ДБН В.2.2-20:2008 "Готелі" №ДБН В.2.2-20:2008

№п/п	Назва	Форма документу	Тип документу	Дата набрання чинності
1	ДБН В.2.2-20:2008 "Готелі"	Електронна версія паперового примірника	Основний текст	01.04.2009
2	Зміна № 1 ДБН В.2.2-20:2008 "Будинки і споруди. Готелі"	Електронна версія паперового примірника	Зміни	01.10.2019
3	ДБН В.2.2-20:2008 "Будинки і споруди. Готелі" зі Зміною № 1	Актуалізований текст (довідковий)	Основний текст

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ці Норми поширюються на розроблення проектів нових і реконструкцію існуючих готельних будинків і комплексів, а також готелів, що входять до складу багатофункціональних будинків і будинків іншого призначення. Готелі відносяться до колективних засобів розміщення згідно з визначенням ДСТУ 4527.

Вимоги цих Норм поширюються на всі типи будівель готелів (мотелів) місткістю шість номерів і більше і умовною висотою не більше 73,5 м. Проектування готелів з умовною висотою від 73,5 м до 100 м включно слід здійснювати відповідно до ДБН В.2.2-24.

(Пункт 1.1 змінено, Зміна № 1)

1.2 Ці Норми встановлюють основні положення і загальні вимоги до організації територій готелів (мотелів) і готельних комплексів, до окремих функціонально-планувальних елементів будинків, інженерного обладнання та комплексу безпеки. Положення цих Норм враховують вимоги ДСТУ 4268, ДСТУ 4269, ДСТУ 4281, ДСТУ 4094, ДСТУ 4303.

1.3 Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб – суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

1.4 Вимоги цих Норм не поширюються на проектування, будівництво та реконструкцію інших колективних засобів розміщення, у тому числі готелів, які розташовані на плавзасобах (акватель, ботель, круїзне судно), та індивідуальних засобів розміщення (див. терміни – колективні та індивідуальні засоби розміщення); унікальних готельно-туристичних комплексів; готелів, розташованих у некапітальних (тимчасових, мобільних, збірно-розбірних та інших аналогічних, визначених згідно з ДБН В.1.2-2, ДСТУ Б В.2.2-22, ДБН В.1.2-14) будинках, а також готелів, що не використовують обслуговуючого персоналу (повністю автоматизовані будинки).

(Пункт 1.4 змінено, Зміна № 1)

1.5 При проектуванні будинків готелів поряд з положеннями цих Норм слід також виконувати вимоги ДБН В.1.1-45, ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.2-2, ДБН В.2.2-9, ДСТУ Б В.1.1-4, ДСТУ Б В.1.2-3 та інших чинних нормативних документів у галузі будівництва.

(Пункт 1.5 змінено, Зміна № 1)

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:

ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустрій територій

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В. 1.1-45:2017 Будівлі і споруди в складних інженерно-геологічних умовах. Загальні положення

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.1.1-5-2000 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах

ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.1.1-12:2014 Будівництво в сейсмічних районах України

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.1.1-24:2009 Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.1.1-45:2017 Будівлі і споруди в складних інженерно-геологічних умовах. Загальні положення

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.1.1-46:2017 Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування

ДБН В.1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.1.2-6-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.1.2-7-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.1.2-8-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека життя і здоров'я людини та захист навколишнього природного середовища

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.1.2-9-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.1.2-11-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Економія енергії

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.1.2-14:2018 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.1.4-1.01-97

(Вилучено, Зміна № 1)

ДБН В.1.4-2.01-97

(Вилучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.1-10:2018 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.2-5-97 Захисні споруди цивільної оборони

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.2-11-2002 Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування. Основні положення

ДБН В.2.2-13-2003 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.2-16-2005 Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади

ДБН В.2.2-23:2009 Підприємства торгівлі

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.2-25:2009 Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.3-5:2018 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.3-15-2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів

ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання

ДБН В.2.5-23:2010 Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.5-24:2012 Електрична кабельна система опалення

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.5-28:2018 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.5-39:2008 Теплові мережі

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.5-77:2014 Котельні

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.6-31:2016 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель

(Змінено, Зміна № 1)

ДБН В.2.6-33:2018 Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.6-161:2017 Дерев’яні конструкції. Основні положення

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.6-162:2010 Кам’яні та армокам’яні конструкції. Основні положення

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.2.6-220:2017 Покриття будівель і споруд

(Долучено, Зміна № 1)

ДБН В.3.1-ХХ:201Х[1] Експлуатаційна придатність будівель та споруд. Основні положення

(Долучено, Зміна № 1)

[1]На розгляді.

ДСТУ Б А.2.2-8:2010 Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації об’єктів

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б А.2.2-12:2015 Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.1.1-4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги

ДСТУ Б В.1.1-43:2016 Протипожежний захист громадських будинків з умовною висотою від 100 м до 150 м

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.1.2-3:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Прогини і переміщення. Вимоги проектування

ДСТУ Б В.2.1-27:2010 Палі. Визначення несучої здатності за результатами польових випробувань

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.2.2-22:2008 Будівлі мобільні (інвентарні). Загальні технічні умови

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.2.5-34:2007 Інженерне обладнання будинків і споруд. Сміттєпроводи житлових і громадських будинків. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд

ДСТУ Б В.2.5-82:2016 Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги до захисних заходів від ураження електричним струмом

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.2.6-49:2008 Огорожі сходів, балконів і дахів сталеві. Загальні технічні умови

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.2.6-79:2009 Шви з’єднувальні місць примикань віконних блоків до конструкцій стін. Загальні технічні умови

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.2.6-100:2010 Методи визначення теплостійкості огороджувальних конструкцій

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.2.6-101:2010 Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.2.6-145:2010 Захист бетонних і залізобетонних конструкцій від корозії. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 31384-2008, NEQ)

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.2.6-189:2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б В.2.6-214:2016 Настанова з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель і споруд

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013 Настанова з розрахунку та проектування звукоізоляції огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ-Н Б В.2.2-38:2013 Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках і спорудах

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ-Н Б В.2.5-73:2013 Настанова з монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ-Н Б В.2.5-83:2016 Настанова з проектування засобів і обладнання зовнішнього освітлення міст, селищ та сільських населених пунктів

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 Настанова щодо проектування та улаштування вікон та дверей

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 2339-94 Енергозбереження. Основні положення

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань

ДСТУ 4012.2:2006 Засоби безпечного зберігання. Вимоги, класифікація та методи випробування на тривкість щодо зламування. Частина 2. Депозитні системи (EN 1143-2:2001, MOD)

ДСТУ 4030-2001 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронного призначення. Позначення умовні графічні та літерні

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ 4094-2002 Послуги перукарень. Загальні вимоги

ДСТУ 4268:2003 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги

ДСТУ 4269:2003 Послуги туристичні. Класифікація готелів

ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація

ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять

ДСТУ 4527:2006 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення

ДСТУ 8476:2015 Контейнери для побутових відходів. Загальні технічні вимоги

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ ISO 2631-1:2004 Вібрація та удар механічні. Оцінка впливу загальної вібрації на людину

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ ISO 4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 1. Ліфти класів I, II, III, VI (ISO 4190-1:1999, IDT)

ДСТУ ISO 4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти класу IV (ISO 4190-2:2001, IDT)

ДСТУ ISO 4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 3. Ліфти службові класу V (ISO 4190-3:1982, IDT)

ДСТУ ISO 4190-6-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 6. Ліфти пасажирські для встановлення в житлових будинках. Планування і вибір (ISO 4190-6:1984, IDT)

ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір

ДСТУ ISO 9386-1:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 1. Вертикальні підіймальні платформи

ДСТУ ISO 9386-2:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 2. Приводні сходові підйомники для пересування по нахиленій площині користувачів, що сидять та перебувають в інвалідних колясках

ДСТУ ISO 9589:2005 Ескалатори. Будівельні розміри (ISO 9589:1994, IDT)

ДСТУ Б ISO 21542:2013 Доступність і зручність використання побудованого житлового середовища (ISO 21542:2011, IDT)

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ-Н Б EN 1990:2008 Єврокод. Основи проектування конструкцій (EN 1990:2002, IDT)

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ Б EN 15459-1:2017 (EN 15459-1:2017, IDT) Енергоефективність будівель. Процедура економічної оцінки енергетичних систем будівлі. Частина 1. Процедури розрахунку. Модуль М1-14

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 81-20:2015 (EN 81-20:2014, IDT) Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Ліфти для перевезення пасажирів та вантажів. Частина 20. Ліфти пасажирські та вантажопасажирські

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 81-50:2015 (EN 81-50:2014, IDT) Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Випробування та перевіряння. Частина 50. Норми проектування, розрахування, випробування та перевіряння компонентів ліфта

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 81-70:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Частина 70. Зручність доступу до ліфтів пасажирів, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями (EN 81-70:2003, IDT)

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 81-71 + А1:2008 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Частина 71. Ліфти, стійкі до вандалізму (EN 81-71:2005 + А1, IDT)

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 81-72:2017 (EN 81-72:2015, IDT) Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Частина 72. Ліфти пожежні

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 81-73:2017 (EN 81-73:2016, IDT) Норми безпеки щодо конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 73. Режим роботи ліфтів у разі пожежі

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 115:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ескалаторів і пасажирських конвеєрів (prEN 115:1995, IDT)

ДСТУ EN 1143-1:2014 Засоби безпечного зберігання. Вимоги, класифікація та методи випробування на тривкість щодо зламування. Частина 1. Сховища, двері сховищ, сейфи та ATM сейфи (EN 1143-1:2012, IDT)

(Змінено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 50133-2-1:2012 Системи тривожної сигналізації. Системи контролювання доступу охоронного призначення. Частина 2-1. Загальні вимоги до складників системи (EN 50133-2-1:2000, IDТ)

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 62305-1:2012 Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи (EN 62305-1:2011, IDT)

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 62305-3:2012 Захист від блискавки. Частина 3. Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей (EN 62305-3:2011, IDT)

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ EN 62305-4:2012 Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах (EN 62305-4:2011, IDT)

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ IEC 62305-2:2012 Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками (IEC 62305-2:2010, IDT)

(Долучено, Зміна № 1)

ДСТУ IEC TR 60083:2015 (IEC TR 60083:2015, IDT) Штепселі та розетки побутового й аналогічного загального призначення, стандартизовані в країнах – членах МЕК

(Долучено, Зміна № 1)

НПАОП 0.00-1.02-99

(Вилучено, Зміна № 1)

НПАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні

(Змінено, Зміна № 1)

НАПБ Б.01.008-2018 Правила експлуатації вогнегасників

(Змінено, Зміна № 1)

НАПБ Б.03.001-2018 Типові норми належності вогнегасників

(Змінено, Зміна № 1)

НАПБ Б.07.025-2004

(Вилучено, Зміна № 1)

ПУЕ:2008 Правила улаштування електроустановок. Глави 4.1 і 4.2

ПУЕ:2017 Правила улаштування електроустановок. Глави 1.5 і 1.7, глави 2.4 і 2.5, глава 6

(Змінено, Зміна № 1)

ДГН 6.6.1-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)

(Змінено, Зміна № 1)

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДСП 201-97

(Вилучено, Зміна № 1)

ДСанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань

ДСанПіН 145-2011 Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць

(Долучено, Зміна № 1)

ДСанПіН 2.2.2.022-99 Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів

ДСанПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною

(Змінено, Зміна № 1)

ДСанПіН 3.3.2.007-98

(Вилучено, Зміна № 1)

ДСанПіН 8.2.1-181-2012 Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги

(Долучено, Зміна № 1)

ДСН 3.2.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої та локальної вібрації

(Долучено, Зміна № 1)

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСНіП 3.3.6-096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів

СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будівлі)

СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства (Електротехнічні пристрої)

СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации (Системи автоматизації)

ВСН 1-77 / Минсвязи СССР Инструкция по проектированию молниезащиты радиообъектов (Інструкція з проектування блискавкозахисту радіооб'єктів)

ВСН 01-89 / Росавтотранс Предприятия по обслуживанию автомобилей (Підприємства з обслуговування автомобілів)

ВСН 60-89 / Госкомархитектуры Устройство связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. Нормы проектирования (Улаштування зв'язку, сигналізації та диспетчеризації інженерного обладнання житлових і громадських будинків. Норми проектування)

ВСН 205-84 / ММСС СССР

(Вилучено, Зміна № 1)

ВСН 600-81/Минсвязи СССР Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения (Інструкція з монтажу споруд пристроїв зв'язку, радіомовлення і телебачення)

ГБН В.2.2-34620942-002:2015 Лінійно-кабельні споруди телекомунікацій. Проектування

(Змінено, Зміна № 1)

ГДН 341.004.003.001-2002 Інструкція з проектування електромереж 110– 0,38 кВ м. Києва

СОУ-Н ЕЕ 100227-101:2014 Норми технологічного проектування енергетичних систем і електричних мереж 35 кВ і вище

(Змінено, Зміна № 1)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (ССБП. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю)

ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание (ССБП. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розміщення і обслуговування)

ГОСТ 7396.1-89 (МЭК 83-75) Соединители штепсельные бытового и аналогичного назначения. Основные размеры (З'єднувачі штепсельні побутові та аналогічного призначення. Основні розміри)

ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок (Правила будови електроустановок)

СанПиН 42-120-4948-89

(Вилучено, Зміна № 1)

СанПиН 42-123-5777-91

(Вилучено, Зміна № 1)

СанПиН 1304-75

(Вилучено, Зміна № 1)

СанПиН 2152-80

(Вилучено, Зміна № 1)

СанПиН 2605-82

(Вилучено, Зміна № 1)

СанПиН 3077-84

(Вилучено, Зміна № 1)

СанПиН 6027.А-91

(Вилучено, Зміна № 1)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

3.1 Структурна одиниця приміщень громадського призначення готелю, яка включає культурно-видовищні та дозвіллєві заклади різного типу: кінотеатри, зали для глядачів, клубні та ігрові комплекси та приміщення тощо

3.2 Приміщення прийому і реєстрації, гардеробу, камери схову, охорони, відділення зв'язку, адміністрації, обмінного пункту валюти тощо

3.3 Один із засобів розміщення, який визначається згідно з вимогами ДСТУ 4527, тут: будинок або комплекс приміщень для тимчасового розміщення (проживання). Має номерний фонд, службу прийому, інші служби, що забезпечують надання готельних послуг

3.4 Кілька будинків різного функціонального призначення, пов'язаних із наданням готельних послуг, що розміщені на загальній земельній ділянці

3.5 Згідно з ДСТУ 4527

3.6 Засіб розміщення, в якому надають місце для ночівлі в приміщенні для груп осіб більше ніж одна сім'я. До колективних засобів розміщення відносяться згідно з ДСТУ 4527: готель, агротель, акватель, апартамент-готель, апарт-готель, база відпочинку, ботель, будинок відпочинку, гостьовий будинок, готельно-офісний комплекс, кемпінг, клуб-готель, конгрес-готель, конгрес-центр, бізнес-центр, круїзне судно, курортний готель, мотель, готель-люкс, готель-резиденція, палац-готель, туристична база, туристичний комплекс, туристичний потяг, гірський притулок, флотель, хостел, молодіжний готель та інші

3.7 Згідно з ДСТУ 2272

(Пункт 3.7 змінено, Зміна № 1)

3.8 Конструкція зі світлопропускаючого матеріалу, що вбудовується в конструкції покриття

3.9 Готельний комплекс, що складається з готелю і майданчика або гаража-стоянки для тимчасового зберігання легкових автомобілів. Розміщується за межами міста вздовж автошляхів або на території населених пунктів, у тому числі міст, як правило, в одно-двоповерховому будинку або в частині будинку з окремим входом. Окрім умов для паркування, може надавати послуги з технічного обслуговування автомобілів

(Пункт 3.9 змінено, Зміна № 1)

3.10 Згідно з ДСТУ 2272

3.11 Згідно з ДБН В.1.1-7

(Пункт 3.11 змінено, Зміна № 1)

3.12 Ресторани, кафе, їдальні, бари та інші разом з їх виробничими і складськими приміщеннями

3.13 Визначення поверхів згідно з додатком В ДБН В.2.2-9

3.14 Згідно з ДСТУ 2272

3.15 Готелі при ділових центрах, великих транспортних вузлах, у т.ч. при вокзалах і аеропортах, підприємствах, клубах та інші змішані типи, у яких використовуються для потреб готелів площі, приміщення, споруди і обладнання підприємств і установ, що обслуговуються, з відповідним ско- роченням власних площ, приміщень, споруд і обладнання

3.16 Згідно з ДБН В.1.1-7

3.17 Покриття, що складається з несучих конструкцій і огорожі зі світлопропускаючих елементів або з самонесучих світлопропускаючих елементів

3.18 Готельно-туристичний комплекс, розташований в архітектурно-історичній пам'ятці, у зоні історичної забудови, у природоохоронній зоні, а також готель, визначений згідно з ДСТУ 4527 як готель-люкс, готель резиденція, палац-готель

3.19 Номер, який складається з декількох житлових кімнат зі спальним/спальними місцем/місцями і окремим, призначеним для відпочинку.

До цієї категорії відносяться номери, які складаються з двох або більше житлових кімнат (вітальня/їдальня/відпочивальня) та мають кухонне обладнання. Службові приміщення, а також надання послуг не є обов’язковими

(Пункт 3.19 долучено, Зміна № 1)

3.20 Готель, номерний фонд якого складається з номерів категорії "студіо" або "апартамент"

(Пункт 3.20 долучено, Зміна № 1)

3.21 Готель, розташований у курортній або рекреаційній зоні, який надає на власній базі додаткові послуги оздоровчого характеру з використанням природних факторів (наприклад, морської або мінеральної води)

(Пункт 3.21 долучено, Зміна № 1)

3.22 Номер, який складається з однієї кімнати з кухонним куточком.

(Пункт 3.22 долучено, Зміна № 1)

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 При проектуванні готелів слід керуватися вимогами щодо висот приміщень, протяжності та ширини коридорів і сходів, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.1.1-7.

4.2 Місткість готелів визначається завданням на проектування з урахуванням положень ДСТУ 4268, ДСТУ 4269.

4.3 Рівень комфорту готелів визначається за категоріями, які харктеризуються матеріально-технічною оснащеністю і рівнем послуг, що надаються, та позначається символом: * (зірка). Згідно з вимогами ДСТУ 4269 готелі класифікують за п'ятьма категоріями від вищої до нижчої – *****, ****, ***,**,*.

4.4 Вимоги до проектування готелів із рівнем комфорту вище категорії ***** визначаються завданнями на проектування з урахуванням вимог цих Норм.

5 РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ

5.1 Ділянка, що пропонується для розміщення готелю, повинна відповідати вимогам санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів щодо рівнів природних та штучних радіонуклідів, вмісту потенційно небезпечних для людини хімічних і біологічних речовин у повітрі, ґрунті, негативних фізичних факторів (шум, вібрація, інфразвук, електромагнітні поля тощо) та інших. Розміщення й об'ємно-просторове рішення будинків готелів повинні відповідати вимогам ДБН Б.2.2-12, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-17, ДБН В.2.3-4, ДСП 173, ДСанПіН 239 і цих Норм.

(Пункт 5.1 змінено, Зміна № 1)

5.2 Площа ділянки визначається завданням на проектування або проектом з урахуванням умов розміщення, характеру міського середовища, функціонального складу і категорії готелю. Земельна ділянка для розміщення готелю повинна забезпечити можливість облаштування (розміщення ділянки відпочинку, господарських ділянок і гостьових стоянок автотранспорту) та озеленення .

5.3 При проектуванні готелів і готельних комплексів (крім мотелів) їх ділянки рекомендується розміщувати в пішохідній доступності від зупинок громадського транспорту (у радіусі 700 м).

Мотелі слід розміщувати переважно на крупних транзитних магістралях, що сполучають поселення.

5.4 У складі ділянки готелю (мотелю) повинні бути передбачені:

упоряджені майданчики перед входами в приміщення громадського і житлового призначення (з розрахунку не менше 0,2 м2 на одного проживаючого);

майданчики для стоянки автомобілів (див. 5.7);

майданчики для тимчасового паркування автомобілів і автобусів для висадки та посадки пасажирів згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 і ДБН В.2.3-5;

внутрішні наскрізні проїзди, під'їзди до головного та інших входів до готелю згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 та ДБН В.1.1-7.

(Пункт 5.4 змінено, Зміна № 1)

5.5 Необхідність розміщення на ділянці спортивних і дитячих майданчиків, а також зимових садів, оранжерей, зелених партерів та інших зон відпочинку і дозвілля визначається завданням на проектування або проектом.

5.6 Гаражі та стоянки автомобілів при готелях слід проектувати з урахуванням вимог ДБН Б.2.2-12, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.3-15, ВСН 01. Площа відкритих австоянок, що не охороняються, до площі ділянки готелю не включається.

При готелях категорії **** і вище повинні передбачатися автостоянки, що охороняються. Кількість місць на автостоянках (згідно з ДСТУ 4269) залежно від категорії готелю (мотелю) приймається не менше зазначених у таблиці 1 (у % від кількості номерів).

Кількість місць на автостоянках готелів для обслуговуючого персоналу розраховується згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 та завданням на проектування.

Кількість місць на автостоянках готелів, що мають у своєму складі відкриті для сторонніх відвідувачів підприємства харчування, побутового обслуговування і торгівлі, культурно-масового призначення, рекомендується збільшувати з урахуванням потужностей цих підприємств згідно з завданням на проектування.

(Пункт 5.6 змінено, Зміна № 1)

Таблиця 1 Кількість місць на автостоянках залежно від категорії готелю (мотелю)

5.7 Відстань між житловими корпусами (будинками) готелів та автостоянкою слід приймати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 та ДСП 173.

(Пункт 5.7 змінено, Зміна № 1)

5.8 Відкритий майданчик для короткочасної стоянки біля головного входу проектується з розрахунку одночасного розміщення не менше п'яти автомобілів.

5.9 Площу ділянки для стоянки одного автомобіля на автостоянках слід приймати відповідно до вимог ДБН В.2.3-15.

5.10 На ділянках готелів повинні бути передбачені індивідуальні стоянки для інвалідів (із розрахунку 10 %, але не менше одного машино-місця), максимально наближені до входу у будинок, і спеціальні пристрої (пандуси, підйомники), що забезпечують доступність для маломобільних груп населення громадських зон будинків і території готелю згідно з ДБН В.2.2-17.

5.11 При проектуванні багатофункціональних комплексів, що включають готелі, слід передбачати розміщення стоянок із розрахунку забезпечення потреби в машино-місцях для паркування автомобілів осіб, що працюють, проживають і відвідують комплекс згідно з вимогами ДБН 360.

5.12 У підземних, підвальних і цокольних поверхах готелів допускається розміщення стоянок для зберігання і паркування легкових автомобілів згідно з вимогами 6.7 ДБН В.2.3-15.

У готелях при вантажних терміналах та інших готелях, що обслуговують вантажні автомобільні потоки, слід передбачати автостоянки (пункти відстою) вантажного автотранспорту, кількість місць на яких встановлюється завданням на проектування, проектом або відповідним обґрунтуванням.

5.13 У підземних, підвальних і цокольних поверхах готелів допускається розміщення стоянок для зберігання і паркування легкових автомобілів згідно з вимогами 6.7 ДБН В.2.3-15.

5.14 У готелях при вантажних терміналах та інших готелях, що обслуговують вантажні автомобільні потоки, слід передбачати автостоянки (пункти відстою) вантажного автотранспорту, кількість місць на яких встановлюється завданням на проектування, проектом або відповідним обґрунтуванням.

5.15 Передбачати на земельній ділянці при будівництві розташування контейнерів для побутових відходів з урахуванням ДСТУ 8476.

(Пункт 5.15 долучено, Зміна № 1)

6 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

6.1 Функціонально-планувальні вимоги до структури будівель готелів та їх окремих елементів

(Назву підрозділу 6.1 змінено, Зміна № 1)

6.1.1 До складу готелів можуть входити такі групи приміщень і служб: приймально-вестибюльна, житлова, культурно-дозвіллєва, фізкультурно-оздоровча, медична, підприємств побутового обслуговування і торгівлі, підприємств харчування, ділової діяльності, адміністрації і служб експлуатації, приміщень обслуговування, вбудовано-прибудованих підприємств і закладів.

Наявність житлової та приймально-вестибюльної груп приміщень є обов'язковою. Склад додаткових приміщень, що підвищують комфорт готелю, не нормується і приймається згідно із завданням на проектування або за проектом.

Житлова частина будинків готелів (номерний фонд) повинна бути функціонально і планувально відокремленою.

У випадку розташування приміщень готелів у складі багатофункціональних будинків, а також у випадках блокування приміщень готелів з іншими підприємствами та установами готелі повинні бути планувально відокремлені, ізольовані та забезпечені самостійними входами і комунікаціями (вертикальними і горизонтальними).

6.1.2 Номери повинні розташовуватися в зоні мінімального впливу шуму, що спричиняє транспорт і інженерне обладнання готелю, згідно з вимогами 8.9 та 8.10 і бути ізольовані від шумів і запахів із кухні. У житлових приміщеннях готелів не повинні порушуватись гігієнічні нормативи фізичних, хімічних та біологічних факторів, що створюються джерелами, розміщеними у вбудованих громадських приміщеннях.

6.1.3 Розміщення житлових приміщень у підземних, підвальних і цокольних поверхах не допускається.

6.1.4 Просторова структура готелів повинна забезпечувати чіткий поділ потоків гостей, обслуговуючого персоналу і відвідувачів блоків громадського призначення, що працюють на населений пункт, де розміщується готель.

При проектуванні необхідно виключити суміщення і перетинання господарських і виробничих маршрутів з маршрутами проживаючих і відвідувачів.

6.1.5 При включенні до складу готелю груп приміщень громадського призначення, що працюють на населений пункт, де розміщується готель, для них слід передбачати ізольовані входи з вулиці.

6.1.6 У готелях повинні бути забезпечені умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках (згідно з ДБН В.2.2-17 та ДСТУ 4269). При цьому необхідно передбачати резерв одно- і двомісних номерів з відповідним обладнанням, шириною проходів і дверних прорізів, а також пристрої для безперешкодного пересування інвалідів по горизонтальних і вертикальних комунікаціях.

Ґанки основних входів повинні обладнуватися пандусами з уклоном не більше 1:12. Ґанки і пандуси з висотою верхньої позначки від землі більше 0,45 м повинні мати огорожу.

Система відчинення, фіксації і зачинення дверей центрального входу повинна також забезпечувати особам з інвалідністю на кріслах колісних безперешкодний вхід до будівлі готелю. Допускається влаштовувати розсувні двері за умови, що вони: мають функцію "антипаніка"; поряд з розсувними дверима є евакуаційні двостулкові двері; відчиняються і фіксуються при спрацюванні автоматично, віддалено з пожежного поста (поста охорони), за допомогою кнопки у дверях або механічним способом.

Допускається влаштовувати позначку підлоги приміщень при вході до будівлі на рівні позначки тротуару за умови влаштування твердого покриття із дренажем та зливостоком.

(Пункт 6.1.6 змінено, Зміна № 1)

6.1.7 Входи до будинків готелів необхідно обладнувати пристроями для захисту від атмосферних опадів.

6.1.8 Розсувні та обертові двері повинні дублюватися двостулковими дверима, які задовольняють умови евакуації згідно з вимогами ГОСТ 12.1.004.

6.1.9 Основні входи до готелів повинні мати тамбури. Другорядні входи допускається обладнувати подвійними дверима, що відчиняються в напрямку виходу.

6.1.10 У готелях місткістю більше 300 місць категорій *** і вище необхідно, а в готелях меншого комфорту і місткості з організованим заїздом рекомендується передбачати багажні входи та вестибюлі (додаток Б). Рекомендується обладнувати їх засобами механізації, що забезпечують переміщення багажу від автомашини до ліфта або до будь-якої іншої проміжної точки.

6.1.11 Без природного освітлення не допускається проектувати апартаменти, житлові, службові та адміністративні приміщення з постійним режимом роботи. Допускається розміщення службових та адміністративних приміщень у підвальних і підземних поверхах за умови забезпечення природного освітлення за допомогою інженерних пристроїв (світловодів тощо).

6.1.12 Атріумні простори готелів повинні проектуватися згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.

6.1.13 Вимоги до мінімального номерного фонду наведені у додатку Ж.

(Пункт 6.1.13 долучено, Зміна № 1)

6.1.14 Мотелі рекомендується проектувати за вимогами додатка И.

(Пункт 6.1.14 долучено, Зміна № 1)

6.2 Житлові приміщення

6.2.1 До групи житлових приміщень входять житлові кімнати, приміщення поповерхового обслуговування, приміщення громадського призначення (вітальні, дитячі кімнати тощо). У готелях категорій **** і ***** до групи житлових приміщень рекомендується включати приміщення інформаційного сервісу (телефакс, телетайп, множильна техніка тощо).

6.2.2 Типи номерів готелів, їх співвідношення і площі, сантехнічне та електрообладнання номерів рекомендується проектувати згідно з додатком А.

6.2.3 Кількість номерів для осіб з інвалідністю на кріслах колісних, з дефектами зору та незрячих повинна бути не менше 10 % від загальної кількості, а якщо кількість номерів у готелі менше ніж 10, то щонайменше одного номера. Обладнання номерів повинно відповідати положенням ДБН В.2.2-40.

(Пункт 6.2.3 змінено, Зміна № 1)

6.2.4 Номери можуть проектуватися в складі однієї житлової кімнати та санітарного вузла або доповнюватися передпокоєм, гардеробною. Допускається об'єднання двох і більше суміжних номерів, а також улаштування при номерах кабінетів для індивідуальної роботи.

6.2.5 Номери підвищеної комфортності (апартаменти, президентські, люкс, дуплекс) слід проектувати в складі двох і більше житлових кімнат, а також не менше двох санітарних вузлів. Склад інших додаткових приміщень і обладнання, включаючи кухонне, визначається завданням на проектування. Рекомендується влаштування барної стійки, що прилягає до вітальні.

У складі апартаментів допускається передбачати приміщення для помічників (житлову кімнату, службову кімнату із шафами, санвузол). Допускається проектування апартаментів (типу "дуплекс") у двох рівнях.

Склад приміщень апартаментів квартирного типу встановлюється завданням на проектування.

6.2.6 Усі номери повинні мати вбудовані шафи для верхнього одягу, білизни, багажу, розміщені в передпокої або житловій кімнаті, із мінімального розрахунку одна шафа (0,60 м × 0,55 м) на одного проживаючого.

Допускається заміна вбудованих шаф корпусними меблями.

У номерах з кількістю кімнат три і більше при спальних приміщеннях слід передбачати гардеробні площею не менше 6 м2.

6.2.7 Санітарно-технічне обладнання номерів готелів різних категорій, загальних санвузлів на житлових поверхах, а також мінімальні площі наведено у додатку А .

6.2.8 Усі номери готелю повинні мати природне освітлення з освітленістю житлових приміщень, встановленою ДБН В.2.5-28. Час інсоляції номерів не лімітується. Номери, орієнтовані на сектор горизонту 190–270о, повинні мати сонцезахисні пристрої, які у рівні 2-3 поверхів можуть бути замінені захисним озелененням.

6.2.9 Висоту житлових приміщень готелів слід приймати не менше зазначеної в ДБН В.2-2-15.

Висота допоміжних приміщень номерів повинна бути не менше 2,1 м. Ширина номерів готелів повинна бути не менше 2,4 м. Ширина передпокою номерів повинна бути не менше 1,1 м.

6.2.10 У номерах і вітальнях допускається влаштування лоджій і балконів з висотою огорожі не менше 1,2 м. Глибина балконів повинна бути не менше 1,2 м, лоджій – 1,4 м.

6.2.11 Внутрішні сходи номерів повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-15. Сходи допускається передбачати дерев'яними із забіжними сходинками. Влаштування внутрішніх сходів, а також входів (виходів) до дворівневих номерів повинно забезпечувати внесення (винесення) великих меблів і заміну внутрішнього обладнання у разі ремонту.

6.2.12 Приміщення поповерхового обслуговування слід, як правило, блокувати, передбачаючи один блок на 30 місць у готелях категорії *****; на 40 місць – ****; на 50 місць – ***; на 60 місць – **.

6.2.13 Приміщення поповерхового обслуговування в готелях категорії * і ** допускається розташовувати через поверх.

6.2.14 Мінімальний склад приміщень поповерхового обслуговування може бути представлений лише кімнатою чергового персоналу.

Рекомендовані склад (розвинутий) і площі приміщень поповерхового обслуговування наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 Склад приміщень поповерхового обслуговування готелів

6.2.15 При подаванні їжі в номери (у готелях категорій від ***) повинен бути забезпечений зв'язок між роздавальною основного харчоблока і житловою частиною готелю по службових коридорах і сходах, ліфтах або із застосуванням спеціальних підйомників.

6.2.16 На житлових поверхах готелів допускається влаштування приміщень громадського призначення (барів, кафе, буфетів, віталень, приміщень для ділових зустрічей, дитячих кімнат тощо) за умови шумозахисту житлових приміщень. Розміщення приміщень громадського призначення суміжно з житловими приміщеннями не допускається.

6.2.17 У готелях категорії *** і вище наявність віталень обов'язкова. їх кількість і площі визначаються завданням на проектування або проектом.

6.2.18 У житловій частині готелів можуть передбачатися приміщення для обслуговуванням дітей. Необхідність у дитячих приміщеннях і їх площі встановлюються завданням на проектування.

6.3 Приміщення громадського призначення

6.3.1 Приймально-вестибюльна група

6.3.1.1 Рекомендовані склад та площі приміщень приймально-вестибюльної групи наведені в додатку Б.

6.3.1.2 У вестибюлі готелю рекомендовано виділяти вхідну зону, зони прийому (реєстрації гостей і оформлення документів), очікування, відпочинку та збору організованих груп, інформації, встановлення телефонів-автоматів, банкоматів і торговельних кіосків, входу до підприємств харчування і побутового обслуговування, комунікаційну зону (з ліфтовими холами).

Допускається часткове взаємопроникнення функціональних зон без порушення системи комунікацій вестибюля. Зону очікування, відпочинку та збору організованих груп рекомендується проектувати непрохідною.

6.3.1.3

(Пункт 6.3.1.3 вилучено, Зміна № 1)

6.3.1.4 У всіх готелях, де передбачено обладнання сейфової кімнати, вона повинна мати капітальні стіни, двері і ґрати, двері повинні мати автоматичний механізм запирання згідно з вимогами ДСТУ EN 1143-1 Приміщення сейфової кімнати повинно мати контроль доступу та систему охоронної сигналізації. Вхід до приміщення та саме приміщення повинно контролюватися системою відеонагляду з архівацією. Приміщення повинно мати окрему (відокремлену) зону для роботи з речами, яка не контролюється системою відеонагляду. У разі встановлення депозитних сейфів з чарунками вони повинні відповідати як мінімум третій категорії стійкості згідно з вимогами ДСТУ 4012.2.

(Пункт 6.3.1.4 змінено, Зміна № 1)

6.3.2 Підприємства харчування

6.3.2.1 Підприємства харчування в готелях слід проектувати відповідно до завдання на проектування з урахуванням вимог ДБНВ.2.2-9, ДБН В.2.2-25 та ДСТУ 4281. Рекомендовані типи і місткість підприємств харчування (крім їдалень для персоналу) представлені в таблиці 3.

(Пункт 6.3.2.1 змінено, Зміна № 1)

6.3.2.2 Підприємства харчування, розташовані в готелях, слід поділяти на відкриті (загальнодоступні, але з переважним обслуговуванням проживаючих у готелі, що мають доступ як з готелю, так і з населеного пункту, де знаходиться готель) і закриті, які обслуговують лише проживаючих. Вхід до закладів ресторанного господарства (ресторан, кафе, бар) для готелів категорії від ** до ***** має бути з готелю, для ресторанів у готелях категорії від *** до ***** може бути і окремий вхід з вулиці, але це не стосується закладів ресторанного типу, розташованих вище другого поверху.

Таблиця 3 Типи і місткість підприємств харчування

6.3.2.3 У готелях категорії від ** до ***** слід передбачати їдальні та буфети персоналу з розрахунку одночасної мінімальної посадки 30 % найбільшої зміни в їдальнях і 2 % у буфетах. У готелях категорії * – відповідно 20 % і 10 %. У готелях категорії **** та ***** повинно передбачатися окреме приміщення для харчування персоналу.

6.3.2.4 У готелях усіх категорій місткістю більше 300 місць допускається влаштування магазинів із входами з готелю і з вулиці (зовні).

6.3.2.5 При основному виробництві підприємств харчування з кількістю місць більше 20 слід передбачати приміщення завантаження (за необхідності – з дебаркадерами). При підприємствах харчування готелів слід передбачати господарські двори (або зони загальних господарських дворів). Завантажувальні та господарські зони повинні бути, як правило, критими, з візуальною і шумовою ізоляцією від житлових і громадських зон готелю.

6.3.2.6 У складі підприємств харчування готелів, що здійснюють концертно-естрадні програми, слід передбачати додаткові приміщення і майданчики, склад і площі яких визначаються завданням на проектування або проектом.

6.3.2.7 При розміщенні підприємств громадського харчування над житловими зонами готелів і на відкритих майданчиках необхідно передбачати шумозахист житлових приміщень згідно з вимогами 8.9 та 8.10 і навколишньої житлової забудови.

6.3.2.8 При проектуванні приоб'єктних готелів, готелів у складі багатофункціональних будинків, а також при реконструкції готелів кількість посадкових місць, види і спеціалізація підприємств громадського харчування визначаються завданням на проектування або проектом.

6.3.3 Приміщення побутового обслуговування і торгівлі

6.3.3.1 У складі готелів можуть передбачатися приміщення побутового обслуговування і торгівлі, при проектуванні яких слід дотримуватися вимог ДБН В.2.2-11 та ДБН В.2.2-23, а їх площі передбачати у завданні на проектування відповідно до місткості та категорії готелю з врахуванням положень ДСТУ 4094.

(Пункт 6.3.3.1 змінено, Зміна № 1)

6.3.3.2 Приміщення побутового обслуговування слід, як правило, проектувати відокремленими і розміщувати безпосередньо при вестибюлі готелю.

6.3.3.3 При торговельних кіосках різного призначення рекомендується передбачати підсобні приміщення з розрахунку не більше 3,0 м2 на кіоск, розташовані поза громадськими зонами готелю

Таблиця 4

(Таблицю 4 вилучено, Зміна № 1)

6.3.4 Приміщення культурно-дозвіллєвого призначення

6.3.4.1 До структури готелів допускається включати культурно-видовищні та дозвіллєві заклади різного типу. Набір приміщень культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення в складі готелів визначається завданням на проектування з урахуванням нормативних документів щодо проектування відповідних об'єктів.

6.3.4.2 Площі приміщень культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення, а також їх обладнання і технологічне забезпечення слід приймати згідно з вимогами ДБН В.2.2-16.

6.3.4.3 Для готелів категорії ***** у складі культурно-дозвіллєвої групи приміщень допускається передбачати приміщення для обслуговування дітей.

6.3.4.4 У складі приміщень готелів категорій *** , **** і ***** слід передбачати приміщення для ділової діяльності та зустрічей. У дану групу приміщень входять бізнес-центр (служби зв'язку, копіювальної техніки і комп'ютерів, перекладачів тощо); представництва фірм; кімнати ділових зустрічей і універсальні зали для проведення культурних або ділових заходів з аудіо- та відеоапаратурою; виставкові та демонстраційні зали з експозиціями; допоміжні приміщення.

6.3.5 Приміщення та споруди фізкультурно-оздоровчого призначення

6.3.5.1 У готелях категорії *** та вище рекомендується передбачати приміщення та споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу: плавального басейну, сауни, тренажерного залу, солярію, масажної тощо.

Одночасну місткість спортивного або тренажерного залів рекомендується приймати не менше 10 % місткості готелю, сауни – не менше 1 %. Площу дзеркала води плавального басейну рекомендується приймати не менше 0,55 м2 на одне місце в готелі.

Рекомендовані склад та площі споруд і приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення для готелів категорій **** і ***** наводяться в додатку В.

Розширений склад приміщень і споруд фізкультурно-оздоровчого призначення для готелів категорій **** і ***** визначається завданням на проектування або проектом.

Включення приміщень і споруд фізкультурно-оздоровчого призначення до складу готелів ка- тегорії *** і нижче визначається завданням на проектування або проектом.

6.3.5.2 Склад і площі допоміжних та технічних приміщень, а також конструкцію покриттів і висоту споруд фізкультурно-оздоровчого призначення слід приймати згідно з ДБН В.2.2-13.

Сауни слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13 і НАПБ А.01.001.

6.3.5.3 На території готелів категорій **** і ***** залежно від можливостей ділянки допускається передбачати площинні фізкультурно-оздоровчі споруди, кількість і набір яких визначаються завданням на проектування або проектом.

6.3.5.4 Склад приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення слід передбачати за завданням на проектування.

(Пункт 6.3.5.4 змінено, Зміна № 1)

6.4 Службові, господарські та виробничі приміщення

6.4.1 Група адміністративних приміщень

6.4.1.1 Приміщення адміністрації рекомендується групувати поза основними потоками проживаючих. Склад приміщень адміністрації та їх площі слід визначати завданням на проектування з урахуванням рекомендацій додатка Г.

(Пункт 6.4.1.1 змінено, Зміна № 1)

6.4.1.2 У будинках готелів у групі адміністративних приміщень допускається розміщення офісів готельних об'єднань і туристських організацій різного типу за умови, що це не знижує комфорту проживання.

6.4.1.3 Окремий службовий вхід/вихід для обслуговуючого персоналу поза основними потоками проживаючих для готелів усіх категорій рекомендується проектувати у готелях місткістю більше 50 номерів.

(Пункт 6.4.1.3 долучено, Зміна № 1)

6.4.2 Господарські та виробничі приміщення

6.4.2.1 Господарські та виробничі приміщення готелів слід проектувати за вимогами ДБН В.2.2-11, СНиП 2.09.02, ДБН В.2.2-28 . Мінімальний склад і площі господарських та виробничих приміщень готелів наведені в додатку Д.

Склад і площі інженерно-технічних приміщень визначаються завданням на проектування або проектом згідно з розрахунком залежно від застосовуваного обладнання за чинними нормативними документами.

(Пункт 6.4.2.1 змінено, Зміна № 1)

6.4.2.2 Службово-господарські приміщення готелів слід, як правило, групувати за виконуваними функціями. Центральні білизняні необхідно блокувати з комунікаціями білизнопроводів.

6.4.2.3 Приміщення малярних майстерень та складів фарб слід проектувати з окремим виходом безпосередньо назовні.

6.4.2.4 У готелях місткістю 300 місць і більше при столярній майстерні та складській зоні слід передбачати люки, дебаркадери, ворота, розвантажувальні майданчики з урахуванням візуального і шумового захисту житлових і громадських зон готелю.

7 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

7.1 Водопостачання і каналізація

7.1.1 Будинки готелів повинні обладнуватися господарсько-питним водопроводом холодної і гарячої води, побутовою каналізацією, зливостоками та внутрішнім протипожежним водопроводом, що проектуються згідно з ДБН В.2.5-64. Зовнішнє пожежогасіння будівель готелів передбачається відповідно до вимог ДБН В.2.5-74.

Приміщення громадського, виробничого і господарського призначення повинні обладнуватися системами водопостачання і каналізації відповідно до норм проектування цих приміщень.

(Пункт 7.1.1 змінено, Зміна № 1)

7.1.2 Тиск води перед водорозбірною арматурою в номерах готелю слід приймати згідно з таблицею 5.

Таблиця 5 Тиск холодної та гарячої води перед водорозбірною арматурою в номерах готелів різних категорій

7.1.3 За неможливості витримати нормовані параметри в однозонній системі водопостачання слід передбачати зонне водопостачання. Зонування системи водопостачання слід забезпечувати шляхом встановлення обладнання, у тому числі насосного, окремо для кожної зони. Заданий тиск повинен підтримуватися автоматично шляхом керування роботою насосних установок.

7.1.4 При проектуванні насосних установок слід застосовувати обладнання з характеристиками, які виключають проникнення в номери готелю шуму, що перевищує встановлений чинними нормами допустимий для нічного часу рівень звукового тиску згідно з вимогами 8.9 та 8.10.

7.1.5 Системи гарячого водопостачання повинні проектуватися з циркуляцією в стояках. На циркуляційних стояках повинні встановлюватися балансувальні вентилі. Циркуляція повинна проектуватися з урахуванням мінімальної температури в циркуляційному трубопроводі 40 оС.

7.1.6 У разі обґрунтування можуть застосовуватися системи гарячого водопостачання з закритими баками-акумуляторами, які мають водообмін не менше одного разу на добу, включеними до загального циркуляційного контуру з водопідігрівачами.

7.1.7 Якщо у ванних кімнатах готелю не передбачене встановлення електричних рушникосушильників, повинні проектуватися рушникосушильники, приєднані до циркуляційних стояків гарячого водопостачання.

7.1.8 Магістральні трубопроводи і стояки систем водопостачання повинні прокладатися в тепловій ізоляції. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводу холодної води повинен бути паронепроникним.

7.1.9 Для різних груп приміщень житлового, громадського, виробничого і господарського призначення слід проектувати окремі системи або окремі гілки холодного і гарячого водопостачання з встановленням на них водолічильників.

7.1.10 Системи каналізації приміщень громадського, виробничого і господарського призначення повинні проектуватися окремими від систем каналізації житлової частини готелю із самостійними випусками (допускається в один колодязь). Не допускається розміщувати оголовки витяжних частин каналізаційних стояків прибудованих приміщень перед вікнами житлових номерів. Витяжну частину виробничої і побутової каналізації вбудованих приміщень допускається об'єднувати з каналізаційними стояками готелю.

7.1.11 Системи водяного опалення, а також системи холодопостачання місцевих кондиціонерів повинні проектуватися з дренажними і конденсатними лініями з відведенням води до зливової каналізації.

7.1.12 У готелях, водопостачання яких не може бути забезпечене від двох джерел, слід передбачати аварійні ємності води.

7.1.13 У готелях категорій **** і ***** трубопроводи водопостачання і каналізації повинні прокладатися приховано. Необхідність прихованого прокладання трубопроводів у готелях інших категорій визначається завданням на проектування.

7.2 Опалення, вентиляція і кондиціонування

7.2.1 Будинки готелів повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно з ДБН В.2.5-67, СНиП 3.05.01, ДБН В.2.6-31.

Приміщення громадського, виробничого і господарського призначення повинні обладуватися системами опалення і вентиляції відповідно до норм проектування цих приміщень.

(Пункт 7.2.1 змінено, Зміна № 1)

7.2.2 Розрахункові температури повітря і вимоги до повітрообміну в житлових номерах готелів різних категорій слід приймати за таблицею 6.

Таблиця 6 Розрахункові температури і вимоги до повітрообміну в житлових номерах готелів залежно від їх категорії

Температура повітря в санітарних вузлах із ванними або душами повинна прийматися 25 оС. У санвузлах готелів категорії *** і нижче, що не прилягають до зовнішніх огороджувальних конструкцій, допускається не встановлювати опалювальні прилади у разі встановлення в них рушникосушильників, приєднаних до системи гарячого водопостачання, або електричних. У ванних кімнатах житлових номерів готелів категорії ***** повинні проектуватися підлоги, що обігріваються, згідно з вимогами ДБН В.2.5-24 та ДБН В.2.5-67 .

Температура повітря в коридорах загального користування і вестибюлях готелів повинна прийматися 20 оС.

Опалювальні прилади приміщень із кондиціонуванням повітря, у яких задана температура підтримується автоматично місцевими кондиціонерами, повинні розраховуватися на підтримання температури 18 оС при непрацюючих кондиціонерах.

При теплотехнічних розрахунках огороджувальних конструкцій готелю необхідно приймати температуру приміщень 20 оС і відносну вологість 50 %.

(Пункт 7.2.2 змінено, Зміна № 1)

7.2.3 Будинки готелів повинні підключатися до систем централізованого теплопостачання через індивідуальний тепловий пункт (ІТП), обладнаний приладами обліку теплоспоживання та автоматизованими вузлами приготування теплоносіїв систем опалення, вентиляції і гарячого водо- постачання. Для різних груп приміщень житлового, громадського, виробничого і господарського призначення слід проектувати окремі системи або гілки систем опалення зі своїми приладами обліку теплоспоживання, розташованими в загальному приміщенні ІТП. За завданням на проектування допускається за узгодженням із теплопостачальною організацією розміщувати прилади обліку теплоспоживання окремих груп нежитлових приміщень за межами ІТП.

Для будинків готелів категорії *** і вище повинні передбачатися резервні джерела тепла для системи гарячого водопостачання, які повинні включатися під час аварій або профілактичних робіт. Для будинків готелів категорії ***** за завданням на проектування допускається передбачати резервні джерела тепла для систем опалення.

ІТП повинні проектуватися відповідно до вимог ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.2-9. Розміщення приміщень ІТП під житловими приміщеннями готельних номерів не допускається. При проектуванні ІТП слід застосовувати обладнання з характеристиками, які виключають проникнення до житлових приміщень шуму, що перевищує допустимий для нічного часу рівень, встановлений чинними нормами.

У разі неможливості приєднання будинку готелю до централізованого теплопостачання, а також в інших випадках за відповідного техніко-економічного обґрунтування і за наявності необхідних дозволів до складу проекту повинна входити місцева котельня, яку слід проектувати згідно з ДБН В.2.5-77 і ДБН В.2.5-20.

(Пункт 7.2.3 змінено, Зміна № 1)

7.2.4 Трубопроводи систем опалення готелів категорій **** і ***** повинні прокладатися приховано або за знімним декоративним кожухом.

Системи опалення будинків, відкрито розташованих на місцевості готелів з номерами, орієнтованими на дві сторони горизонту, слід проектувати з пофасадними гілками, обладнаними регуляторами теплової потужності.

Магістральні трубопроводи і вимикальні пристрої систем опалення, тепло- і холодопостачання калориферів і кондиціонерів повинні прокладатися в приміщеннях, доступних для персоналу експлуатаційних служб. Теплопроводи, у тому числі прокладені приховано, повинні проектуватися з тепловою ізоляцією з групою горючості НГ, Г1. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводів холодопостачання повинен бути паронепроникним.

(Пункт 7.2.4 змінено, Зміна № 1)

7.2.5 Тиск води в опалювальних приладах, розташованих на нижньому поверсі будинку або на нижньому поверсі гідравлічно відособленої зони будинку, не повинен перевищувати робочого тиску цих приладів і встановленої на них арматури. У теплових пунктах будинків або в котельнях повинні передбачатися пристрої, що захищають систему опалення від перевищення заданого тиску.

7.2.6 Видаляння повітря з житлових номерів повинно виконуватися через санітарні вузли.

Витяжна вентиляція готелів категорій * і ** повинна проектуватися з природним спонуканням.

У готелях категорії *** і вище слід проектувати системи витяжної вентиляції з механічним спонуканням. За відсутності в будинку готелю постійно діючої центральної системи припливної вентиляції, що подає повітря в житлові номери, примусова витяжка повинна проектуватися за допомогою встановленого в санвузлі місцевого витяжного вентилятора з можливістю використання витяжної системи в режимі природної вентиляції при вимкненому вентиляторі.

7.2.7 Витяжні канали повинні розміщуватися у внутрішніх стінах будинків або прилягати до них. Ділянки витяжних каналів, що прокладаються над покрівлею, на горищі, а також поблизу охолоджуваної поверхні зовнішніх стін, повинні проектуватися з тепловою ізоляцією, що виключає випадання конденсату при відносній вологості витяжного повітря 85 %.

7.2.8 З кожного санвузла повинен проектуватися індивідуальний вертикальний витяжний канал з випуском витяжного повітря в атмосферу або в збірну вентиляційну шахту. Вентиляційні канали допускається приєднувати до збірної вентиляційної шахти вище витяжних ґрат не менше ніж на 2 м. Питомий опір тертю при русі повітря в збірній шахті під час роботи всіх приєднаних до неї місцевих вентиляторів не повинен перевищувати 0,65 Па/м.

7.2.9 У постійно діючих центральних витяжних системах із механічним спонуканням індивідуальні вентиляційні канали одного санвузла можуть приєднуватися до збірної вентиляційної шахти безпосередньо на висоті витяжних ґрат за умови встановлення на приєднувальному повітроводі шумоглушника зворотного і вогнестримувального клапанів, що щільно закриваються. Витяжні вентилятори (робочий і резервний) центральних систем повинні встановлюватися на рівні верхнього технічного поверху і проектуватися для безперервної цілодобової роботи з автоматичним перемиканням і автоматичним вмиканням резерву. Повітроводи центральних систем витяжної вентиляції з механічним спонуканням повинні проектуватися з пристроями для гідравлічного балансування системи.

7.2.10 Індивідуальні витяжні канали і збірні вентиляційні шахти повинні виконуватися в будівельних конструкціях. Повітроводи з оцинкованої сталі допускається проектувати за умови їх прокладання в місцях, доступних для ремонту.

Витяжні вентиляційні системи з природним спонуканням, а також системи, в яких витяжні вентилятори вмикаються періодично, повинні проектуватися з викидом повітря над покрівлею в місцях, де виключається виникнення зон вітрового підпору.

7.2.11 У номерах готелів категорії *** і нижче припливне повітря повинно подаватися через вікна. У разі встановлення вікон без кватирок і з герметичним притулом слід застосовувати модифікації вікон із вбудованими провітрювачами, які автоматично відкриваються у разі підвищення вологості повітря над нормативну.

У номерах готелів категорій **** і ***** слід проектувати центральну систему припливної вентиляції.

Номери готелів категорій *** і **** допускається проектувати з місцевими припливно-витяжними рекуперативними вентагрегатами, які можуть не комплектуватися калориферами, що працюють на тепловій або електричній енергії, при використанні не менше 65 % тепла витяжного повітря.

7.2.12 При проектуванні центральних припливно-витяжних систем слід передбачати приплив повітря до житлових кімнат; витяжку – із санвузлів та ванних кімнат. Приєднання припливної і витяжної вентиляції готельного номера до збірних вертикальних шахт слід проводити на 2 м вище припливних (витяжних) ґрат через канал-супутник або на рівні припливних (витяжних) ґрат із встановленням зворотного протипожежного клапана на відгалуженні від вертикальної шахти. Допускається приєднувати індивідуальні припливні канали до збірної вентиляційної шахти безпосередньо на висоті припливних ґрат за умови встановлення на приєднувальному повітроводі зворотного та протипожежного клапанів, які щільно закриваються.

Повітроводи центральної вертикальної системи припливної вентиляції номерів готелю рекомендується проектувати зі сталевих труб.

За проектування центральної поповерхової системи припливної вентиляції номерів готелю індивідуальні припливні канали слід приєднувати до збірного повітропроводу з обладнанням на приєднувальному повітропроводі зворотного клапана, що щільно закривається.

Транзитні повітроводи слід виконувати класу "Щ" – щільні; в межах поверху – класу "Н" – нормальні з оцинкованої сталі товщиною згідно з вимогами ДБН В.2.5-67. Прокладання транзитних повітроводів вбудованих приміщень через приміщення номерів не допускається.

(Пункт 7.2.12 змінено, Зміна № 1)

7.2.13 Вентиляція приміщень громадського, виробничого і господарського призначення повинна проектуватися окремо від вентиляції номерів. За проектування припливних та витяжних систем слід вжити заходів, які виключають розповсюдження характерних для цих приміщень запахів у суміжні приміщення та житлові номери. Розташовувати витяжні шахти для викиду повітря з цих приміщень перед вікнами житлових номерів, а також прокладати повітроводи витяжної вентиляції по фасадах готелю не допускається.

7.2.14 При проектуванні систем вентиляції з механічним спонуканням слід застосовувати вентилятори і шумопоглинальне обладнання з характеристиками, що виключають проникнення до житлових приміщень шуму, що перевищує допустимий для нічного часу рівень, встановлений чинними нормами.

7.2.15 Системи кондиціонування повітря другого класу слід проектувати в житлових номерах готелів категорії *****, а також у приміщеннях загального користування (вестибюлях, торговельних залах ресторанів, конференц-залах і в інших приміщеннях за завданням на проектування) готелів категорій **** і *****. Системи кондиціонування третього класу слід проектувати в житлових номерах готелів категорії ****, а також у приміщеннях загального користування готелів категорії ***.

7.2.16 При застосуванні системи кондиціонування повітря відведення теплоти конденсації холодоагенту повинно бути організоване через центральні або групові установки, розташовані в місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинку і не створюють шуму, рівень якого перевищує допустимі значення для приміщень проектованого або сусіднього будинку і для навколишнього середовища. Конденсат, що утворюється при охолодженні й осушенні повітря, повинен відводитися трубопроводами, які підключаються, як правило, до системи дощової каналізації з розривом струменя через сифон.

У системах холодопостачання слід застосовувати озонобезпечні холодоагенти.

7.3 Електропостачання та електрообладнання. Автоматика

7.3.1 Електропостачання та електрообладнання будинків і споруд готелів слід передбачати згідно з вимогами ПУЕ, НПАОП 0.00-1.21, НПАОП 40.1-1.32, ДСТУ 4269, ДСТУ ІЕС TR 60083, ДБН В.2.5-23, ДСТУ В.2.5-82, ВСН 97 (ГДН 341.004.003.001 – для м. Києва), ДБН В.2.5-28, ДСанПіН 239, а також інших чинних нормативних документів.

(Пункт 7.3.1 змінено, Зміна № 1)

7.3.2 Категорійність електроприймачів за ступенем забезпечення надійності електропостачання слід приймати згідно з ДБН В.2.5-23, а також ДСТУ 4268 та ДСТУ 4269. При цьому готелі категорій **** та ***** повинні бути забезпечені за І категорією надійності електропостачання. Вентилятори центральних систем повинні мати електроживлення за І категорією.

(Пункт 7.3.2 змінено, Зміна № 1)

7.3.3 У номерах готелів категорій ***, ****, ***** згідно з вимогами ДСТУ 4269 необхідно перед- бачати не менше двох розеток для підключення холодильника та інших побутових приладів і у санвузлі (ванній кімнаті) розетку, яка підключається через пристрій захисного відключення (ПЗВ) 10 мА, призначену для фена та електробритви.

7.3.4 Електроосвітлення приміщень готелів та прилеглої до них території слід виконувати у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-28.

7.3.5 Керування освітленням може бути ручним та дистанційним.

У загальних приміщеннях готелів слід передбачати освітлення, що регулюється за яскравістю з диспетчерського пункту.

В місцях встановлення комп'ютерів необхідно використовувати безвідблискові лампи.

У готелях категорії *** і вище слід передбачати люмінесцентну рекламу та систему світлових покажчиків (напрямок руху, місця паркування, назва залів, пожежні гідранти тощо).

7.3.6 Автоматизація та диспетчеризація інженерного обладнання, контроль та сигналізація довибухонебезпечних концентрацій паливного газу виконуються у відповідності з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.5-56, ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-67, ДБН В.2.5-77, ПУЕ ДБН В.2.5-20, СНиП 3.05.06, СНиП 3.05.07, НПАОП 40.1-1.32, ВСН 60 та інших нормативних документів і завдання на проектування.

(Пункт 7.3.6 змінено, Зміна № 1)

7.3.7

(Пункт 7.3.7 вилучено, Зміна № 1)

7.3.8 Номери готелів усіх категорій рекомендується обладнувати системами енергозбереження.

(Пункт 7.3.8 змінено, Зміна № 1)

7.4 Системи зв'язку та сигналізації

7.4.1 Будинки готелів повинні обладнуватися мережами і пристроями, а за необхідності мати окремі приміщення для організації телекомунікацій загального користування (проводового та безпровідного виходу до мережі Інтернет, мобільного та телефонного зв’язку, телебачення).

(Пункт 7.4.1 змінено, Зміна № 1)

7.4.2 Згідно з завданням на проектування будинки готелів додатково можуть бути обладнані мережами і пристроями:

відомчої АТС (з тарифікацією з'єднань);

систем передачі даних (проводових та безпроводових);

інтерактивного телебачення (телебачення за замовленням);

мікростільникового зв'язку;

звукопідсилення для трансляції фонових музичних програм та відомчих повідомлень;

технічних засобів охоронної сигналізації;

відеспостереження;

системи контролю доступу.

7.4.3 Мережі систем зв'язку, як правило, повинні об'єднуватися в комплекси і будуватися на базі єдиного інформаційного простору з використанням структурованих кабельних систем.

7.4.4 Системи звукопідсилення будинків готелів можуть виконуватися суміщеними з комунікаціями систем оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей при забезпечені вимог розділу 9 ДБН В.1.1-7.

(Пункт 7.4.4 змінено, Зміна № 1)

7.4.5 Розрахунок ємності лінійних споруд мережі зв'язку будинків готелів слід виконувати згідно з ГБН В.2.2-34620942-002 із забезпеченням можливості обов'язкового встановлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу, персоналу приймально-вестибюльної групи, побутового обслуговування і торгівлі, а також у приміщеннях інформаційних та технологічних служб відповідно до вимог ДБН В.2.5-56.

(Пункт 7.4.5 змінено, Зміна № 1)

7.4.6

(Пункт 7.4.6 вилучено, Зміна № 1)

7.4.7 Рекомендується обладнувати житлові кімнати будинків готелів лініями зв'язку для можливості встановлення (за необхідності) абонентських кінцевих пристроїв. Кількість ліній, що заводяться в житлові кімнати, визначається завданням на проектування.

7.4.8 Зв’язок абонентів готелю може виконуватися з використанням місцевої АТС, прямих ліній операторів зв’язку або через відомчі комутаційні пристрої.

(Пункт 7.4.8 змінено, Зміна № 1)

7.4.9 Для організації оперативного зв'язку персоналу та служб охорони, окрім проводових мереж, рекомендується додатково застосовувати системи мікростільникового зв'язку або радіозв'язку у відповідності з завданням на проектування та технічними умовами.

7.4.10 Розрахунок будинкових розподільних мереж (БРМ) телебачення та точок доступу у мережу Інтернет для будівель готелів рекомендується виконувати з урахуванням можливості встановлення у кожному номері не менше двох приєднувальних пристроїв (якщо інше не обумовлено завданням на проектування). Приєднувальні пристрої мереж телебачення, точки доступу до Інтернет встановлюються також в основних приміщеннях приймально-вестибюльної групи, побутового обслуговування і торгівлі.

(Пункт 7.4.10 змінено, Зміна № 1)

7.4.11 Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в кожному номері, адміністративних приміщеннях, приміщеннях чергового персоналу та в основних приміщеннях приймально-вестибюльної групи, побутового обслуговування і торгівлі.

7.4.12 У будинках комплексів готелів за наявності в їх складі кіноконцертних та конференц-залів і інших приміщень для ділових заходів рекомендується передбачати системи звукопідсилення, синхронного перекладу мов, систем "круглий стіл" тощо з забезпеченням можливості організації зовнішніх зв'язків, обсяг яких визначається завданням на проектування.

7.4.13 Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації у будинках готелів, як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням згідно з ВСН 600 окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та сигналізації.

7.4.14 Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до житлових номерів, адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів та проводів абонентських мереж.

7.4.15 Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи й інші споруди, приміщення та обладнання мереж зв’язку та сигналізації за допомогою електронної системи контролю доступу та системи відеоспостереження.

(Пункт 7.4.15 змінено, Зміна № 1)

7.4.16 Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебачення повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків. Як правило, розміщувати їх необхідно на покрівлі будинків з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається. Встановлення різних передавальних антен на готелях слід вести згідно з вимогами ДСанПіН 239.

7.4.17 Блискавкозахист стояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у т.ч. і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5-38, ВСН 60, ВСН 1, ДСТУ EN 62305-1, ДСТУ ІЕС 62305-2, ДСТУ EN 62305-3, ДСТУ EN 62305-4.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.

(Пункт 7.4.17 змінено, Зміна № 1)

7.4.18 Номери будівель готелів категорії *** та вище рекомендується обладнувати охоронною сигналізацією.

Номери готелів усіх категорій рекомендується обладнувати електронними картковими замками з централізованим управлінням, енергонезалежною пам’яттю мінімум на 500 подій, захищеною від систематичного повторювання подій, функцією "антипаніки", автономним енергозабезпеченням, функцією антивіджиму защіпки.

(Пункт 7.4.18 змінено, Зміна № 1)

7.4.19 Охоронною сигналізацією та системою контролювання доступу згідно з ДСТУ EN 50133-2-1 повинні обладнуватися приміщення пожежного поста, електрощитові, венткамери протидимних установок, входи до технічних поверхів та виходи на покрівлю будівлі, входи до машинного відділення ліфтів, двері шаф поповерхових пожежних кранів тощо з виведенням сигналу на пульт чергового диспетчерської сигналізації або пульт централізованого нагляду служби охорони. Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам охорони визначаються взаємно погодженим завданням на проектування.

(Пункт 7.4.19 змінено, Зміна № 1)

7.4.20 Системи зв'язку та сигналізації нежитлових приміщень, що розташовуються у будинках готелів, слід виконувати згідно з ДБН В.2.2-9.

7.4.21 Номери готелів категорії *** та вище рекомендується обладнувати міні-сейфами. Сейф повинен мати енергонезалежну пам'ять мінімум на 100 подій та мати електронний пристрій для відчинення в екстреній ситуації.

7.5 Ліфти та інші види механічного транспорту

7.5.1 Потреба в ліфтах залежно від поверховості готелів, їх кількість та типи повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-9, ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3, ДСТУ ISO 4190-6, ДСТУ EN 81-70, ДСТУ EN 81-20, ДСТУ EN 81-50. Протипожежні вимоги до влаштування ліфтів слід виконувати згідно з ДБН В. 1.1-7, ДСТУ-Н Б В.2.2-38, ДСТУ EN 81-72, ДСТУ EN 81-73.

(Пункт 7.5.1 змінено, Зміна № 1)

7.5.2 У готелях місткістю 500 і більше місць, що мають багажні входи і вестибюлі, слід передбачати рольганги або транспортери для подавання багажу від зони розбирання до вантажного ліфта.

7.5.3 Необхідність улаштування пасажирських ескалаторів та підіймальних платформ визначається згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2, ДСТУ ISO 9589, ДСТУ EN 115.

При дебаркадерах, з яких здійснюється подавання всередину будинку великих обсягів або великовагових вантажів, рекомендується влаштування тельферів, рольгангів, транспортерів тощо; допускається застосування авто- і електрокарів.

При підприємствах громадського харчування і для зв'язку господарських та виробничих служб зі споживачами на поверхах слід передбачати ліфти згідно з вимогами ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3 та підйомники малої потужності. Для подавання на поверхи продуктів, білизни, видаткових засобів тощо допускається також використання вантажних і вантажопасажирських ліфтів.

7.5.4 У готелях місткістю 300 місць і більше у разі поверховості більше п'яти поверхів допускається застосування білизнопроводів, якщо клас вогнестійкості стовбура білизнопроводу не менше ЕІ 45, а у приміщенні, в якому розміщуєтья білизнопровід, влаштовані протипожежні двері 1-го типу та автоматична пожежна сигналізація.

7.6 Сміттєвидаляння

7.6.1 У житлових і громадських приміщеннях готелів слід передбачати системи роздільного сортування сміття, системи очищення від сміття і пилоприбирання (сухе(і), вологе прибирання, сухе прибирання із застосуванням готельних пилососів або систем централізованого пиловидаляння), тимчасового (у межах санітарних норм) зберігання сміття і можливість його вивезення.

Вміст пилу в повітрі житлових приміщень готелів повинен бути не більше ніж 0,15 мг/м3.

(Пункт 7.6.1 змінено, Зміна № 1)

7.6.2 У готелях місткістю понад 500 місць і в готелях категорій **** і ***** слід передбачати централізоване пиловидаляння (система вакуумного прибирання) з житлових і основних громадських приміщень. У проектах необхідно передбачати сучасне обладнання, що полегшує умови сміттє- і пиловидаляння, у тому числі вакуумне пиловидаляння.

Засоби видаляння сміття з будинків повинні бути узгоджені із системою очищення населеного пункту.

7.6.3

(Пункт 7.6.3 вилучено, Зміна № 1)

7.6.4

(Пункт 7.6.4 вилучено, Зміна № 1)

7.6.5

(Пункт 7.6.5 вилучено, Зміна № 1)

7.6.6

(Пункт 7.6.6 вилучено, Зміна № 1)

7.6.7

(Пункт 7.6.7 вилучено, Зміна № 1)

8 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ

8.1 Кількість зовнішнього повітря, що надходить, на одну людину для житлових приміщень готелів рекомендується приймати в межах 60 м3/год.

8.2 Житлова частина готелю та основні громадські приміщення повинні мати особливий захист від надходження небажаних запахів від приготування їжі, ремонтних робіт, експлуатації автотранспорту та інших механічних систем тощо.

8.3 Допускається озонування повітря житлових і громадських приміщень і очищення їх від двоокису вуглецю. Допустимі показники за основними хімічними забруднювачами повітря житлових приміщень готелю слід приймати згідно з санітарними нормами.

(Пункт 8.3 змінено, Зміна № 1)

8.4 Найменшу освітленість приміщень готелів штучним світлом слід приймати відповідно до ДБН В.2.5-28.

(Пункт 8.4 змінено, Зміна № 1)

8.5 Житлові приміщення готелів повинні бути захищені від неіонізуючого випромінювання, як від зовнішніх, так і від внутрішніх джерел (медичне, кухонне, технічне обладнання тощо) – відповідно до ДСанПіН 239.

8.6 В приміщеннях, де працює персонал, слід виконувати вимоги ДСанПіН 3.3.6-096 та ГОСТ 12.1.006. У готелях категорій **** і ***** рекомендується в разі потреби знижувати рівень неіонізуючих випромінювань технічними заходами.

8.7 У готелях категорій **** і ***** слід, а в готелях інших категорій рекомендується застосовувати централізовані або покімнатні системи (установки) додаткового очищення води з урахуванням вимог ДСанПіН 2.2.4-171.

(Пункт 8.7 змінено, Зміна № 1)

Таблиця 7

(Таблицю 7 вилучено, Зміна № 1)

8.8 Нормативні індекси ізоляції повітряного шуму і приведеного рівня ударного шуму для житлових, громадських і виробничих приміщень готелів слід приймати згідно з вимогами ДБН В.1.1-31.

Слід передбачати особливі заходи щодо захисту номерів і громадських приміщень від шуму з коридорів (шумозахисні двері, ущільнення в притулах, влаштування тамбурів або других дверей у передпокоях тощо) і від шуму та вібрації, що спричиняє механічне обладнання (влаштування амортизаторів, гнучких вставок, підвісок, плаваючих фундаментів тощо) згідно з вимогами ДСН 3.3.6-37, ДСН 3.3.6.039.

(Пункт 8.8 змінено, Зміна № 1)

8.9 Рівні звукового тиску, еквівалентні та максимальні рівні звуку від зовнішніх та внутрішніх джерел шуму в житлових приміщеннях готелю повинні відповідати ДСТУ-Н Б В.1.1-34. Допустимі рівні шуму, що створюються в житлових приміщеннях системами вентиляції та іншим інженерно-технічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори тощо), необхідно приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних гігієнічних нормативів для нічного часу доби.

(Пункт 8.9 змінено, Зміна № 1)

8.10 Допустимі рівні шуму в житлових приміщеннях від зовнішніх джерел повинні бути відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.1.1-34 при дотриманні гігієнічних нормативів повітрообміну згідно зі ДБН В.2.5-67.

(Пункт 8.10 змінено, Зміна № 1)

8.11 В житлових приміщеннях готелів вібрація від зовнішніх та внутрішніх джерел не повинна перевищувати величин, регламентованих ДСТУ ISO 2631-1.

(Пункт 8.11 змінено, Зміна № 1)

8.12 Рівні напруженості статичного електричного поля на відстані 0,2 м від підлоги та стін не повинні перевищувати 15 кВ/м при відносній вологості повітря в межах 30–60 % відповідно до гігієнічних норм.

(Пункт 8.12 змінено, Зміна № 1)

8.13 Рівні напруженості електричного поля 50 Гц від огороджувальних поверхонь приміщення на відстані 0,2 м не повинні перевищувати 500 В/м згідно з вимогами ДСанПіН 239.

8.14 Рівні магнітного поля 50 Гц від огороджувальних поверхонь приміщення на відстані 0,2 м не повинні перевищувати 0,3 мкТл.

8.15 Гранично допустимі рівні електромагнітних випромінювань від зовнішніх джерел в житлових приміщеннях готелів не повинні перевищувати наведених у ДСанПіН 239.

8.16 3 метою зниження рівнів фонової радіоактивності при будівництві готелів категорій **** і ***** слід обмежувати застосування вивержених порід і матеріалів, що пройшли термічну обробку.

Питома ефективна активність природних радіонуклідів (ПРН) у будівельних матеріалах і сировині, які використовуються в будівництві готелів, не повинна перевищувати 370 Бк/кг.

(Пункт 8.16 змінено, Зміна № 1)

8.17 Потужність поглинутої у повітрі дози (ППД) гамма-випромінювання у приміщеннях готелів, які здаються в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/с (30мкР/год), а в тих, що експлуатуються, – 122 пГр/с (50 мкР/год).

8.18 Середньорічна еквівалентна рівноважна активність радону-222 в повітрі приміщень готелів, що проектуються, заново побудовані або реконструйовані, не повинна перевищувати 50 Бк/м3, а в тих, що експлуатуються, – 100 Бк/м3 згідно з вимогами НРБУ.

8.19 Системи вентиляції, кондиціонування та опалення, теплотехнічні характеристики огороджувальних конструкцій повинні бути такими, щоб не допускати зволоження (шляхом конденсації, капілярності, затікання дощових та талих вод тощо) внутрішніх поверхонь і елементів готелів і створення умов для розмноження пліснявих грибів різного виду.

8.20 Будівельні та опоряджувальні матеріали, а також матеріали, що використовуються для виготовлення покрівлі, вбудованих меблів, систем гарячого та холодного водопостачання, вентиляції, повинні мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

8.21 Будинки готелів повинні бути обладнані ліфтами згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-17, ДСТУ 4269. При обладнанні будівлі ліфтами габарити кабіни хоча б одного з них повинні забезпечувати можливість транспортування людини на ношах.

8.22

(Пункт 8.22 вилучено, Зміна № 1)

8.23 У системах кондиціонування повітря готелів рекомендується використовувати біполярні коронні іонізатори з створенням у просторі, що обслуговується, концентрацій легких позитивних і негативних аероіонів 1000–3000 іонів/см3 при дотриманні показника переваги полярності від мінус 0,11 до +0,11.

(Пункт 8.23 змінено, Зміна № 1)

8.24 Опорядження приміщень готелів повинно бути стійким до дезінфекції.

8.25 Застосовувані опоряджувальні матеріали, арматура, фурнітура і регулювальні пристрої повинні виключати можливість травматизму.

8.26 Оцінку екологічності проектних рішень будинків готелів слід проводити за вимогами ДБН А.2.2-1 за двома напрямками:

а) екологічність умов проживання і виробничої діяльності персоналу;

б) вплив будинку на навколишнє середовище (пристрої і заходи, що забезпечують зниження шкідливих викидів в атмосферу, наприклад, встановлення фільтрів, очищення каналізаційних стоків від автостоянок, миття автомашин, виробничих процесів харчоблоків).

8.27 При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних ґрат слід забезпечувати умови щодо захисту приміщень готелів від проникнення паразитуючих тварин і комах.

9 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

9.1 Проектні рішення готелів повинні забезпечувати пожежну безпеку згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДСТУ Б В.1.1-4 та інших відповідних нормативних документів.

9.2 Мінімальні відстані (протипожежні розриви) між готелем та прилеглими до нього будинками (спорудами) слід приймати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 та інших відповідних нормативних документів.

(Пункт 9.2 змінено, Зміна № 1)

9.3 Слід передбачати під’їзд пожежних автомашин до будівель готелів згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12, а також до пожежних гідрантів, основних евакуаційних виходів з будівель, входів, що ведуть до пожежних ліфтів.

Допускається проектувати під’їзди для пожежних автомашин по експлуатованих покрівлях стилобатів, прибудов, підземних автостоянок, розрахованих на відповідні навантаження.

(Пункт 9.3 змінено, Зміна № 1)

9.4 Ступінь вогнестійкості будинків готелів та допустимі при цьому поверховість та площі протипожежних відсіків слід приймати за таблицею 8.

Таблиця 8

(Таблицю 8 змінено, Зміна № 1)

9.5 Допускається розміщувати готелі (готельні приміщення) у громадських будівлях іншого призначення, житлових будинках I, II, III ступенів вогнестійкості. Такі готелі (готельні приміщення) слід розміщувати на першому, другому, третьому поверхах та виділяти в окремий протипожежний відсік (протипожежними стінами 1-го типу та протипожежними перекриттями 1-го типу) із самостійними шляхами евакуації (коридорами, сходовими клітками, вестибюлями тощо), ліфтовими шахтами.

(Пункт 9.5 змінено, Зміна № 1)

9.6 Вбудовані (прибудовані) приміщення незалежно від призначення, які розраховані на одночасне перебування більше 500 людей, повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежними стінами і перекриттями 1-го типу.

9.7 Приміщення (групи приміщень) загальною місткістю більше 100 місць, які складають єдиний архітектурний об'єм одного функціонального призначення (приміщення громадського харчування, культурно-дозвіллєвого призначення, житлові зони й інші групи приміщень), повинні бути виділені в окремий протипожежний відсік (протипожежними стінами класу вогнестійкості не менше REI 150 – у будинках I ступеня вогнестійкості; не менше REI 120 – у будинках II, III ступенів вогнестійкості) та мати самостійні шляхи евакуації (коридори, сходові клітки, вестибюлі).

9.8 Допускається у будинках готелів розміщувати підприємства роздрібної торгівлі загальною площею не більше 500 м2 за умови відокремлення їх від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу.

(Пункт 9.8 змінено, Зміна № 1)

9.9 При розміщенні в складі готелів ресторанів, вар'єте та інших громадських приміщень місткістю більше 50 людей необхідно передбачати не менше одного евакуаційного виходу з цих приміщень на сходову клітку або беспосередньо назовні.

Допускається розміщувати на експлуатованих покрівлях готелів літні ресторани, кафе, оглядові і прогулянкові площадки за умов:

одночасної місткості не більше 50 людей;

застосування в усіх шарах покрівлі (крім пароізоляції) негорючих матеріалів;

влаштування евакуаційних виходів, що ведуть до двох розосереджених сходових кліток.

9.10 У будинках І–ІІІ ступенів вогнестійкості офісні приміщення, які розташовані на поверхах із житловою зоною, повинні бути відокремлені від приміщень іншого призначення суцільними (без прорізів) протипожежними перегородками 1-го типу і мати вихід по окремому коридору на сходові клітки. Вихід із зазначених офісних приміщень до загальних сходових кліток будинку допускається передбачати через протипожежні двері 1-го типу (у будинках І, ІІ ступенів вогнестійкості), 2-го типу (у будинках ІІІ ступеня вогнестійкості).

(Пункт 9.10 змінено, Зміна № 1)

9.11 Проектні рішення будинків готелів із атріумами (пасажами) повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-9.

(Пункт 9.11 змінено, Зміна № 1)

9.12 Розміщення лазень і саун на житлових, підвальних і підземних поверхах забороняється за винятком розміщення лазень з мокрими процесами (вологі, парові, трав'яні тощо) у житлових номерах готелів.

9.13 Застосування евакуаційних сходових кліток, в залежності від умовної висоти готелю, слід передбачати згідно з ДБН В.2.2-9. При цьому у будинках готелів не слід застосовувати незадимлювані сходові клітки типу Н2, а сходові клітки типів СК1, СК2 повинні мати двері з ущільненнями у притулах та з пристроями для самозачинення.

9.14 У готелях матеріали покриття підлог на шляхах евакуації (загальних коридорах, сходових клітках, вестибюлях тощо) повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7, а покриття підлог у приміщеннях – вимогам ДБН В.2.2-9.

9.15 У двоповерхових будинках готелів із кількістю не більше 10 номерів як другий евакуаційний вихід із другого поверху допускається передбачати вихід на зовнішні сходи типу С3.

9.16 Вхідні двері в номери будинків готелів повинні мати клас вогнестійкості не менше ЕІ 30.

9.17 При визначенні параметрів шляхів евакуації розрахункову кількість людей у приміщеннях необхідно збільшувати проти проектної місткості в 1,25 разу, за винятком видовищних й інших приміщень з регламентованою кількістю місць, а також підприємств роздрібної торгівлі, де чисельність покупців слід приймати з розрахунку однієї людини на 3 м2 площі торговельного залу, включаючи площу, зайняту під обладнання.

9.18 Відстані по шляхах евакуації від найбільш віддалених вхідних дверей номерів готелів до дверей сходових кліток повинні бути не більше зазначених у таблиці 9.

Таблиця 9

9.19 При розміщенні на шляхах евакуації дверей, що замикаються за умовами експлуатації, у них повинні бути передбачені запори, що відчиняються (без ключа) з боку тих, хто евакуюється.

9.20 У будівлях готелів (у секційних будинках – у кожній секції) з умовною висотою понад 26,5 м слід передбачати не менше одного пожежного ліфта, влаштування якого слід здійснювати згідно з ДСТУ-Н Б В.2.2-38, ДСТУ EN 81-72.

(Пункт 9.20 змінено, Зміна № 1)

9.21 Розміщення трансформаторних підстанцій у готелях повинно передбачатися на першому, цокольному, підвальному або першому підземному поверхах, які мають вихід безпосередньо назовні. Трансформаторні підстанції повинні бути з сухими трансформаторами.

9.22 Готелі слід обладнувати системами протипожежного захисту згідно з ДБН В.2.5-56.

(Пункт 9.22 змінено, Зміна № 1)

9.22.1

(Пункт 9.22.1 вилучено, Зміна № 1)

9.22.2

(Пункт 9.22.2 вилучено, Зміна № 1)

9.22.3

(Пункт 9.22.3 вилучено, Зміна № 1)

9.22.4

(Пункт 9.22.4 вилучено, Зміна № 1)

9.22.5

(Пункт 9.22.5 вилучено, Зміна № 1)

9.22.6

(Пункт 9.22.6 вилучено, Зміна № 1)

9.23 Готелі слід обладнувати знаками безпеки та покажчиками згідно з ДСТУ ISO 6309 та ДБН В.2.5-28.

9.24 У готельних номерах та приміщеннях для обслуговуючого персоналу, які розташовані у будинках із атріумами (пасажами), у готелях умовною висотою понад 26,5м категорії *** і більше, у готелях **** і ***** категорій незалежно від умовної висоти слід влаштовувати шафи зберігання засобів індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі. Такі шафи повинні бути вбудованими (у стіну, перегородку) або навісними (кріпитися до стіни, перегородки), розміщуватися на висоті від 0,5 м до 1,0 м (від низу шафи до рівня підлоги), мати отвори для провітрювання. Кількість засобів індивідуального захисту органів дихання визначається за кількістю місць у готельних номерах та кількістю обслуговуючого персоналу. Габаритні розміри шаф повинні забезпечувати можливість розміщення зазначених засобів у шафі із розрахунку кількості місць у готельних номерах, кількості обслуговуючого персоналу та габаритних розмірів цих засобів. Зазначені засоби індивідуального захисту органів дихання повинні мати сертифікат відповідності.

На дверцятах шаф (із зовнішнього боку) повинен бути напис "Засоби індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі".

9.25 Готелі слід оснащувати первинними засобами пожежогасіння, зокрема вогнегасниками. На кожному поверсі готелів слід передбачати розміщення не менше двох переносних вогнегасників із масою заряду вогнегасної речовини не менше ніж 5 кг кожний.

Місцезнаходження вогнегасників має бути позначено знаком згідно з ДСТУ ISO 6309, який розміщується на видному місці.

(Пункт 9.25 змінено, Зміна № 1)

9.26

(Пункт 9.26 вилучено, Зміна № 1)

10 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

(Назву розділу 10 змінено, Зміна № 1)

10.1 Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації слід виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.6-31, ДСТУ Б А.2.2-8 та ДСТУ Б А.2.2-12. У будівлях готелів із кондиціонуванням повітря, а також за відсутності в районі будівництва готелю централізованого джерела теплопостачання слід у разі обґрунтування застосовувати системи теплоспоживання, що використовують відновлювані джерела енергії, у тому числі енергію навколишнього середовища, перетворену в теплових насосах.

(Пункт 10.1 змінено, Зміна № 1)

10.2 Огороджувальні конструкції будівлі, у тому числі світлопрозорі огорожі, слід проектувати так, щоб розрахункові значення величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень згідно з ДСТУ Б В.2.6-189, були не менше нормативних значень, установлених ДБН В.2.6-31.

Світлопрозорі огороджувальні конструкції рекомендується проектувати площею згідно з ДБН В.2.5-28.

(Пункт 10.2 змінено, Зміна № 1)

10.3 Величини теплової потужності системи опалення і річного теплоспоживання системами опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні перевищувати контрольних показників, установлених ДБН В.2.5-67.

(Пункт 10.3 змінено, Зміна № 1)

10.3а Сумарну річну енергопотребу для готелів, яку встановлюють згідно з ДСТУ Б А.2.2-12 на опалення й охолодження, слід відносити до кондиціонованого (опалювального) об’єму, м3.

Нормативне значення річної питомої енергопотреби на опалення й охолодження готелів при реконструкції, термомодернізації, капітальному ремонті та технічному переоснащенні будівель допускається приймати з коефіцієнтом від 1 до 1,25.

(Пункт 10.3а долучено, Зміна № 1)

10.3б Слід застосовувати обладнання інженерних систем (крім систем протипожежного захисту) класом енергоефективності, за його визначеності для даного типу обладнання не нижче "С" та не нижче ніж клас енергоефективності інженерної системи. Рекомендується застосовувати обладнання вищого класу енергоефективності ніж клас енергоефективності інженерної системи.

(Пункт 10.3б долучено, Зміна № 1)

10.4 Системи теплоспоживання будинків, що керуються з теплових пунктів, повинні проектуватися з пристроями для автоматичного регулювання теплової потужності. Індивідуальні регулятори теплової потужності слід передбачати біля кожного калорифера систем припливної вентиляції.

Індивідуальні регулятори температури прямої дії повинні встановлюватися біля кожного опалювального приладу. Регулятори встановлювати не потрібно в сходових клітках, у приміщеннях з кондиціонуванням повітря, в яких температура автоматично підтримується регуляторами місцевих кондиціонерів, а також у приміщеннях, в яких установлено три і більше опалювальних приладів, підключених до окремої гілки системи опалення, оснащеної груповим регулятором з виносним датчиком температури.

10.5 Припливні вентиляційні системи для приміщень, обладнаних витяжною вентиляцією з механічним спонуканням, повинні проектуватися з утилізаторами тепла витяжного повітря. Встановлення дефлекторів на викиді витяжних систем не допускається.

10.6 Холодильні машини центральної системи кондиціонування повітря повинні, як правило, проектуватися з пристроями, що забезпечують повне або часткове відведення теплоти конденсації холодильного агента до системи гарячого водопостачання. Холодильні машини систем технологічного холодопостачання ресторану повинні, як правило, проектуватися з пристроями, що забезпечують у холодний час року повне відведення теплоти конденсації холодильного агента до системи теплоспоживання готелю.

10.7 Підвищувальні насоси систем водопостачання повинні проектуватися з автоматикою, що забезпечує зменшення споживання електроенергії при скороченні споживання води. При тиску води на вводі водопроводу до будинку, який перевищує потрібний проектний напір більше ніж на 0,1 МПа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску "після себе".

10.8 Водопідігрівачі гарячого водопостачання приміщень громадського, виробничого і господарського призначення повинні проектуватися з пристроями, що автоматично перекривають потік теплоносія в години неробочого часу.

10.9 Енергоефективність та економічну оцінку застосовуваних джерел визначають згідно з ДСТУ Б А.2.2-8, ДСТУ Б А.2.2-12 та ДСТУ Б EN 15459-1.

(Пункт 10.9 долучено, Зміна № 1)

10.10 Розроблення та складання енергетичного паспорта будівель при новому будівництві та реконструкції виконуються згідно з ДСТУ Б А.2.2-12 за формою, наведеною в ДБН В.2.6-31.

(Пункт 10.10 долучено, Зміна № 1)

10.11 Проектування вікон та дверей необхідно здійснювати з урахуванням положень ДСТУ-Н Б В.2.6-146 та ДСТУ Б В.2.6-79. Опір теплопередачі вхідних дверей у будівлі повинен відповідати положенням ДБН В.2.6-31.

(Пункт 10.11 долучено, Зміна № 1)

11 ВИМОГИ МЕХАНІЧНОГО ОПОРУ ТА СТІЙКОСТІ

(Розділ 11 долучено, Зміна № 1)

11.1 Конструктивні рішення, конструкції готелів та їх частин необхідно розробляти відповідно до класу відповідальності (наслідків) з урахуванням їх функціонального призначення та обраних об’ємно-планувальних рішень з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов будівництва, а також згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.1-27, ДБН В. 1.1-12, ДБН В. 1.1-24, ДБН В. 1.1-45, ДБН_B.1.1-46.

(Пункт 11.1 долучено, Зміна № 1)

11.2 Прийнята конструктивна система будівлі повинна забезпечувати міцність, жорсткість і стійкість будівлі на стадії зведення і в період експлуатації при дії всіх розрахункових навантажень і впливів відповідно до ДБН В.1.2-2, ДБН В.3.1-ХХ.

(Пункт 11.2 долучено, Зміна № 1)

11.3 Основи та несучі конструкції будівлі згідно з вимогами ДБН В.1.2-14 повинні бути запроектовані та зведені таким чином, щоб у процесі його будівництва й у розрахункових умовах експлуатації була виключена можливість:

руйнування або пошкодження конструкцій, що призводить до необхідності припинення експлуатації будівлі;

неприпустимого погіршення експлуатаційних властивостей конструкцій або будівлі в цілому через деформації або виникнення тріщин.

(Пункт 11.3 долучено, Зміна № 1)

11.4 Конструкції та основи будівлі повинні бути розраховані на сприйняття постійних навантажень від: власної ваги несучих та огороджувальних конструкцій; тимчасових рівномірно розподілених і зосереджених навантажень на перекриття; снігових і вітрових навантажень для даного кліматичного району будівництва згідно з ДБН В.1.2-2 та сейсмо-динамічних навантажень згідно з ДБН В.1.1-12. Нормативні значення цих навантажень, несприятливі сполучення навантажень або відповідних їм зусиль, що ураховуються, граничні значення прогинів і переміщень конструкцій, а також значення коефіцієнтів надійності за навантаженнями приймають згідно з вимогами ДБН В.1.2-2, ДБН В.1.2-14. При розрахунку конструкцій та основ будівлі слід враховувати вказані у завданні на проектування додаткові технологічні або функціональні вимоги.

(Пункт 11.4 долучено, Зміна № 1)

11.5 Фундаменти будівлі повинні бути запроектовані з урахуванням фізико-механічних характеристик ґрунтів, характеристик гідрогеологічного режиму на площадці забудови, а також ступеня агресивності ґрунтів і підземних вод по відношенню до фундаментів та підземних інженерних мереж і повинні забезпечувати необхідну рівномірність осідання під елементами будівлі згідно з вимогами ДБН В.2.1-10.

(Пункт 11.5 долучено, Зміна № 1)

11.6 У процесі розрахунку будівлі заввишки більше 40 м на вітрові навантаження, крім умов міцності та стійкості будівлі та її окремих конструктивних елементів, повинні бути забезпечені обмеження на параметри коливань перекриттів верхніх поверхів.

(Пункт 10.6 долучено, Зміна № 1)

11.7 У разі виникнення при проведенні реконструкції додаткових навантажень та впливів на існуючу частину будівлі, що залишилася, її несучі та огороджувальні конструкції, а також ґрунти основи повинні бути перевірені на ці навантаження і впливи відповідно до ДБН В.1.2-2 незалежно від фізичного зносу конструкцій. При цьому слід враховувати фактичну несучу здатність ґрунтів основи в результаті їх зміни під час експлуатації.

(Пункт 11.7 долучено, Зміна № 1)

11.8 Під час реконструкції будівель готелів повинні бути враховані зміни в конструктивній схемі, які виникли в процесі експлуатації (у тому числі поява нових прорізів, які є додатковими до попереднього проектного рішення, а також вплив проведеного ремонту конструкцій або їх поси- лення).

(Пункт 11.8 долучено, Зміна № 1)

11.9 При реконструкції будівель готелів зі зміною розташування санітарно-технічних вузлів слід вживати заходів щодо гідро-, шумо- та віброізоляцій', а також, за необхідності, посилення перекриттів, на яких передбачається встановлення обладнання цих санітарних вузлів.

(Пункт 11.9 долучено, Зміна № 1)

11.10 При розробленні конструктивного рішення будівлі готелю, що зводиться у звичайних умовах будівництва, слід керуватися ДБН B.1.1-7, ДБН В.1.2-7, ДБН В.1.2-14, ДСТУ Б В.2.6-214, ДБН В.2.6-98, ДБН В.2.6-161, ДБН В.2.6-162, ДБН В.2.6-198, ДБН В.2.6-220, ДСТУ Б В. 1.2-3, ДСТУ-Н Б В.1.1-27, ДСТУ Б В.2.6-49, ДСТУ Б В.2.6-145, ДСТУ-Н Б EN 1990.

(Пункт 11.10 долучено, Зміна № 1)

11.11 В особливих умовах будівництва (сейсмічні райони, просідаючі ґрунти, підроблювані території) необхідно додатково керуватися ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.1-24, ДБН B.1.1-45, ДБН B.1.1-46, ДСТУ Б В.2.1-27.

(Пункт 11.11 долучено, Зміна № 1)

11.12 Огороджувальні конструкції будівель готелів слід проектувати із застосуванням матеріалів, що задовольняють вимоги енергоефективності згідно з ДСТУ 2339, ДБН В.1.2-11, ДСТУ Б В.2.6-100, ДСТУ Б В.2.6-101, пожежної безпеки згідно з ДБН B.1.1-7, енергоефективності та енергозбереження згідно з ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.6-33, а також санітарно-гігієнічні вимоги згідно з ДСанПіН 8.2.1-181.

(Пункт 11.12 долучено, Зміна № 1)

11.13 Конструктивна система будівель готелів повинна бути запроектована згідно з ДБН В.1.2-6 так, щоб забезпечити надійну експлуатацію, в тому числі її загальну стійкість при аварійних ненормованих локальних руйнівних навантаженнях на окремі несучі конструкції, як мінімум на час, необхідний для евакуації людей (вибухи різного типу, пожежі, падіння важких предметів, наїзди важкого транспорту).

(Пункт 11.13 долучено, Зміна № 1)

12 БЕЗПЕКА ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ

(Розділ 12 долучено, Зміна № 1)

12.1 Готелі мають бути запроектовані, зведені та обладнані таким чином, щоб запобігти ризику отримання травм відвідувачами та персоналом при пересуванні всередині і біля будівлі та споруди, при вході та виході з них, а також у разі користування їх елементами та інженерним обладнанням згідно з вимогами ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9.

(Пункт 12.1 долучено, Зміна № 1)

12.2 При проектуванні готелів необхідно організувати безпечні підходи і під’їзди до будівель, можливість безпечного переміщення відвідувачів усередині будівель, у тому числі осіб з інвалідністю, осіб з обмеженою рухомістю і дітей згідно з вимогами ДБН В.2.2-40.

Слід передбачати можливість вносити і виносити обладнання, меблі, ноші з хворим тощо.

(Пункт 12.2 долучено, Зміна № 1)

12.3 У будівлях готелів можуть бути передбачені захисні пристрої, що виключають можливість несанкціонованого проникнення.

(Пункт 12.3 долучено, Зміна № 1)

12.4 Уклон і ширина маршів та пандусів, висота сходинок, ширина проступів, ширина сходових площадок, висота проходів по сходах, підвалу, експлуатованому горищу, а також розміри дверних прорізів повинні забезпечувати зручність та безпеку пересування, можливість переміщення предметів обладнання відповідних приміщень.

Висота перепадів у рівні підлоги різних приміщень і просторів у будівлі повинна бути безпечною. У необхідних випадках мають бути передбачені поручні та пандуси.

(Пункт 12.4 долучено, Зміна № 1)

12.5 Висота огорожі зовнішніх сходових маршів і площадок, балконів, лоджій, терас і у місцях небезпечних перепадів повинна бути не менше ніж 1,2 м.

Огорожі повинні бути непереривними, обладнані поручнями і розраховані на сприйняття горизонтальних навантажень не менше ніж 0,3 кН/м.

(Пункт 12.5 долучено, Зміна № 1)

12.6 При суцільному заскленні фасадів рекомендується, починаючи з 2-го поверху, із внутрішнього боку передбачати конструктивні заходи (огорожі) до рівня 1,2 м від підлоги з метою забезпечення безпеки людей та зменшення психологічного дискомфорту – висотобоязні.

(Пункт 12.6 долучено, Зміна № 1)

12.7 На вікнах сходових площадок готелів слід передбачати металеву огорожу заввишки не менше ніж 1,2 м.

(Пункт 12.7 долучено, Зміна № 1)

12.8 Конструктивні рішення елементів готелів (у тому числі розташування порожнин, способи герметизації місць пропуску трубопроводів через конструкції, влаштування вентиляційних отворів, розміщення теплової ізоляції) мають передбачати захист від проникнення комах та гризунів.

(Пункт 12.8 долучено, Зміна № 1)

12.9 Готелі проектуються і будуються з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до ДБН В.1.2-4. Огороджувальні та несучі будівельні конструкції будівель і споруд, у яких розміщено захисні споруди цивільного захисту (або споруди подвійного призначення), розраховуються на додаткові навантаження та їх сполучення згідно з ДБН В.2.2-5.

(Пункт 12.9 долучено, Зміна № 1)

12.10 Приміщення технічних центрів кабельного телебачення повинні мати входи ззовні; приміщення електрощитової (в тому числі для обладнання зв’язку, систем автоматизації, диспетчеризації і телебачення) повинно мати вхід безпосередньо ззовні або з коридора (холу); до місця встановлення телефонних розподільних шаф підхід має бути влаштований також з коридора.

(Пункт 12.10 долучено, Зміна № 1)

12.11 Електрощитову, приміщення технічних центрів кабельного телебачення, місця для телефонних розподільних шаф не слід розміщувати під приміщеннями з мокрими процесами (ванними, санвузлами, душовими).

(Пункт 12.11 долучено, Зміна № 1)

12.12 Висота порогів не повинна перевищувати 0,025 м. Не слід використовувати поодинокі сходинки (1-2 сходинки) на шляху руху людей, а при перепаді висот потрібно застосовувати пандуси з уклоном відповідно до ДБН В.2.2-40.

(Пункт 12.12 долучено, Зміна № 1)

12.13 За наявності у приміщенні уступу з перепадом рівнів підлоги 0,25 м і більше на верхньому рівні необхідно передбачати огорожу заввишки 0,9 м або інші конструкції, пристрої.

(Пункт 12.13 долучено, Зміна № 1)

12.14 Зовнішні віконні прорізи з висотою підвіконня від рівня підлоги менше 0,6 м повинні мати пристрої безпеки, що захищають від випадкового падіння з будівлі, якщо різниця між рівнем підлоги і поверхнею зовні перевищує 1,5 м.

(Пункт 12.14 долучено, Зміна № 1)

12.15 Перемички, які розташовані у прорізах над пішохідними шляхами, повинні встановлюватись на висоті не менше ніж 2,1 м.

(Пункт 12.15 долучено, Зміна № 1)

12.16 Для дверей, що не мають обрамлення, а також для внутрішніх засклених дверей, якщо відстань від скла до рівня підлоги менше ніж 0,9 м, повинно застосовуватись безпечне скло (загартоване, армоване).

(Пункт 12.16 долучено, Зміна № 1)

12.17 Скляні двері, що не мають обрамлення, необхідно забезпечувати покажчиками, які мають площу не менше ніж 0,02 м2 і розташовуються на висоті 0,7–1,5 м від рівня підлоги. Це саме стосується дверей, що відчиняються на обидва боки.

(Пункт 12.17 долучено, Зміна № 1)

12.18 Двері на петлях, що гойдаються, та двері-вертушки на шляхах пересування осіб з інвалідністю передбачати не допускається.

У нижній частині полотен дверей, якими користуються особи з інвалідністю на кріслах колісних, застосовується прозоре засклення, розташоване не вище ніж 0,9 м від рівня підлоги. Для засклення використовується загартоване скло, захищене протиударною смутою на висоту не менше ніж 0,3 м від підлоги; на склі повинен бути покажчик, аналогічний передбаченому у 12.17.

(Пункт 12.18 долучено, Зміна № 1)

12.19 У будівлях з уклоном покрівлі не більше ніж 12 % (включно) заввишки від рівня землі до карниза чи до верху зовнішньої стіни (парапету) більше ніж 10 м, а також у будівлях з уклоном покрівлі понад 12 % та заввишки від рівня землі до карниза більше 7 м слід передбачати відповідну огорожу на покрівлі згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.6-49, ДБН В.1.1-7.

(Пункт 12.19 долучено, Зміна № 1)

12.20 Якщо влаштовуються зовнішні водостоки, повинна бути виключена можливість утворення і падіння полою.

(Пункт 12.20 долучено, Зміна № 1)

12.21 У пішохідних зонах готелів для забезпечення захисту пішоходів від дискомфортної дії вітрових потоків рекомендується використовувати вітрозахисні стіни та екрани.

(Пункт 12.21 долучено, Зміна № 1)

12.22 На території готелів слід передбачати електрообладнання та електроосвітлення входів до будівель, майданчиків, пішохідних зон, переходів та елементів благоустрою згідно з вимогами ДСТУ-Н Б В.2.5-83.

(Пункт 12.22 долучено, Зміна № 1)

13 ДОВГОВІЧНІСТЬ І РЕМОНТОПРИДАТНІСТЬ

(Розділ 13 долучено, Зміна № 1)

13.1 Несучі конструкції готелів повинні відповідати вимогам ДБН В.1.2-2, ДБН В.1.2-6, ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9, ДБН В.1.2-14, ДБН В.3.1-ХХ.

(Пункт 13.1 долучено, Зміна № 1)

13.2 Якості несучих конструкцій будівлі та споруди, які визначаються показниками його міцності і стійкості, а також строку служби будівлі в цілому, повинні зберігатися в допустимих межах з урахуванням вимог ДБН В.1.2-14, ДБН В.2.6-98, ДБН В.2.6-162, ДБН В.2.6-198.

(Пункт 13.2 долучено, Зміна № 1)

13.3 Проектними рішеннями готелів має бути забезпечено технічну можливість заміни елементів, деталей, обладнання зі строками служби, меншими ніж передбачений строк служби (експлуатації) будівлі. Матеріали, конструкції та технологію будівельних робіт слід обирати з урахуванням ДБН В.3.1-ХХ та забезпечення мінімальних подальших витрат на ремонт, технічне обслуговування та експлуатацію.

(Пункт 13.3 долучено, Зміна № 1)

13.4 Конструкції і деталі повинні бути виконані з матеріалів, що відзначаються стійкістю до можливого впливу вологи, низьких температур, агресивного середовища, біологічних та інших несприятливих факторів згідно з ДБН В.1.2-9, ДСТУ Б В.2.6-145.

(Пункт 13.4 долучено, Зміна № 1)

13.5 До обладнання, арматури та приладів інженерних систем будівель і їх з’єднань повинна бути забезпечена можливість доступу для огляду, технічного обслуговування, ремонту та заміни.

Обладнання і трубопроводи мають бути закріплені на будівельних конструкціях будівлі таким чином, щоб їх працездатність не порушувалася у разі можливих переміщень конструкцій.

(Пункт 13.5 долучено, Зміна № 1)

13.6 При зведенні будівель готелів у районах зі складними інженерно-геологічними умовами, районах, що зазнають сейсмічних впливів, підробки, просідання та інших переміщень ґрунту, включаючи морозне здимання, вводи інженерних комунікацій повинні виконуватися з урахуванням необхідності компенсації можливих деформацій основи згідно з вимогами ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75 та іншими нормами щодо інженерних мереж.

(Пункт 13.6 долучено, Зміна № 1)

ДОДАТОК А

(рекомендований)

Таблиця А.1 Площі номерів готелів різних типів

(Таблицю А.1 змінено, Зміна № 1)

Таблиця А.2 Вимоги до різних типів номерів готелів

(Таблицю А.2 змінено, Зміна № 1)

ДОДАТОК Б

(довідковий)

Таблиця Б.1

(Додаток Б змінено, Зміна № 1)

ДОДАТОК В

(Додаток В вилучено, Зміна № 1)

ДОДАТОК Г

(рекомендований)

Таблиця Г.1

ДОДАТОК Д

(рекомендований)

Таблиця Д.1

ДОДАТОК Е

(довідковий)

1 ГОСТ 22011-90Е. Лифты пассажирские и грузовые. Технические условия. Госстандарт Российской Федерации

2 Рекомендации по проектированию крышных, встроенных и пристроенных котельных установок и установке бытовых теплогенераторов, работающих на газе. 2-е издание, переработанное и дополненное (Пособие к СНиП II-35-76), УкрНИИинжпроект, Киев, 1998

3 Тимчасові правила обліку відпускання і споживання теплової енергії, Київ, 1996

ДОДАТОК Ж

(довідковий)

Таблиця Ж.1 Мінімальна площа санвузлів у номерах готелю

(Додаток Ж долучено, Зміна № 1)

ДОДАТОК И

(довідковий)

И.1 Мотелі повинні бути розміщені поблизу основних доріг і вулиць, відстань від них до будівель мотелів слід приймати не менше ніж 50 м.

И.2 На ділянках мотелів, залежно від їх категорії, місткості рекомендується розташовувати в окремих будівлях і спорудах:

мийки самообслуговування автомобілів;

пункти обслуговування;

станції технічного обслуговування з повним чи неповним набором обслуговування та ремонтом.

И.3 Види технічного обслуговування автомобілів викладені в таблиці И.1.

Таблиця И.1 Види обслуговування автомобіля в мотелях

(Додаток И долучено, Зміна № 1)

Ключові слова: нормативні документи, проектування, громадські будинки та споруди, терміни і визначення, готелі, готельні комплекси, мотелі, номери, люди з обмеженими фізичними можливостями, загальні положення, рівень комфорту, розміщення будинків, земельні ділянки, автостоянки, об'ємно-планувальні рішення, інженерне обладнання, водопровід і каналізація, опалення, вентиляція і кондиціонування, електропостачання та електрообладнання, системи зв'язку та сигналізації, ліфти та інші підйомники, сміттєвидаляння, пожежна безпека, особливі елементи кабельних ліній, енергозбереження, проектування, громадські будівлі та споруди, строки, особи з інвалідністю, номерний фонд, зона приймання, мотель.

(Ключові слова змінено, Зміна № 1)

BN01:9047-1253-7263-5000

Основна інформація

Примірники

Додатки

Електронна версія документу

*Електронна версія документу носить довідковий характер

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5 РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ

6 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

6.1 Функціонально-планувальні вимоги до структури будівель готелів та їх окремих елементів

6.2 Житлові приміщення

6.3 Приміщення громадського призначення

6.3.1 Приймально-вестибюльна група

6.3.2 Підприємства харчування

6.3.3 Приміщення побутового обслуговування і торгівлі

6.3.4 Приміщення культурно-дозвіллєвого призначення

6.3.5 Приміщення та споруди фізкультурно-оздоровчого призначення

6.4 Службові, господарські та виробничі приміщення

6.4.1 Група адміністративних приміщень

6.4.2 Господарські та виробничі приміщення

7 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

7.1 Водопостачання і каналізація

7.2 Опалення, вентиляція і кондиціонування

7.3 Електропостачання та електрообладнання. Автоматика

7.4 Системи зв'язку та сигналізації

7.5 Ліфти та інші види механічного транспорту

7.6 Сміттєвидаляння

8 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ

9 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

10 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

11 ВИМОГИ МЕХАНІЧНОГО ОПОРУ ТА СТІЙКОСТІ

12 БЕЗПЕКА ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ

13 ДОВГОВІЧНІСТЬ І РЕМОНТОПРИДАТНІСТЬ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

ДОДАТОК Е

ДОДАТОК Ж

ДОДАТОК И

Розділи

^*Електронна версія документу носить довідковий характер