- завдання на проєктування та реставраційного завдання, затверджених замовником та погоджених генеральним проєктувальником.

Замовником додатково надано:

- обмірні креслення;

- договори оренди від 31.03.2016 №Г-10037-16 та від 16.05.2016 № Г-10102-16;

- договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 24.10.2013 № 102795;

- договір про закупівлю електричної енергії від 02.02.2018 № 61939/3;

- звіт про обстеження технічного стану приміщень будівлі, виконаний ДП “ДНД та ПВІ “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” Львівська філія;

- інженерно-геологічні вишукування, виконані ФОП Кузан О.О. у 2020 р.

Клас наслідків (відповідальності) об’єкта – СС3, сукупний показник – СС3.

Філією ДП “Укрдержбудекспертиза” у Львівській області проведено експертизу робочого проєкту “Реставрація експозиційних залів музею історії релігії на пл. Музейній,1 у м. Львові” та видано експертний звіт 11.05.2018 № 14-0421-18. Проєктна документація затверджена замовником (наказ КЗ ЛОР “Львівський музей історії релігії” від 18.05.2018 № 14-од). Реставраційні роботи здійснюються згідно з дозволом на виконання будівельних робіт, наданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 05.10.2018 №ІV 113182781243.

Проєктними рішеннями передбачено коригування затвердженої проєктної документації у зв’язку зі зміною проєктних рішень та приведенням кошторисної частини проєкту будівництва у відповідність до діючих будівельних норм та стандартів.

Існуючий стан

Монастир домініканів – пам’ятка архітектури національного значення XVIII ст. (ох. №340/2 згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970) – розташований на пл. Музейна, 1, в межах історичного ареалу м. Львова.

Заснування домініканського монастиря з костелом Св. Божого Тіла датовано другою половиною ХІV ст. На початку ХVІІ ст. комплекс складався з характерного для готики тринавного костелу з вежею на західному фасаді та прилеглих з півночі двоповерхових корпусів келій, що утворювали замкнений внутрішній дворик – клуатр і зовнішнє Г-подібне в плані подвір’я. У такому вигляді комплекс простояв до пожежі 1740 року, після якої готичний костел був розібраний. У 1745 році почалось будівництво нового костелу в стилі бароко за проєктом Яна де Вітте. У 1865 році над входом до монастиря побудовано вежу-дзвіницю в стилі необароко за проєктом Ю. Захарієвича, в 1895 році відновлено ліхтар на бані. Пошкоджене під час Другої світової війни покриття бані відреставровано в 1956-1958 роках.

З півночі до костелу прилягає прямокутний в плані триповерховий монастирський будинок з двосхилим дахом та двома внутрішніми подвір’ями. Периметр найближчого до костелу дворика з трьох сторін оточують старі корпуси келій, які перекриті хрестовими склепіннями з готичними елементами ХV-ХVІ ст.

У 70-х роках ХХ ст. в приміщенні костелу та частині монастирських приміщень влаштовано музей історії релігії. На верхніх поверхах монастирських приміщень розташовано обласний архів, у частині приміщень, вхід до яких з вул. Вірменської, розташований культурно-мистецький центр “Дзига”. Наприкінці 1990-х років у храмі, що отримав назву греко-католицької церкви Пресвятої Євхаристії, відновлено богослужіння.

Музей історії релігії займає значну частину приміщень комплексу Домініканського монастиря – майже повністю 1-ий поверх колишніх келій монастиря, частину 2-го поверху та підвал: експозиційні приміщення музею розташовані на 1-му поверсі, фондосховище – у підвалі під костелом з входом з приміщення одноповерхової прибудови, яка прилягає до північної стіни костелу. Вхід в музей – з подвір’я від пл. Музейна та з подвір’я між будівлею музею та будівлею Королівського арсеналу. Вхід в підвальні приміщення музею – з пл. Музейної. Висота приміщень фондосховища – 4,80 та 5,25 м, висота приміщень 1-го поверху – 4,50 та 6,25 м.

Основні конструктивні елементи будівлі монастиря: фундаменти – стрічкові кам’яні, зовнішні стіни – цегляні, перекриття підвалу та 1-го поверху – склепіння, міжповерхові перекриття – плоскі по дерев’яних балках, конструкції даху – дерев’яні, покрівля – оцинкована сталь. Будівля забезпечена водопроводом, каналізацією, електроосвітленням та опаленням.

Обстеженням будівлі виявлено замокання частини стін фондосховища, пов’язане з відсутністю належної гідроізоляції фундаментів, у занедбаному стані перебувають фасади монастиря та заповнення вікон (в частині приміщень), покриття підлог – пошкоджене та зношене.

Проєктні рішення

Архітектурно-конструктивні рішення

Робочим проєктом передбачено:

- підсилення фундаментів монолітними залізобетонними конструкціями в місцях пониження відмітки підлоги у підвальних приміщеннях;

- влаштування гідроізоляції фундаментів вздовж стін, які уражені біоруйнівниками;

- влаштування гідроізоляції стін в межах внутрішнього дворика (клуатру);

- відновлення відмостки та замощення внутрішнього дворика;

- влаштування 2-го евакуаційного виходу з підвальних приміщень на місці віконного прорізу шляхом розбирання підвіконної кладки з встановленням дверного блоку;

- демонтаж закладених віконних прорізів з встановленням дерев’яних віконних блоків зі склопакетами;

- розбирання перегородок в приміщеннях одноповерхової прибудови;

- відтворення обхідної галереї з демонтажем існуючих санвузлів;

- влаштування санвузлів у лівій частині будівлі (у т. ч. з універсальною кабіною для маломобільних груп населення);

- розчистка та реставрація стін, склепінь та ліпного декору;

- заміна покриття підлог в приміщеннях вхідного вестибюлю та експозиційних залах 1-го поверху;

- реставрація підлоги з мармурової плитки;

- влаштування покриття підлог в експозиційних залах підвальних приміщень;

- заміна дисонуючих дверних заповнень на нові, виконаних з врахуванням стильових ознак інтер’єру;

- заміна віконних дерев’яних заповнень, які перебувають у незадовільному стані, на нові, виконаних за аналогом до існуючих;

- заміна дерев’яних сходинок в місцях перепаду підлог на кам’яні;

- реставрація віконних та дверних заповнень, металевих дверних решіток;

- опорядження інтер’єру приміщень;

- влаштування по залізобетонній основі кам’яних сходів замість існуючих при виходах з підвальних приміщень;

- реставрацію зовнішніх сходів виходу на 2-ий поверх будівлі;

- влаштування над сходами входів дашків для захисту від атмосферних опадів;

- влаштування підйомної платформи вантажопідйомністю 300 кг для доступу неповносправних осіб на візочку в підвальні приміщення музею з пониженням порогу;

- впорядкування території перед входом до підвальних експозиційних залів музею шляхом пониження відмітки замощення (покриття замощення – гранітна бруківка);

- влаштування перед головним входом до музею та входом в підвальні приміщення кнопок для виклику працівників музею.

Проєктними рішеннями передбачено такі види робіт:

- розчистка, антигрибкова обробка місць замокань, доповнення втрат та гідрофобізація відкритої кам’яної і цегляної кладки;

- реставрація тиньку стін, вапняне фарбування стін, видалення різноманітних забруднень з поверхні ліпного декору та вапняне фарбування ліпного декору;

- розчистка, реставрація, відтворення тиньку та вапняне фарбування поверхні склепінь, розчистка та вапняне фарбування ліпних нервюр склепінь;

- реставрація автентичних елементів, доповнення втрат, тонування та гідрофобізація кам’яних елементів декору.

Запроєктовані сходинки зовнішніх сходів передбачено з граніту темно-сірого кольору, огородження зовнішніх сходів – мармурове, поруччя сходів – труба з нержавіючої сталі. Підлоги в підвальних приміщеннях передбачено з плит базальту товщиною 30 мм (лицева поверхня – вогнева обробка), підлоги  1-го поверху – керамічна багатокольорова плитка.

Інженерне забезпечення

Електротехнічні рішення

Робочим проєктом передбачено заміну електричної силової мережі та мереж робочого і аварійного електроосвітлення музею. Живлення силових електроприймачів (штепсельних розеток, вимикачів) та ламп електроосвітлення передбачено від силових електричних щитів з автоматичними та диференційними автоматичними вимикачами. Категорія надійності електропостачання – ІІ, напруга живлячої мережі – 3х220 В, розрахункова потужність – 61 кВт.

Робочим проєктом на вводі в приміщення музею запроєктовано ввідно-обліковий пристрій (ЩОВ), укомплектований перемикачем, електронним лічильником активної та реактивної енергії прямого ввімкнення і струмообмежуючим автоматичним вимикачем, а також ввідно-розподільний пристрій (ЩВР) необхідної пропускної здатності, укомплектований автоматичними вимикачами на розподільних лініях.

Основними силовими споживачами електроенергії є технологічне та сантехнічне обладнання. В якості силових розподільних щитів прийнято щити управління, а також силові розподільні шафи заводського виготовлення. Управління електроприводами передбачено за місцем, дистанційно та автоматично у відповідності до технологічних вимог.

Магістральну мережу запроєктовано п’ятипровідною з метою можливого переходу на електропостачання на напрузі 380/220 В, до розеток та світильників – трипровідною. Силові розподільні мережі запроєктовано проводом з мідною жилою марки ПВ3нг-LS та передбачено прокласти приховано під тиньком в гофрованих ПВХ-трубах.

Компенсація реактивної потужності передбачена конденсаторною установкою потужністю 20 кВАр з автоматичним регулюванням реактивної потужності.

Проєктними рішеннями прийнята мережа загального робочого, аварійного, евакуаційного та ремонтного освітлення. Напруга стаціонарного освітлення – 3х220 В, на лампах – 220 В, напруга ремонтного освітлення – 12 В. Світильники робочого та аварійного освітлення передбачено заживити від щитків робочого та аварійного освітлення відповідно. Світильники передбачено зі світлодіодними та металогалогенними лампами. Світильники аварійного освітлення передбачено розташувати в рядах робочого освітлення та позначити розпізнавальними знаками. Освітлювальна арматура вибрана з врахуванням призначення приміщення, характеру оточуючого середовища та висоти підвішування світильників. На шляхах евакуації передбачено встановлення світлових показників з написом “ВИХІД” з вбудованими акумуляторами.

Мережа робочого освітлення запроєктована кабелем з мідними жилами марки ВВГнгд, мережа аварійного освітлення – вогнетривким кабелем ВВГнг-FRLS(E30). Мережі робочого та аварійного освітлення передбачено прокласти приховано під штукатуркою в ПВХ-трубах.

Всі металеві частини електрообладнання, які в нормальному режимі не знаходяться під напругою, але можуть опинитись під час аварії, передбачено приєднати до захисного провідника. Зовнішний заземлювальний контур запроєктовано з вертикальних заземлювачів (кутник 65х6 мм), об’єднаних горизонтальним заземлювачем (сталева оцинкована смуга 40х4 мм), внутрішній контур заземлення – зі сталевої оцинкованої смуги 25х4 мм. На групових розеточних мережах проєктними рішеннями передбачено встановлення пристроїв захисного відключення (ПЗВ). Для підключення переносного обладнання та комп’ютерів передбачено штепсельні розетки з заземляючим контактом.

На вводі в будівлю передбачено виконати систему зрівнювання потенціалів шляхом приєднання всіх струмопровідних частин обладнання та металевих конструкцій будівлі до головної заземлювальної шини. Також робочим проєктом передбачено виконати додаткове зрівнювання потенціалів шляхом приєднання до головної заземлювальної шини внутрішнього контуру заземлення, шини РЕ ввідно-розподільчого пристрою, будівельні металеві конструкції, металеві труби інженерних комунікацій, які входять в будівлю або виходять з неї. На зовнішніх стінах будівлі запроєктовано ящики типу К654У1, в яких передбачено виконати з’єднання заземлюючих провідників блискавкозахисту, внутрішнього та зовнішнього контурів заземлення.

Водопостачання та водовідведення

Водопостачання будівлі музею здійснюється двома вводами діаметром 63 мм. Облік використаної води передбачено існуючим та запроєктованим на вводах водопроводу водомірними вузлами з лічильниками класу “С” з імпульсним виходом та терміналом передачі даних. Робочим проєктом передбачено заміну непридатних до експлуатації водопровідних труб на водогазопровідні оцинковані труби. Підведення до сантехнічних приладів передбачено з поліпропіленових труб. Запроєктовані трубопроводи передбачено прокласти приховано в підлозі та ізолювати виробами “Termaflex”.

Внутрішнє пожежогасіння передбачено від запроєктованих пожежних кран-комплектів, зовнішнє пожежогасіння – від існуючих пожежних гідрантів. Внутрішній протипожежний водопровід запроєктовано зі сталевих водогазопровідних труб. Для протипожежного запасу запроєктовано бак запасу води ємністю 3,0 м³.

Відведення каналізаційних стоків від сантехнічних приладів передбачено у зовнішню каналізаційну мережу. Робочим проєктом передбачено заміну існуючих каналізаційних труб на поліетиленові. В приміщенні бакової запроєктовано трап для відведення стічних вод в приямок, з якого воду, за допомогою насоса, передбачено відкачувати в існуючу каналізаційну мережу.

Робочим проєктом передбачено відновлення каналізаційної мережі (відведення атмосферних вод з внутрішнього дворика) з подальшим випуском у міську каналізаційну мережу. Каналізаційну мережу запроєктовано з поліхлорвінілових PVS-U каналізаційних труб Ø 315х7,7 мм. В місцях проходу через стіни підвалу трубопроводи каналізаційної мережі передбачено прокласти в футлярі зі сталевої труби Ø 426х7,0 мм. На мережі передбачено влаштування ревізійних колодязів діаметром 700 мм (у підвальному приміщенні) та колодязя діаметром 1000 мм на випуску. Колодязі запроєктовано зі збірних залізобетонних елементів. Зовнішню поверхню колодязів передбачено покрити бітумною ізоляцією.

Робочим проєктом передбачено влаштувати автоматичну установку пожежної сигналізації та систему оповіщення про пожежу ІІ типу, які призначені для виявлення осередку пожежі на початковій стадії її розвитку, подачі команди на включення звукового та світлового сигналів тривоги про пожежу і передачі сигналу тривоги на пульт пожежного спостереження; автоматичну систему газового пожежогасіння, яка призначена для контролю газоповітряного середовища приміщення, що охороняється, виявлення пожежі на початковій стадії її розвитку, фіксації тривожного повідомлення з одночасним включенням світлових, звукових та мовних пристроїв оповіщення про пожежу, запуск модулів газового пожежогасіння та передачі тривожних повідомлень на пульт пожежного спостереження; охоронну сигналізацію, яка призначення для створення необхідного рівня безпеки на об’єкті, захисту від несанкціонованого доступу та проникнення на об’єкт, а також передачі сигналу тривоги на пульт централізованого спостереження; систему блискавкозахисту, яка призначена для запобігання прямого удару блискавки в об’єкт, що захищається, шляхом застосування блискавковідводу.

Робочий проєкт розроблено з дотриманням вимог до санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки та енергозбереження.

Кошторисна документація

Заявлена кошторисна вартість, передбачена наданою кошторисною документацією, у поточних цінах станом на 07 вересня 2021 року складала 36 336,123 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи – 24 009,988 тис. грн., устатковання, меблі, інвентар – 5 300,449 тис. грн., інші витрати – 7 025,686 тис. грн.

Із загальної кошторисної вартості станом на 07 вересня 2021 року виконано 1 822,415 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи – 1 353,708 тис. грн., інші витрати – 468,707 тис. грн.

За результатами розгляду кошторисної документації і зняття зауваг встановлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, що передбачені робочим проєктом, складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”.

Загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 25 жовтня 2021 року складає 31 727,887 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи – 20 396,247 тис. грн., устатковання, меблі, інвентар – 4 924,372 тис. грн., інші витрати – 6 407,268 тис. грн.

Із загальної кошторисної вартості станом на 15 вересня 2021 року (згідно з довідкою замовника) виконано 2 136,618 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи – 1 353,708 тис. грн., інші витрати – 782,910 тис. грн.

Під час розгляду робочого проєкту виявлено помилки та надано зауваження, інформація про що доведена до замовника та проєктувальника.    До проєктної документації проєктувальником внесено відповідні зміни та доповнення.

Робочий проєкт “Реставрація експозиційних залів музею історії релігії на пл. Музейній, 1 у м. Львові” (коригування) розроблено згідно з вихідними даними на проєктування з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об’єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки, у тому числі вимог з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, та інженерного забезпечення; кошторисної частини проєктної документації; санітарного й епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; енергозбереження.

виконавець звіту

Роман Бандура