Основна інформація
Примірники
Додатки
Електронна версія документу
*Електронна версія документу носить довідковий характер
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
3.1 Терміни та визначення понять
{Абзац викладено в редакції Зміни № 1 та Зміни № 2}
3.2 Познаки та скорочення
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Класифікація автомобільних доріг
Таблиця 4.1 Технічна класифікація автомобільних доріг
Категорія дороги | Розрахункова перспективна інтенсивність руху, авт/добу | |
у транспортних одиницях | у приведених до легкового автомобіля | |
І-а – І-б | понад 10 000 | понад 14 000 |
II | від 3 000 до 10 000 | від 5 000 до 14 000 |
III | від 1 000 до 3 000 | від 2 500 до 5 000 |
IV | від 150 до 1 000 | від 300 до 2 500 |
V | до 150 | до 300 |
Примітка 1. При однакових вимогах до доріг І-а та І-б категорій далі вони позначаються як дороги І категорії. Примітка 2. Категорія дороги визначається за більшим значенням, яке отримано при порівнянні інтенсивності у транспортних одиницях та у приведених до легкового автомобіля. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1} |
4.1 Розрахункова швидкість руху
Таблиця 4.2 Розрахункові швидкості руху
Ч.ч. | Категорія дороги | Розрахункова швидкість руху, км/год | ||
Основна на рівнинній місцевості | Допустима на місцевості | |||
Горбистій | гірській | |||
1 | I-а | 130 | 100 | 80 |
2 | І-б | 110 | 90 | 70 |
3 | II | 90 | 70 | 60 |
4 | III | 90 | 60 | 50 |
5 | IV | 90 | 50 | 30 |
6 | V | 90 | 40 | 30 |
Примітка 1. До горбистої місцевості належить рельєф, часто порізаний глибокими долинами з різницею позначок дна долин і вододілів понад 50 м на відстані не більше 0,5 км, з бічними глибокими ярами і нестійкими схилами, з долинами передгірських рік з бічними притоками. Примітка 2. До гірської місцевості належать ділянки перевалів (плюс один кілометр в кожний бік від перевалу) через гірські хребти і ділянки гірських ущелин із складними, сильно порізаними або нестійкими схилами, ділянки розповсюдження пластичних зсувів ґрунтів та осипів, долини гірських рік з бічними притоками. |
4.3 Габарити транспортних засобів і навантаження
4.4 Обґрунтування проектних рішень
4.5 Організація безпеки дорожнього руху
Таблиця 4.3 Вимоги до відстані від крайки проїзної частини до зелених насаджень або об’ємних конструкцій, що впливають на видимість та безпеку руху
Категорія автомобільної дороги | Відстань від крайки проїзної частини | |
до найближчого краю стовбура дерева (об’ємної конструкції), м, | до краю чагарникових насаджень*, м, | |
І, ІІ | 10,0 | 7,0 |
ІІІ | 9,0 | 5,0 |
ІV, V | 7,0 | 4,0 |
{Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1} |
Рисунок 4.1 - Відстань від крони дерева до ближньої крайки проїзної частини
4.6 Забезпечення видимості
Рисунок 4.2 - Схема визначення зони забезпечення видимості на транспортних розв'язках
Рисунок 4.3 - Схема визначення зони забезпечення видимості на кривих у плані
Таблиця {Таблицю 4.4 виключено на підставі Зміни № 1}
Рисунок 4.4 - Схема визначення зони видимості на нерегульованому наземному пішохідному переході
Таблиця {Таблицю 4.5 виключено на підставі Зміни № 1}
4.7 Охорона навколишнього середовища
Таблиця 4.6 Вплив автомобільної дороги на навколишнє середовище
Джерело впливу | Спрямованість | Характер |
Автомобільна дорога як інженерна споруда | Зміни географічного ландшафту | Не пов'язаний з транспортними засобами, постійний, широкого охоплення, прямий та побічний |
Транспортний рух | Забруднення внаслідок транспортних викидів. Шумове забруднення. Пилове забруднення. Фізична небезпека | Залежно від інтенсивності, режимів руху та складу транспортного потоку, постійний, місцевого охоплення, прямий |
Технологічні процеси будівництва {Викладено в редакції Зміни № 2} | Забруднення від викидів спеціалізованого транспорту, відходів виробництва, матеріалів будівництва, будівельного сміття. Виробничий шум. Пилове забруднення. Соціальні незручності. Фізична небезпека | Тимчасовий, інтенсивний, локальний, прямий |
Технологічні процеси утримання доріг | Забруднення від використання засобів проти пилу та ожеледиці. Забруднення від матеріалів ремонту. Соціальні незручності при проведенні ремонтних робіт | Тимчасовий, малоінтенсивний, локальний, прямий та побічний |
4.8 Науково-технічний супровід
5 ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ
5.1 Поперечний профіль
Таблиця 5.1 Параметри поперечного профілю автомобільних доріг
Ч. ч. | Показник | Одиниці вимірю-вання | Категорії доріг | |||||
I-а | І-б | II | III | IV | V | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
1 | Кількість смуг руху | шт. | 4; 6; 8 | 4; 6 | 2; 3** | 2 | 2 | 1 |
2 | Ширина смуги руху | м | 3,75; 3,5* | 3,75; 3,5* | 3,75 | 3,50 | 3,00 | 4,50 |
3 | Ширина узбіччя, у тому числі: | м | 3,75 | 3,75 | 3,75 | 2,50 | 2,00 | 1,75 |
- ширина зупиночної смуги разом з укріпленою смугою | м | 3,00 | 3,00 | 3,00 | - | - | - | |
- ширина укріпленої смуги | м | 0,50 | 0,50 | 0,50 | 0,50 | 0,50 | - | |
4 | Ширина розділювальної смуги | м | 6,00 | 3,00 | - | - | - | - |
5 | Ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі | м | 0,75 | 0,50 | - | - | - | - |
Примітка 1. При капітальному ремонті існуючих автомобільних доріг І категорії ширину існуючої розділювальної смуги можна не змінювати. Примітка 2. На дорогах V категорії з автобусним рухом ширину укріплених узбіч потрібно призначати по 0,75 м. Примітка 3. При влаштуванні на розділювальній смузі дорожнього огородження першої групи ширину розділювальної смуги можна приймати рівною ширині огородження плюс ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі з кожного боку огородження. Примітка 4. У населених пунктах при розрахунковій швидкості руху до 60 км/год включно рекомендується звужувати ширину смуги руху до 3,25 м та передбачати відповідні технічні засоби організації дорожнього руху. Примітка 5. При капітальному ремонті ширину смуги руху та зупиночної смуги можна не зменшувати. Примітка 6. Ширину зупиночної смуги разом з укріпленою смугою для доріг І категорії з кількістю смуг руху в одному напрямку 3 і більше можна приймати 2,50 м. Примітка 7. Зупиночна смуга на ділянках автомобільних доріг ІІ категорії з інтенсивністю руху у транспортних одиницях на 5 рік експлуатації до 7000 авт./добу може не влаштовуватись. Примітка 8. На дорогах ІІ категорії з трьома смугами руху зупиночна смуга з боку двох смуг руху в одному напрямку може не влаштовуватись. Примітка 9. У разі розміщення тротуару в межах узбіччя, ширину останнього допускається приймати рівною ширині тротуару плюс 0,5 м. * Ширина смуги руху 3,50 м застосовується для 3-ї і 4-ї смуг руху при новому будівництві. ** Рекомендовано влаштовувати при інтенсивності у транспортних одиницях більше 7000 авт./добу. |
Таблиця 5.2 Кількість смуг руху залежно від інтенсивності руху
Рельєф місцевості | Інтенсивність руху, привед. од/добу | Кількість смуг руху |
Рівнинний та гофрбистий | до 40000 | 4 |
від 40000 до 80000 | 6 | |
понад 80000 | 8 | |
Гірський | до 34000 | 4 |
від 34000 до 70000 | 6 | |
понад 70000 | 8 |
Рисунок 5.1 - Номограма для визначення похилу віражу
Таблиця 5.3 Розширення однієї смуги руху на горизонтальних кривих
Радіуси кривих, м | 551-750 | 401-550 | 301-400 | 201-300 | 151-200 | 91-150 | 30-90 |
Величина розширення, м | 0,2 | 0,25 | 0,3 | 0,35 | 0,5 | 0,6 | 0,7 |
Формула -
Таблиця 5.4 Довжина додаткової смуги руху за межами крутого підйому
Перспективна інтенсивність руху, привед. од./добу | від 3500 до 5000 | від 5000 до 6500 | від 6500 до 8000 | понад 8000 |
Загальна довжина смуги за межами крутого підйому, м | 50 | 100 | 150 | 200 |
Примітка. Межа крутого підйому – місце де величина поздовжнього профілю становить 30 ‰ |
5.2 План і поздовжній профіль
Таблиця 5.5 Параметри елементів плану і поздовжнього профілю, що залежать від проектних та розрахункових швидкостей 416
Найменування елементів | Параметри залежно від розрахункових швидкостей, км/год | |||||||||||
130 | 120 | 110 | 100 | 90 | 80 | 70 | 60 | 50 | 40 | 30 |
| |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
|
Найбільший поздовжній | 40 | 45 | 50 | 55 | 60 | 65 | 70 | 75 | 80 | 90 | 100 |
|
Найменший радіус кривої у плані, м | 1000 | 800 | 700 | 600 | 450 | 300 | 225 | 150 | 100 | 65 | 50 |
|
Найменший радіус опуклої кривої у профілі, м | 15000 | 12000 | 11000 | 10000 | 9000 | 8500 | 5500 | 3500 | 2000 | 1000 | 800 |
|
Найменший радіус увігнутої кривої у профілі, м | 4400 | 3700 | 3200 | 2600 | 2100 | 1700 | 1300 | 1000 | 700 | 500 | 400 |
|
Найменша відстань видимості для зупинки автомобіля, м | 335 | 290 | 250 | 210 | 175 | 145 | 115 | 90 | 70 | 50 | 35 |
|
Найменша відстань видимості зустрічного автомобіля, м | – | – | – | – | 360 | 325 | 290 | 250 | 210 | 170 | – |
|
Таблиця Таблиця 5.6 – Зменшення поздовжніх похилів автомобільних доріг на кривих у плані
Радіус кривої у плані, м |
50 |
45 |
40 |
35 |
30 |
Зменшення найбільших поздовжніх похилів проти наведених
у таблиці 5.5, не менше, ‰ |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
Таблиця 5.7 Довжина ділянок із затяжним похилом у гірських умовах
Поздовжній похил, ‰ | Довжина ділянки, м |
60 | 2200 |
70 | 1900 |
80 | 1600 |
90 і більше | 1200 |
Примітка. При проміжних значеннях поздовжніх похилів довжину ділянок із затяжними похилами необхідно брати по більшому похилу. |
Таблиця 5.11 Норми проектування серпантинів
Радіус колової кривої, м | 30 | 50 | 60 | 80 | 100 | 150 | 200 | 250 | 300 | 400 | 500 | 600-1000 | 1000-2000 |
Довжина пере-хідної кривої, м | 30 | 35 | 40 | 45 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 | 110 | 120 | 100 |
Таблиця 5.9 Радіуси горизонтальних кривих при малих кутах повороту
Кут повороту, град | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Найменший радіус колової кривої, м | 30000 | 20000 | 10000 | 6000 | 5000 | 3000 | 2500 |
Примітка. При проміжних значеннях кутів повороту найменший радіус колової кривої необхідно інтерполювати |
Таблиця 5.1 Максимальна довжина прямих вставок у поздовжньому профілі
Радіус увігнутої кривої у поздовжньому профілі, м | Найбільша довжина прямої вставки у поздовжньому профілі (при алгебраїчній різниці поздовжніх похилів, ‰), м | ||||||
20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 80 | 100 | |
Для доріг I-а-II категорій | |||||||
4000 | 150 | 100 | 50 | - | - | - | - |
8000 | 360 | 250 | 200 | 170 | 140 | 110 | - |
12000 | 680 | 500 | 400 | 350 | 250 | 200 | - |
20000 | - | - | 850 | 700 | 600 | 550 | - |
25000 | - | - | - | - | 900 | 800 | - |
Для доріг III-IV категорій | |||||||
2000 | 120 | 100 | 50 | - | - | - | - |
6000 | 550 | 440 | 320 | 220 | 140 | 60 | - |
10000 | - | - | 680 | 660 | 420 | 300 | 200 |
15000 | - | - | - | - | - | 800 | 600 |
Примітка. При проміжних значеннях радіусів увігнутих кривих та алгебраїчних різниць поздовжніх похилів значення довжин прямої вставки у поздовжньому профілі необхідно інтерполювати. |
Таблиця 5.11 Норми проектування серпантинів
Параметри елементів серпантин |
Норми проектування серпантин
при розрахунковій швидкості руху, км/год |
||
30 |
20 |
15 |
|
Найменший радіус кривої в плані, м |
30 |
20 |
15 |
Поперечний похил проїзної частини на віражі, ‰ |
60 |
40 |
30 |
Довжина перехідної кривої, м |
30 |
25 |
20 |
Розширення проїзної частини (2 смуги руху), м |
2,2 |
3,0 |
3,5 |
Найбільший поздовжній похил на ділянках серпантинів, ‰ |
30 |
35 |
40 |
Примітка. При проміжних значеннях розрахункових швидкостей руху параметри
серпантин необхідно інтерполювати |
6 ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО
6.1 Загальні положення
Таблиця 6.1 Найменші підвищення поверхні покриття над розрахунковим рівнем води
Ґрунт верхньої частини земляного полотна (робочого шару) | Дорожньо-кліматична зона, м | ||
І | ІІ | ІІІ | |
Пісок – крупний, середньої крупності та мілкий | 1,1 0,9 | 0,9 0,7 | 0,75 0,55 |
Пісок пилуватий, супісок піщанистий | 1,5 1,2 | 1,2 1,0 | 1,1 0,8 |
Суглинок піщанистий, глина | 2,2 1,6 | 1,8 1,4 | 1,5 1,1 |
Супісок пилуватий, суглинок пилуватий | 2,4 1,8 | 2,1 1,5 | 1,8 1,3 |
Примітка. Над рискою подані значення підвищення поверхні покриття над рівнем ґрунтових вод або тривалого затоплення (понад 30 діб) поверхневими водами, під рискою – те саме над поверхнею землі на ділянках із забезпеченим поверхневим водовідводом або над рівнем короткотривалого (менше 30 діб) затоплення поверхневими водами. |
6.2 Ґрунти
Таблиця Таблиця 6.2 – Різновид ґрунтів за ступенем зволоження
Різновид ґрунтів |
Вологість |
Недозволожені |
менше 0,9 Wо |
Нормальної вологості |
від 0,9 Wо до 1,1 Wо |
Підвищеної вологості |
від 1,1 Wодо Wadm |
Надмірно зволожені |
більше Wadm |
Примітка. Wо – оптимальна
вологість ґрунту; Wadm – допустима вологість ґрунту. |
Таблиця Таблиця 6.3 – Допустима вологість ґрунту при ущільненні
Ґрунти |
Допустима вологість Wadm
у долях від оптимальної при коефіцієнті ущільнення |
|||||
1,0 |
0,98 |
0,95 |
0,93 |
0,92 |
0,90 |
|
Пісок пилуватий |
від 0,95 до 1,05 |
від 0,90 до 1,10 |
від 0,85 до 1,25 |
від 0,80 до 1,35 |
від 0,75 до 1,40 |
від 0,75 до 1,50 |
Супісок піщанистий |
від 0,98 до 1,02 |
від 0,93 до 1,07 |
від 0,85 до1,15 |
від 0,80 до1,25 |
від 0,80 до 1,30 |
від 0,08 до 1,40 |
Супісок пилуватий, суглинок легкий піщанистий і
пилуватий |
від 0,98 до 1,02 |
від 0,94 до 1,06 |
від 0,92 до 1,12 |
від 0,90 до 1,22 |
від 0,85 до 1,25 |
від 0,80 до 1,35 |
Суглинок важкий піщанистий і пилуватий, глини |
від 0,98 до 1,02 |
від 0,95 до 1,05 |
від 0,90 до 1,10 |
від 0,90 до 1,20 |
від 0,90 до 1,23 |
від 0,85 до 1,30 |
Примітка 1. При спорудженні насипу з непилуватих пісків
у літніх умовах
допустима вологість
не обмежується. Примітка 2. Ці обмеження не
поширюються на насипи, які споруджуються методом гідронамиву. |
Таблиця Таблиця 6.4 – Коефіцієнти ущільнення земляного полотна {Викладено в редакції Зміни № 2}
Елемент земляного полотна |
Глибина розташування шару
ґрунту від низу основи, м |
Найменший коефіцієнт
ущільнення ґрунту за типом дорожнього одягу та кліматичними зонами |
|||||
капітальний |
полегшений і перехідний |
||||||
дорожньо-кліматичні зони |
|||||||
ІV, І |
ІІ |
ІІІ |
IV, I |
ІІ |
ІІІ |
||
Робочий шар насипу та виїмки |
до 1,5 |
від 1,0 до 0,98 |
від 1,0 до 0,98 |
від 1,0 до 0,98 |
від 0,98 до 0,95 |
0,95 |
0,95 |
Насип, що не підтоплюється |
- |
0,98 |
0,98 |
0,98 |
0,95 |
0,95 |
0,95 |
Насип, що підтоплюється |
- |
0,98 |
0,98 |
0,98 |
0,98 |
0,95 |
0,95 |
Примітка. Більші значення
коефіцієнта ущільнення ґрунту призначаються при дорожньому одязі капітального
типу, при влаштуванні шарів основ з ґрунтів та кам'яних матеріалів,
оброблених цементом, менші - в усіх інших випадках. Більше значення коефіцієнта
ущільнення ґрунту основ призначається для насипів заввишки до 1,5 м. |
6.3 Робочий шар
6.4 Насипи
Таблиця Таблиця 6.5 – Найбільша крутизна укосів насипів
Ґрунт насипу |
Висота укосу, м |
||
понад 2 до 6 |
понад 6 до 12 |
||
нижня частина |
верхня частина висотою 6 |
||
Брили зі слабовивітрюваних порід |
від 1:1 до 1:1,3 |
від 1:1,3 до 1:1,5 |
від 1:1,3 до 1:1,5 |
Великоуламковий і піщаний (крім мілкого та пилуватого піску) |
1:1,5 |
1:1,5 |
1:1,5 |
Піщаний мілкий та пилуватий, глинистий та лесовий |
1:1,5 1:1,75 |
1:1,75 1:2 |
1:1,5 1:1,75 |
Примітка 1. Під рискою подані значення для пилуватих різновидів
ґрунтів у дорожньо-кліматичних зонах І – ІІІ і для однорозмірних пісків. Примітка 2. Висота укосу визначається як різниця між відміткою
брівки насипу і відміткою підошви насипу. За наявності крутосхилості висота
низового укосу визначається як найбільша різниця між відміткою брівки і
відміткою підошви насипу (низової відмітки укосу). |
Формула 6.1 -
Таблиця Таблиця 6.6 – Значення коефіцієнтів відносного ущільнення ґрунту
Значення коефіцієнту відносного ущільнення К1, для ґрунту |
|||||||
Потрібний коефіцієнт ущільнення ґрунту |
Пісок, супісок, суглинок пилуватий |
Суглинок, глина |
Лес і лесоподібний ґрунт |
Скельний грунт при об’ємній масі, г/см3 |
Шлак, відвали переробної промисловості |
||
1,9-2.2 |
2,2-2,4 |
2,4-2,7 |
|||||
1,00 |
1,10 |
1,05 |
1,30 |
0,95 |
0,89 |
0,84 |
1,26-1,47 |
0,98 |
1,08 |
1,03 |
1,25 |
0,93 |
0,87 |
0,83 |
1,23-1,44 |
0,95 |
1,05 |
1,00 |
1,15 |
0,9 |
0,85 |
0,80 |
1,20-1,40 |
Формула 6.2 -
Підвищення брівки насипу (hn) над розрахунковим рівнем снігового покриву необхідно призначати не менше ніж:
1,0 м – для доріг I категорії;
0,7 м – " " II категорії;
0,6 м – " " III ";
0,5 м – " " IV ";
0,4 м – " " V ".
Формула 6.3 -
6.5 Виїмки
Таблиця Таблиця 6.7 – Крутизна укосів виїмок
Ч.ч. |
Різновид ґрунтів |
Висота укосу, м |
Найбільша крутизна укосу |
1 |
Скельні: - слабовивітрювані - легковивітрювані, що не
розм'якшуються - легковивітрювані, що
розм'якшуються |
до 16 до 16 до 6 |
1:0,5 1:1 – 1:1,5 1:1 0 1:2 |
2 |
Великоуламкові |
до 12 |
від 1:1 до 1:1,5 |
3 |
Піски (крупні та
середньої крупності) |
до 12 |
1:1,5 |
4 |
Глинисті однорідні (тверді, напівтверді) |
до 12 |
1:1,5 |
5 |
Піски (мілкі, пилуваті) |
до 12 |
1:2 |
6 |
Глинисті однорідні туго пластичні |
до 12 |
1:2 |
7 |
Лес |
до 12 |
від 1:1 до 1:1,5 |
Примітка 1.
У скельних слабовивітрюваних ґрунтах допускається влаштовувати вертикальні
укоси. Примітка
2. Висота укосу виїмки визначається як різниця між
відміткою брівки укосу і відміткою підошви укосу. |
6.6 Земляне полотно в складних інженерно-геологічних умовах
Таблиця Таблиця 6.8 – Найменша висота насипу
Товщина шару слабкого ґрунту,
м |
Висота насипу за типом
дорожнього одягу, м |
||
капітальний |
полегшений |
перехідний |
|
1 |
2 |
1,5 |
1,2 |
2 |
2,5 |
2 |
1,5 |
4 |
3 |
2,5 |
2 |
6 |
3 |
3 |
2,5 |
Примітка 1. Для проміжних значень початкової товщини слабкого шару
мінімальна висота насипу визначається інтерполяцією. Примітка 2. Висота насипу в даному разі визначається як різниця
відміток по осі поверхні проїзної частини та підошви насипу, що просіла. |
7 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОГО ВОДОВІДВОДУ
7.1 Для захисту земляного полотна від перезволоження поверхневими водами розмивів, а також для забезпечення виконання робіт на час спорудження земляного полотна необхідно передбачати систему поверхневого водовідведення (планування території, влаштування водовідвідних і нагірних канав, лотків, перепадів, швидкотоків, випарних басейнів, поглинальних колодязів тощо)
7.2 Випарні басейни можна влаштовувати лише в ІІІ дорожньо-кліматичній зоні з використанням понижених ділянок місцевості, відпрацьованих кар'єрів та резервів глибиною не більше ніж 0,4 м. На ділянках, де для влаштування випарного басейну використовуються бічні резерви, необхідно передбачати на насипу з боку басейну берму шириною 4,0 м
7.3 Висоту насипів і огороджувальних дамб біля середніх та великих мостів і на підходах до них, а також насипів на заплавах необхідно призначати з таким розрахунком, щоб брівка земляного полотна підвищувалась не менше ніж на 0,5 м, а брівка незатоплених регуляційних споруд і берм – не менше ніж на 0,25 м над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору і висоти набігання хвилі на укіс
7.4 Брівку земляного полотна на підходах до труб необхідно підвищувати над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору не менше ніж на 0,5 м при безнапірному режимі роботи споруди і не менше ніж на 1 м при напірному та напівнапірному режимах
7.5 У гірських умовах особливу увагу потрібно приділяти укріпленню вхідних і вихідних русел біля водопропускних споруд. На схилах, що розмиваються, відвідні русла водопропускних споруд необхідно укріплювати до рівня базису ерозії
7.6 Підтоплені укоси насипів необхідно захищати від руйнівних дій хвилі відповідними типами укріплень залежно від гідрологічного режиму ріки або водоймища. Інженерний захист територій від затоплення та підтоплення виконується відповідно до вимог ДБН В.1.1-25
7.7 При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні замість укріплення можна зменшувати крутизну укосів. Крутизну стійкого проти дії води укосу необхідно визначати за розрахунками, залежно від гідрологічних та кліматичних умов і виду ґрунту насипу. Орієнтовно крутизну таких укосів необхідно призначати згідно з таблицею 7.1
Таблиця Таблиця 7.1 – Крутизна укосів насипів в умовах затоплення
Різновид ґрунтів |
Крутизна укосу при висоті
хвилі без набігу, м |
|||||
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
|
Пісок мілкий |
1:5 |
1:7,5 |
1:10 |
1:15 |
1:20 |
1:25 |
Супісок легкий |
1:4 |
1:7 |
1:10 |
1:15 |
1:20 |
1:20 |
Суглинок, глина |
1:3 |
1:5 |
1:7,5 |
1:10 |
1:15 |
1:15 |
7.8 Для запобігання розмиву узбіч і укосів земляного полотна на ділянках доріг з поздовжнім похилом понад 30 ‰, при насипах висотою понад 2,0 м, у місцях віражів і увігнутих вертикальних кривих у поздовжньому профілі, при зустрічних похилах необхідно влаштовувати водовідвідні споруди для збирання та відведення поверхневої води за межі земляного полотна. {Викладено в редакції Зміни № 1}
7.9 На кривих у плані для забезпечення водовідведення із проїзної частини допускається влаштування на дорогах із розділювальною смугою односхилого поперечного профілю із укріпленою від розмивів розділювальною смугою. У межах увігнутих кривих можливе проектування дорожнього одягу удосконаленого полегшеного типу в межах розділювальної смуги. {Доповнено на підставі Зміни № 1}
7.10 Для осушення земляного полотна та дорожнього одягу влаштовуються дренажні водовідвідні споруди різної конструкції
7.11 Водопропускні труби необхідно проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.3-14 та ДБН В.2.3-22
7.12 Захист від розмивів водними потоками у результаті взаємного впливу автомобільних доріг, ярів, зсувів, необхідно здійснювати за допомогою спеціальних комплексних заходів, що передбачаються при проектуванні земляного полотна з урахуванням місцевих умов
7.13 При розробленні проекту капітального ремонту автомобільної дороги проектні рішення по забезпеченню водовідведення слід приймати на основі візуального та інструментального обстеження наступних споруд: земляного полотна, лотків на укосах та вздовж земляного полотна, бистрин, перепадів, нагірних канав, водоприймальних колодязів, підкюветних, укісних, перехоплюючих дренажів, бічних канав, берегозахисних конструкцій, зливової каналізації та інших водовідвідних споруд. {Підпункт 7.13 доповнено на підставі Зміни № 1}
8 ДОРОЖНІЙ ОДЯГ
8.1 Загальні положення
Таблиця Таблиця 8.1 – Типи дорожнього одягу та матеріали дорожнього покриття {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}
Таблиця Таблиця 8.2 – Коефіцієнти надійності
Категорія дороги |
I-а |
I-б – II |
III |
IV |
V |
Коефіцієнт надійності |
0,97 |
0,95 |
0,90 |
0,85 |
0,75 |
8.2 Нежорсткий дорожній одяг
8.3 Жорсткий дорожній одяг
8.4 Підсилення дорожнього одягу та розширення проїзної частини
Рисунок 8.1 - Схема ув’язки дорожнього одягу при розширенні (Долучено, Зміна №1)
8.5 Матеріали для дорожнього одягу
9 ТРАНСПОРТНІ СПОРУДИ
9.1 МОСТИ, ВОДОВІДВІДНІ ТРУБИ ТА ТУНЕЛІ
9.2 ТРАНСПОРТНІ РОЗВ'ЯЗКИ
Таблиця Таблиця 9.1 – Класифікація транспортних розв'язок {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}
Клас розв'язки | Категорія доріг, що перехрещуються або примикають | Тип пересічення потоків |
1 | 2 | 3 |
I | I – I, I – II, I – III; II – II при інтенсивності руху | У різних рівнях |
II | I-а – IV I-а – V | У різних рівнях |
III | II – II при інтенсивності руху II – III, III – III | В одному рівні |
IV | I-б – IV I-б – V | В одному рівні з лівими віднесеними поворотами при інтенсивності руху до 20000 авт./добу* |
У різних рівнях при інтенсивності руху понад 20000 авт./добу* | ||
V | II – IV II – V III – IV III – V | В одному рівні |
VI | IV – IV IV – V V – V | В одному рівні |
* слід розуміти сумарну перспективну інтенсивність руху у транспортних одиницях. Примітка 1. За відповідного обґрунтування транспортні розв'язки І класу (крім розв'язок на автомобільних дорогах І категорії) допускається влаштовувати кільцевого типу. Примітка 2. Під час проектування транспортних розв'язок на автомобільних дорогах загального користування при їх перетині (примиканні) з іншими дорогами (відомчими (технологічними) дорогами, вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів та автомобільними дорогами на приватних територіях) останні прирівнюються за інтенсивністю руху до доріг загального користування. |
Таблиця Таблиця 9.2 – Мінімальна довжина влаштування твердого покриття на примиканнях до доріг
Ґрунт земляного полотна з'їзду |
Довжина твердого покриття на примиканнях до
доріг категорій, м |
||
І-б – ІІІ |
ІV |
V |
|
Пісок, супісок, суглинок
легкий |
100 |
50 |
25 |
Чорнозем, глина,
суглинок важкий та пилуватий |
200 |
100 |
50 |
Примітка. Тверде покриття на примиканнях до доріг V категорії передбачається у разі
влаштування на зазначених дорогах одягу удосконаленого полегшеного типу. |
Таблиця Таблиця 9.3 – Мінімальні габарити мостів для відомчих (технологічних) доріг і скотопрогонів
Призначення споруди |
Ширина, м |
Висота, м |
Для відомчих (технологічних) доріг |
6, не менше |
4,5, не менше |
Для скотопрогонів |
6, не менше |
2,5, не менше |
Таблиця Таблиця 9.4 – Довжина зони перерозподілу автомобільних потоків на кільцевих розв'язках
Довжина зони перерозподілу, м |
Пропускна спроможність зони
перерозподілу потоків, привед.авт./год, при швидкості,
км/год. |
||
40 |
50 |
60 |
|
30 |
700 |
550 |
400 |
60 |
1000 |
800 |
650 |
90 |
1200 |
950 |
800 |
120 |
1400 |
1150 |
950 |
150 |
1600 |
1350 |
1100 |
Таблиця {Таблицю 9.5 виключено на підставі Зміни № 1}
Рисунок 9.1 - Схема ПШС на двосмугових з’їздах об’єктів
Таблиця Таблиця 9.6 – Довжина перехідно-швидкісних смуг
Категорія дороги |
Поздовжній похил, ‰ |
Довжина смуги повної ширини,
м |
Довжина відгону смуги розгону
і гальмування, м |
|
для розгону |
для гальмування |
|||
За межами населених пунктів (швидкість згідно з 4.2.3) |
||||
I |
-40 і більше |
110 |
110 |
80 |
від -20 до -40 |
130 |
105 |
||
від -20 до +20 |
150 |
100 |
||
від +20 до +40 |
170 |
95 |
||
+40 і більше |
190 |
90 |
||
II – III |
-40 і більше |
80 |
85 |
60 |
від -20 до -40 |
90 |
80 |
||
від -20 до +20 |
100 |
75 |
||
від +20 до +40 |
120 |
70 |
||
+40 і більше |
150 |
65 |
||
В межах населених пунктів (при обмеженні швидкості до
60 км/год.) |
||||
І-ІІІ |
-40 і більше |
40 |
50 |
30/50* |
від -20 до -40 |
50 |
40 |
||
від -20 до +20 |
60 |
30 |
||
від +20 до +40 |
70 |
30 |
||
+40 і більше |
80 |
30 |
||
* Над рискою – довжина клину при розгоні, під рискою –
при гальмуванні. |
10 ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ІЗ ЗАЛІЗНИЧНИМИ КОЛІЯМИ
10.1 Перехрещення автомобільних доріг із залізничними коліями рекомендується проектувати за межами станцій і колій маневрового руху, переважно на прямих ділянках залізничних колій та [6]. При перехрещенні автомобільних доріг із залізничними коліями в одному рівні гострий кут повинен бути не менше ніж 60°. {Викладено в редакції Зміни № 2}
10.2 Перехрещення автомобільних доріг I - III категорій із залізничними коліями необхідно проектувати в різних рівнях
10.3 Перехрещення автомобільних доріг IV - V категорій із залізничними коліями в різних рівнях необхідно проектувати у таких випадках:
10.4 При перехрещенні автомобільних доріг із залізничними коліями в різних рівнях габарити шляхопроводів через залізничні колії необхідно призначати згідно з вимогами ДБН В 2.3-
10.5 Перед переїздом через залізничної колії на протязі по 200 м в обидва боки від крайніх рейок ширина проїзної частини автомобільної дороги повинна відповідати ширині проїзної частини дороги залежно від її категорії відповідно до таблиці 5.1, але не менше ніж 6,0 м
10.6 На підходах до переїздів через залізничні колії необхідно проектувати дво- або односторонні пішохідні доріжки завширшки не менше ніж 1,5 м та завдовжки не менше, ніж по 20 м в обидва боки від крайніх рейок
10.7 Ділянка автомобільної дороги завдовжки не менше ніж 20 м в обидва боки від крайніх рейок повинна проектуватися горизонтальною або з похилом, зумовленим підвищенням однієї рейки над другою, якщо перехрещення розташоване на кривій ділянці залізничної колії
10.8 Перед горизонтальною ділянкою на протязі не менше ніж 50 м поздовжній похил дороги не повинен бути більше ніж 10 ‰. У складних умовах (гірські райони, міські вулиці тощо) похил при обґрунтуванні може бути збільшений до 20 ‰ .
10.9 Напрямні стовпчики і стовпи шлагбаумів на переїздах розміщують на відстані не менше ніж 0,75 м, а стояки габаритних воріт – на відстані не менше ніж 1,75 м від крайки проїзної частини
10.10 На підходах до переїздів на автомобільних дорогах необхідно встановлювати дорожні знаки та влаштовувати розмітку з урахуванням вимог національних стандартів
11 ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ З ІНЖЕНЕРНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ
11.1 Перехрещення автомобільних доріг з трубопроводами (водопровід, каналізація, газопровід, нафтопровід, теплофікаційні трубопроводи тощо) треба виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75, СНиП 2.05.06
11.2 Прокладання інженерних комунікацій та мереж (крім місць перехрещення комунікацій, дорожнього технологічного зв'язку та мереж стаціонарного освітлення дороги) у земляному полотні автомобільних доріг забороняється. При паралельному проходженні інженерних комунікацій та мереж вздовж автомобільних доріг відстань між підошвою земляного полотна і відповідною комунікацією визначається відповідно до
11.3 Перехрещення автомобільних доріг повітряними телефонними та телеграфними лініями потрібно виконувати згідно з галузевими будівельними нормами та НД, а повітряними лініями електромереж – згідно з ПУЕ. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}
11.4 {Підрозділ 4.2 виключено на підставі Зміни № 1}
11.5 Опори ліній електропередачі, телеграфних та телефонних ліній, а також щогли антен мобільного та радіотрансляційного зв’язку повинні розміщуватись за смугою відведення дороги на мінімальній відстань від брівки земляного полотна, що дорівнює не менше висоти опори або щогли
11.6 При проходженні високовольтних ліній електромереж паралельно автомобільним дорогам найменша відстань від брівки земляного полотна до опор призначається рівною висоті опори плюс 5 м
11.7 При прокладанні повітряних ліній електромереж, телефонних та телеграфних ліній поряд з автомобільними дорогами в обмежених умовах, на забудованих територіях, в ущелинах тощо відстань по горизонталі повинна становити не менше:
11.8 Охоронні зони електричних мереж з напругою понад 1,0 кВ вздовж повітряних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами з обох боків від крайніх проводів при невідхиленому їх положенні.
11.9 Охоронні зони підземних кабельних ліній електропередачі визначаються земельною ділянкою, обмеженою вертикальними площинами з обох боків, на відстані 1 м від крайніх кабелів.
11.10 Охоронні зони трубопроводів визначаються вимогами відповідних нормативних документів
11.11 На автомобільних дорогах у місцях перехрещення повітряними лініями електропередачі напругою 330 кВ і більше та у місцях перехрещення магістральними газопроводами необхідно встановлювати дорожні знаки, що вказують на заборону зупинки транспортних засобів в охоронних зонах цих комунікацій
12 ДОРОЖНІ ІНЖЕНЕРНІ ОБЛАШТУВАННЯ
12.1 Велосипедні доріжки
Таблиця {Таблицю 12.1 виключено на підставі Зміни № 2}
12.2 Пішохідні доріжки та тротуари
12.3 Пішохідні переходи
12.4 Місцеві проїзди та в'їзди у двори
12.5 Споруди снігозахисні
Таблиця Таблиця 12.2 – Ширина снігозахисних лісонасаджень вздовж доріг
Розрахункове річне снігове
принесення, м3/м |
Ширина снігозахисних
лісонасаджень, м |
Відстань від брівки земляного
полотна до лісонасадження, м |
Від 10 до 25 |
4 |
15/25 |
Від 25 до 50 |
9 |
30 |
Від 50 до 75 |
12 |
40 |
Від 75 до 100 |
14 |
50 |
Примітка1. У чисельнику наведено значення
для доріг IV - V категорій, у знаменнику –для доріг I-III категорій. |
12.6 Споруди шумозахисні
12.7 Освітлення автомобільних доріг
13 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОЇ СЛУЖБИ
13.1 Довжину ділянок доріг, що обслуговують підрозділи дорожньої служби, залежно від категорії дороги та типів дорожнього одягу необхідно визначати згідно з таблицею
Таблиця Таблиця 13.1 – Рекомендована довжина ділянок обслуговування доріг
Підрозділи дорожньої служби |
Категорія дороги |
||
I - II |
III – IV |
IV –V |
|
Переважні типи дорожнього
одягу |
|||
капітальні |
капітальні, полегшені |
полегшені, перехідні |
|
Основна ланка служби утримання доріг: |
|
|
|
- за лінійним принципом, км; |
від 100 до 150 |
від 150 до 225 |
від 225 до 335 |
- за територіальним принципом, км; |
від 150 до 225 |
від 225 до 335 |
від 335 до 500 |
Низова ланка служби утримання доріг, км |
від 30 до 45 |
від 45 до 80 |
від 80 до 120 |
Пункт експлуатаційного утримання і охорони великих мостів |
На мостах довжиною понад 300 м |
||
Примітка1. Менші значення
показників призначаються: для ділянок доріг з інтенсивністю руху близькою до
верхньої межі; у гірській місцевості; в районах із сніговими заносами; у
місцях, схильних до розмивів, зсувів або осідань, із складними інженерними
спорудами (тунелі, галереї, підпірні стіни, берегоукріплювальні, протизсувні
та інші конструкції). Примітка2. Довжина ділянок подана для доріг І категорії з 4 смугами руху. У випадку
коли на дорозі 6 або 8 смуг руху, довжина ділянок розраховується з коефіцієнтами
відповідно 0,7 або 0,5. |
13.2 Для виконання робіт з утримання та ремонту автомобільних доріг необхідно передбачати будівництво: адміністративно-побутових корпусів та виробничих корпусів з ремонту та технічного обслуговування дорожніх машин, механізмів та транспортних засобів; місця для зберігання рухомого складу парку машин (холодні та теплі); цехи з ремонту технічних засобів організації дорожнього руху; бази для приготування та зберігання протиожеледних матеріалів
13.3 Будівлі та споруди ланок дорожньої служби, як правило, необхідно розташовувати в населених пунктах на спільних для усього комплексу або близько розташованих майданчиках
13.4 Влаштування пунктів обслуговування та охорони мостів, тунелів, галерей, поромних переправ, технологічного і аварійного зв'язку та пунктів вагового контролю транспортних засобів вирішується індивідуально в кожному конкретному випадку
13.5 Місця для зберігання рухомого складу парку машин (холодні та теплі); бази для приготування та зберігання протиожеледних матеріалів, мийки та інші місця, на яких можливе скупчення шкідливих речовин, обов'язково мають бути обладнанні системами поверхневого збору та відведення стічних вод та підключені до відповідних систем очистки поверхневих стоків (сміття, нафтопродукти, наноси)
14 ОБ'ЄКТИ ДОРОЖНЬОГО СЕРВІСУ
14.1 Загальні вимоги
14.2 Майданчики для стоянки транспортних засобів і відпочинку учасників дорожнього руху {Викладено в редакції Зміни № 1}
14.3 Автозаправні станції {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}
14.4 Станції технічного обслуговування
14.5 Споруди автотранспортної служби
14.6 Місця здійснення габаритно-вагового контролю {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}
15 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
15.1 Під час проведення будівництва автомобільних доріг необхідно дотримуватись вимог НПАОП 63.21-1.01, нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху, охорони навколишнього середовища, пожежної безпеки, а також вимог проектної документації та проектно-технологічної документації (ПТД), до складу якої входять проект організації будівництва (ПОБ) та проект виконання робіт (ПВР)
15.2 При будівництві необхідно передбачати заходи з охорони навколишнього середовища (родючого шару ґрунту, ґрунтових та поверхневих вод, повітряного простору, рослинного та тваринного світу)
15.3 При виборі методів будівництва і засобів механізації необхідно дотримуватись чинних санітарних норм, норм граничних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, в ґрунтове та водне середовище
15.4 Заходи з охорони навколишнього середовища, а також, з організаційно-технічної підготовки будівництва необхідно здійснювати на окремих ділянках доріг відповідно до передбаченої проектною документацією черговості та термінів виконання робіт
15.5 При укладанні договорів підряду замовникові доцільно передбачати відповідальність підрядника згідно з мінімально допустимими термінами експлуатаційної придатності елементів дороги відповідно до додатка Л
16 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА
16.1 Організацію будівництва необхідно здійснювати на підставі ПТД, яка повинна розроблятися згідно з вимогами ДБН А.3.1-5
16.2 На кожний об'єкт на ділянках зосереджених робіт у ПВР повинна розроблятися індивідуальна схема організації руху технологічного транспорту. При будівництві автомобільної дороги організація руху технологічного транспорту повинна узгоджуватися з тимчасовою схемою організації руху по дорозі
16.3 До зосереджених видів робіт необхідно віднести роботи з будівництва позакласних та великих мостів, складних регуляційних споруд, а також земляного полотна на окремих ділянках, де обсяг земляних робіт на 1 км у три та більше разів перевищує середній покілометровий або відрізняється підвищеною складністю проведення робіт та трудомісткістю видів робіт на суміжних ділянках (переходи через болота, скельні ґрунти, глибокі виїмки тощо)
16.4 На кожен вид робіт має бути розроблена технологічна карта, де мають бути наведені допустимі значення контрольованих показників. Забезпечення якості будівництва автомобільних доріг необхідно здійснювати згідно з вимогами цих норм та ДБН А.3.1-5
17 ВИРОБНИЧІ БАЗИ
17.1 До виробничих баз будівництва автомобільних доріг відносяться кар'єри кам'яних матеріалів, притрасові кар'єри, асфальто- та цементобетонні заводи (АБЗ та ЦБЗ), притрасові склади мінеральних матеріалів (щебеню, піску, гравію тощо), притрасові склади органічних та неорганічних в'яжучих
17.2 Розміщення АБЗ та ЦБЗ вздовж автомобільної дороги і довжину ділянок, що обслуговуються нею, треба встановлювати проектом організації будівництва відповідно до їх продуктивності (потужності) та швидкості будівельного потоку
17.3 Склади в'яжучих матеріалів повинні мати обладнання, яке унеможливлює забруднення атмосферного повітря, ґрунтів та вод (поверхневих та підземних)
17.4 На майданчиках складування мінеральних матеріалів на території АБЗ, ЦБЗ та прирейкових баз необхідно влаштовувати тверде покриття з забезпеченням поверхневого водовідведення
17.5 Виробничі бази повинні розміщуватися відповідно до екологічних та санітарних вимог і норм із розміщення і відповідати вимогам ДБН А.2.2-1
17.6 Необхідно передбачати заходи з пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001.
18 ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ
18.1 Організація підготовчих робіт
18.2 Підготовка основи земляного полотна
19 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА
19.1 Загальні положення
19.2 Розробка виїмок та спорудження насипів
19.3 Опоряджувальні та укріплювальні роботи
19.4 Земляні роботи в зимових умовах
19.5 Спорудження земляного полотна на болотах
19.6 Розробка виїмок у скельних ґрунтах та спорудження насипів з використанням великоуламкових ґрунтів
19.7 Влаштування земляного полотна на засолених ґрунтах
19.8 Спорудження земляного полотна із застосуванням геосинтетичних матеріалів
19.9 Контроль якості робіт
20 ВЛАШТУВАННЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ
20.1 Підготовчі роботи
20.2 Додаткові шари основ
20.3 Основи і покриття з ґрунтів, укріплених в'яжучими матеріалами
20.4 Щебеневі, гравійні, шлакові основи і покриття
Таблиця Taблиця 20.1 – Витрати розклинювального матеріалу
Тип шару |
Розмір основної фракції щебеню, мм |
Міцність щебеню на стиск, МПа |
Витрата розклинювальної фракції, м3
на 1000 м2 при її розмірі, мм |
|||
20-40 |
10-20 |
5-10 |
0-5 |
|||
Основа |
40-80 (70) |
800 та більше |
- |
25/15 |
15/10 |
- |
Основа |
40-80 (70) |
600 та менше |
- |
15 |
10 |
- |
Основа |
80 (70)-120 (150) |
600 та більше |
10 (20) |
- |
10 |
10 |
Основа |
80 (70)-120 (150) |
400 та менше |
10 (20) |
- |
- |
- |
Покриття |
20-80 (70) |
800 та більше |
- |
20/15 |
15/10 |
15/10 |
Покриття |
20-80 (70) |
600 |
- |
15 |
10 |
10 |
Примітка 1. У чисельнику наведені
витрати розклинювального матеріалу з вивержених, метаморфічних та осадових
некарбонатних порід; в знаменнику – з осадових карбонатних порід. |
20.5 Основи і покриття з щебеневих, гравійних матеріалів і сумішей, оброблених органічними та неорганічними в'яжучими
20.6 Влаштування шарів дорожнього одягу з сумішей вологих органо-мінеральних дорожніх (СВОМД)
20.7 Прошарки дорожнього одягу з геосинтетичних матеріалів
20.8 Асфальтобетонні основи і покриття
Таблиця {Таблицю 20.2 виключено на підставі Зміни № 1}
Таблиця Таблиця 20.2а – Максимальна відстань транспортування асфальтобетонних сумішей {Доповнено на підставі Зміни № 1}
Умови транспортування по автомобільним дорогам | Відстань транспортування, км, не більше |
З капітальним та удосконаленим полегшеним типом дорожнього одягу (асфальтобетон, цементобетон, чорний щебінь) | 150 |
З перехідним типом дорожнього одягу | 110 |
В межах населеного пункту | 75 |
20.9 Цементобетонні основи і покриття
Таблиця Таблиця 20.3 Показники легкоукладальності бетонної суміші
Механізми для укладання бетонної суміші |
Легкоукладальність |
|
Рухомість, см |
Жорсткість, с |
|
Бетоноукладач на колісно-рейковому ходу (в рейкоформах) |
Від 1 до 3 включно |
Від 8 до 10 включно |
Бетоноукладач з ковзною опалубкою при швидкості руху, м/хв: |
|
|
- до 2,0; |
Від 1 до 3 включно |
Від 8 до 10 включно |
- понад 2,0 до 2,5 включно; |
Від 2 до 4 включно |
Від 5 до 8 включно |
- понад 2,5 до 3,0 включно |
Від 3 до 5 включно |
Від 3 до 5 включно |
Вібратор та віброрейки |
Від 3 до 5 включно |
Від 3 до 5 включно |
Вібраційний коток та інше аналогічне обладнання |
|
Від 40 до 100 включно |
20.10 Влаштування шарів дорожнього одягу за технологією гарячого та холодного ресайклінгу
20.11 Шари зносу дорожнього одягу
Таблиця Таблиця 20.4 – Фізико-механічні показники щебеню в залежності від категорії автомобільної дороги
Найменування показників |
Категорії автомобільних доріг |
|
III |
IV-V |
|
Марка за дробильністю, не нижче: |
|
|
– щебеню з вивержених порід; |
1000 |
800 |
– щебеню з осадових та метаморфічних порід; |
800 |
600 |
– щебеню з гравію; |
1000 |
800 |
– щебеню з неактивних сталеплавильних шлаків |
– |
1200 |
– щебеню з шлаків кольорової металургії або інших штучних кам'яних матеріалів |
1200 |
1000 |
Марка за стиранням у поличному барабані, не нижче |
Ст-І |
Ст-II |
Марка за морозостійкістю щебеню, не нижче |
F25 |
F25 |
Вміст зерен слабких порід, за масою, не нижче |
7,0 |
10,0 |
Вміст пиловидних часток, % за масою, не більше: |
|
|
– при застосуванні "гарячих" технологій |
2,0 |
2,0 |
– при використанні бітумних емульсій |
1,0 |
1,0 |
– в тому числі вміст глинистих часток, % за масою, не більше |
0,2 |
0,25 |
20.12 Щебенево-мастикові асфальтобетонні покриття
21 Приймання робіт та контроль якості {Викладено в редакції Зміни № 1}
21.1 При прийманні закінчених робіт необхідно провести детальний огляд об'єкта та виконати контрольні заміри, перевірку результатів інструментальних вимірів і показників лабораторних випробувань з окремих видів робіт і порівняти їх з технічною документацією згідно з вимогами ДБН А 3.1-5
21.2 При прийманні закінчених робіт використовується метод порівняння фактичних значень контрольованих показників в кінцевій продукції з проектними і допустимими їх значеннями
Таблиця Таблиця 21.1 – Параметри приймального контролю {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}
Ч.ч. |
Конструктивний елемент, вид робіт і параметр, що контролюється |
Кількість і місце вимірів та випробувань під час приймального контролю |
Допустимий відхил |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|||
ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО |
||||||
Підготовка основи
земляного полотна |
||||||
1 |
Геодезична розбивка траси |
Не рідше ніж через 100 м, а також в місцях розміщення транспортних
споруд. |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах ± 50 мм, решта – ± 20 мм |
|||
2 |
Товщина родючого ґрунту, що видаляється |
Не менше ніж три виміри на поперечному перерізі через кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах до ± 20 %, решта – до ± 10 % |
|||
3 |
Ступінь ущільнення (коефіцієнт ущільнення) ґрунту основи, у тому числі і
засипаних траншей після влаштування комунікацій |
Не менше ніж один вимір на 1000 м² для основ, але не менше ніж один вимір
за зміну та після атмосферних опадів. По траншеях вимірювання проводяться
через кожні 5 м по осі траншеї |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
(нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення на 0,02,
решта – не нижче ніж проектне значення |
|||
4 |
Організація поверхневого водовідведення (розміщення в плані елементів
поверхневого водовідведення), п.18.2.3 |
Не рідше ніж через 50 м |
Допустимі відхили від проектних значень ± 10 см |
|||
5 |
Організація поверхневого водовідведення (розміщення елементів
поверхневого водовідведення в поздовж-ньому профілі), п.19.2.1 |
Не рідше ніж через 50 м |
Допустимі відхили від проектних значень ± 2 ‰ |
|||
6 |
Стан поверхні основи (відсутність ям, заглиблень, понижень, каміння,
грудок, сторонніх предметів) |
Візуально, по всій поверхні основи |
Відхили від нормативних вимог не допускаються |
|||
7 |
Відповідність проекту підготовленої основи під труби |
Відмітки вздовж осі труби (як мінімум в трьох точках: на вході, виході та
по осі із врахуванням будівель-ного підйому) |
Допустимі відхили від проектних значень ± 20 мм |
|||
8 |
Поперечний похил поверхні основи насипу у недренуючих ґрунтах |
Через кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах до ± 5 ‰, решта – до ± 2 ‰ |
|||
Спорудження насипів і розробка
виїмок |
||||||
9 |
Визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів (зерновий склад, пластичність та вологість) в
місцях їх розробки (резервах, кар'єрах, виїмках) та природних основах насипів
та транспортних споруд |
Не менше ніж один вимір на 1000 м³ та при зміні виду ґрунту або його
властивостей для розроблюваних ґрунтів, та не менше ніж один вимір на |
Не більше 5 % результатів випробувань можуть мати відхили від проектних
(норматив-них) значень в межах до ± 10 %, решта –до ± 5 % |
|||
10 |
Розміщення осьової лінії в плані |
Не рідше ніж через 100 м а також в місцях розміщення транспортних споруд. |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах ± 50 мм, решта – ± 20 мм |
|||
11 |
Товщина шарів земляного полотна |
Не менше ніж три виміри на поперечному перерізі через кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах до ± 40 мм, решта – до ± 20 мм |
|||
12 |
Кількість і вологість дрібнозему (при спорудженні земляного полотна із
великоуламкових ґрунтів) |
Не менше ніж один вимір на 500 м³, але не менше ніж один вимір за зміну
та після атмосферних опадів |
Відхили від проектних (нормативних) значень в бік зменшення допускаються
не більше ніж в 10 % випробувань від їх загальної кількості і не більше
ніж на 0,02, у решти 90 % випробувань відхили не повинні перевищувати 0,01 |
|||
13 |
Коефіцієнт ущільнення ґрунту шарів земляного полотна |
Не менше ніж три виміри на поперечнику (по осі та на відстані
(1,5-2,0) м від обох брівок, але відстань між точками перевірки має бути
не більшою 4,0 м) через кожні 100 м у кожному технологіч-ному шарі при
висоті насипу до трьох метрів та 50 м при висоті насипу понад 3 м. На глибині
1/3 товщини кожного шару, що ущільняється, але не менше ніж 8 см. |
Відхили від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік
зменшення допускаються не більше ніж в 10 % випробувань від їх загальної
кількості і не більше ніж на 0,02, у решти 90 % випробувань відхили не
повинні перевищувати 0,01 |
|||
14 |
Рівність поверхні шарів земляного полотна |
Не менше ніж три виміри на поперечному перерізі через кожні 100 м у
кожному технологічному шарі |
Поверхня кожного шару не повинна мати нерівностей понад 5 см. |
|||
15 |
Коефіцієнт ущільнення ґрунту робочого шару |
Не менше ніж три виміри на поперечнику (по осі та на відстані (1,5-2,0) м
від обох брівок, але відстань між точками перевірки має бути не більшою
4,0 м) не рідше ніж через 50 м. На глибині 1/3 товщини кожного
шару, що ущільняється, але не менше ніж 8 см |
Відхили від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік
зменшення допускаються не більше ніж в 10 % випробувань від їх загальної
кількості і не більше ніж на 0,02, у решти 90 % випробувань відхили не
повинні перевищувати 0,01 |
|||
16 |
Коефіцієнт ущільнення ґрунту в зоні контакту присипної частини насипу з існуючою |
Не менше одного виміру на поперечному перерізі з кожного боку досипаного
земляного полотна через кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
(норматив-них) значень коефіцієнта ущільнення в бік змен-шення на 0,02, решта
– не нижче проектного (нормативного) значення |
|||
17 |
Коефіцієнт ущільнення ґрунту на укосі |
3 обох сторін насипу через кожні 100 м: на насипах до 3 м –
один вимір, від 3 м до 6 м – два, понад 6 м – три виміри |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
(норматив-них) значень коефіцієнта ущільнення в бік змен-шення на 0,02, решта
– не нижче проектного (нормативного) значення |
|||
18 |
Коефіцієнт ущільнення ґрунту в пазухах труб, над трубами, у конусах та в місцях сполучення з мостами |
В трьох місцях (у зоні до 0,5 м від труби на відстані 1 м від бровки в
сторону осі та по осі труби з кожного боку труби на відстані 0,3 м від краю
труби та через кожні 10 м у конусах та місцях сполучення з мостами) в кожному
технологічному шарі |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
(нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення на 0,02, решта –
не нижче проектного (нормативного) значення |
|||
19 |
Відсутність осідань та зсувів земляного полотна на крутосхилах крутизною
понад 1:3, а також на слабких ґрунтах |
Контрольні точки фіксуються не рідше ніж через 20 м |
Осідання та зсуви не допускаються |
|||
20 |
Готовність укосів при розширенні (розпушені укоси або влаштовані уступи) |
Не рідше ніж через 50 м |
Відхили не допускаються |
|||
21 |
Висотні відмітки поздовж-нього профілю на рівні низу дорожнього одягу |
Не менше ніж три виміри на поперечному перерізі через кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах ± 100 мм, решта – до ± 50 мм |
|||
22 |
Перекриття смуг рулонних геосинтетичних матеріалів та їх закріплення |
По кожному перекриттю |
Відхили в сторону зменшення ширини перекриття та збільшен-ня параметрів
закріплен-ня, в порівнянні з нормативами, не допускаються |
|||
23 |
Відстань між віссю і брівкою земляного полотна |
Не менше ніж два виміри на обох напрямках руху через кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах до ± 100 мм, решта – до ± 50 мм |
|||
24 |
Рівність поверхні робочого шару земляного
полотна |
По осі дороги та смуг руху, лівій та правій брівках нівелюванням не рідше
ніж через 100 м. На дорогах |
Не більше 5 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах до 50 мм, решта – до 20 мм |
|||
25 |
Поперечний похил |
Не менше ніж два виміри на смузі руху через кожні 100 м |
Величина поперечного похилу не може бути менше 25 ‰ та більше
40 ‰. Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від
проектних значень в межах від мінус 5 ‰ до плюс 15 ‰, решта –
± 5 ‰ |
|||
26 |
Крутизна укосу |
Не менше ніж два виміри з обох сторін насипу або виїмки через кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в бік зменшення крутизни в межах до 10 %, решта – до
5 % |
|||
27 |
Ширина берми |
Не менше ніж один вимір на |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах до ± 30 см, решта – до ± 15 см |
|||
28 |
Ширина узбіччя |
Не менше ніж два виміри на обох напрямках руху через кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах до ± 100 мм, решта – до ± 50 мм |
|||
29 |
Ширина зупиночної смуги разом з укріпленою смугою (для ІІІ-IV категорії –
ширина укріпленої смуги) |
Не менше ніж два виміри на обох напрямках руху через кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах до ± 50 мм, решта – до ± 20 мм |
|||
30 |
Товщина укріплення узбіччя |
Не менше ніж два виміри на обох напрямках руху через кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в межах до ± 30 мм, решта – до ± 15 мм |
|||
Влаштування споруд водовідведення |
||||||
31 |
Поперечні розміри по дну дренажу, кювету, нагірної та
інших водовідвідних канав, лотка |
Не менше ніж один вимір на 100 м кюветів,
20 м нагірних канав, лотків, дренажів |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати
відхили від проектних значень в бік збільшення в межах до 10 см, решта –
до 5 см |
|||
32 |
Глибина дренажу, кювету, нагірної та інших
водовідвідних канав, лотка |
Не менше ніж один вимір на 100 м кюветів,
20 м нагірних канав, лотків, дренажів |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати
відхили від проектних значень в межах до ± 10 см, решта – до ±
5 см |
|||
33 |
Поздовжній похил дренажу, кювету, нагірної та інших
водовідвідних канав, лотка |
Не менше ніж один вимір на 20 м споруди |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати
відхили від проектних значень в межах до ± 2 ‰, решта – до ± 1 ‰ |
|||
Влаштування узбіччя |
||||||
34 |
Поперечний похил узбіччя |
Не менше ніж два виміри на обох напрямках руху через
кожні 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати
відхили від проектних значень в межах від мінус 5 ‰ до плюс
15 ‰, решта – до ± 5 ‰ |
|||
ДОРОЖНІЙ ОДЯГ |
||||||
35 |
Розміщення осьової лінії в плані |
Не менше ніж один вимір на 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати
відхили від проектних значень в межах ± 25 мм, решта –
± 10 мм |
|||
36 |
Висотні відмітки |
Не менше ніж один вимір на 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати
відхили від проектних значень в межах ± 20 мм, решта –
± 10 мм |
|||
37 |
Ширина шару |
Не менше ніж один вимір на 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати
відхили від проектних значень в межах мінус 50 мм, решта –
мінус 10 мм |
|||
38 |
Поперечний похил |
Не менше ніж один вимір на 100 м |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати
відхили від проектних значень в межах від мінус 5 ‰ до плюс 15 ‰,
решта – ± 5 ‰ |
|||
39 |
Коефіцієнт ущільнення/щільність/ступінь ущільнення |
Не менше ніж одне визначення на 9000 м² |
Відхили згідно з цими будівельними нормами та/або
нормативними документами для відповідних матеріалів |
|||
Онова і покриття із
щебеневих, гравійних, шлакових матеріалів та основа з матеріалів дорожніх,
виготовлених за технологією холодного ресайклінгу |
||||||
40 |
Фізико-механічні властивості |
Не менше ніж одна проба на 9000 м² |
Відхилення згідно з нормативними документами для
відповідних матеріалів |
|||
41 |
Товщина шару |
Не менше ніж три виміри на |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати
відхили від проектних значень в бік зменшення в межах 10 %, решта –
± 5 % товщини |
|||
Вирівнюючий шар із асфальтобетону
при влаштуванні окремим шаром |
||||||
42 |
Товщина шару |
Не менше ніж три керни (вирубки) на 9000 м² рівномірно по ширині та
довжині, зокрема і для ділянок площею до 9000 м² |
Менше ніж 2,5 максимальні розміри зерна щебеню не допускається |
|||
43 |
Вміст бітуму та
водонасичення |
Не менше ніж три керни (вирубки) на 9000 м² рівномірно по ширині та
довжині, зокрема і для ділянок площею до 9000 м² |
Для вмісту бітуму: не більше ніж ± 0,3 % від лабораторного
підбору складу асфальто-бетонної суміші. Для водонасичення: згідно з НД |
|||
Основа і покриття із асфальтобетону |
||||||
44 |
Товщина шару |
Не менше ніж три керни (вирубки) на 9000 м² рівномірно по ширині та довжині, зокрема і для ділянок площею до 9000 м² |
Для покриття: не більше ніж 10 % результатів вимірів можуть мати
відхили від проектних значень в бік зменшення до 10 % товщини. Середнє
значення вимірів товщини шару не повинно бути меншим ніж проектне значення. Для шарів основи: не більше ніж 30 % результатів вимірів від проектних значень до 20 % товщини при забезпеченні загальної проектної товщини асфальтобетонних шарів |
|||
45 |
Вміст бітуму та водонасичення |
Не менше ніж три керни (вирубки) на 9000 м² рівномірно по ширині та
довжині, зокрема і для ділянок площею до 9000 м² |
Відхил для вмісту бітуму
– не більше ніж ± 0,3 % від лабораторного підбору складу
асфальтобетонної суміші, для водонасичення – згідно з НД |
|||
Основа і покриття із цементобетону |
||||||
46 |
Товщина шару |
Не менше ніж три виміри на |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних
значень в бік зменшення в межах 10 %, решта – 5 % товщини |
|||
47 |
Цілісність плит та стикових елементів, якість зварювання стиків та
заповнення швів, дотримання технології |
Візуально, по всій площі |
Відхили від нормативних вимог не допускаються |
|||
48 |
Контакт плит з основою (вирівнюючим шаром) |
Підняття однієї із 100 укладених плит |
Відхили від нормативних вимог не допускаються |
|||
49 |
Перевищення граней суміжних плит у поздовжніх швах |
Не менше ніж на трьох поперечниках на 1 км |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати значення перевищення в
межах до 3 мм |
|||
50 |
Перевищення граней суміжних плит у поперечних швах |
Не менше ніж 20 поперечних швів на 1 км |
Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати значення перевищення
в межах до 3 мм |
|||
51 |
Якість догляду за свіжоукладеним бетоном з використанням
плівкоутворювальних матеріалів |
На ділянках покриття розміром (20×20) см (сформовану на поверхні бетону
плівку потрібно промити водою, видалити залишки вологи, розлити 10 %
розчин соляної кислоти або 1 % розчин фенол-фталеїну) – не рідше одного
разу за зміну та при зміні якості суміші на місці бетонування |
Спінення або набуття червоного кольору допустиме не більш ніж у двох
точках на 100 см² поверхні плівки |
|||
Шари зносу |
||||||
52 |
Якість готового шару |
Зовнішній огляд і контрольні вимірювання. До дефектів відносяться
прогалини шару зносу (за винятком смуги завширшки до 10 см біля крайок
проїзної частини при неукріпле-них узбіччях і до 5 см – при укріплених)
та місця прояву в'яжучого на поверхні покриття, нашарування щебеню (на стиках
захваток та на поздовжніх стиках) |
Визначені місця заміряють і визначають площу кожного з них. Загальна
площа дефектів не повинна перевищувати 0,3 % від усієї площі
влаштова-ного шару зносу, а кількість дефектів – 5 штук на 9000 м²
покриття |
|||
ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЛАШТУВАННЯ |
||||||
53 |
Рівність встановлення огородження |
Не менше ніж п'ять вимірів на 100 м огородження |
Відхили лінії огороджен-ня від прямої лінії на довжині 10 м – не
більше ± 3 см |
|||
54 |
Ширина ліній розмітки (вертикальної і горизонтальної) |
Не менше ніж п'ять вимірів на 100 м лінії |
Не більше ± 5 мм на довжині 0,5 м для горизонтальної
розмітки |
|||
55 |
Відхилення ліній горизонтальної розмітки на прямій в плані |
Не менше ніж п'ять вимірів на 100 м лінії |
Не більше ± 3 см на прямій в плані на довжині 100 м та
лінії розмітки за її номером для горизонтальної розмітки |
21.3 Приймання робіт із складанням актів на закриття прихованих робіт належить здійснювати за такими видами:
21.4 Виконавча виробничо-технічна документація, що складається в процесі виконання і здавання робіт, повинна включати:
21.5 Результати вимірів і випробувань, визначені при операційному контролі, можуть бути враховані при приймальному контролі у кількості не більше 80 %, інші 20 % вимірів та випробувань повинні бути проведені безпосередньо при приймальному контролі. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}
21.6 При прийманні робіт вимірювання нерівностей основи і покриття дорожнього одягу здійснюється по всіх смугах руху в обох напрямках відповідно до ДСТУ 8745. Показники рівності поверхні шарів дорожнього одягу, залежно від категорії автомобільної дороги, матеріалу та функціонального призначення шару, не повинні перевищувати значень, наведених в таблицях 21.2 та 21.3. {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}
Таблиця Таблиця 21.2 – Вимоги до показників рівності шарів дорожнього одягу за IRI та поштовхоміром {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}
Шари дорожнього
одягу |
Вимоги за IRI, м/км, (поштовхоміром, см/км), в залежності
від категорії, не більше ніж |
Відхили,
для ділянок довжиною |
|||||
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
1000 м |
100
м |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Покриття |
1,7 |
1,8 |
2,0 |
2,3 |
- |
Не допускаються |
50 % –
15 % * |
Верхній
шар основи |
2,0 |
2,2 |
2,3 |
2,6 |
- |
10 % –
10 % |
50 % –
20 % |
Поверхнева
обробка |
- |
- |
2,7 |
3,1 (95) |
3,3 (110) |
15 % –
10 % |
50 % –
30 % |
Шари
покриття з необроблених в’яжучими матеріалів |
- |
- |
- |
3,3 (110) |
3,5 (125) |
15 % –
15 % |
50 % –
40 % |
Бруківка |
- |
- |
- |
3,5 (125) |
4,0 (140) |
|
|
Примітка. Показник
рівності за міжнародним індексом рівності IRI визначається профілометром чи
іншим приладом не нижче 2-го класу точності по всіх смугах руху в обох
напрямках обов’язково, ділянками довжиною 1000 м та 100 м, з точністю до 1
мм. * 50 % - 15 % – не
більше 50 % відліків можуть мати відхилення в бік збільшення в межах до 15 %. |
Таблиця Таблиця 21.3 – Вимоги до показників рівності шарів дорожнього одягу за просвітами під триметровою рейкою {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}
Матеріал шару дорожнього одягу |
Вимоги до значень просвітів під триметровою
рейкою, мм, %, залежно від категорій доріг, не більше ніж |
||||
І |
II |
III |
IV |
V |
|
Асфальтобетон та цементобетон (покриття) |
2,5 (4) 5 % - 4 (5) |
3 (4) 5 % - 4 (5) |
3 (5) 5 % - 5(6) |
4 (6) 5 % - 6 (8) |
- |
Верхній шар основи |
3 (5) 5 % - 5 (6) |
4 (5) 5 % - 6 (6) |
4 (6) 5 % - 6 (8) |
5 (7) 5 % - 7 (9) |
- |
Вирівнюючий шар та інші шари основи з матеріалів,
укріплених в’яжучими |
4 (6) 5 % - 6 (8) |
5 (7) 5 % - 8 (9) |
5 (7) 5 % - 8 (10) |
5 (8) 5 % - 9 (11) |
- |
Поверхнева обробка |
- |
- |
5 (7) 5 % - 8 (10) |
5 (8) 5 % - 9 (11) |
6 (9) 5 % - 9 (11) |
Шари покриття з матеріалів, не укріплених в’яжучими |
- |
- |
- |
6 (9) 5 % - 9 (11) |
7 (10) 5 % - 9 (12) |
Шари основи з матеріалів, не укріплених в’яжучими |
7 (10) 5 % -9 (12) |
7 (10) 5 % - 9 (12) |
7 (10) 5 % - 9 (12) |
7 (10) 5 % - 9 (12) |
7 (10) 5 % - 9 (12) |
Бруківка |
- |
- |
- |
7 (10) 5 % -11 (14) |
7 (10) 5 % -11 (14) |
Примітка 1. У чисельнику – граничні значення просвітів при прикладанні рейки в
поздовжньому, в дужках – поперечному, напрямках, мм. У знаменнику – частка
(%) загальної кількості вимірів, які перевищують граничні до встановленого
значення для вимірювань в поздовжньому, в дужках – поперечному, напрямках,
мм. Примітка 2.
Вимірювання нерівностей проводяться відповідно до
додатку М та ДСТУ 8745. Примітка 3. При прийманні ділянок великої протяжності допускається проведення
вибіркового контролю рівності за триметровою рейкою. Довжина ділянки для
вибіркового контролю має становити не менше ніж 100 м, кількість – не менше
ніж 1 ділянка на 1 км, а вибір повинен здійснюватися за результатами
вимірювання нерівностей згідно з табл. 21.2 для ділянок довжиною по 100 м
(контролю має підлягати ділянка з найгіршим показником рівності). Примітка 4. При вимірюванні
нерівностей основи і покриття дорожнього одягу приладом 1-го класу точності
допускається моделювання оцінки рівності за просвітами під триметровою
рейкою. |
Таблиця Таблиця 21.4 - Базові значення різниці відносних відміток при поздовжньому нівелюванні
Категорія
автомобільної дороги |
Різниця
відносних відміток, мм, при відстані між точками, м |
||
5 |
10 |
20 |
|
I - II |
3/5 |
8 |
16 |
III |
6 |
12 |
24 |
IV, V |
10 |
16 |
- |
Примітка. У чисельнику приведені значення для покриття доріг I категорії. |
21.7 Коефіцієнт поздовжнього зчеплення визначається для дорожнього покриття та інших шарів дорожнього одягу, по яким передбачається відкриття дорожнього руху на строк більше ніж 7 діб, і повинен становити не менше ніж 0,35. Вимірювання проводяться відповідно до ДСТУ 8746 в обсязі не менше ніж п’ять вимірів на 1 км по кожній смузі руху. При цьому не більше ніж 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від встановленого значення в бік зменшення до 0,02. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}
21.8 Під час приймання робіт із влаштування цементобетонного покриття за призначенням приймальної комісії для встановлення якості бетону його фізико-механічні показники визначаються згідно з національними стандартами
21.9 З метою встановлення об’єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізико-механічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів. {Доповнено на підставі Зміни № 1}
22 БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ
22.1 Показники та елементи ділянки автомобільної дороги, закінченої будівництвом, повинні відповідати:
Додатки:
Розділи
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
+- 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
3.1 Терміни та визначення понять
+- 4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Класифікація автомобільних доріг
+- 5 ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ
5.1 Поперечний профіль
+- 6 ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО
6.1 Загальні положення
+- 7 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОГО ВОДОВІДВОДУ
7.1 Для захисту земляного полотна від перезволоження поверхневими водами розмивів, а також для забезпечення виконання робіт на час спорудження земляного полотна необхідно передбачати систему поверхневого водовідведення (планування території, влаштування водовідвідних і нагірних канав, лотків, перепадів, швидкотоків, випарних басейнів, поглинальних колодязів тощо)
7.2 Випарні басейни можна влаштовувати лише в ІІІ дорожньо-кліматичній зоні з використанням понижених ділянок місцевості, відпрацьованих кар'єрів та резервів глибиною не більше ніж 0,4 м. На ділянках, де для влаштування випарного басейну використовуються бічні резерви, необхідно передбачати на насипу з боку басейну берму шириною 4,0 м
7.3 Висоту насипів і огороджувальних дамб біля середніх та великих мостів і на підходах до них, а також насипів на заплавах необхідно призначати з таким розрахунком, щоб брівка земляного полотна підвищувалась не менше ніж на 0,5 м, а брівка незатоплених регуляційних споруд і берм – не менше ніж на 0,25 м над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору і висоти набігання хвилі на укіс
7.4 Брівку земляного полотна на підходах до труб необхідно підвищувати над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору не менше ніж на 0,5 м при безнапірному режимі роботи споруди і не менше ніж на 1 м при напірному та напівнапірному режимах
7.5 У гірських умовах особливу увагу потрібно приділяти укріпленню вхідних і вихідних русел біля водопропускних споруд. На схилах, що розмиваються, відвідні русла водопропускних споруд необхідно укріплювати до рівня базису ерозії
7.6 Підтоплені укоси насипів необхідно захищати від руйнівних дій хвилі відповідними типами укріплень залежно від гідрологічного режиму ріки або водоймища. Інженерний захист територій від затоплення та підтоплення виконується відповідно до вимог ДБН В.1.1-25
7.7 При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні замість укріплення можна зменшувати крутизну укосів. Крутизну стійкого проти дії води укосу необхідно визначати за розрахунками, залежно від гідрологічних та кліматичних умов і виду ґрунту насипу. Орієнтовно крутизну таких укосів необхідно призначати згідно з таблицею 7.1
+- 8 ДОРОЖНІЙ ОДЯГ
8.1 Загальні положення
+- 9 ТРАНСПОРТНІ СПОРУДИ
9.1 МОСТИ, ВОДОВІДВІДНІ ТРУБИ ТА ТУНЕЛІ
9.2 ТРАНСПОРТНІ РОЗВ'ЯЗКИ
+- 10 ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ІЗ ЗАЛІЗНИЧНИМИ КОЛІЯМИ
10.1 Перехрещення автомобільних доріг із залізничними коліями рекомендується проектувати за межами станцій і колій маневрового руху, переважно на прямих ділянках залізничних колій та [6]. При перехрещенні автомобільних доріг із залізничними коліями в одному рівні гострий кут повинен бути не менше ніж 60°. {Викладено в редакції Зміни № 2}
10.2 Перехрещення автомобільних доріг I - III категорій із залізничними коліями необхідно проектувати в різних рівнях
10.3 Перехрещення автомобільних доріг IV - V категорій із залізничними коліями в різних рівнях необхідно проектувати у таких випадках:
10.4 При перехрещенні автомобільних доріг із залізничними коліями в різних рівнях габарити шляхопроводів через залізничні колії необхідно призначати згідно з вимогами ДБН В 2.3-
10.5 Перед переїздом через залізничної колії на протязі по 200 м в обидва боки від крайніх рейок ширина проїзної частини автомобільної дороги повинна відповідати ширині проїзної частини дороги залежно від її категорії відповідно до таблиці 5.1, але не менше ніж 6,0 м
10.6 На підходах до переїздів через залізничні колії необхідно проектувати дво- або односторонні пішохідні доріжки завширшки не менше ніж 1,5 м та завдовжки не менше, ніж по 20 м в обидва боки від крайніх рейок
10.7 Ділянка автомобільної дороги завдовжки не менше ніж 20 м в обидва боки від крайніх рейок повинна проектуватися горизонтальною або з похилом, зумовленим підвищенням однієї рейки над другою, якщо перехрещення розташоване на кривій ділянці залізничної колії
10.8 Перед горизонтальною ділянкою на протязі не менше ніж 50 м поздовжній похил дороги не повинен бути більше ніж 10 ‰. У складних умовах (гірські райони, міські вулиці тощо) похил при обґрунтуванні може бути збільшений до 20 ‰ .
10.9 Напрямні стовпчики і стовпи шлагбаумів на переїздах розміщують на відстані не менше ніж 0,75 м, а стояки габаритних воріт – на відстані не менше ніж 1,75 м від крайки проїзної частини
10.10 На підходах до переїздів на автомобільних дорогах необхідно встановлювати дорожні знаки та влаштовувати розмітку з урахуванням вимог національних стандартів
+- 11 ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ З ІНЖЕНЕРНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ
11.1 Перехрещення автомобільних доріг з трубопроводами (водопровід, каналізація, газопровід, нафтопровід, теплофікаційні трубопроводи тощо) треба виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75, СНиП 2.05.06
11.2 Прокладання інженерних комунікацій та мереж (крім місць перехрещення комунікацій, дорожнього технологічного зв'язку та мереж стаціонарного освітлення дороги) у земляному полотні автомобільних доріг забороняється. При паралельному проходженні інженерних комунікацій та мереж вздовж автомобільних доріг відстань між підошвою земляного полотна і відповідною комунікацією визначається відповідно до
+- 12 ДОРОЖНІ ІНЖЕНЕРНІ ОБЛАШТУВАННЯ
12.1 Велосипедні доріжки
+- 13 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОЇ СЛУЖБИ
13.1 Довжину ділянок доріг, що обслуговують підрозділи дорожньої служби, залежно від категорії дороги та типів дорожнього одягу необхідно визначати згідно з таблицею
+- 14 ОБ'ЄКТИ ДОРОЖНЬОГО СЕРВІСУ
14.1 Загальні вимоги
14.2 Майданчики для стоянки транспортних засобів і відпочинку учасників дорожнього руху {Викладено в редакції Зміни № 1}
14.3 Автозаправні станції {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}
14.4 Станції технічного обслуговування
14.5 Споруди автотранспортної служби
14.6 Місця здійснення габаритно-вагового контролю {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}
+- 15 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
15.1 Під час проведення будівництва автомобільних доріг необхідно дотримуватись вимог НПАОП 63.21-1.01, нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху, охорони навколишнього середовища, пожежної безпеки, а також вимог проектної документації та проектно-технологічної документації (ПТД), до складу якої входять проект організації будівництва (ПОБ) та проект виконання робіт (ПВР)
15.2 При будівництві необхідно передбачати заходи з охорони навколишнього середовища (родючого шару ґрунту, ґрунтових та поверхневих вод, повітряного простору, рослинного та тваринного світу)
15.3 При виборі методів будівництва і засобів механізації необхідно дотримуватись чинних санітарних норм, норм граничних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, в ґрунтове та водне середовище
15.4 Заходи з охорони навколишнього середовища, а також, з організаційно-технічної підготовки будівництва необхідно здійснювати на окремих ділянках доріг відповідно до передбаченої проектною документацією черговості та термінів виконання робіт
15.5 При укладанні договорів підряду замовникові доцільно передбачати відповідальність підрядника згідно з мінімально допустимими термінами експлуатаційної придатності елементів дороги відповідно до додатка Л
+- 16 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА
16.1 Організацію будівництва необхідно здійснювати на підставі ПТД, яка повинна розроблятися згідно з вимогами ДБН А.3.1-5
16.2 На кожний об'єкт на ділянках зосереджених робіт у ПВР повинна розроблятися індивідуальна схема організації руху технологічного транспорту. При будівництві автомобільної дороги організація руху технологічного транспорту повинна узгоджуватися з тимчасовою схемою організації руху по дорозі
16.3 До зосереджених видів робіт необхідно віднести роботи з будівництва позакласних та великих мостів, складних регуляційних споруд, а також земляного полотна на окремих ділянках, де обсяг земляних робіт на 1 км у три та більше разів перевищує середній покілометровий або відрізняється підвищеною складністю проведення робіт та трудомісткістю видів робіт на суміжних ділянках (переходи через болота, скельні ґрунти, глибокі виїмки тощо)
16.4 На кожен вид робіт має бути розроблена технологічна карта, де мають бути наведені допустимі значення контрольованих показників. Забезпечення якості будівництва автомобільних доріг необхідно здійснювати згідно з вимогами цих норм та ДБН А.3.1-5
+- 17 ВИРОБНИЧІ БАЗИ
17.1 До виробничих баз будівництва автомобільних доріг відносяться кар'єри кам'яних матеріалів, притрасові кар'єри, асфальто- та цементобетонні заводи (АБЗ та ЦБЗ), притрасові склади мінеральних матеріалів (щебеню, піску, гравію тощо), притрасові склади органічних та неорганічних в'яжучих
17.2 Розміщення АБЗ та ЦБЗ вздовж автомобільної дороги і довжину ділянок, що обслуговуються нею, треба встановлювати проектом організації будівництва відповідно до їх продуктивності (потужності) та швидкості будівельного потоку
17.3 Склади в'яжучих матеріалів повинні мати обладнання, яке унеможливлює забруднення атмосферного повітря, ґрунтів та вод (поверхневих та підземних)
17.4 На майданчиках складування мінеральних матеріалів на території АБЗ, ЦБЗ та прирейкових баз необхідно влаштовувати тверде покриття з забезпеченням поверхневого водовідведення
17.5 Виробничі бази повинні розміщуватися відповідно до екологічних та санітарних вимог і норм із розміщення і відповідати вимогам ДБН А.2.2-1
17.6 Необхідно передбачати заходи з пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001.
+- 18 ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ
18.1 Організація підготовчих робіт
18.2 Підготовка основи земляного полотна
+- 19 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА
19.1 Загальні положення
19.2 Розробка виїмок та спорудження насипів
19.3 Опоряджувальні та укріплювальні роботи
19.4 Земляні роботи в зимових умовах
19.5 Спорудження земляного полотна на болотах
19.6 Розробка виїмок у скельних ґрунтах та спорудження насипів з використанням великоуламкових ґрунтів
19.7 Влаштування земляного полотна на засолених ґрунтах
19.8 Спорудження земляного полотна із застосуванням геосинтетичних матеріалів
19.9 Контроль якості робіт
+- 20 ВЛАШТУВАННЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ
20.1 Підготовчі роботи
20.2 Додаткові шари основ
20.3 Основи і покриття з ґрунтів, укріплених в'яжучими матеріалами
+- 21 Приймання робіт та контроль якості {Викладено в редакції Зміни № 1}
21.1 При прийманні закінчених робіт необхідно провести детальний огляд об'єкта та виконати контрольні заміри, перевірку результатів інструментальних вимірів і показників лабораторних випробувань з окремих видів робіт і порівняти їх з технічною документацією згідно з вимогами ДБН А 3.1-5
21.2 При прийманні закінчених робіт використовується метод порівняння фактичних значень контрольованих показників в кінцевій продукції з проектними і допустимими їх значеннями
+- 22 БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ
22.1 Показники та елементи ділянки автомобільної дороги, закінченої будівництвом, повинні відповідати:
4.1 Технічна класифікація автомобільних доріг
4.2 Розрахункові швидкості руху
4.3 Вимоги до відстані від крайки проїзної частини до зелених насаджень або об’ємних конструкцій, що впливають на видимість та безпеку руху
{Таблицю 4.4 виключено на підставі Зміни № 1}
{Таблицю 4.5 виключено на підставі Зміни № 1}
4.6 Вплив автомобільної дороги на навколишнє середовище
5.1 Параметри поперечного профілю автомобільних доріг
5.2 Кількість смуг руху залежно від інтенсивності руху
5.3 Розширення однієї смуги руху на горизонтальних кривих
5.4 Довжина додаткової смуги руху за межами крутого підйому
5.5 Параметри елементів плану і поздовжнього профілю, що залежать від проектних та розрахункових швидкостей 416
Таблиця 5.6 – Зменшення поздовжніх похилів автомобільних доріг на кривих у плані
5.7 Довжина ділянок із затяжним похилом у гірських умовах
5.11 Норми проектування серпантинів
5.9 Радіуси горизонтальних кривих при малих кутах повороту
5.1 Максимальна довжина прямих вставок у поздовжньому профілі
5.11 Норми проектування серпантинів
6.1 Найменші підвищення поверхні покриття над розрахунковим рівнем води
Таблиця 6.2 – Різновид ґрунтів за ступенем зволоження
Таблиця 6.3 – Допустима вологість ґрунту при ущільненні
Таблиця 6.4 – Коефіцієнти ущільнення земляного полотна {Викладено в редакції Зміни № 2}
Таблиця 6.5 – Найбільша крутизна укосів насипів
Таблиця 6.6 – Значення коефіцієнтів відносного ущільнення ґрунту
Таблиця 6.7 – Крутизна укосів виїмок
Таблиця 6.8 – Найменша висота насипу
Таблиця 7.1 – Крутизна укосів насипів в умовах затоплення
Таблиця 8.1 – Типи дорожнього одягу та матеріали дорожнього покриття {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}
Таблиця 8.2 – Коефіцієнти надійності
Таблиця 9.1 – Класифікація транспортних розв'язок {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}
Таблиця 9.2 – Мінімальна довжина влаштування твердого покриття на примиканнях до доріг
Таблиця 9.3 – Мінімальні габарити мостів для відомчих (технологічних) доріг і скотопрогонів
Таблиця 9.4 – Довжина зони перерозподілу автомобільних потоків на кільцевих розв'язках
{Таблицю 9.5 виключено на підставі Зміни № 1}
Таблиця 9.6 – Довжина перехідно-швидкісних смуг
{Таблицю 12.1 виключено на підставі Зміни № 2}
Таблиця 12.2 – Ширина снігозахисних лісонасаджень вздовж доріг
Таблиця 13.1 – Рекомендована довжина ділянок обслуговування доріг
Taблиця 20.1 – Витрати розклинювального матеріалу
{Таблицю 20.2 виключено на підставі Зміни № 1}
Таблиця 20.2а – Максимальна відстань транспортування асфальтобетонних сумішей {Доповнено на підставі Зміни № 1}
Таблиця 20.3 Показники легкоукладальності бетонної суміші
Таблиця 20.4 – Фізико-механічні показники щебеню в залежності від категорії автомобільної дороги
Таблиця 21.1 – Параметри приймального контролю {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}
Таблиця 21.2 – Вимоги до показників рівності шарів дорожнього одягу за IRI та поштовхоміром {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}
Таблиця 21.3 – Вимоги до показників рівності шарів дорожнього одягу за просвітами під триметровою рейкою {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}
Таблиця 21.4 - Базові значення різниці відносних відміток при поздовжньому нівелюванні
4.1 Відстань від крони дерева до ближньої крайки проїзної частини
4.2 Схема визначення зони забезпечення видимості на транспортних розв'язках
4.3 Схема визначення зони забезпечення видимості на кривих у плані
4.4 Схема визначення зони видимості на нерегульованому наземному пішохідному переході
5.1 Номограма для визначення похилу віражу
8.1 Схема ув’язки дорожнього одягу при розширенні (Долучено, Зміна №1)
9.1 Схема ПШС на двосмугових з’їздах об’єктів
Додаток №1
Додаток №10
Додаток №2
Додаток №3
Додаток №4
Додаток №5
Додаток №6
Додаток №7
Додаток №7
Додаток №9