Коригування проєктно-кошторисної документації по об’єкту: «Реставрація та реабілітація фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька, вул. Пастера, 15», розроблена ТОВ «ГРАД-СТРОЙ» у 2021році, головний архітектор проекту – Сітнікова Євгенія Олегівна (кваліфікаційний сертифікат Серія АА № 001544 виданий 29.04.2013р., свідоцтво підвищення кваліфікації № 1746 видане 23.03.2018р.).

Проект виконано на замовлення КП «Облтрансбуд»

на підставі:

• реставраційного завдання на Будівлю театру Сибірякова, зведена у 1909 році за проектом архітекторів С.А. Ландесмана та М.І. Лінецького, у якому у 1944-1951 роках працювала Мещерська А.Е. – українська драматична актриса, н. а. УРСР. Пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 316-ОД) м. Одеса, вул. Пастера, 15 ріг вул. Кінної, яке погоджено проектною організацією ТОВ «ГРАД-СТРОЙ» та затверджено Замовником КП «Облтрансбуд»; 
• розрахунку класу наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва;
• копії паспорту об’єкта культурної спадщини Театр Сибирякова 1903р., 1913-1914рр. за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 15 ріг вул. Кінної;
• копії технічного паспорту на громадський будинок – нежитлову будівлю №15 по вул. Пастера в м. Одесі, виготовленого КП «ОМБТІ і РОН» станом на 08.05.2008р.;
• Акту огляду технічного стану пам’ятки на Будівлю театру Сибірякова, зведена у 1909 році за проектом архітекторів С.А. Ландесмана та М.І. Лінецького, у якому у 1944-1951 роках працювала Мещерська А.Е. – українська драматична актриса, н. а. УРСР. Пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 316-ОД) м. Одеса, вул. Пастера, 15 ріг вул. Кінної;
• Акту визначення рівня складності робіт з розроблення науково-проектної документації на Будівлю театру Сибірякова, зведена у 1909 році за проектом архітекторів С.А. Ландесмана та М.І. Лінецького, у якому у 1944-1951 роках працювала Мещерська А.Е. – українська драматична актриса, н. а. УРСР. Пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 316-ОД) м. Одеса, вул. Пастера, 15 ріг вул. Кінної;
• Акту визначення втрати пам'ятки на Будівлю театру Сибірякова, зведена у 1909 році за проектом архітекторів С.А. Ландесмана та М.І. Лінецького, у якому у 1944-1951 роках працювала Мещерська А.Е. – українська драматична актриса, н. а. УРСР. Пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 316-ОД) м. Одеса, вул. Пастера, 15 ріг вул. Кінної;
• «Висновок про обстеження будівельних конструкцій і архітектурних елементів на фасадах будівлі до виконання коригування науково-проектної документації «Реставрація та реабілітація фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 15», виконаний у 2021 році ФОП Мішин В.М. Відповідальний виконавець - Мішин В.М. експерт будівельний, технічне обстеження будівель і споруд (кваліфікаційний сертифікат АЕ №001795 від 03.04.2013р.);
• копії Експертного звіту № 16-2415-16 «Реставрація та реабілітація фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька, вул. Пастера, 15», виданого філією ДП «Укрдержбудекспертиза» від 05.12.2016р.;
• копії Експертного звіту № ЕК-0688/04-18 Коригування проєктно-кошторисної документації по об’єкту: «Реставрація та реабілітація фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька, вул. Пастера, 15», виданого Одеською філією ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» від 27.04.2018р.;
• копії листа-погодження № 01-12/2768 від 14.06.2021р. від Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації науково-проектної документації за робочим проектом: коригування проєктно-кошторисної документації по об’єкту: «Реставрація та реабілітація фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В.Василька, вул. Пастера, 15».

Відповідність прийнятих проектних рішень вимогам діючих норм і правил підтверджено підписом головного архітектора проекту - Сітнікова Є.О. (кваліфікаційний сертифікат Серія АА № 001544 виданий 29.04.2013р., свідоцтво підвищення кваліфікації № 1746 видане 23.03.2018р.).

Замовником, спільно з проектувальником, визначено значний клас наслідків (відповідальності) об'єкта - (СС3).

Фінансування об'єкта передбачено за рахунок бюджетних коштів.

Коротка характеристика об'єкта

Обстежуваний об'єкт - будівля театру Сибірякова, яка розташована в Приморському районі м. Одеси. Земельна ділянка, на якій зведено будівлю, фланкирующей квартальну забудову, обмежена вулицями Пастера, Кінної, Софіївській та провулком Ляпунова.

У планувальній структурі обстежувана територія розташована в центральній частині міста Одеси та характеризується традиційним цілісним характером забудови і регулярною планувальною схемою розбивки кварталів, що склалася до середини XIX століття. На цій території є чітке зонування і взаємодія основних елементів архітектурно-планувальної середовища.

Будівля театру Сибірякова прийнято під охорону держави рішенням Одеського облвиконкому від 25.02.1981 р №152 «Про затвердження додаткового переліку пам'яток архітектури» як пам'ятник містобудування та архітектури місцевого значення. Згідно з рішенням Одеського облвиконкому від 25.12.1984 р № 652 будівля - пам'ятник історії місцевого значення. 

Наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 р. № 728/0/16-08 театр Сибірякова по вул. Пастера, 15 в м. Одесі внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України з реєстраційним номером 620-Од.   

Будівля театру розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м Одеси, сформованого в кінці XVIII - I пол. ХІХ ст. Межі та режими використання зон охорони пам'яток культурної спадщини та історичних ареалів м Одеси затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 р № 728/0/ 16-08.   

Спочатку будівля театру було зведено в 1902-1903 рр. на кошти мецената і антрепренера Олександра Сибірякова для будівництва театру для російської трупи, у якій в місті не було постійного місця. О.І. Сібіряковим була обрана ділянка на розі вулиць Херсонської та Кінної з невеликим садком.

За проектом архітектора С.А. Ландесмана в 1900 році було розпочато будівництво будівлі театру, яке передбачалося зробити доступним для всіх верств суспільства. У 1903 році будівельні та оздоблювальні роботи були завершені. Якоїсь розкоші і архітектурних надмірностей при зведенні театру уникали свідомо. Найбільша увага приділялася залу для глядачів з чудовою акустикою: 1 600 місць, з кожного з яких добре видно сцену. 

Ділянка, на якій зведено будівлю театру, обмежена з південно-західного боку червоною лінією вул. Пастера, з південно-східної - червоною лінією вул. Кінної, з північно-західної - територією бібліотеки по вул. Пастера, 13 і примикає бічною частиною до будівлі обласного театру ляльок по вул. Пастера, 15-а, з північно-східної - примикає до обсягу сусіднього житлового будинку по вул. Кінної, 14.  

За функціональною типологією будівля є культурно-розважальним об'єктом. 

Прямокутної форми сцени і зали визначили компактний об’єм будівлі, вирішений з використанням стильових засобів пізнього Ренесансу. 

З боку двору до основного об’єму примикає невеликий ризаліт, у якому розташовані службові сходи і гримерні приміщення артистів. Зовні будівля має два високих поверхи, але в дійсності внутрішня структура чотириповерхова. 

Головний фасад, який звернений до вул. Пастера, має 9 віконних осей і симетричну урівноважену композицію. Крайні фланги виділені кріповками. Нижній поверх оброблений великим рустом, прорізаний прямокутними вікнами з клинчастими перемичками, а в кріповках - стилізованими сандриками на кронштейнах. Високий верхній поверх вирішений за принципом ордерної аркади.

Гладко потиньковані стіни у рівні верхнього поверху розчленовані великими арковими вікнами з підвіконними поличками знизу і широкою смугою архівольту зверху. По центру архівольту - замковий камінь у вигляді волютоподібного кронштейну зі скульптурним зображенням маски Мефістофеля. Фрагменти стін між архівольтами, антаблементом і пілонами заповнені ліпленими зображеннями театральної символіки. Перед простінками в середній частині встановлені трьох четвертні напівколони композитного ордеру, на їх капітелях є горельєфне зображення ліри. На бічних кріповках напівколони замінені пілястрами.

Оригінальний вигляд має антаблемент, де карниз підтримується мутулами з розетками, а над напівколонами і пілястрами - кронштейнами. Вінчає центральну частину фасаду високий парапет, де середні три частини підняті аттиком, чим підкреслюється організація головного входу в будівлю театру. Фільонки аттика прикрашені панно з багатофігурними горельєфними композиціями. Над кріповками розміщені аттикові поверхи з потроєними вікнами, які фланкують пілястри. Поверхи завершені антаблементом з великим виносом карнизу на модульонах.

Кутова частина будівлі плавно округлена. Рустовані блоки у нижньому рівні, міжповерхові гурти, антаблементи над другим і аттиковим поверхами природно переходять з одного фасаду на другий. Кутові частини аттикового поверху оздоблені фільонкою, у рівні другого поверху - п'єдесталом і вузькою нішею.

Бічний фасад в 13 осей, який звернений на вул. Кінну, має аналогічні членування по горизонталі: рустований цокольний поверх і ордерну аркаду у рівні другого. На відміну від головного фасаду тут напівколони у простінках замінені на пілястри. Подібно головному фланги також виділені кріповками, які завершені аттиковими поверхами, але фланги - трьохосьові.

Семиосьова середня частина бічного фасаду надбудована у 1920-х роках і має більш стримане декорування. Перед надбудованим поверхом по краю карнизу над другим поверхом улаштована металева огорожа. Над сценічною коробкою височить п’ятий поверх зі спареними вікнами і призматичними баштами на флангах. Внаслідок пониження рельєфу уздовж вул. Кінної цокольний поверх бічного фасаду зростає, його прорізи значно збільшуються за розмірами. Входи до обслуговуючих та господарчих приміщень у підвальному поверсі улаштовані в приямках.

Головний вхід організований з боку вул. Пастера, де фасад має по центральній осі три дверні прорізи. Поперечно видовжений тамбур веде до просторого вестибюлю з касетированою стелею, а по бокам знаходяться 2 розгалужених 5-маршових мармурових сходів для підйому до фойє з п'ятьма балконами. Зал глядачів, який по периметру оточують кулуари, має підковоподібну форму. Великий зал з місцями для глядачів в партері та двох ярусів на консолях після ремонтів за радянські часи виглядаю досить скромно. Він перекритий пласкою стелею, верхня частина стін декорована фризом, розчленованим парами приземкуватих напівколон на квадратні фільонки.

Відповідно до критеріїв цінності пам'ятки місцевого значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р № 1760 (п. 11),

- будівля автентично, має ознаки стилю «неоренесанс» в композиційному і художньо-декоративному вирішенні фасадів;

- є твором відомого архітектора;

- вплинуло на розвиток архітектури громадських і видовищних будівель міста;

- пов'язане з діяльністю відомих особистостей.

Історико-художню вартість об'єкта (предметом охорони) є:

- композиційна роль будівлі як архітектурного акценту, формує історичну забудову на розі вулиць Пастера та Кінної;

- об'ємно-просторова композиція будівлі в існуючих параметрах і габаритах;

- композиційне, архітектурно-пластичне, стилістичне і декоративне рішення південно-західного і південно-східного лицьових фасадів, що виходять на червоні лінії вулиць Пастера та Кінної (від рівня землі до верхньої кромки аттіків);

- автентичні елементи інтер'єрів: приміщень вхідної групи, залу для глядачів, фойє, сходів (оздоблення стін і стель, дверні та віконні заповнення, мармурові сходи і огорожа);

- історико-меморіальна цінність будівлі, пов'язана з діяльністю відомих особистостей і втілена в матеріально-технічної структурі, формі і місце розташування будівлі.

Район будівництва характеризується наступними природно-кліматичними умовами:

• відноситься до II південно-східного району;

• найбільш холодний місяць - січень (температура повітря самої холодної п'ятиденки із забезпеченням 0,92 - мінус 18 ° С);

• найбільш спекотний місяць - липень (температура повітря найбільш теплої п'ятиденки з забезпеченістю 0,99 - плюс 25 ° С);

• відносна вологість повітря в липні місяці - менше 65%;

• середня швидкість вітру в січні місяці - від 4 до 6 м / с;

• сейсмічність району - 7 балів.

Оцінка технічного стану

У 2016р. була розроблена науково-проектна документація «Реставрація та реабілітація фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька вул. Пастера, 15» з  метою отримання матеріалів про культурно-історичної та архітектурно-художньої цінності пам'ятника, даних для обґрунтування рішень подальшого її збереження і реставрації, оцінки ступеня збереження конструкцій і матеріалів пам'ятки, прийняття рішень для виведення споруди з незадовільного стану. Роботи по реставрації фасадів проходять на сьогоднішній день. У ході проведення робіт виникла необхідність коригування проєкту у зв’язку з додаванням фасадів дворової частини

На підставі аналізу проведених комплексних наукових досліджень було виявлено:

- загальний стан: в стані проведення реставраційних робіт;

- фундаменти: Фундаменти обстеженої будівлі комбіновані, стовбчасті та стрічкові, виконані з кладки вапняку на цементному зв'язувальному. Ґрунтом основи фундаментів в точці розкриття служить супісок лесовий (лес) жовто-бурий (ІГЕ-2), від твердої до пластичної консистенції. За результатами візуального обстеження, фундаменти досліджуваної будівлі в точці розкриття знаходяться в задовільному стані;

• цоколі: цокольні стіни з боку вул. Кінної штукатурені, в стадії завершення робіт з реставрації, з боку вул. Пастера - у незадовільному стані;

• відмостки: асфальтована та з тротуарної плитки, у незадовільному технічному стані;

• стіни: з блоків каменю-черепашника на вапняному розчині, знаходяться в стані незавершених реставраційних робіт. Частково проведено роботи з відновлення втрачених елементів декору (з боку вул. Кінної);

• сходи: сходинки до приміщень у стані, що потребує завершення ремонтно-реставраційних робіт;

• дах (крокви і лати, покрівля, водозливні труби): покрівля будівлі сталева, наявні ділянки нещільного прилягання покрівельного матеріалу, за результатами чого в приміщеннях Грецької зали наявні ділянки замокання та руйнування оздоблювальних шарів;

• балкони: прямокутні в плані, в цілому у задовільному стані;

• зовнішнє декоративне оздоблення (обличкування, пофарбування, карнизи, колони, пілястри, ліплення, скульптура, живопис на фасадах): у стані незавершених реставраційних робіт.

Стан внутрішніх архітектурно-конструктивних та декоративних елементів:

- загальний стан: в цілому у задовільному стані за винятком оздоблення окремих приміщень (грецької зали, фойє глядацького залу, адміністративних та гримерних приміщень)

- перекриття: у перекриттях істотних дефектів і пошкоджень не виявлено;

- підлога: в адміністративних приміщеннях паркетні підлоги і підлоги з лінолеуму незначно стерті в робочих місцях і в прохідних частинах приміщень. В Грецької залі необхідно провести реставрацію паркетної підлоги. У приміщеннях фойє, в глядацькому залі і суміжних коридорах дефектів і пошкоджень в підлогах не встановлено, відмічені поодинокі подряпини. У цементних підлогах цокольного поверху - приміщення загального користування зафіксовані поодинокі наскрізні тріщини в покритті підлог. У приміщенні вестибюлю та вхідному тамбурі - мозаїчні поли з ознаками стертості та сколів;

- стіни: з блоків каменю-черепашника  на  вапняному  розчині, штукатурені, пофарбовані; наявні ділянки вогкості в приміщенні Грецької зали, в цілому у задовільному технічному  стані;

- стовпи, колони: дефектів і пошкоджень не виявлено;

- двері та вікна: загнивання елементів дерев'яних віконних блоків. Руйнування віконної рами. Руйнування арки віконного отвору. Станом на 2021 рік заповнення віконних прорізів з боку чільних фасадів частково відновлено. Вхідні дверні заповнення знаходяться в незадовільному стані. На поверхні металевих полотен вхідних дверей з боку внутрішньо дворових фасадів відзначені окремі сліди корозії. Двері внутрішні підлягають реставрації;

- сходи: бетонні по металевим косоурам. Сходинки облицьовані мармуровими плитами і керамічною плиткою. У конструкції сходів, а також на стінах сходової клітини дефектів і пошкоджень не встановлено. Зафіксована незначна стертись сходів. Марші і майданчики сходів в деяких місцях посилені металоконструкціями. В майданчиках сходів зафіксовані тріщини;

- стеля: загальний стан задовільний. На внутрішньому оздоблювальному шарі приміщень, що примикають до фасадної стіни з боку вул. Кінна, встановлені місця вогкості обробки з відшаруванням, плями вогкості в перекритті з боку стелі в «Грецькому залі», тріщини в обробці віконних прорізів на допоміжних сходових клітинах;

- внутрішнє декоративне оздоблення, живопис, предмети прикладного мистецтва: ліпний декор стін та стелі, мармурові сходи, колони,  дерев’яне заповнення дверних прорізів, паркетна підлога (у приміщенні Грецької зали та Фойє) потребує ремонтних робіт;

- характеристика прилеглої території: двір складний у плані, заасфальтований, в цілому у задовільному стані. Ворота  - металеві, у задовільному стані. Огорожа – відсутня. Сад – відсутній. Парк – відсутній;.

Технічний стан об’єкта обстеження на момент обстеження, а саме лютий 2021 року «Висновок про обстеження будівельних конструкцій і архітектурних елементів на фасадах будівлі до виконання коригування науково-проектної документації «Реставрація та реабілітація фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василько», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 15, складеного ФОП Мішин В.М. в березні 2021 р. (див. Підставу №6) і показано, що фізичний знос внутрішнього опорядження складає 36%, присутні дефекти у вигляді тріщин, плям затікання вологи, руйнування декоративного вбрання та ін.

Висновки: За результатом огляду технічного стану будівлі, встановлено, що для подальшого використання будівлі в якості театру та для збереження пам'ятки необхідно прискорити завершення робіт з реставрації фасадів та провести роботи з додаткових об’ємів реставрації дворових фасадів.

Проектні рішення

Архітектурно-планувальні рішення

Даною проектною документацією на підставі всіх виконаних Комплексних науково-технологічних досліджень були прийняті наступні принципові рішення і схеми по реставраційним роботам: 

1. Розчищення поверхонь фасадного оздоблення  від деструктивних шарів.

2. Ремонт кладки, ін'єктування трішин.

3. Підготовчі роботи - антисептична обробка, антикорозійна обробка металевих деталей в кладці.

4. Реставрація і відновлення архітектурного і ліпного декору.

5. Ремонтно-реставраційні штукатурні роботи на фасадах.

6. Реставрація цоколя.

7. Фінішна шпаклівка і фарбування поверхонь.

8. Гідроізоляційна захист виступаючих елементів фасадів - підвіконь, тяг, карнизів і ін., Виконання нового оцинкованого покриття

9. Реставрація металевих декоративних елементів.

10. Заміна віконних заповнень та зовнішніх вхідних дверей.

11. Виконання вимощення з гідроізоляційним шаром і перекладка ганку.

12. Гідроізоляційний захист цокольній частині будівлі.

Фасади підлягали багаторазовим ремонтам - на фасаді існують різні види штукатурок. Початкові і перші ремонтні шару - вапняно-гипсово-піщані й вапняно-піщані; пізні ремонтні шару - вапняно-піщані, вапняно-піщані з домішкою цементу і міцні цементно-піщані розчини, і шпаклівки.

Для виконання підготовчих робіт перед оздобленням поверхні необхідно розчищення поверхонь фасадів. Простукати всю поверхню штукатурки  на фасадах і збити відшаровані, деструктовані фрагменти штукатурки та фарбових шарів, які відшаровуються  до міцної основи. Поверхні штукатурки,  що не відшаровується, не «бухтить», але має розріджені волосяні тріщини не збивати. Промити поверхні водоструменевим апаратом. 

Розрізати та розшити тріщини в штукатурці. Штукатурка, декор, які міцно тримаються з основою,  не мають відшарування від кладки, але  мають розріджені волосяні тріщини,  підлягають збереженню та реставрації. Плівкові нашарування, які міцно тримаються з основою на площинах стін,  на архітектурному та ліпному декорі видалити за допомогою хімічних змивок.

Значних руйнувань ( деструкції, розшарування, втрат) в  кладці при обстеженні не виявлено, але в  кладці стін виявлені тріщини, окремі розшарування кладки в області вінцевого карнизу. 

Перекладку та докладку  виконати з блоків черепашнику та цегли на складному вапняно-цементно-піщаному розчину М 50. Черепашник та цеглу при можливості застосувати існуючі від розбирання або близькі за фізико-механічними властивостями до первісних. Для з’єднання місць доповнень з поверхнями старої кладки виконати закріплення поверхні цегли однією із укріплюючих грунтівок.

Ін’єктування виконувати методом нагнітання ін’єкційного розчину в кладку.  

Ін’єктування тріщин методом нагнітання розчину. Для зручності можливо застосувати готові ін’єкційні суміші.

Для запобігання подальшого руйнування кладки та оздоблювальних шарів виконати ін’єктування тріщин. Після ін’єктування скласти Акт на приховані роботи.

Антисептична  обробка стін - обробці підлягають місця, які підлягали замочуванню – площини цоколю, площини в місцях проходження водостічних труб, площини в карнизній частині. Виконати антисептичну обробку поверхонь. Обробку виконувати антисептичними препаратами вітчизняного чи імпортного виробництва.

Антикорозійна обробка металевої арматури - при оголенні металевої арматури на карнизах, плитах балконів, архітектурному  декорі,   метал арматури обробити антикорозійним складом.

Грубу корозію зняти механічним способом – металевими щітками, скребками. 

Розчищений від грубої корозії метал обробити перетворювачем іржі кислотним, або водним розчином ортофосфорної кислоти (ортофосфорна кислота розчинена водою в співвідношенні компонентів 1:3). Обробку виконувати жорсткою волосяною або капроновою щіткою, втираючи склад в основу. Витримати метал 1 добу для закінчення реакції перетворення іржі

Далі обробити метал антикорозійними матеріалами:

Після розчищення поверхонь, антисептичної обробки, ремонту кладки приступити до оштукатурювання та пофарбування площин.

Ґрунтування поверхні - зміцнити поверхню, ґрунтовкою глибокого проникнення.

Оштукатурювання поверхні. Роботи по оштукатурюванню поверхонь розчинами, які готуються на місці робіт, мають більші працевитрати, необхідність постійного технологічного контролю якості розчину, технологічні перерви на час тужавіння та висихання розчинів, вірогідність розтріскування розчину.  

Перед нанесенням фінішного шару  вирівняти поглинаючу здатність основи  та додатково зміцнити поверхню, (а також для знепилення поверхні) ґрунтовкою глибокого проникнення.

Покриття карнизів, підвіконь,  тяг  пропонується виконати із металу (див. архітектурні рішення). Виніс карнизів повинен бути не менше 7 см. Перед нанесенням металевого  покриття поверхня повинна бути підготованою – рівною.        

Для запобігання замочування, перед  покриттям металу,  виконати обмазку поверхні гідроізоляційним матеріалом. Гідроізоляційному захисту підлягають горизонтальні та похилі поверхні, тобто місця, що мають схильність до активного замочування,   дощовою вологою – підвіконні площини, горизонтальні поверхні тяг, карнизів  і т.п. На цих ділянках в зимовий період висока вірогідність наявності льоду та снігу.

Ліпний декор представлений ліпними дзеркалами, кронштейнами, карнизами та тягами. В ході обстеження встановлено, що на фасаді є декоративні елементи, виконані із гіпсу та на основі цементу. 

Для відновлення пропонується використати цементні відливки та відливки із фібробетону. Вироби із фібробетону довговічні, міцні, пластичні, що дозволяє передати в повній мірі рельєфність виробу, мають оптимальне водопоглинання, рівномірної щільності, поверхня має добру адгезію до фасадних фарб і покриттів. 

До реставрації декору приступають після розчищення фарбових нашарувань, прошкурювання та обезпилення поверхонь.Увага! При виявленні глибинної деструкції під фарбовими нашаруваннями  відливку раціонально замінити на нову.

Ліпні елементи, які в цілому в задовільному стані, але є часткове відшарування від основи, додатково закріпити піронами. Пірон має бути із нержавіючого металу, заходити в кладку (основу) до 10 см, шляпка повинна буди утоплена в розчин на глибину до 3 см для запобігання температурного розширення.

Виконання гідроізоляції балконів та реставрація підбалконних плит. 

Загальна схема виконання робіт з гідроізоляції:

- Підготовка поверхонь перед нанесенням шару гідроізоляції.

- Технологія нанесення гідроізоляційного шару.

- Виконання захисної стяжки.

- Кінцеве оздоблення – обличкування плитками.

Нормалізація вологісного стану кладки в нижній частині стін – виконання вертикальної гідроізоляції та вимощення з гідроізоляційним шаром  

Обстеженням встановлено замочування площин стін в цокольній частині, підвальних приміщеннях. Пропонується виконати комплекс робіт по нормалізації вологісного стану кладки – вертикальну гідроізоляцію фундаментів та вимощення з гідроізоляційним шаром. Пропонується виконання класичної  гідроізоляції зовнішніх конструкцій  з відкопуванням фундаментів – позитивний тиск по зовнішньому контуру споруди. 

Крім заходів з улаштування системи гідроізоляції, яка унеможливить потрапляння вологи і активне руйнування  матеріалів конструкцій, передбачається санація кладки стін, гідроізоляція вимощення по периметру будівлі. 

При необхідності виконати пониження ґрунту до заданої відмітки. 

Роботи складаються з наступних етапів

1. Вертикальна гідроізоляція фундаментів 

2. Виконання вимощення з гідроізоляційним шаром

Виконання вимощення з гідроізоляційним шаром

Для відведення активної дощової води від споруди і як наслідок, можливе просідання ґрунту фундаментної частини, а також з метою зменшення водної загрузки на фундаменти  виконати гідроізоляцію мостіння навколо споруди, на відстань від 1,0-1,5 м від стін. 

По підсипці з  щебеню фракції 20–40 мм виконати  підготовку з бетону С12/15 з необхідним ухилом від стін будинку (1-2°). Затужавлений будівельний розчин змочувати водою на протязі 3-х днів. Це необхідно для нормального тужавіння розчину. Після тужавіння та просихання з лицьової поверхні стяжки видалити механічно шар цементного „молока” та ретельно знепилити поверхню.

Влаштувати закруглення (галтель) на з’єднаннях „стіна – стяжка” (радіус 4 - 6 см)  за допомогою радіусного шпателя матеріалом на основі цементу.

Виконати гідроізоляційну мембрану по підготовленій поверхні стяжки с заводом на стіну (до рівня мостіння) та захистом.

Конструктивні рішення

Робочим проектом передбачено реставрація та реабілітація фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В.Василька, вул. Пастера, 15, та не передбачається втручання в несучі конструкції. Розділ не розроблявся, експертизі не підлягав.

Рішення щодо опалення та вентиляції

Робочим проектом передбачено реставрація та реабілітація фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В.Василька, вул. Пастера, 15, та не передбачається втручання в інженерні мережі. Розділ не розроблявся, експертизі не підлягав.

Рішення щодо водопостачання та каналізації

Робочим проектом передбачено реставрація та реабілітація фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В.Василька, вул. Пастера, 15, та не передбачається втручання в інженерні мережі. Розділ не розроблявся, експертизі не підлягав.

Електротехнічні рішення

Реставраційним завданням не передбачено коригування даного розділу. Розділ не розроблявся, експертизі не підлягав. Рішення щодо зовнішнього освітлення фасадів будівлі зберігаються згідно попереднього виконаного проекту.

Рішення щодо техніки безпеки та охорони праці

Охорона праці і техніки безпеки при реставрації та реабілітації фасадів будівлі на об’єкті забезпечуються відповідністю всіх прийнятих проектних рішень вимогам ПУЕ, ДБН А.3.2-2-2009, НПАОП 40.1-1.01-97 та інших нормативних документів, які враховують умови безпеки праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань, пожеж і вибухів, а також захист людей від ураження електричним струмом. Заходи з техніки безпеки та методи виробництва реставраційних робіт, які плануються та представлені в науково-проектній документації, відповідають нормативно-правовим вимогам з питань охорони праці.

Рішення щодо енергоефективності та енергозбереження

У науково - проектній документації наведені маловитратні енергозберігаючі заходи, які рекомендовані при експлуатації будівлі та можливі для застосування в будинку-пам'ятці архітектури і не суперечать ст. 28 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Заходи для створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення

Номенклатура робіт з реставрації та реабілітації фасадів будівлі, які надані у робочому проекті, згідно з реставраційним завданням, не передбачають зміни сталих заходів та об’ємно-планувальних рішень, які існують у будівлі взагалі.

Заходи, які прийняті робочим проектом реставрації, не суперечать вимогам ДБН В.2.2-40:2018 та іншим нормативним документам чинного законодавства.

Пожежна і техногенна безпека

Згідно з реставраційним завданням розділ «Систем протипожежного захисту» (СПЗ) та інженерно-технічних заходів цивільного захисту (ІТЗ ЦЗ) не передбачався, не розроблявся та його експертиза не проводилась.

При проведенні будівельних робіт передбачені протипожежні заходи згідно вимогам НАПБ А.01.001-2014.

Санітарно-епідеміологічні рішення

При проведенні реставрації та реабілітації фасадів будівлі передбачено використання будівельно-оздоблювальних матеріалів, які сертифіковані на території України та мають висновок Санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони Здоров'я України.

На період проведення реставрації та реабілітації фасадів будівлі врахувати вимоги щодо забезпечення робітників санітарно-побутовими приміщеннями; установити заходи щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища і обмеження шумового впливу, згідно ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Складування виробів, будівельних матеріалів передбачено в спеціально відведених місцях. Відходи, які утворюються на будівельному майданчику, складуються у сміттєві контейнери і регулярно вивозяться по мірі накопичення на полігони ТПВ за окремим договором. 

Рішення з екологічних питань (забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, захисту навколишнього середовища)

У процесі проведення реставрації та реабілітації фасадів будівлі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька прогнозуються наступні фактори впливу на компоненти навколишнього середовища:

Клімат і мікроклімат: Активний і масштабний вплив планованої діяльності на мікроклімат в процесі виконання робіт та експлуатації об'єкта відсутній, негативний вплив на клімат відсутній.

Повітряне середовище - допустимий. При реалізації проектних рішень не буде здійснюватися вплив на атмосферне повітря у вигляді викидів забруднюючих речовин.

Зміни в технологічному обладнанні та умов здійснення технологічних процесів, в ході яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при експлуатації об'єкта робочим проектом не передбачені.

Акустичний вплив - допустимий.

Водне середовище - вплив відсутній.

Геологічне середовище, ґрунт – вплив відсутній.

Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти. Вплив відсутній.

Реалізація проекту не здійснить негативний вплив на рослинний і тваринний світ.

Соціальне середовище: Негативний вплив здійснюватиметься в період виконання робіт та буде носити локальний і короткостроковий характер. Вплив на соціальне середовище позитивний.

Техногенне середовище: Результатом робіт є збереження пам’ятки архітектури. Вплив на техногенне середовище відсутній. Негативний вплив об'єктів навколишнього техногенного середовища на проектовану діяльність відсутній.

Безпека експлуатації

Рішення, які прийняті науково-проектною документацією, враховують вимоги безпечної експлуатації об’єкту за трьома групами ризику згідно ДБН В 1.2-9:2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації».

В процесі розгляду проекту по зауваженням експертів Одеської філії ДП “НДІпроектреконструкція» проектною організацією за погодженням із Замовником в проект внесені зміни і доповнення.

Відповідальність за внесення змін в усі екземпляри проекту покладається на генерального проектувальника і Замовника.

Експертиза проекту виконана відповідно до процедури, яка визначена «Настановою щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» ДСТУ 8907:2019 та «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 № 560.

При прийнятті рішень враховані зміни, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017р. №403 «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», а також Закону України №1817-VIII від 17.01.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності», як об'єкта, що відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС3 (пам’ятка архітектури місцевого значення).

Відповідальність за дотримання в проекті зазначених вимог, за відповідність проектної документації вихідним даним, вимогам державних стандартів, норм і правил несе проектна організація, що розробила проектну документацію, а також головний архітектор і головний інженер проекту відповідно до статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.

Примітка:

1. Право на виконання робіт виникає після оформлення дозвільної документації відповідно до вимог Закону України “Про охорону культурної спадщини” та Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

2. Реалізацію проектних рішень необхідно вести з обов’язковим авторським та технічним наглядом.

3. Після закінчення робіт з реставрації та реабілітації на основі результатів науково-дослідних робіт, науково-проектної та виконавчої документації необхідно скласти науково-реставраційний звіт, який фіксує проведені роботи та є узагальнюючою складовою науково-проектної документації.