Замовник будівництва: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРИСТАЛ ЖИТЛО ІНВЕСТ»

Генеральний проектувальник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВ ПРОЕКТ»

Юридична адреса: 03039, м. Київ, вул. Віктора Забіли, буд, 5, оф.120 

(ГАП- Грицюк О.С., кваліфікаційний сертифікат  серія АА № 000355 від 24.07.2012 р.)

(ГІП- Золотарьов А.О., кваліфікаційний сертифікат  серія АР № 006327 від 21.02.2013 р.)

Клас наслідків (відповідальності) : СС2

Сукупний показник: СС3

Проект «Нове будівництво житлового комплексу з дев’яти багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Рівненська, 25 в м. Луцьку (VІ черга – житловий будинок №13)»  розроблений на підставі наступних вихідних даних для проектування:

· Завдання на проектування, затвердженого замовником;

· Містобудівних умов та обмежень,  № 20-МУ від 01.01.2019 р.;

· Договору оренди земельної ділянки б/н від 21.05.2015 р.;

· Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №39438191  від 22.06.2015 р.;

· Інженерно‐геологічних вишукувань, виконаних МПВП «Інж-Агро» у 2016 році;

· Топографо-геодезичних вишукувань М 1:500, виконанних ТзОВ «Технічне бюро кадастру» у 2017 р.;

· Технічних умов приєднання до газорозподільної системи № 43002.1-ТУп-285-0619 від 20.06.2019 р., виданих АТ «Волиньгаз»;

· Листу Мінрегіону № 7/17-15248 від 29.12.2015р. та Витягу з протоколу №9 від 25.12.2015р. засідання Секції «Житлового будівництва, промислової та інженерно- транспортної забудови , будівельних матеріалів і виробів» Науково- технічної ради Мінрегіону;

· Технічних умов на підключення до централізованих систем  водопостачання та водовідведення м. Луцьк № 38 від 01.04.2016 р., виданих КП «Луцькводоканал»;

· Технічних умов приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок  № 529-4301/16 від 01.11.2016 р. та листа- подовження ТУ № 27 від 14.03.2019р., виданих ПАТ «Волиньобленерго»;

· Листу№01.07/3239 від 23.09.2019 ДСНС України у Волинській області щодо забезпечення пожежної безпеки;

· Листу управління ДСНС у Волинський області щодо розробки розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту № 01.08/3573 від 15.10.2019 р.;

· Акту обстеження зелених насаджень  від 18.07.2019 р.;

· Ескізного проекту «Нове будівництво житлового комплексу з дев’яти багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Рівненська, 25 в м. Луцьку виконаного ТОВ «СВ ПРОЕКТ». Проектом виділено -10 черг будівництва.

Загальні дані

В адміністративному відношенні ділянка розташована м. Луцьку Волинської області по вулиці Рівненській, 25 у східній частині міста та межує з вулицями Островського і Купріна. Кадастровий номер ділянки № 0710100000:22:099:0006. Цільове призначення – для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями.Площа ділянки 3,0721га. Площа забудови ділянки 660,0м.кв.Ділянка має не правильну геометричну форму.

Земельна ділянка межує:-зі сходу – проходить вулиця Купріна, до якої прилягає садибна житлова забудова;-з півдня – проходить вулиця Рівненська та мало і багатоповерхова забудова;-з заходу – прилягає вулиця Островського та садибна житлова забудова;-з півночі – прилягає садибна житлова забудова.

На ділянці планується будівництво дванадцятиповерхового багатоквартирного житлового будинку №13 (VІ черга будівництва). В будинку передбачаються: підвальний поверх та 12 наземних поверхів. Кількість квартир – 88, кількість мешканців – 161 особа. Під’їзд до ділянки та до житлового будинку зокрема здійснюється з боку вулиці Рівненської. Розміри житлового будинку в плані (по крайнім осям) 33,800 х 17,390м. Абсолютні відмітки поверхні землі, в межах досліджуваної ділянки (в плямі забудови житлового будинку), змінюються від  194,9 м до 195,8 м.

Кліматичні дані:

Клімат Луцька помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,4 °С, найнижча вона у  січні  (-4,9 °С), найвища — в  липні  (18,0 °С). У середньому за рік у Луцьку випадає 560 мм  атмосферних опадів , найменше — у  березні , найбільше — в  липні. Відносна  вологість повітря  в середньому за рік становить 78 %, найменша вона у  травні  (64 %), найбільша — у  грудні  (89 %). Найменша  хмарність  спостерігається в  серпні , найбільша — в  грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають  вітри  з заходу, найменшу — з північного  сходу. Найбільша швидкість вітру — у листопаді,  найменша — влітку. У січні  вона в середньому становить 4,1 м/с, липні — 2,8 м/с. Нормативна глибина промерзання – 0.9 м.

Інженерно-геологічні умови

 Згідно даних матеріалів інженерно‐геологічних вишукувань, виконаних МПВП «Інж-Агро» у 2016 році у межах розвіданої літологічної товщі грунтів на глибину 20 м виділено 10 інженерно-геологічних елементів(ІГЕ):

 Ґрунти ІГЕ - 1 представлені насипними ґрунтами – а саме  пісками, супісками та суглинками різної вологості, частково гумусованими  змішаними з будівельно-побутовим сміттям (асфальт, щебень, бетон, пісок та інше).  Насипні ґрунти ІГЕ – 1 відносяться до влежаних. Ці ґрунти не рекомендуються для основ споруд.

Ґрунти ІГЕ – 2 представлені супісками твердими, місцями пластичними, піщаними,  коричнево-жовтими з прошарками піску та  суглинку.  Контакт з нижче лежачими породами нечіткий, з поступовим переходом в інші  ІГЕ.

Ґрунти ІГЕ – 3 представлені пісками мілко-пилуватими, пухкими, мало вологими жовтого, коричнево-жовтого кольору, з прошарками супіску. Контакт з нижче лежачими породами нечіткий, з поступовим переходом в ґрунти ІГЕ– 4.

Ґрунти ІГЕ – 4 представлені супісками пластичними, пилуватими, коричневого, коричнево-жовтого  кольору з багаточисленними прошарками піску та туго – м’якопластичного  суглинку. Контакт з нижче лежачими породами нечіткий, з поступовим переходом в інші  ІГЕ.

Ґрунти ІГЕ – 5 представлені пісками пилуватими, середньої щільності іноді щільними, мало вологими, світло-коричневого кольору, з прошарками супіску. Контакт з нижче лежачими породами нечіткий, з поступовим переходом в інші  ІГЕ.

Ґрунти ІГЕ – 6 представлені супісками пластично-текучими, пилуватими, коричневого, коричнево-жовтого  кольору з домішками піску та лінзами туго – м’якопластичного  суглинку. Контакт з нижче лежачими породами нечіткий, з поступовим переходом в інші  ІГЕ.

Ґрунти ІГЕ – 7 представлені пісками пилуватими, щільними, насиченими водою, коричнево-жовтого, жовтого кольору, з прошарками супіску та суглинку. Контакт з нижче лежачими породами нечіткий, з поступовим переходом в інші  ІГЕ.

Ґрунти ІГЕ – 8 представлені суглинками туго – м’якопластичними, піщаними, коричневого, коричнево-жовтого кольору. Контакт з нижче лежачими породами нечіткий, з поступовим переходом в інші  ІГЕ.

  Ґрунти ІГЕ – 9 представлені пісками мілкими, щільними насиченими водою, світло-коричневого-сірого, жовто-коричневого, світло-сірого, жовто-біло-сірого кольору, з прошарками супіску та тугопластичного суглинку. Контакт з нижче лежачими породами нечіткий, з поступовим переходом в інші  ІГЕ.

  Ґрунти ІГЕ – 10 представлені крейдою пухкою, дуже низької міцності. вивітрілою, пластичною, водоносною, м’якопластичної консистенції, в’язкою, піщаною, з включеннями уламків кременю, сірого,  сіро-білого, сіро-жовто-білого кольору.

Глибина залягання горизонту становить 7,7 – 10,3м. (відмітки 185,05-184,85м).

Нормативна глибина промерзання – 0.9 м.

Категорія складності інженерно-геологічних умов території – ІІ (друга) середньої складності.

Під плямою забудови житлового будинку №13 знаходилися свердловини №15, 16 та 17.

Свердловина 15 (абс. відм. +194,73) глибиною 15,0м. Рівень установлення підземних вод 9,8 м. В пробереній свердловині зустрінуто такі інженерно-геологічні елементи (в порядку залягання): ІГЕ 1,3,4,5,4,5,6,9,6.

Свердловина 16 (абс. відм. +194,83) глибиною 15,0м. Рівень установлення підземних вод 9,7м. В пробереній свердловині зустрінуто такі інженерно-геологічні елементи (в порядку залягання): ІГЕ 1,2,3,4,5,4,5,6,9,8.

Свердловина 17 (абс. відм. +195,05) глибиною 15,0м. Рівень установлення підземних вод 9,8м. В пробереній свердловині зустрінуто такі інженерно-геологічні елементи (в порядку залягання): ІГЕ 1,3,4,5,6,9.

Відомості про черговість будівництва та пускові комплекси

В проекті передбачено нове будівництво житлового комплексу з дев’яти багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Рівненська, 25 в м. Луцьку (VІ черга – житловий будинок №13).

Нормативна тривалість будівництва будинку №13 визначена згідно ДСТУ Б А.3.1-22:2013 «Визначення тривалості будівництва об’єктів» та становить 11 місяців.

Рішення по  генеральному  плану

Ділянка проектування розташована в м. Луцьку Волинської області по вул. Рівненській, 25 у східній частині міста та межує з вулицями Островського і Купріна.

Організація під´їзду до житлового будинку забезпечується будівництвом під´їздів з боку вулиці Рівненської. На прибудинковій території передбачається організувати стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту.

Протипожежні розриви між будинками та іншими будівлями, які розташовані довкола, прийняті у відповідності зі ступенем вогнестійкості існуючих будівель. Відстані від будинків, що проектуються, до існуючих будинків та споруд витримано з дотриманням вимог ДБН Б.2.2-12:2019«Планування і забудова територій». На ділянці планується в подальшому будівництво підземного паркінгу на 185 машино-місць.

Покриття під'їздів до житлового будинку, тротуари та пішохідні доріжки передбачено з фігурних елементів мощення. Встановлюються урни для сміття. Вільна від забудови та мощення територія озеленюється шляхом влаштування газонів із багаторічних трав та висадженням дерев.

Необхідна кількість контейнерів для ТПВ складає 2 шт. Необхідна кількість машиномісць – 64. Кіль-кість машиномісць для інвалідів – 6 (складає 10% від розрахункової).

Розрахунок площ для майданчиків:

Розміщення житлового будинку на ділянці виконано з урахуванням забезпечення нормативних протипожежних розривів до найближчих наявних будівель та споруд.

Архітектурно-планувальні рішення

На ділянці проектування планується будівництво дванадцятиповерхового багатоквартирного житлового будинку №13 (VІ черга). В будинку передбачається підвальний поверх для розміщення вбудованих та технічних нежитлових приміщень (зокрема: електрощитова, водомірний вузол, коридор, вузол зв’язку, комори тощо). На першому поверсі розміщуються нежитлові приміщення (гаражі). З другого по дванадцятий поверхи – передбачаються квартири. Кількість квартир на кожному поверсі складає 8: шість однокімнатних та дві двокімнатні. В будинку передбачено два ліфта: один пасажирський та один вантажно-пасажирський. Кількість поверхів житлового будинку – 12.

Висота (від підлоги до перекриття) першого нежитлового поверху складає 4,88м. Висота житлових поверхів складає 2,7м. Умовна висота житлового будинку – 35,48 м. В житловому будинку влаштовується сходова клітка типу Н-1. Покрівля житлового будинку утеплена плоска, інверсійна із 2-х шарів єврорубероїду, огороджена парапетом.  Водосток житлового будинку організовано внутрішнім. За умовну відмітку «0,000» прийнято відмітку чистої підлоги першого поверху, яка відповідає абсолютній відмітці +195,750.

Зовнішнє оздоблення. Фасади житлового будинку оздоблюються декоративною штукатуркою та лицевою цеглою. Фасади на рівні першого поверху оздоблюються фасадною  плиткою. Облицювальні матеріали кріпляться до зовнішніх стін через шар утеплення.  Зовнішні стіни мають утеплення з мінераловатних плит, а в підземній частині конструкцій – з екструдованого пінополістиролу. Утеплення покрівлі передбачено з екструдованого пінополістиролу. Віконні рами – із металопластикових профілів коричневого кольору. Заповнення вікон – двокамерний склопакет. Усі матеріали зовнішнішнього облицювання будинку передбачено групою горючості – НГ. Огорожі балконів і лоджій у будинках виконуються з негорючих матеріалів.

 Внутрішнє оздоблення. У вестибюлях, коридорах, сходових клітках, стіни та перегородки оздоблюються у відповідності до санітарних, протипожежних та естетичних вимог. У житлових приміщеннях, стіни, стелі та перегородки не оздоблюються. Стіни під’їзду та коридорів оздоблюються плиткою та фактурною штукатуркою. Підлога у сходовій клітині – оздоблюється зносостійкою керамічною або керамогранітною плиткою. Усі матеріали, що застосовуються, повинні мати вітчизняні сертифікати відповідності до застосування, як протипожежні так і санітарні.

Захист від шуму. Проектом передбачено наступні заходи щодо зниження шуму:

-водомірний вузол з насосною, електрощитова, теплопункт розміщуються в підвальному поверсі;

-стикування віконних та дверних заповнень із стінами буде виконуватися монтажною піною.             -Вікна – із двокамерних склопакетів.

-Приміщення електрощитової влаштовується згідно з вимогами ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01 (ДНАОП 0.00-1.32-01).

-Шумозахист буде здійснюватися за рахунок конструктивних та планувальних рішень у відповідності з ДБН В.1.2-10-2008 "Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму".

Проектом передбачено мінімальні нормативні значення звукоізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій з вікнами та світлопрозорих фасадів.

Доступність території об’єкту для осіб з інвілідністю та інших маломобільних груп населення

В проекті передбачені заходи безперешкодного пересування МГН по ділянці та в будинку.

Висота бортового каменю в місцях перетину тротуарів із проїзною частиною, а також перепад висот бордюрів, бортових каменів уздовж експлуатованих газонів і озеленених майданчиків, що прилягають до шляхів пішохідного руху, не перевищує 0,04 м. Покриття пішохідних доріжок, тротуарів і пандусів виконано без застосування насипних або крупноструктурних матеріалів, що перешкоджають пересуванню МГН на кріслах-колясках або з милицями. Покриття є рівним, а товщина швів між плитами - не більше 0,015 м. Сходинки сходів на шляхах руху інвалідів і інших маломобільних груп населення є суцільними, рівними, без виступів і із шорсткуватою поверхнею. Ребро сходинок має заокруглення радіусом не більше 0,05 м. Ширина шляху руху на ділянці при зустрічному русі інвалідів на кріслах- колясках не менше 1,8 м з урахуванням габаритних розмірів крісел-колясок відповідно до чинних нормативних документів. Ручки, важелі, крани, кнопки електричних вимикачів і різних апаратів, електричні розетки та інші пристрої розташовані з урахуванням потреб інвалідів та мало мобільних груп населення (не більше 1м від рівня підлоги і на відстані менше 0,4 м від бокової стіни приміщення). Поверхня покриття пішохідних шляхів і підлог приміщень, якими користуються інваліди запроектована твердою та міцною. Передбачено окремі місця паркування для автомашин, якими керують мало мобільні групи населення. Місця маркуються спеціальною позначкою. Вони розміщені поблизу входів, доступних для МГН (становить 17м). Ширина зон для паркування автомобілів МГН становить 3,5 м. Усі доступні для МГН місця загального користування помічені знаками та символами, зокрема: місця паркування особистого автотранспорту, входи до будинку, входи до громадських приміщень та ін.).

В будинку передбачені пристосовані для МГН входи окремо для доступу до під’їзду будинку 1го поверху. Глибина тамбуру передбачена 1,65 м. Ширина передбачена 3,73 м. Ширина дверних і відкритих прорізів у стіні, а також виходів із приміщень не мають порогів і перепадів висот підлоги.

Смуга руху в будинках (ширина коридорів та основних транзитних зон) передбачена шириною не менше 1,64 м. Ширини шляхів руху МГН усередині житлового будинку запроектовано згідно ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Висота проходу під виступаючими конструкціями, становить більше 2,1м.

Пандус для потрапляння МГН в будівлю не передбачається, оскільки вхідна площадка запроектована на рівні проїзду (в рівень з землею). Для цього передбачено водозбірний лоток і підігрів площадки перед входом. Вхідна площадка передбачена глибиною не менше 1,5м. Поручні перил з внутрішнього боку сходів безперервні по всій їх висоті. Завершальні частини поручня повинні довші маршу або похилої частини пандуса на 0,3 м.

Конструктивні рішення

Згідно з картою ЗСР-2004-А ДБН В.12.1-12:2014 фонова сейсмічність майданчика будівництва 5 балів. Посилаючись на п. 5.2 ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», конструкції житлового будинку відносяться до наступних категорій відповідальності конструкцій та їх елементів:

- несучі конструкції (фундаменти, несучі стіни, колони, балки, балконні плити) – відносяться до категорії А відповідальності конструкцій;

- конструкції перекриття, покриття, сходової клітки – відносяться до категорії Б відповідальності конструкцій;

- конструкції внутрішніх перегородок – відносяться до категорії В відповідальності конструкцій.

Згідно табл. 2 ДБН В.1.2-14-2009 – термін експлуатації житлового будинку складає  Те = 100 років.

Коефіцієнти надійності за відповідальністю γп відповідно до класу наслідків (відповідальності) об’єкту прийнято наступні (ДБН В.1-214-2009):

-для категорії А усталені, перша група граничних станів γп=1,100, друга група – γп =0,975;

-для категорії Б усталені, перша група граничних станів γп=1,050, друга група – γп=0,975;

-для категорії В усталені, перша група граничних станів γп=1,000, друга група – γп=0,975.

Навантаження які використовувались при розрахунку конструкцій будівлі:

-Власна вага будівельних конструкцій з урахуванням коефіцієнта надійності;

-Навантаження від людей : 1500 Па;

-Снігове навантаження: S0=1460 Па;

-Вітрове навантаження W0=460 Па.

Конструктивна схема будинку – з несучими повздовжніми і поперечними стінами. Просторова жорсткість і стійкість будинку забезпечується спільною роботою конструктивної схеми з горизонтальними дисками перекриттів.

Житловий будинок №13 автономний, має клас наслідків (відповідальності) СС2, та входить в комплекс будівель, що за сукупними показниками має клас наслідків – СС3.

Фундамент – плитний, висотою 700мм, яка виконана з бетону С20/25 (В25) W6 F50 армована арматурою класу А500С та А240С за ДСТУ3760:2006. Основою для фундаментної плити слугуватиме ІГЕ-5, який представлений пісками пилуватими, середньої щільності іноді щільними, мало вологими, світло-коричневого кольору, з прошарками супіску з наступними фізико-механічними властивостями: щільність грунту 1,71 т/м3; питоме щеплення 3 кПа; кут внутрішнього тертя 19 град; модуль деформації 10 МПа.

Стіни цокольного поверху – виконано з бетонних фундаментних блоків ФБС серія  1.116.1-8 та відповідно ДСТУ Б.В.2.6-108:2010, товщиною 400мм та 500мм висотою 600мм та пілсилені монолітними залізобетонними колонами перерізом 500х500, 500х600, 500х700 з бетону С20/25 (В25) армованими арматурою класу А500С та А240С за ДСТУ3760:2006. Гідроізоляція: вертикальна – з позначки низу ростверка і на 30 см вище планувальної позначки - обклеювальна (2 шари «техноеластмост Б», або аналог) по огрунтуванню.

Сходи – збірні залізобетонні, сходинкові марші 1ЛМ-30.13.5.15-4 серії  1.151.1-7, сходинкові площадки ЛП28.15-4-к та ЛП28.12-4-к  серії 1.152.1-8.

Несучі та самонесучі стіни виконано з цегли повнотілої одинарної силікатної (ДСТУ Б В.2.7-80:2008) та керамічної (ДСТУ Б В.2.7-61:2008) марки М150, М125, М100та  на розчині М100, М75 з пластифікуючими добавками. Цегляна кладка армована сітками із арматури Ø4 Вр-1 з чарункою 50х50мм по ДСТУ Б В.2.6-173:2011.

Перекриття – із збірних круглопустотних залізобетонних панелей серії 1.141-1, монолітних ділянок та балконних плит. Збірні плити перекриття пов’язані між собою анкерами і утворюють жорсткий диск перекриття. Монолітні ділянки виконані з бетону С25/30 (В30) та армовані арматурою А500С. Балконні плити виконані з бетону С25/30 (В30) W4 F75 та армовані арматурою А500С та мають звіс не більше 1200мм, опираються 250мм на стіни та анкеруються до закладної деталі за допомогою кутика L75х5, стержня Ø16 та металевого листа товщиною 10мм

Монолітні пояси пролягають під перекриттям 1-го, 2-го, 5-го, 8-го та 11-го поверхів, висотою 280мм на всю ширину стіни з бетону класу С16/20 (В20) W4 F75, армований арматурою класу А240С та А500С. Монолітні пояси мають безперервний контур по всіх стінах поверху.

Перемички – монолітні залізобетонні 380х220мм, 510х220мм, 2500х220мм.

Конструкція покрівлі плоска зі збірних залізобетонних плит покриття та монолітних ділянок.

По периметру будинку  передбачене вимощення шириною 1,0 м із бруківки.

Розрахунки виконано на програмному комплексі МОНОМАХ-САПР 2016 PRO, Ліцензія №1Д/6062 від 15.01.2018р. Статичні розрахунки виконано згідно ДБН В.1.1-12:2014.

Опалення та вентиляція

Проектом передбачено влаштування систем опалення приміщень багатоповерхового житлового будинку.

Джерелом теплопостачання квартир житлового будинку прийнято двухконтурні навісні опалювальні котли з закритою камерою згорання потужністю 18 кВт та видаленням продуктів згорання палива через колективні димоходи.

Опалення всіх житлових приміщень – водяне. Теплоносієм є гаряча вода з параметрами 80-60 °С. Опалення нежитлових приміщень передбачається електричними конвекторами. Система радіаторного опалення – горизонтальна двотрубна, з примусовою циркуляцією теплоносія. В якості опалювальних приладів прийняті сталеві панельні радіатори. На кожному опалювальному приладі передбачено термостатичний вентиль для випуску повітря.Трубопроводи системи опалення – із сіткованого поліетилену з антидифузійним захистом, теплоізоляція зі спіненого поліетилену. Горизонтальні підводки до опалювальних приладів із поліетиленових труб прокладаються в підготовках підлоги в теплоізоляції. Вертикальні магістралі прокладаються в штробах у стінах або відкрито. Трубопроводи, які проходять крізь будівельні конструкції, прокладаються у гільзах.Трубопроводи ізолюються трубною ізоляцією «K-flex» (за горючістю – важкогорючий матеріал), або аналогічні за характеристиками.

В квартирах запроектована припливно-витяжна вентиляція з механічним і природнім спонуканням. Видалення повітря передбачається через вентиляційні канали кухонь та санвузлів. З приміщень водомірного вузла та електрощитової зпроектована витяжна система вентиляції з механічним спонуканням. Рухомість приливного повітря в робочій зоні не перевищує нормативних значень.

Огороджуючі конструкції запроектовані з тепловим захистом, що забезпечує питоме споживання теплової енергії, яка витрачається на опалення, в межах діючих нормативів.

Водопостачання та водовідведення

Зовнішні мережі водопостачання та водовідведення виконуються по окремому проекту сторонньою організацією.

В будівлі запроектовані наступні системи: господарчо-питний водопровід; протипожежний водопровід, гаряче водопостачання, господарсько-побутова каналізація, дощова каналізація. Джерелом водопостачання будівлі є зовнішні мережі водпроводу. Подача води здійснюється двома вводамим діаметром 100 мм в підвал, звідки після водомірного вузла подається безпосередньо до споживачів. Для обліку води на господарсько-питне водопостачання на вводі в будинок передбачено загальний водолічильний вузол, з водолічильником, що має імпульсний вихід та термінал передачі данних. Система водопроводу – тупікова. Магістральні трубопроводи та стояки запроектовані із сталевих водогазопровідних труб, прокладаються в ізоляції для запобігання утворення конденсату, а також виконує функції футлярів і теплової ізоляції.

Трубопроводи ізолюють трубною ізоляцією «K-flex» (за горючістю – важко горючий матеріал), або аналогічні за характеристиками.По-поверхова розводка від стояків до споживачів запроектована із поліпропіленових труб та прокладається закрито, при прокладанні у бетонній підготовці трубна ізоляція виконує функцію футлярів.  Стояки в нішах підлягають обов’язковій ізоляції, сталеві трубопроводи, що прокладаються відкрито, фарбуються олійною фарбою за два рази. Трубопроводи, що проходять через огородження прокладаються у сталевій гільзі, зазор між трубою і гільзою закривається м’яким негорючим матеріалом.

Система водопостачання складається з вводу, водомірного вузла, пластикових труб вертикальної та поверхової розводки, лічильників та запірної арматури. Водомірні вузли розміщуються в спеціальних приміщеннях в підвальному поверсі будинку. Запірна арматура на мережах холодного водопостачання передбачається чавунна та латунна, що витримує тиск не нижче 10 атм.

Гаряче водопостачання передбачається в кожній квартирі від індивідуальних двохконтурних настінних газових котлів. Розводка від джерела гарячого водопостачання до споживачів запроектована із поліпропіленових труб. Трубопроводи гарячого водопостачання ізолюють трубною ізоляцією «K-flex» (за горючістю – важко горючий матеріал), або аналогічні за характеристиками. Запірна арматура на мережах гарячого водопостачання передбачається чавунна та латунна, що витримує тиск не нижче 10 атм.

Проектом передбачається облаштування системи внутрішнього пожежогасіння із розрахунку 1 струмина витратою 2,5 л/с. Водопостачання будівлі забезпечується двома вводами ø100, на байпасній лінії водомірного вузла встановлюється електрозасувка ⌀100 мм. Відкриття електрозасувки - дистанційне - від кнопок, що розташовані біля пожежних кранів і від чергового. (розробляється окремим проектом автоматизації інженерних систем).Загальна кількість пожежних кранів - 28. Пожежні крани обладнуються напірним рукавом довжиною 20 м з приєднаним пож.стволом з насадкою 16мм і розташовуються в навісних шафах в легко доступних місцях. Схема протипожежного водопроводу - закільцьована. В навісних шафах передбачається місце для встановлення двох вогнегасників. Мережі протипожежного водопроводу запроектовані із сталевих водогазопровідних труб ⌀60х3,0мм ГОСТ 3262-75. Трубопроводи, що прокладаються відкрито по конструкціям будівлі, фарбуються олійною фарбою за 2 рази.

Полив тротуарів прилеглих проїздів передбачено технічною водою міськими поливальними машинами. Для забезпечення поливу зелених насаджень та прилеглої території, по фасаду будинку передбачені поливальні крани через 60-70м.

Система каналізації – самопливна, складається з пластикових труб горизонтальної розводки та стояків. Виводи з будинку влаштовуються найкоротшим шляхом. Верх стояка виведений вище покрівлі на висоту 500 мм, що дає можливість здійснювати вентилювання каналізаційного стояка. Фанові труби необхідні для провітрювання нутрощі каналізації, а також від появи надлишкового тиску або, навпаки, вакууму в каналізації. Стояки запроектовані з ПП та ПВХ труб діаметром 100-150 мм, для протипожежної безпеки встановлено протипожежні муфти. Мережі в квартирах запроектовані з ПП та ПВХ труб діаметром 50-100 мм.

Відведення конденсату від димоходів котлів передбачається окремою системою та приєднується до системи побутової каналізації. Перед підключенням до системи побутової каналізації встановлюється нейтралізатор конденсату.

Відведення води з покрівель – внутрішнім водостоком з подальшим  підключенням до центральної мережі К2. Водостічні воронки прийняті з електропідігрівом. Внутрішні мережі передбачені із труб ВЧШГ діаметром 100-150 мм.

Газопостачання

Зовнішні мережі газопостачання виконуються по окремому проекту сторонньою організацією.

Даним проектом передбачено:

- газифікація житлового будинку №13 (на генплані) в м. Луцьк.

- поквартирна установка в кухнях житлових квартир будинку газових плит ПГ-4 та опалювального газового котла з закритою камерою згорання N=18кВт. з відводом продуктів згорання через зовнішню стіну.

Внутрішній газопровід розроблений з установкою в кожній кухні:

- газового лічильника G 2,5  (4,0 м³/год max);

- 4-конфорна побутова газова плита ПГ-4 - 1,25 м3/год;

- опалювального газового котла з закритою камерою згорання «Baxi ECO 4s 18F» N=18кВт - 2,11м3/год.

Висота кухні житлового будинку – 2,7 м. В кожній кухні є вікно з кватиркою та вентиляційний канал 140х270 мм, який приєднується до вентиляційного каналу 530х270 мм.

Вентиляція приміщень, де встановлюється газове обладнання, припливно-витяжна з природнім спонуканням. Приміщення мають витяжний вентиляційний канал та вікно з кватиркою або вбудованим провітрювачем з мінімальною продуктивністю 90м3/год.

Приплив повітря – через жалюзійну решітку в нижній частині дверей, або через вікна у режимі провітрювання, витяжка – через витяжний канал.

Для приєднання газового котла і плити використати сталевою трубою або гнучким рукавом за ГОСТ 18698, які не повинні мати стикових з’єднань і довжину більше 2,0м.

Для відключення газу проєктом передбачається встановлення відключаючих пристроїв перед лічильником газу та перед кожним газовим приладом.

Після випробувань внутрішній газопровід слід пофарбувати масляною фарбою за два рази. Зовнішній газопровід слід захистити від атмосферної корозії покриттям, з двох шарів емалі ХВ-124 ГОСТ 10144-89 з додаванням алюмінієвої пудри ПАП-1, ГОСТ 5494-95 по ґрунту з двох шарів типу ХС-010 ТУ 6-21-8-89.

Внутрішній газопровід монтується зі сталевих водогазопровідних труб, 20 та 15 мм по ГОСТ 3262-75 відповідно. Контур горизонтальної розводки розташовується на зовнішній поверхні стіни будинку. Вводи в будівлю влаштовуються наскрізь через зовнішні стіни - в приміщення кухонь на 2-му поверсі.

Подача газу до верхніх поверхів здійснюється по вертикальних трубах, розташованих в кухонних приміщеннях біля зовнішньої стіни.

При проходженні крізь стіну газопроводи потрібно заключити в футляр із труби більшого діаметру, а отвори між трубою та футляром забити просмоленим прядивом. Відрізок газопроводу в футлярі не повинен мати стикових з’єднань. Кінці футляру ущільнити цементним розчином.

Монтаж газопроводів виконати на зварці. Різьбові з′єднання передбачити тільки в місцях установки запірної арматури та приєднання газових пристроїв.

Кріпити внутрішній газопровід слід за допомогою костилів та хомутів згідно вимог серії 5.905-18.05 та ДБН В.2.5-20-2018.

Для забезпечення безпечної роботи та експлуатації нежитлових приміщень (підвальних) проєктом передбачено встановлення блоку сигналізатора загазованості.

Подача газу до верхніх поверхів здійснюється по вертикальних сталевих електрозварних трубах за ГОСТ10704-91* і водогазопровідних ГОСТ 3262-75*, розташованих в кухонних приміщеннях біля зовнішньої стіни. З’єднання сталевих труб виконувати на зварюванні.

Внутрішні газопроводи низького тиску підлягають іспиту на міцність – повітрям тиском 0,10МПа протягос 1год, і герметичність – повітрям тиском 0,005МПа протягом 5хв. Перед випробуванням газопроводів необхідно виконати продувку з метою очистки внутрішніх порожнин.

Для контролю довибухонебезпечних концентрацій паливного газу та мікроконцентрацій чадного газу у повітрі в кухнях передбачається встановити  сигналізатори  газу.

Проєктом передбачається встановлення в кухні кожної квартири житлового будинку газового котла (з закритою камерою згорання)  N=18кВт. та газової плити ПГ-4.

Системи подачі повітря для горіння і відведення продуктів згоряння проєктується із вбудованою або прибудованою коаксіальною (сумісною) системою подачі повітря для горіння і видаленням продуктів згоряння через єдину димохідну систему повітря-газ (ДСПГ).

Виведення продуктів згоряння від котлів являє собою централізовану систему. Системи подачі повітря для горіння і відведення продуктів згоряння проєктується із вбудованою або прибудованою коаксіальною (сумісною) системою подачі повітря для горіння і видаленням продуктів згоряння через єдину димохідну систему повітря-газ (ДСПГ).

Завдяки цьому зникає можливість осідання конденсату на вікнах, потрапляння диму в приміщення через щілини і прочинені вікна, як це було раніше при встановленні індивідуальних димоходів.

Електротехнічні рішення

  Зовнішне  електропостачання

Проектування  зовнішніх та внутримайданчикових електричних мереж виконується окремим проектом  сторонньою організацією.

Внутрибудинкове електропостачання

Проект виконаний на основі технічних умов та завдання на проектування.

 Напруга розподільчої мережі прийнята 380 В, групової мережі прийнята 220 В.

Квартири - 88 шт (згідно ДБН В.2.5-23:2010 відносяться до 1-го виду жител І-го рівня електрифікації (квартири з плитами на природному газі) з однаковим питомим навантаженням, яке згідно табл.3.1 становить 1,04 кВт/квартиру (Рвст = 5,0 кВт на квартиру). Проектом передбачено облаштування ВРП на базі розподільчих панелей ВРП1, ВРП2, ВРП3 та ВРП1.1. На вводах ВРП1.1 встановлені електролічильники загальбудинкового обліку електроенергії з модемами для дистанційної передачі даних (по каналу PLC), підключених через трансформатори струму кл.т.0,5s. Підключення лічильників з трансформаторами струму здійснюється через комутаційні колодки. Доступ до дооблікових струмоведучих частин в ВРП1.1 підлягає закриттю оргсклом та опломбуванню. У ВРП1 та ВРП2 передбачені автоматичні вимикачі для підключення ліній живлення квартирного стояку, ліфта, загальнобудинкового освітлення, опалення та ін. Облік електроенергії передбачено для ліфтів, та іншого загальнобудинкового обладнання окремо. У ВРП3 передбачено автоматичний вимикач та облік електроенергії нежитлових вбудованих приміщень. Від ВРП заживлені поверхові щити (ЩП) на 8 квартир з відсіком для слабострумних мереж, які встановлюються у нішах на кожному поверсі.  Схема підключення щитів ЩП - магістральна. В ЩП встановлюються автоматичні вимикачі та поквартирні електролічильники. Від ЩП прокладено кабелі до квартирних щитків (ЩК), які встановлюються у квартирах при вході.

Розподільча мережа виконується  кабелем типу ВВГнгдп, протипожежних пристроїв -вогнетривким FLAME-X 950 (N)HXH FE180/E90, прокладеним приховано. Прокладку кабелів (проводів) на підводах до щитів та між поверхами виконати в трубах ПВХ. Кабелі в цокольному приміщенні прокласти к металевих неперфорованих лотках з перегородками та з кришками.

Електроосвітлення

Проектом передбачено робоче та аварійне електроосвітлення загальнобудинкових приміщень.

Робоче електроосвітлення виконано в кожному приміщенні загального користування. Управління робочим електроосвітленням виконано із ВРП. Для груп освітлення сходових кліток та поверхових коридорів передбачене керування за допомогою реле часу та вимикачі з датчиками руху.

Всі світильники використовуються з світлодіодними лампами, мають закриті розсіювачі та ступінь захисту з урахуванням середовища приміщень.

Аварійне освітлення передбачено в електрощитовій, насосній, на евакуаційних виходах. На евакуаційних виходах встановити світильники аварійного освітлення з надписом "Вихід".

Живлення світильників аварійного освітлення здійснюється окремою групою від ВРП Світильники аварійного освітлення мають вбудовані акумуляторні батареї.

Мережі робочого освітлення в приміщеннях виконуються кабелем типу ВВГнгдп, аварійного -вогнетривким FLAME-X 950 (N)HXH FE180/E90, прокладеним приховано.

Система захисного заземлення

Всі металеві нормально неструмопровідні частини електроустаткування заземляються. В проекті прийнята система заземлення ТN-C-S.

Система блискавкозахисту

Згідно з вимогами серії стандартів ДСТУ EN 62305:2012 захист житлового будинку від блискавки виконується за III рівнем блискавкозахисту (РБЗ).

Улаштування системи блискавкозахисту передбачається методом блискавкоприймальної захистної сітки на покрівлі.

Максимальний розмір комірки сітки перехоплювачів для РБЗ III – не більше 15х15 м. Провідники захисної блискавкоприймальної сітки на покрівлі виконуються із круглої оцинкованої сталі D=8 мм.

Природні компоненти, виготовлені зі струмопровідних матеріалів, які постійно знаходяться на будівлі та не будуть змінюватися, використовуються в проекті як частини блискавкозахисту. Всі металоконструкції, що виступають над покрівлею будинку (загороджувальні вогні, захисні кожухи колективних димоходів, огородження покрівлі, та ін.), з'єднані з системою блискавкозахисту через спеціальний клемний з’єднувач за допомогою болтового кріплення.

Блискавкозахист житлового будинку виконується з урахуванням наявності телевізійних антен, трубостояків мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у тому числі і супутникових) згідно з ДСТУ Б В.2.5-38:2008, ДСТУ EN 62305-1, ДСТУ EN 62305-3, ДСТУ EN 62305-4, ДСТУ І ЕС 62305-2.

Для захисту вентиляційного обладнання на покрівлі передбачається встановлення стрижневих блискавкоприймачів з використанням методу захисного кута. При використанні методу захисного кута стрижневий блискавкоприймач повинен розміщуватись так, щоб всі частини будівельних конструкцій та обладнання, що захищаються, находились в зоні захисту, створеній під кутом α до вертикалі.

Система доземних провідників (струмовідводів), яка забезпечує відведення струму блискавки, має бути розташована таким чином, щоб від точки ураження до землі існувало кілька паралельних шляхів проходження струму, а довжину шляху проходження струму було зведено до мінімуму.

Типові відстані між доземними провідниками (струмовідводами), що проходять по периметру будинку, для РБЗ III – 15 м.

Струмовідводи на опусках виконуються із круглої оцинкованої сталі D=8 мм та монтуються на відстані 0,1 м паралельно фасаду будинку.

До кожного опуску струмовідводів приєднуються вертикальні електроди заземлення L=3 м (по одному на кожний опуск). Електроди заземлення з'єднуються з залізо-бетонним фундаментом будівлі та головною заземлюючою шиною ВРП будинку.

Заземлюючий пристрій виконано з горизонтального заземлювача (полоса сталева оцинкована 40х4 мм) та вертикальних електродів (оцинкована сталь, L=3 м, D=16 мм).

Заземлювач прокладається на відстані не менше 1 м від стін будинку та на глибині не менше 0,7 м. Горизонтальний заземлювач з'єднюється з головною шиною заземлення (ГЗШ) будинку за допомогою полоси сталевої оцинкованої 40х4 мм зварюванням, болтовим або хомутним з'єднанням.

Контроль загазованості

Проектом передбачається неперервний контроль довибухонебезпечних концентрацій газу з виведенням звукового і світлового сигналів в місця перебування людей. Контроль передбачається сигналізаторами типу ГСБ-01-2 (в цокольному приміщенні), ГСБ-01-1 (в квартирах), які встановлюються в приміщеннях біля газового обладнання.

Світлозвуковий пристрій від ГСБ-01-2 встановлюється на фасаді будівлі на висоті 2,5м. Біля світлозвукового пристрою встановити табличку з написом «УВАГА! Аварійний витік газу! Викличте службу 04».

Слабкострумове устаткування

 Проектом передбачається влаштування телефонізацій, радіофікацій та замково-переговорного пристрою. Підключення до зовнішніх телефонних, радіотрансляційних мереж виконується по технічним умовам.

Телефонізація усіх квартир передбачається від міської автоматичної телефонної станції.

На кожному поверсі у слабкострумовому відсіку поверхового щита  встановлюються розподільчі телефонні коробки КРТ-10. Поквартирні телефонні мережі виконуються після заселення будинку.

Радіофікація житлових квартир передбачається від міської радіомережі.

Ввід радіотрансляційної мережі в приміщення повітряний через трубостійку РС 1х2 влаштовану на даху. В приміщені горища влаштовується абонентський трансформатор ТАМУ-25.

Вертикальне прокладання радіомережі виконується проводом ПВЖ 1х1,4 в слабкострумовому каналі.  Розподільча мережа виконується проводом ТРП 1х2х0,5 сховано під штукатуркою.

Замково-переговорний пристрій живиться від ВРП2. Блок живлення та комутаційні пристрої встановлюються у слабкострумовому відсіку поверхового щита. Кожна квартира обладнана переговорним пристроєм УКП-7.

Для встановлення основного обладнання інформаційних мереж у підвальному поверспередбачено окреме приміщення. Проектування та монтаж інформаційних слабкострумових мереж здійснюються постачальниками послуг.

 Охоронна сигналізація

Двері приміщення протипожежної автоматики, електрощитової, машинного приміщення ліфта та виходу на крівлю обладнуються датчиками відкривання дверей. Сигнал виводиться на пульт чергового диспетчерської через систему диспетчеризації охоронної сигналізації, що встановлюється в електрощитовій будинку. Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються на стадії розробки робочої документації.

Рішення з інженерного захисту територій і об’єктів

Для попередження підтоплення та затоплення території та будівлі, яку планується збудувати на ділянці, проектом передбачені наступні заходи:

- нормативне ущільнення ґрунту при засипанні пазух котлованів та траншей;

- забезпечення належного відведення стоку поверхневих вод;

- забезпечення ретельного виконання робіт із будівництва водонесучих мереж;

- улаштування гідроізоляції фундаментів, заглиблених частин споруд і комунікацій.

Ущільнення ґрунту при засипанні пазух котлованів та траншей належить виконувати у відповідності з проектом організації будівництва відповідно до вимог будівельних норм.

Для протидії прониканню ґрунтових вод у підземну частину будівель проектом передбачено гідроізолюючі покриття фундаментів.

Заходи щодо енергозбереження

Огороджувальні конструкції будівлі прийняті з утепленням. Термічний опір огороджуючих конструкцій відповідає нормативним значенням.

Клас енергетичної ефективності житлового будинку згідно енергетичного паспорта – С.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)

Об’єкт будівництва не відноситься до категорованого об’єкту з цивільного захисту згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010р. № 227 дск. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25 лютого 2015 року №87-2 Луцьк, Волинська область, на території якого розташовано об’єкт будівництва, віднесено до «ІІІ» групи з цивільного захисту.

Заходи із забезпечення надійності та безпеки

Основною вимогою, яка визначає надійність будівельного об'єкта, є його відповідність призначенню й здатність зберігати необхідні експлуатаційні якості протягом встановленого терміну експлуатації. До них належать:

- гарантія безпеки для здоров'я і життя людей, майна та довкілля;

- збереження цілісності об'єкта та його основних частин і виконання інших вимог, які гарантують можливість використання об'єкта за призначенням і нормального функціонування технологічного процесу, включаючи вимоги до жорсткості будівельних конструкцій і основ, тепло- і звукоізоляційних властивостей огороджень, їх герметичності, акустичних характеристик тощо;

- забезпечення можливості розвитку об'єкта (наприклад, добудови без підсилення наявних конструкцій або збільшення обсягів виробництва для промислової будівлі) та його пристосування до технічних, економічних або соціальних умов, що змінюються;

- створення необхідного рівня зручностей і комфорту для користувачів та експлуатаційного персоналу, включаючи вимоги до кліматичного режиму в приміщеннях (повітрообмін, температура, вологість, рівень освітленості тощо), а також доступність для оглядів і ремонтів, можливість заміни і модернізації окремих елементів тощо;

- обмеження ступеня ризику шляхом виконання вимог до вогнестійкості, безвідмовності роботи захисних пристроїв, надійності систем і мереж життєзабезпечення, живучості будівельних конструкцій тощо.

Для зменшення ймовірності виникнення помилок рекомендується:

- підбирати персонал відповідної кваліфікації, включаючи використання системи контролю і ліцензування прав на ведення різних видів професійної діяльності;

- регламентувати всі робочі процедури, способи і форми документування контролю за результатами роботи персоналу.

Посилаючись на п. 5.2 ДБН В.1.2-14:2018 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд», конструкції житлового будинку відносяться до наступних категорій відповідальності:

- несучі конструкції (перекриття, несучі стіни, балконні плити) – відносяться до категорії А

- конструкції покриття, сходової клітки, шахта ліфта – відносяться до категорії Б

- конструкції внутрішніх перегородок – відносяться до категорії В.

Згідно табл. 2 ДБН В.1.2-14:2018 – термін експлуатації житлового будинку складає Те = 100 років.

При проектуванні житлового будинку витримано всі протипожежні розриви (див. ТОМ Генплану).

Технічні рішення, що прийняті в проекті, відповідають вимогам екологічних, санітарно-технічних, протипожежних та інших норм, діючих на території України і забезпечують безпечну для життя і здоров’я людей, експлуатацію об’єкта при дотриманні заходів, що передбачені проектом.

Протипожежні заходи

-двері 1-го типу безпосередньо з сходової клітки;

-шляхи евакуації передбачені згідно вимог вказаного ДБНу. Умовна висота житлового будинку визначена у позначці 35,48 м, тобто будинок відноситься до багатоповерхових;

-згідно п.8.10.б-в ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» передбачено майданчики розміром 1,2х1,2 с заскленням не менше ніж 50% площі зовнішніх стін лоджій, з влаштуванням вікон шириною не меньше 1,2м;

-передбачено ліфтовий хол на кожному поверсі, відповідно пункт 6.32 ДБН В.1.1-7:2016;

-евакуація житлового будинку забезпечується по сходовій клітці типу Н-1. Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлів (фойє, холів) та інші двері на шляхах евакуації не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відчиненню зсередини без ключа у разі пожежі. Між сходовими маршами передбачається проміжок завширшки у просвіті не менше ніж 75 мм. Пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах обладнані двері виходів до сходової клітини, холу, а також двері входів у підвал; двері  з приміщень безпосередньо на сходові клітки, у вестибюль (хол), з приміщень /квартир/ безпосередньо на сходову клітку.

-на шляхах евакуації застосовуються негорючі будівельні та опоряджувальні матеріали (будівельні матеріали з вищою пожежною небезпекою ніж:

-Г1, В1, Д2, Т2 - для облицювання стін, стель і заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів;

-Г2, В2, Д2, Т2 - для облицювання стін, стель і заповнення в підвісних стелях коридорів, холів і фойє;

-Г2. РП1, Д2,12 - для покриттів підлог вестибюлів, сходів, сходових кліток, ліфтових холів;

-В2, РП2, Д2,12 - для покриттів підлог коридорів, холів);

Обладнання, комунікації, передбачено не виступаючим із площини стін на висоті, меншій за 2 м, крім вертикальних комунікацій тепло- та водопостачання, які не зменшують нормовану (розрахункову) ширину евакуаційного шляху

Двері сходової клітини передбачено із армованим склом. Площа вікна у зовнішній стіні сходової клітини запроетована не менше ніж 1,2 м2 Таке вікно передбачене на кожному поверсі будинку, обладнане пристроями для відчинення з рівня сходових площадок, маршів. Передбачено умови унеможливлення затоплення приміщення електрощитової та влаштування шумоізоляції огороджувальних конструкцій.

Міжквартирні не несучі стіни і перегородки у будинках І ступеня вогнестійкості  мають межу вогнестійкості ЕІ 60. Огорожу за периметром покрівлі необхідно улаштовувати відповідно до ДСТУ Б В.2.6-49. Клас вогнестійкості проходок інженерних комунікацій будинку (електричних, кабельних та шино-провідних проходок, водопровідних, каналізаційних труб тощо) через огороджувальні конструкції з нормованим класом вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншим ніж нормований клас вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ, крім випадків, обумовлених у НД. У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їх ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів, крім випадків обумовлених у НД. Межа вогнестійкості вузла кріплення будівельної конструкції та місця її прилягання до інших конструкцій повинна бути не нижча за нормовану межу вогнестійкості самої конструкції. У протипожежних стінах та перегородках будь-якого типу допускається влаштовувати вентиляційні та димові канали таким чином, щоб у місцях їх розташування клас вогнестійкості протипожежної стіни (перегородки) з кожного боку каналу був не менше ніж нормований клас вогнестійкості протипожежної стіни (перегородки), в якій він влаштовується. Будівельні матеріали, що будуть застосовуватися на будівництві повинні мати клас вогнестійкості підтверджений відповідними документами, в тому числі протоколами вогневих випробувань.

Системи протипожежного захисту

Проектом передбачається обладнання системами протипожежного захисту 12–ти поверхового житлового будинку умовною висотою 35,48 м.

Для раннього виявлення пожежі засобами системи пожежної сигналізації (СПС) з використанням адресних компонентів згідно з ДБН В.2.5-56:2014 оснащуються:

– передпокої квартир, позаквартирні коридори та ліфтові холи на житлових поверхах (по два адресних сповіщувача спонукальної системи СПДЗ);

– вбудовано-прибудовані приміщення різного призначення незалежно від площі на нежитлових та технічному поверхах.

 Сигнали про пожежу виводяться на прилад приймально-контрольний пожежний у приміщення чергового персоналу (за його наявності).

  Для передавання тривожних сповіщень про пожежу на пульт централізованого спостерігання пожежної охорони (диспетчерський пункт мікрорайону) передбачається модуль цифрового GSM-автодозвону (СПТС - тип 2).

 Для оповіщення людей, що перебувають на об’єкті, про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання, згідно з ДБН В.2.5-56:2014 проектом передбачається система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (СО) 1-го типу.

 В якості технічних засобів системи оповіщення про пожежу проектом передбачаються оповіщувачі пожежні світлозвукові, що призначені для візуального та звукового оповіщення.

 Для житлового будинку передбачається влаштування диспетчеризації систем протипожежного захисту.

  На кожному поверсі у шафах пожежних кранів (ПК) встановлюються кнопкові пости керування автоматикою ("Пуск пожежних насосів", "Пуск димовидалення"). При натисканні даних кнопок у приміщення чергового надходить сигнал на запускання пожежних насосів, відкривання засувки на обвідній лінії водомірного вузла, на відкривання поверхових клапанів димовидалення та на вмикання протидимних вентиляторів.

Також даний сигнал надходить автоматично від датчика положення пожежного крана у разі відкривання наполовину будь-якого з пожежних кранів. При цьому забезпечується контроль цілісності ліній живлення датчиків.

Додатково на рухомій та нерухомій частинах дверцят шафи ПК встановлюються магнітоконтактні сповіщувачі.

Проектом передбачається облаштування системи протидимного захисту (СПДЗ):

– видалення диму при пожежі з коридорів житлових поверхів;

– підпір повітря в ліфтові шахти.

Димовидалення передбачається за допомогою системи, яка складається з шахти димовидалення, клапанів та вентилятора димовидалення. Для видаляння диму проектом передбачається спеціальна шахта з примусовою витяжкою. Місце встановлення даної шахти відображено на планах розділу АР. Для кожного поверху влаштовуються клапани димовидалення. Клапани димовидалення встановлюються в вертикальному положенні у прорізах димової шахти у верхній частині приміщень, що захищаються (під стелею), але не нижче за верхні рівні дверних прорізів. Довжина коридору, що обслуговується одним клапаном димовидалення, не перевищує 30 м. Вентилятор димовидалення передбачено дахового типу з викидом газоповітряної суміші вгору. Для кожної шахти димовидалення передбачається автономний вентилятор. Шахту димовидалення передбачено з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше REI60.

 Система підпору повітря складається з вентилятора підпору, припливної решітки та клапану надлишкового тиску. Для влаштування підпору повітря проектом передбачається встановлення осьового дахового вентилятора.

 Витрати зовнішнього повітря розраховані на забезпечення надлишкового тиску повітря не менше 50 Па в нижній частині шахти пасажирського ліфта при закритих дверях на всіх поверхах.

  Ветиляційні установки димовидалення та підпору повітря мають кліматичне виконання і розташовуються на покрівлі житлового будинку з влаштуванням огорожі для захисту від доступу сторонніх осіб.

 Запуск устаткування системи протидимного захисту передбачається:

– автоматичний від двох сповіщувачів СПС;

– дистанційний від кнопок, що встановлені в шафах пожежних кранів;

– місцевий від щитів керування протидимного захисту, що встановлені безпосередньо в місцях установки вентиляторів.

Сигнали про спрацювання СПДЗ (сигнали про положення кожного клапана димовидалення, включення венти¬ляторів димовидаляння та підпору повітря) виводяться на об'єднаний диспетчерський пульт та на прилад приймально-контрольний у приміщення чергового персоналу (за його наявності). Формування зазначених сигналів здійснюється шляхом контролю відкритого положення кожного приймального клапана системи та спрацювання пускача вентилятора системи димовидалення/підпору повітря.

Кабельна мережа кільцевих шлейфів СПС з підключеними адресними автоматичними та ручними пожежними сповіщувачами виконується кабелями типу "звита пара". Кабельна мережа ліній СО виконується вогнестійкими кабелями з межею вогнестійкості не менше 30 хв. Кабельна мережа ліній живлення систем димовидалення, підпору повітря та управління установками пожежогасіння (запуск протипожежних насосів) виконується вогнестійкими кабелями з межею вогнестійкості не менше 90 хв.

Екологія, санітарне та епідеміологічне благополуччя населення

При експлуатації проектованого об’єкта не буде чинитись негативного впливу на клімат і мікроклімат, атмосферне повітря, грунти, водне середовище, рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти, навколишнє соціальне середовище(населення), та навколишнє техногенне середовище. Ультразвук, електромагнітні хвилі, іонізуючі випромінювання й інші фактори не виникають. Проектом передбачені заходи щодо охорони навколишнього середовища під час проведення будівельних робіт. Вплив на навколишнє середовище при проведенні будівельних робіт буде мінімальним і розцінюється, як допустимий за умови дотримання природоохоронних заходів. Під час планування майданчику шар насипного грунту знімається, складується у відвали, але після проведення будівельних робіт буде розплановано згідно плану благоустрою. Проектований об’єкт не обмежує використання  рослинних і тваринних ресурсів. Вплив планової діяльності на промислові та цивільно-житлові об’єкти, пам’ятники архітектури, історії і культури, наземні і підземні споруди і інші елементи техногенного середовища, які знаходяться в зоні впливу планової діяльності, відсутній. Проектом передбачено використання таких будівельних та опоряджувальних матеріалів, які забезпечують додержання гігієнічних вимог, відповідно до чинного законодавства. Проект виконаний з дотриманням вимог діючого законодавства, щодо екології і санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

За результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень, які були доведені письмово до замовника та усунуті в процесі проведення експертизи, встановлено, що проект «Нове будівництво житлового комплексу з дев’яти багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Рівненська, 25 в м. Луцьку (VІ черга – житловий будинок №13)» - розроблений відповідно до завдання на проектування та вихідних даних відповідає вимогам до міцності, надійності та довговічності об’єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, вимогам санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження.