Робочий проект (об. № 237) виконано ПП «САФО-СТРОЙ ІНЖИНІРИНГ» (юридична адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Богуна Івана,
буд. 5; ГІП – Сафонова Т.І., кваліфікаційний сертифікат серії АР №010921, виданий Архітектурно-будівельною атестаційною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015) у 2020 році на підставі:

-   завдання на проектування, затвердженого Замовником.

Стислий опис основних проектних рішень

  Робочий проект «Реконструкція системи киснепостачання у відділеннях терапевтичного корпусу КНП «МКЛ №9» ДМР» на 52 ліжка» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 29» виконано на підставі завдання на проектування, затвердженого Замовником.

  Система лікувального газопостачання лікарні спроектована таким чином, щоб забезпечити її автономну роботу в різних відсіках, в  яких  розташовуються споживачі лікувальних газів.

  Постачання кисню, споживачів в стаціонарах  передбачена централізована.

  Джерелом кисню є газифікатор кисневий типу ГХК 3/1,6-200М об’ємом 3150 кг  рідкого кисню продуктивністю до 200 м3 призначений для зберігання і газифікації рідкого кисню.

  ГХК складається з резервуара для зберігання і видачі рідкого продукту і випарників, які служать для газифікації рідкого кисню і видачі газу.

Проектований киснепровід  відноситься до VI - ї  категорії, з робочим тиском до 1,6МПа.

Кліматичні умови району розташування об'єкту

Згідно з пояснювальною запискою територія робіт являє собою хвилясту рівнину із загальним нахилом поверхні в південно-західному напрямку у бік русла р. Дніпро. Територія робіт характеризується із добре розвинутою гідрографічною мережею. Всі ріки й водойми належать до басейну р. Самара, яка у свою чергу є лівою притокою р. Дніпро.

У геоструктурному відношенні досліджувана територія розташована в зоні з’єднання  Українського кристалічного масиву з південно-західним бортом Дніпровсько-Донецької западини. Різноманітність геологічної будови визначається глибиною залягання кристалічного фундаменту.

Інженерно-геологічні умови ділянки робіт, які не мають суттєвий вплив для прийняття основних проектних рішень по капітальному ремонту, відносяться до I - ї категорії складності (прості).

Рівень промерзання ґрунтів - 0,9 м.

Робочий проект виконується в одну чергу, одним пусковим комплексом.

Робочим проектом, відповідно до завдання на проектування, передбачається:

- влаштування  зовнішньої повітряної мережі киснепроводу Ø 40 мм х 3,0 мм - 13,5 м.п.;

- влаштування  зовнішньої повітряної мережі киснепроводу Ø 32 мм х 3,0 мм - 0,6 м.п.;

- влаштування  зовнішньої повітряної мережі киснепроводу Ø 25 мм х 3,0 мм - 194,7 м.п.;

- влаштування  зовнішньої повітряної мережі киснепроводу Ø 20 мм х 2,5 мм - 17,7 м.п.  (прокладається відкрито по проектованим металевим опорам і балкам та існуючим опорам   теплотраси);

- влаштування  внутрішньої повітряної мережі киснепроводу Ø 20 мм х 2,5 мм - 12,0 м.п.;

- влаштування  внутрішньої повітряної мережі киснепроводу Ø 10 мм х 1,5 мм - 407,0 м.п.  (прокладається відкрито по стінах коридорів  і палат).

Робочим проектом не передбачено змін конфігурації будівлі.

Газопостачання (внутрішні пристрої)

Проект розроблено на підставі завдання  на проектування та згідно 
ДБН В.2.2-10:2001 " Заклади охорони здоров’я. Будинки  та споруди".        

Кисень з зовнішніх мереж у внутрішню систему постачання кисню надходить  в  вузли  управління (розподілу), через пости ПГК-10-3ДМ встановлених в коридорах відділень для зниження тиску газоподібного кисню з Рвх. - 1.6 МПа до Рвих. - 0.35 МПа на апарати ШВЛ або маски Рвих. - 0.15 МПа.

У конструкції вузла управління і поста управління, встановлена контрольно-вимірювальна апаратура для контролю вихідного тиску і запірна арматура.

Далі від вузла управління кисень по стояках і відводам  подається до точок споживання:

-  палати інтенсивної терапії та реанімаційні зали;

-  операційні.

Підведення кисню  передбачено споживачам лікувальних  палат інфекційного і хірургічного відділень. Вузли  управління  подачі кисню до палат  монтуються у шафах в коридорах  кожного відділення  на відмітці 1,60 м.

На трубопроводах влаштовується арматура, яка спеціально призначена  для кисню.

Витрати кисню на одну точку становить 10л/хв.  Хвилинна вентиляція  апарата ШВЛ регулюється в межах від 5 до 20 л / хв. Тривалість використання протягом доби.  Проектований трубопровід  Ø20 мм (по коридорах) і Ø10,5 мм (в палатах) прокладається відкрито.

Трубопровід кисню  прокладають з ухилом 0,002 в бік зовнішньої газової мережі. Робочим проектом передбачено улаштування постів газорозбірних ПГК-10-ЗДМ, з  вхідним тиском Рвх = 16 кгс/см2(1,6Мпа) і вихідним Р = 5,0 кгс/см2(0,5МПа) з пропускною спроможністю 10м3/год. Вузли розподілу кисню з редукторами
БКО-50-4 Рвх - 20 МПа, Рвих - 1,25 МПа, Q = 50 м3/год з манометрами комп.).

Регулювання тиску в ПГК проводиться за допомогою регулятора тиску
СКО-10ДМ до робочого тиску:

- на апарати ШВЛ - Рр- 3,5 кгс/см2 (0,35 МПа);

- на кисневі маски  -  Рр- 1,5 кгс/см2 (0,15 МПа).

В палатах для підключення  ШВЛ  проектом передбачено улаштування кисневих ротаметрів зі зволожувачами  і шкалою витрат від 0-25л/хв.

Ротаметр кисневий призначений для регулювання витрати медичного кисню, що надходить з магістралі до пацієнта. Ротаметр встановлюється на вентиль кисневий палатний з фланцем. Ротаметр забезпечує плавне регулювання витрати кисню в діапазоні від 0 до 15 л/хв, що дозволяє використовувати його для пацієнтів різного віку. Робочий тиск ротаметра - 0,15 МПа. Колба ротаметра виготовлена із полікарбонату, кулька-поплавець - з нержавіючої сталі. Регулювання витрат на ротаметр проводиться за допомогою вентиля кисневого палатного. Знизу ротаметра є вихідний штуцер з різьбленням для підключення кисневого зволожувача, який застосовується для зволоження кисню, який подається з кисневої магістралі, перед подачею його пацієнтам при кисневотерапії.

При монтуванні  внутрішнього киснепроводу  використовуються труби
Дн=20 мм і Дн=10 мм із нержавіючої сталі (НЖ.) марки 12х18н10т. згідно з 
ГОСТ 9941-81. Кожна труба, виготовлена із нержавіючої сталі, повинна бути піддана огляду з метою визначення чистоти внутрішньої поверхні від полон, окалини і зварювального грата. Труби, в яких виявлені зазначені дефекти, до монтажу не допускаються.

Перед монтажем проводиться знежирення трубопроводів і арматури розчинниками: (чотирьоххлористим вуглецем або діхлорітаном). З'єднання трубопроводів кисню виконується аргоновим зварюванням вольфрамовими електродами.  

Кріплення трубопроводів до стіни здійснюється хомутами або спеціальними комплектами деталей кріплення  на вертикальних ділянках через 1,0-1,5 м, на горизонтальних ділянках через 0,75-1,0м.

Зовнішні мережі киснепроводах виконуються з труб безшовних холодно і теплодеформованих, з корозійної - стійкої сталі товщиною стінки не менше 2,5 мм
Ø 25 мм, який передбачено прокладати  надземно  по існуючим і проектованим опорам із металевих труб і по стінам будівель лікарні до терапевтичного відділення до конструкції вузла розподілу киснепроводу на відмітки 1,8 м.

Монтаж і випробування киснепроводу  провести згідно СНіП 3.05.05-84 "Технологічне устаткування і технологічні трубопроводи".

Заземлення обладнання кисневої установки

Робочим проектом передбачено виконати заземлення обладнання кисневої установки: резервуара, випарника і трубопроводів. Заземлення трубопроводів виконується підключенням до існуючих контурів корпусів на вводі в будівлю.

Після закінчення монтажу контуру заземлення виконуються пусконалагоджувальні роботи: перевірка надійності з'єднання контуру заземлення та заміри опору заземлюючого пристрою  (не більш 0,4 Ом).  

Монтаж контуру заземлювання виконується в ході будівельних робіт до заливки бетону.

Всі електромонтажні роботи виконуються згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

При виконанні робіт суворо дотримуватись заходів по забезпеченню безпеки праці згідно ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона  праці  і  промислова  безпека  в  будівництві».

Пожежна безпека на ділянках робіт і робочих місцях повинна забезпечуватися відповідно до вимог «Правил пожежної безпеки в Україні» НАПБ А.01.001-2015 та інших діючих норм.

Проектом передбачено використання обладнання, яке в цілому досить надійно забезпечує захист від забруднення природних об’єктів, збереження природних ресурсів, мінімізацію збитків, нанесених навколишньому середовищу.               

Представленим проектом передбачені заходи, що забезпечують пожежну безпеку, санітарно-епідеміологічне благополуччя населення, включаючи заходи щодо охорони праці відповідно до діючих нормативних документів.

Кошторисна документація

Заявлена кошторисна вартість, передбачена наданою кошторисною документацією, у поточних цінах станом на 30 листопада 2020 року складала 1212,008 тис. грн., у тому числі:

будівельні роботи                     – 794,152 тис. грн.;

устатковання, меблі, інвентар – 52,469 тис. грн.;

інші витрати                             – 365,387 тис. грн.

За результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауваг установлено, що зазначену документацію, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проектом, складено згідно з вимогами ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 14 грудня 2020 року складає 1078,480 тис. грн., у тому числі:

будівельні роботи                      – 690,871 тис. грн.;

устатковання, меблі, інвентар – 50,565 тис. грн.;

інші витрати                              – 337,044 тис. грн.