься до зони недостатнього зволоження. Середньорічна кількість опадів 400-500мм. Відносна вологість повітря менше 65%.

Характеристичні значення навантажень і впливів для м.Кам’янське Дніпропетровської області, згідно з додатком Е ДБН В.1.2-2:2006:

- вітрове навантаження Wо - 470 Па;

- снігове навантаження Sо - 1280Па;

- товщина стінки ожеледі – 19 мм;

- вітрове навантаження при ожеледі Wв - 230 Па.

Сейсмічність району - не розглядається, згідно з ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних районах України», зміна 1 (п. 5.1.1 та Додаток А, табл.А.1, карта ЗСР-2004-А для будівель і  споруд класу наслідків СС2 заввишки до 73,5м).

 Дані інженерно-геологічних  вишукувань.

Інженерно-геологічні вишукування майданчику будівництва виконані фахівцями ДП «ДніпроДІІНТР» - Д/ф ДП «УкрНДІІНТВ», м.Дніпро у 2021 р. (за матеріалами вишукувань минулих років).

В геоморфологічному відношенні досліджувана ділянка приурочена до вододільного плато правого берега річки Дніпро.

Із несприятливих фізико-геологічних процесів необхідно відмітити наявність в геологічному розрізі потужної товщі маловологих лесових ґрунтів, які здатні проявляти просідні властивості від замочування.

Досліджувана товща ґрунтів за номенклатурними ознаками і властивостями розділена на 5 інженерно-геологічних елементів (ІГЕ):

ІГЕ-1. Насипні ґрунти представлені суглинками темно-сірими, твердими, з включенням будівельного сміття. Потужність ґрунтів  може досягати  1,5м.

ІГЕ-2. Грунтово-рослинні грунти - суглинки чорні, тверді, з корінням рослин. Потужність до 1,0м.

ІГЕ-3. Cуглинки лесові, бурувато-жовті, жовтувато-бурі, тверді, карбонатизовані. Потужність шару до 6,5м.

ІГЕ-4. Cупіски лесові, світло-жовті, жовті, тверді вище зони капілярної кайми рівня підземних вод, пластичні в зоні капілярної кайми та нижче рівня, карбонатизовані. Розкрита потужність  до 11,0м. Через різну ступінь насичення водою супіски шару 4 розділені на два ІГЕ:  ІГЕ-4 – ґрунти твердої консистенції, ІГЕ-4а – пластичної консистенції.

Лесові суглинки ІГЕ-3 і супіски ІГЕ-4 знаходяться в твердому, маловологому стані і при замочуванні проявляють просідні властивості як при додаткових навантаженнях, так і при тиску від власної ваги ґрунту. Початковий тиск просідання суглинків ІГЕ-3 становить 45кПа, а супісків ІГЕ-4 - 130кПа.

Потужність просідаючих ґрунтів в межах ділянки становить близько 14,2м. Сумарне просідання маловологої лесової товщі (ІГЕ-3,4) при тиску від власної ваги ґрунтів перевищує 25см. Досліджувана ділянка відноситься до другого типу ґрунтових умов за просіданням.

За результатами хімічних аналізів водних витяжок з ґрунту суглинки лесові (ІГЕ-3) за вмістом солей сульфатів середньо агресивні (ХА2) до бетонів марки W4, слабоагресивні (ХА1) до бетонів марок W6, W8 по водонепроникності на портландцементі, неагресивні до бетонів марок W4, W6, W8 на портландцементі з мінеральними добавками і до сульфатостійких цементів. За вмістом хлоридів - неагресивні до арматури залізобетонних конструкцій.

Територія за геолого -гідрогеологічними умовами належить до III типу територій за потенційним підтопленням. В даний час рівень підземних вод може знаходитись на глибині 18,0м від існуючої денної поверхні. Водовмісними ґрунтами є супіски ІГЕ-4а.

Замочування маловологих просідаючих ґрунтів ІГЕ-3, 4 зверху в результаті витоків з водогінних комунікацій, просочування атмосферних опадів і за рахунок підйому рівня підземних вод може спричинити їх обводнення і, як наслідок, погіршення фізико-механічних властивостей ґрунтів,  зниження деформаційних показників, прояв просідних деформацій.

В процесі нового будівництва погіршення несучих властивостей ґрунтів ІГЕ-4а не відбудеться.

Категорія складності інженерно-геологічних умов – третя.

Насипні (ІГЕ-1) і ґрунтово-рослинні (ІГЕ-2) ґрунти не придатні для використання при будівництві, повинні бути вилучені з котловану на повну потужність.

В основі фундаментів мілкого закладення залягають просідаючі лесові суглинки ІГЕ-3, які не можуть бути основою фундаментів без попередньої підготовки.

Для нормальної експлуатації споруд, що проектуються,  необхідно передбачити заходи щодо виключення або зменшення шкідливої дії природних і експлуатаційних факторів, усуненню несприятливих властивостей ґрунтів під фундаментами  згідно вимог ДСТУ-Н Б.В.1.1-44:2016.

Нормативна глибина сезонного промерзання суглинистих ґрунтів для Дніпропетровської області  становить 0,79 м.

Технічний  стан  будівлі  інфекційного відділення  лікарні № 7

Фахівцями ТОВ «Афіна Центр» в грудні 2015 р. був виконаний комплекс робіт з обстеження будівельних конструкцій дитячого інфекційного відділення міської лікарні № 7.

Будівля має в плані прямокутну форму. Габаритні розміри в осях становлять 46,3х51,14м.

Висота приміщень становить 3,0 м, висота підвалу 2,4м.

Будівля обладнана двома ліфтами, системами центрального опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, електроосвітлення та електросилового обладнання.

В архітектурному відношенні виділяються два обсягу - основна двоповерхова частина і одноповерхова прибудова. Будинок розділений на окремі бокси з прийомними відділеннями та палатами. Всередині будівлі проходять два поздовжніх коридори, зв'язки між поверхами забезпечуються двома ліфтами і трьома сходовими клітками. Прибудована одноповерхова частина також з'єднується коридором з основною будівлею.

Під усією будівлею розташовується підвал, який з'єднується прохідним тунелем з іншими будівлями.

У конструктивному відношенні будівля має переважно поперечні несучі стіни, розташовані уздовж будівлі з кроком 6,3 м. Ядрами жорсткості служать сходові клітини.

Основні конструктивні елементи будівлі:

Фундаменти – монолітні залізобетонні стрічкові.

Зовнішні і внутрішні стіни підвалу - зі збірних бетонних блоків і монолітного бетону.

Під перекриттям підвалу виконаний армований монолітний залізобетонний пояс.

Зовнішні стіни - цегляні  товщиною 510 мм, викладені із силікатної цегли і облицьовані зовні керамічною плиткою.

Перегородки –цегляні.

Перекриття - збірні залізобетонні кругло пустотні плити прольотом 6,3м.

Перемички - збірні залізобетонні брускові.

Сходи - зі збірних залізобетонних маршів і майданчиків.

Покрівля – рулонна

Водостік - зовнішній неорганізований.

Вимощення – асфальтобетонне, шириною 1,5м.

Під час проведення обстеження виявлені дефекти та пошкодження, що негативно впливають на придатність до нормальної експлуатації будівельних конструкцій:

- протікання покрівлі, яка призводить до появи цвілевих грибків на стінах, на плитах перекриття 1-го, 2-го поверхів, до руйнування оздоблювальних покриттів і виходу з ладу мережі електропостачання;

- знос покриття підлог і оздоблювальних покриттів стін і стель;

- теплотехнічні характеристики зовнішніх огороджувальних конструкцій не відповідають вимогам діючих нормативних документів

Технічний стан основ, фундаментів, зовнішніх стін нижче позн.0.000,  плит перекриття, перегородок, вимощення  – задовільний (категорія 2),  придатний до подальшої експлуатації.

Технічний стан стін вище позн.0.000,  покрівлі, підлоги, мереж холодного та гарячого водопостачання, каналізації, центрального опалення, електропостачання, оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації (категорія 3).

Технічний стан будівлі, в цілому, відповідає стану 3 - непридатний до нормальної експлуатації.

Згідно рекомендацій технічного обстеження 2015 р., необхідно виконати капітальний ремонт будівлі за проектом спеціалізованої організації.

Згідно вимог п.4.2 ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016, п.4.3 ГОСТ 31937-2011 планове обстеження проводиться не рідше одного разу в 5 років для об’єктів, що працюють в несприятливих умовах (просідаючи грунти).  Необхідно проведення чергового обстеження будівлі лікарні відповідно до вимог  Постанови КМУ №257 від 12.04.2017 р.

 Генеральний план та транспорт,  благоустрій

Всі рішення по генеральному плану передбачаються з урахуванням існуючої забудови лікарні і відповідно до вимог санітарних і протипожежних норм.

Під'їзд до будівлі інфекційного відділення здійснюється з використанням існуючої проїжджої частини вул. Сергія Слісаренка і існуючої під'їзної дороги. Периметральний об'їзний шлях навколо будівлі дає можливість вільного під'їзду, маневрування і зупинки автомобільного транспорту, а також спецавтотранспорту. Мережа існуючих автодоріг забезпечує технологічне і протипожежне обслуговування будівлі лікарні і проектованих споруд.

Передбачається розміщення на генплані киснево-газіфікаційної станції. Для зручного під’їзду та постановки спецавтотранспорту для наповнення кріогенних резервуарів рідким киснем облаштовується ділянка з асфальтовим та бетонним покриттям.

Робочим проектом передбачається вертикальне планування тільки навколо проектованого майданчика для кріогенних резервуарів і вирішене з урахуванням відміток існуючого рельєфу, відміток існуючих автодоріг і надійного відводу поверхневих вод від проектованих споруд.

Дощові води відводяться до лотоків існуючих автодоріг, з подальшим випуском в існуючу закриту дощову каналізацію.

 Технологічні  рішення.

Робочим проектом передбачається:

- розміщення на території інфекційного відділення кисневої газифікаційної станції;

- прокладка  підземних трубопроводів кисню до  будівлі - споживачів (зовнішні мережі);

- розводка трубопроводів кисню по боксам та палатам інфекційного відділення (внутрішні мережі).

Киснево-газифікаційна станція

Киснево - газифікаційна станція (КГС) призначена для прийому і зберігання рідкого кисню, а також видачі газоподібного медичного кисню в будівлю інфекційного відділення.

Зберігання та випаровування рідкого кисню здійснюється в двох (один робочий, другий резервний) кріогенних резервуарах ємністю 3м³ кожний типу MICRO BULK МВС -3000 компанії Taylor-Wharton (Словаччина).

Криогенний резервуар МВС-3000 передбачає зберігання рідкого кисню з максимальним робочим тиском 24 бар і автоматично забезпечує підтримку потрібного тиску судини шляхом контрольованого випаровування рідини. Джерелом енергії для створення тиску і випаровування рідини є температура навколишнього повітря. Котушка змійовика, що створює тиск, прикріплена до зовнішнього кожуха. Випарники закріплені на корпусі виробу. Власний контур автонаддуву дозволяє видавати газоподібний кисень з тиском від 0 до 24 бар.

Заправка станції рідким киснем здійснюється спецавтотранспортом.

Запас рідкого кисню в двох криогенних резервуарах МВС-3000, при середньодобовому споживанні газоподібного кисню 558,7м³ /добу, складе приблизно 8,95 доби.

Кріогенні резервуари  розміщені поза будівлею інфекційного відділення на відкритому бетонному майданчику під навісом для захисту від сонячних променів і огороджені сітчастим парканом висотою 2м.

Відстань від огородження майданчика КГС до найближчих будівель складає 25м.

Прокладка трубопроводу газоподібного кисню передбачена надземна - в межах території КГС і підземна – на ділянці від КГС до будівлі інфекційного відділення.

Від кожного криогенного резервуару передбачений окремий незалежний киснепровід.

Для підземних киснепроводів в місці перетину ними автомобільної дороги передбачені футляри з труб Ду150 ГОСТ 10704.

Система централізованого  киснепостачання

Централізованим джерелом газоподібного кисню (медичний кисень, об'ємна частка кисню 99,5%) є киснево-газифікаційна станція з двома (один робочий, інший резервний) кріогенними резервуарами ємністю 3м³ кожний типу MICRO BULK МВС -3000 компанії Taylor-Wharton (Словаччина).

У будівлі інфекційного відділення на другому поверсі для введення трубопроводів кисню передбачено приміщення - вузол управління медичними газами.

Введення киснепроводу надземне - два трубопроводи газоподібного кисню Ду20 з нержавіючої сталі 12Х18Н10Т  ГОСТ 9941.

Подача газоподібного кисню в будівлю інфекційного відділення проводиться в обсязі до 40 м³ /год (максимум споживання) тиском 16 бар, швидкість руху до 10 м/с.

На введенні (в приміщенні) встановлені два відключаючих кисневих крана.

Група трубопроводів - В, категорія - V (згідно СН 527-80).

У приміщенні вузла управління медичними газами встановлена газорозподільна рампа типу ММ40 разом із стабілізатором розподільної рампи ММ40 компанії GCE Group (Чехія).

Газорозподільна рампа разом із стабілізатором тиску знижує тиск газу, що надходить з киснево - газифікаційної станції в два етапи до 4,5 бар, забезпечує безперебійну подачу кисню при автоматичному перемиканні з робочої ємності на резервну ємність. Система дозволяє виконувати огляд і обслуговування устаткування без переривання газопостачання.

Після газорозподільної рампи вся розводка трубопроводів в будівлі інфекційного відділення передбачена із мідних труб марки Т по ГОСТ 617.

Трубопроводи прокладаються відкрито по стінах будівлі на 0,3-0,5м нижче стелі (під стелею підшивання). У місцях проходження через перекриття, стіни та перегородки труби закладаються в захисні футляри (гільзи) з водогазопровідних труб. Простір між трубою і футляром закладається негорючим герметиком.

Для можливості посекційного відключення ділянок киснепроводів на кожному поверсі в місцях відгалужень від основного стояка передбачені контрольно - відключаючі коробки з відключаючою запірною арматурою.

У приміщенні вузла управління медичними газами передбачена установка стаціонарного датчика газоаналізатора кисню Дозор-С.

Труби, призначені для монтажу киснепроводів, повинні піддаватися попередньому контролю на відсутність на внутрішній поверхні забруднень жирами і маслом.

Труби, призначені для киснепроводів, повинні мати сертифікати заводів-виготовлювачів і відповідати вимогам стандартів про відсутність на внутрішній поверхні полон, рванин, заходів, зварювального грата і окалини.

Контролю фізичними методами повинні піддаватися найгірші з прийнятих за зовнішнім виглядом зварних стиків в кількості не менше 25% від загальної кількості зварних швів.

Всі трубопроводи після монтажу повинні бути випробувані пневматично на міцність і герметичність. Величина випробувального тиску приймається:

а) на міцність 1,25Р (Р - робочий тиск 4,5 бар);

б) на герметичність - робочий тиск.

Випробування проводити лише за умови відсутності пацієнтів і медперсоналу в приміщеннях, де проводяться випробування.

Для захисту киснепроводів від статичної електрики останні повинні бути надійно заземлені.

Заходи по забезпеченню безпеки технологічного процесу постачання медичних газів

Постачання лікувальних газів відбувається безперервно, цілодобово в автоматичному режимі.

Обслуговування обладнання та системи постачання газів в лікарняні приміщення потребує періодичного нагляду існуючого обслуговуючого персоналу, який пройшов навчання по обслуговуванню обладнання.

Головною вимогою безпеки ведення технологічного процесу є чітке дотримання норм технологічного режиму, правил техніки безпеки, інструкцій по робочим місцям і охороні праці.

До роботи допускаються працівники не молодше 18 років, що пройшли стажування і перевірку знань та пройшли медогляд.

Забороняється допуск до кисневого обладнання сторонніх осіб.

Категорично забороняється застосовувати на майданчику кисневої станції мастильні матеріали, ганчір’я.

Небезпеки при роботі з рідким киснем

Рідкий кисень має дуже низьку (кріогенну) температуру, легко випаровується при звичайних температурах, збільшуючи у багато разів свій обсяг.

Робота з рідким киснем зв'язана з наступними небезпеками:

а) обмороження обслуговуючого персоналу;

б) швидке закипання зі створенням високих тисків в замкнутих посудинах;

в) можливість руйнування конструкцій з вуглецевої сталі і інших нехолодостійких металів і матеріалів.

Рідкий кисень не токсичний, не горючий і не вибухонебезпечний. Будучи сильним окислювачем, різко збільшує здатність інших матеріалів до горіння. Ряд матеріалів (дерево, папір, асфальт, вугілля та ін.), будучи  просоченими рідким киснем, здатні детонувати.

При протоках або витоках рідкого кисню можлива поява зон з підвищеним вмістом кисню, що створює небезпеку виникнення пожеж. Ці зони повинні бути позначені спеціальним попереджувальним знаком, в них повинно бути обмежено перебування людей і не повинні знаходитися легкозаймисті матеріали.

Небезпеки при роботі з газоподібним  киснем

Повітря з підвищеною об'ємною долею кисню (більше 23%) і чистий кисень не токсичні і не здатні горіти і вибухати. Оскільки кисень є активним окислювачем, більшість речовин і матеріалів в середовищі кисню або в середовищі повітря з високим вмістом кисню утворюють системи з підвищеною вибухопожежо- та пожежонебезпечністю.

Здібність матеріалів до спалаху зростає при підвищенні тиску і температури кисню.

Після перебування в середовищі, збагаченому киснем, не дозволяється палити, використовувати відкритий вогонь і наближатися до вогню. Одяг має бути провітрений протягом 30хв.

Завданням техніки безпеки є повне усунення причин нещасних випадків і професійних захворювань.

Для обслуговування встановлюваного устаткування і трубопроводів в робочому стані адміністрація лікарні повинна виділити відповідальних виконавців,  вивчених і атестованих за спеціально розробленою програмою, затвердженою в установленому порядку. Періодична перевірка знань персоналу повинна проводитися не рідше за 1 раз в 12 місяців.

 Архітектурно – будівельні  рішення

Робочим проектом передбачено влаштування майданчика з навісом і огородженням для розташування обладнання киснево-газифікаційної станції (кріогенних резервуарів).

За відносну відм.0.000 бетонного майданчика навколо резервуарів прийнята абсолютна відм. 163,170.

Конструкція покриття автопід’їзду наступна:

-  верхній шар покриття - асфальтобетонна суміш марки 1 Тип А ( АСГ.Др.А.НП.БМКП 60/90-65) - 0,04 м;

-  розлив бітумної емульсії ЕКП-60 за нормою 0,4 л/м² ;

-  вирівнювальний шар покриття з дрібнозернистої асфальтобетонної суміші марки 1 Тип А (АСГ.Др.Щ.А.НП.1 БНД 70/100) – 0,06м;

-  розлив бітумної емульсії ЕКП-60 за нормою 0,8 л/м² ;

-  основа щебінь фракції 20-40мм в суміші з щебенем фракції 5-10мм (25%) – 0,26 м;

-  ущільнений грунт.

Конструкція покриття ділянки автодороги шириною 8,3м перед киснево- газифікаційною станцією:

-  бетон товщиною  100мм (бетон кл. С 12/15), армований сіткою 200/200/8, А 240С;

-   щебенева основа фракції 20-40мм в суміші з щебенем фракції 5-10мм (25%) – 0,25 м;

-  ущільнений грунт.

Конструкція покриття майданчика навколо кріогенних резервуарів (в межах огорожі): монолітний  бетон  товщиною 150мм (бетон кл.С20/25), армований сіткою 200/200/8, А 240С.

По периметру майданчика передбачене водонепроникне мощення товщиною 100мм з ухилом (бетон кл.С12/15, армований сіткою 200/200/8, А 240С).

Конструктивні  рішення.

Фундамент під кріогенні резервуари – суцільна монолітна залізобетонна плита розміром в плані 1950х4300мм, товщиною 400мм. Матеріал - бетон класу С12/15, арматура класу А 400С, А 240С за ДСТУ 3760:2019. Армування плити виконується у верхній і нижній зоні у двох напрямках, з кроком 150х150 мм.

Навіс над кріогенними резервуарами – виконується  із металоконструкцій. Стійки навісу прийняті висотою 3,6 - 3,9 м до низу покриття навісу, з труби діаметром 159х5 по ГОСТ 8732-78. Балки і прогони навісу прийняті з прокатних гарячекатаних швелерів N 16 за ДСТУ 3436-96. Покриття навісу виконане з профілю сталевого гнутого трапецієвидного по ДСТУ 8802:2018. Відповідно до вимог п.7.7.4 ДБН В.2.6-220:2017 передбачається герметизація подовжніх і поперечних стиків між листами.

Огородження майданчику киснево-газифікаційної станції передбачено сітчастим сталевим, заввишки 2,0м. Огородження має хвіртку завширшки 3м. Стійки огородження прийняті із гнутих замкнених профілів 80х3.

Фундаменти під стійки навісу і стійки огородження – стовпчасті, монолітні залізобетонні, із сульфатостійкого бетону кл. С12/15, W6, F75; арматура класу А240С за ДСТУ 3760:2019.

Під фундаментною плитою і фундаментами влаштовується бетонна підготовка товщиною 100мм з бетону кл.С8/10.

З метою усунення просідних властивостей ґрунтів у верхній частині зони, що стискається, в якості суцільного водонепроникного екрану основою фундаментів служить ґрунтова «подушка». Насипні (ІГЕ-1) і ґрунтово-рослинні (ІГЕ-2) ґрунти  вилучаються з котловану на повну потужність. В якості матеріалу для утворення ґрунтової «подушки» служать привізні суглинки, пошарово ущільнені (товщина шарів 0,2-0,3м) при оптимальній вологості, до щільності сухого грунту 1,7 г/см³.

Зворотна засипка пазух котловану виконується глинистим грунтом, з пошаровим ущільненням відразу після улаштування фундаменту, використовувати дренуючі грунти не допускається.

Вертикальна гідроізоляція фундаментів та всіх залізобетонних конструкцій, що стикаються з грунтом, виконується обмазкою гарячим бітумом за 2 рази по бітумній грунтовці.

Захист металевих конструкцій від корозії передбачений шляхом покриття емаллю ПФ-115  за 2 рази по грунтовці ГФ-021 (2 шари).

Категорії відповідальності конструкцій, відповідно до розділу 5.2  ДБН В.1.2-14:2018:  фундаменти, стійки навісу - «А»;  балки, прогони навісу – «Б»; огородження майданчика – «В».

Забезпечення надійності та конструктивної  безпеки

Заходи з забезпечення експлуатаційної надійності і працездатності споруд, розташованих на майданчику будівництва, передбачені у відповідності до вимог ДБН В.1.2-14:2018:

1. Заходи по ліквідації просідних властивостей грунтів у основі фундаментів.

2. Водозахисні заходи згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-44:2016:

- виконання планування території, що забезпечує надійне відведення атмосферних вод з території майданчика;

- створення суцільного водонепроникного екрана – грунтової «подушки»;

- якісне ущільнення  зворотних засипок пазух  котлованів та траншей.

3. Конструктивні заходи: загальна просторова жорсткість споруди навісу забезпечується металевими рамами та диском покриття.

4. Антикорозійні заходи по захисту залізобетонних і металевих конструкцій від корозії.

 Забезпечення енергоефективності

Проектом передбачені  технологічні та інженерні рішення для підвищення ефективності та раціонального використання енергетичних ресурсів, передбачені енергозберігаючі заходи та зниження енергоємності кисневої станції, зокрема:

- вибір обладнання та трубопроводів, що транспортують кисень виключають можливість втрат енергоносіїв;

- обладнання та трубопроводи захищені від корозії, що дозволяє подовжити термін експлуатації;

- зовнішня частина киснепроводів має теплову ізоляцію, що зменшує витрату енергії на його підігрів в зимовий період.

Згідно з завданням на проектування, розділ «енергоефективність» для будівлі лікарні (утеплення підвалу, фасадів, покрівлі та інше) буде виконаний за окремим проектом, по окремому договору.

 Пожежна безпека та протипожежні заходи

Пожежобезпека на об'єкті забезпечується прийнятими заходами відповідно до:

- ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»,

- ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека. Загальні вимоги»;

- НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки України»;

- ДБН В 2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров'я»;

- ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди».

Робочим проектом передбачено ряд протипожежних заходів, спрямованих на запобігання виникненню пожежі і вибуху.

Зовнішнє пожежогасіння передбачається від існуючих пожежних гідрантів на внутрішньо-майданчикових мережах водопроводу з витратою по 10 л/с та радіусом дії до 100м.  Є вільний проїзд до будівлі по твердому покриттю з можливістю кругового об'їзду.

Будівля в цілому і окремі приміщення мають необхідну кількість розосереджених евакуаційних виходів, обладнані достатньою кількістю первинними засобами гасіння пожежі (вогнегасники, пожежні крани з пожежними рукавами). Ширина шляхів евакуації відповідає розрахунковій кількості людей. Відкривання дверей передбачено у напрямку шляхів евакуації.

Приміщення будівлі обладнані системою оповіщення про пожежу та керування евакуюванням 4-го типу.

Блискавкозахист

Відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» споруда газіфікаційної кисневої станції відноситься до III  рівня  по улаштуванню блискавкозахисту.

Робочим проектом передбачається для споруди захист від прямих ударів блискавки і заносу високого потенціалу через наземні (надземні) металічні конструкції та комунікації.

Для захисту споруди від прямих ударів блискавки передбачається накладання блискавкозахисної сітки на покрівлю з послідуючим її з`єднанням струмовідводами з заземлювачами блискавкозахисту.

Всі виступаючі над покрівлею металічні елементи передбачається приєднати  до блискавкозахисної  сітки.

Для захисту від заносу високого потенціалу по зовнішніх наземних (надземних) комунікаціях та конструкціях передбачається їх приєднання на вводі до споруди до заземлювачів блискавкозахисту.

 Захист від шуму

Обладнання, що встановлюється, не є джерелами механічного або високочастотного шуму та відповідає діючим нормам щодо безпеки експлуатації та санітарним нормам щодо шумових показників.

Перевищення рівнів шуму в приміщеннях лікувального закладу і на прилеглій території, яке може виникати під час роботи устаткування, відсутнє.

Основним джерелом зовнішнього шуму на ділянці будівництва є шум від автомобільного транспорту та будівельних машин і механізмів, що використовуються для виконання земляних та бетонних робіт.

Для запобігання шкідливого впливу шуму на пацієнтів і співробітників лікарні, не дозволяється виконання будівельних робіт в ранковий та нічний час. Час виконання будівельних робіт слід погодити з адміністрацією закладу.

Основним джерелом внутрішнього шуму є шум від використання електричного інструменту, що застосовується для пробиття отворів у стінах і перегородках, та кріплення киснепроводів.

З урахуванням шумозахисних заходів, які передбачені проектом, забезпечуються нормативні вимоги ДБН В.1.1-31:2013, згідно з якими рівень шуму не повинен перевищувати: в палатах і кабінетах - вдень - 30 дБА.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

За результатами проведеної ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки встановлено, що система киснезабезпечення інфекційного відділення КНП КМР "Міська лікарня № 7» за адресою м. Кам’янське, вул. Сергія Слісаренка, буд.3, не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки, а залишається в статусі «Потенційно небезпечний об’єкт».

Проектований об'єкт згідно вимог ДБН В.1.2-4:2019 знаходиться поза зонами можливого руйнування, хімічного забруднення, катастрофічного затоплення, а також поза зонами можливого радіоактивного забруднення. Основною небезпечною речовиною, що може спричинити виникнення надзвичайної ситуації, є рідкий кисень.

Об’єкт капітального ремонту не є об’єктом техногенної небезпеки.

Режим роботи станції газифікації - безперервний. Передбачений обсяг контролю і автоматизації дозволяє проводити технологічний процес в умовах нормальної експлуатації без постійної присутності обслуговуючого персоналу.

Процес газифікації рідкого кисню на не потребує зовнішньої енергії і проектом не передбачається подача електропостачання на кисневу станцію; рішення щодо підвищення надійності електропостачання не передбачається.

Проектом не передбачається улаштування додаткових джерел водопостачання; рішень щодо підвищення їх стійкості роботи не передбачається.

Територія, на якій розташовується об'єкт будівництва, не входить в зону обов'язкового світлового маскування.

Для експлуатації кисневої станції необхідно розробити «План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій (ПЛАС) і включити його до загального Плану.

 Доступність  об’єкта  для  маломобільних  груп  населення  (МГН)

При проектуванні системи киснепостачання об’єкта відповідно до вимог ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»  з метою доступності його для МГН, передбачені наступні заходи:

- киснепроводи всередині будівлі прокладаються таким чином і на висоті, що унеможливлює зменшення мінімальних розмірів розворотних  майданчиків (1,5м) або ширини дверних прорізів 0,9м;

- висота встановлення медичних розеток дозволяє користування ними безпосередньо з інвалідного візка, якщо на те є потреба;

- забезпечена безпека шляхів руху (у тому числі евакуаційних).

Згідно з завданням на проектування, розробка рішень щодо створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших МГН для будівлі лікарні передбачається виконати  за окремим проектом, по окремому договору.

 Організація  будівництва

Капітальний ремонт системи киснепостачання інфекційного корпусу КНП КМР «Кам’янська міська лікарня №7»  виконується в наступній послідовності:

- прокладання внутрішніх мереж киснепроводів, встановлення кисневого обладнання;

- прокладення зовнішніх мереж киснепроводів;

- влаштування  фундаментів для кріогенних резервуарів;

- влаштування фундаментів навісу і майданчика навколо  кріогенних резервуарів;

- облаштування під’їзної ділянки до кріогенних резервуарів;

-  монтаж кріогенних резервуарів МВС-3000;

-  монтаж навісу над кріогенними резервуарами;

-  монтаж огородження майданчика киснево -газифікаційної станції;

-  під’єднання зовнішніх мереж до системи кріогенних резервуарів;

-  випробування мереж киснепроводів пневматичним способом.

На час виконання робіт відділення припиняє функціонування, повністю звільняється.

До будівельно-монтажних робіт дозволяється приступати лише при наявності затвердженого проекту виробництва робіт (ПВР), погодженого зі службами техніки безпеки будівельно-монтажних організацій, що беруть участь у капітальному ремонті об'єкта.

Монтаж трубопроводів кисню здійснюється вручну розсипом. З’єднання елементів киснепроводів виконується методом капілярної пайки. Пробиття монтажних отворів в стінах, перекриттях та перегородках  здійснюється із застосуванням електрифікованого інструменту. Для запобігання розповсюдження мелкодисперсного пилу при пробитті отворів використовуються промислові пилососи.

Сміття, що може утворюватись від пробиття отворів, виноситься вручну. Скидати сміття з висоти забороняється. Подача матеріалів в приміщення організована по сходовій клітці або через продухи в зовнішніх стінах.

Потреба в стислому повітрі на технологічні потреби будівництва відсутня. Потреба у воді  покривається за рахунок водопроводу, наявного в будівлі.

Потреба в електричній енергії становить 3,2 кВт встановленої потужності. Підключення проводиться до одного з розподільних щитків. В якості тимчасового освітлення необхідно використовувати тимчасову мережу з напругою не більше 36В.

У відповідності з вимогами ДСТУ Б А. 3.1-22:2013 «Визначення тривалості будівництва об'єктів» тривалість виконання робіт з капітального ремонту системи кисне постачання будівлі  інфекційного корпусу прийнята 3,0 місяці, в тому числі підготовчий період - 10 днів.

 Технічна експлуатація будівлі, споруд, мереж

Службі експлуатації необхідно здійснювати систематичний контроль технічного стану несучих конструкцій будівлі і всіх комунікацій (випусків, вводів мереж до будівлі). Про наявність води в колодязях повідомити службам експлуатації мереж.

У разі виявлення будь-яких деформацій або тріщин в несучих конструкціях (стінах, плитах, балках і т.п.), необхідно повідомити до проектної організації для прийняття рішень.

Здійснювати систематичний контроль за роботою інженерного обладнання. Своєчасно здійснювати технічне обслуговування систем спеціалізованими організаціями з відповідною фіксацією в журналах.

Системи пожежної та охоронної сигналізації повинні контролюватися і періодично випробовуватися згідно відповідних інструкцій з відміткою в спеціальних журналах.

Стан покрівлі, тротуарів, майданчиків, шляхів руху МГН повинні контролюватися відповідними службами та установами для запобігання утворення ожеледі, снігового покрову.

Перше обстеження технічного стану будівлі та споруд проводиться не пізніше ніж через 2 роки після введення в експлуатацію (п.4.2 ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016, п.4.3 ГОСТ 31937-2011). Надалі обстеження технічного стану проводиться не рідше 1 разу на п'ять років для будівель та споруд, що працюють в несприятливих умовах (просідаючи грунти ІІ типу за просіданням).

Паспорт технічного стану будівлі повинен зберігатися у балансоутримувача або екс-плуатуючої організації).

 Оцінка впливів на навколишнє середовище.

Найменша відстань від інфекційного відділення  КНП КМР «Міська лікарня № 7» до елементів сельбищної території становить 80 м.

В період експлуатації обладнання кисневої станції і трубопроводів кисню в нормальному режимі негативний вплив на навколишнє середовище відсутній.

Основними вимогами, які забезпечують збереження природного середовища, є максимальна герметизація ємностей, комунікацій та іншого обладнання, суворе дотримання технологічного режиму.

Окремі ситуації, що виникають на устаткуванні та трубопроводах, вимагають при проектуванні застосування останніх досягнень у матеріалознавстві, розробці технологічних схем подачі кисню, виконання будівництва в суворій відповідності з проектом і надалі грамотної і безпечної експлуатації устаткування.

При аваріях на устаткуванні та трубопроводах відбувається викид мінімальних обсягів кисню в атмосферу, що відповідно не надає вплив на навколишнє середовище, оскільки при викидах вони досить швидко розсіюються в атмосфері.

В процесі експлуатації обладнання не надає шкідливого впливу на геологічне середовище, мікроклімат, повітряне середовище, водне середовище, грунт, рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти, техногенне довкілля.

При проведенні будівництва за рахунок прийнятих конструктивних, планувальних і організаційних заходів можливий вплив на компоненти  навколишнього середовища зведений до мінімуму, що задовольняє вимогам санітарних норм.

Джерелами можливого впливу на повітряне середовище під час будівництва є зварювальні та фарбувальні роботи, а також робота будівельних машин і механізмів.

Очікувані рівні звуку відповідають вимогам ДБН В.1.1-31:2013 «Захист від шуму», акустичний дискомфорт на території лікарні зведений до мінімуму.

Будівельні відходи тимчасово складуються в контейнерах на спеціально відведених майданчиках, у міру накопичення перевантажуються в автотранспорт і згідно укладених договорів вивозяться для подальшої утилізації.

Тверді побутові відходи вивозяться на міський полігон твердих побутових відходів, згідно укладених договорів централізовано лікарнею.

Непередбачених наслідків у області екології не очікується, нанесення збитків навколишньому середовищу під час проведення будівництва не прогнозується.

 При розробці ПВР необхідно передбачити заходи щодо забезпечення ГДР (гранично -допустимих рівней) шуму, вібрації, ГДК (гранично - допустимих концентрацій) шкідливих речовин на робочих місцях.

Впровадження заходів поводження з будівельними відходами, що утворюються при будівництві (Закон України «Про відходи», ДБН А 3.1-5:2016). Будівельні відходи, які відносяться до 4 класу небезпеки, повинні утилізуватися відповідною організацією за договором.

При реалізації проектних рішень передбачено використання будівельних матеріалів і виробів, обладнання та виробів за наявності позитивних висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи (ст.11 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ДБН В.2.2-10-2001, ДБН В.2.2-9:2018); з наявністю документально підтвердженої радіаційної безпеки їх та виконання заключного радіаційного контролю після завершення будівельних робіт (Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», ДСТУ – Н Б А 3.2-1:2007, ДГН 6.6.1-6.5.001-98 (НРБУ-97), ДСП 54-2005 (ОСПУ-2005), ДСП 173-96).

 Під час виконання робіт на будівельному майданчику роботодавець повинен забезпечити працівників санітарно-побутовими приміщеннями (гардеробними, душовими, умивальними, сушильними для одягу і взуття, приміщеннями для обігрівання, для вживання їжі та відпочинку, для особистої гігієни жінок, туалетами тощо), питною водою і медичним обслуговуванням згідно з чинними нормативами і колективним договором (угодою). Санітарно-побутові приміщення по набору та площі повинні бути прийняті відповідно до вимог табл.6.1 ДБН А.3.2-2-2009. Конкретні рішення щодо влаштування санітарно-побутових приміщень будуть розроблені у ПВР.

При виконанні робіт необхідно керуватися вимогами ДБН А.3.2-2-2009, а також іншими галузевими інструкціями, вказівками та рекомендаціями щодо забезпечення безпечних методів проведення робіт, протипожежної, електричної безпеки, виробничої санітарії та охорони праці. Ці заходи мають бути детально розроблені підрядними організаціями в проектах виконання робіт ПВР.

 Робочий проект розроблений відповідно до вимог норм, правил і стандартів у галузі будівництва, що діють на території України. Прийняті рішення забезпечують безпечне для життя і здоров'я людей експлуатацію системи киснезабезпечення при дотриманні передбачених робочими кресленнями заходів.

Опис зауважень та внесених змін

    Під час проведення експертизи робочого проекту ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Міжрегіональна будівельна експертиза» висунула загальні зауваження до оформлення проектної документації, зауваження з питань міцності, надійності та довговічності об’єкта будівництва, забезпечення експлуатаційної безпеки,  пожежної безпеки, техногенної безпеки,  кошторисної частини проектної документації відповідно до нормативних вимог.

За результатами розгляду, робочий проект «Капітальний  ремонт  системи киснезабезпечення  КНП КМР «Міська лікарня № 7» за адресою: м.Кам’янське, вул. Сергія Слісаренка, 3» (об’єкт 14.02.2021) відредаговано за зауваженнями відповідно до нормативних вимог з доповненнями необхідними матеріалами та погодженнями в повному обсязі, що надає підставу затвердити його в установленому порядку.

       Відповідальність за внесення змін в усі примірники робочого проекту покладається на генпроектувальника та замовника.